Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №545/3919/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3919/26

Провадження № 2/545/3145/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2026 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Зуб Т.О.,

з участю секретаря Пінчук З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, в якому вказує, що 02.07.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» і відповідачем укладено кредитний договір №2411283 про надання споживчого кредиту, на підставі якого останній отримав кредит. 24.02.2026 року між ТОВ «Селфі Кредит» та позивачем було укладено договір факторингу № 01.02-6/26, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором. Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася загальна заборгованість у розмірі 60759,97 грн.: заборгованість по тілу кредиту - 17999,97 грн., заборгованість по відсотках - 32760,00 грн.; неустойка - 10000,00 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства вказану суму та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 18.08.2026 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився.

Представник відповідача адвокат Коломієць С.В. надала відзив, згідно якого позовні вимоги визнала частково, зазначила, що відповідач є діючим військовим ЗСУ з 02.05.2024 року про що надала копію військового квитка. Також вказала наступне. Відповідач з 02 травня 2024 року був призваний по мобілізації у Збройні Сили України і з цього часу перебуває в статусі військовослужбовця.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, а також іншим військовослужбовцям, які беруть або брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під час дії особливого періоду, не нараховуються штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом, крім кредитних договорів щодо придбання житла та/або автомобіля.

Відповідно до пункту 13 статті 14 зазначеного Закону особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються відповідні посвідчення. Норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», хоч не звільняють військовослужбовців від виконання зобов`язання за кредитним договором повністю, але надають значні послаблення.

Разом із тим аналіз положень статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» свідчить про те, що право на отримання пільг, визначених пунктами 112 цієї статті, пов`язане з наявністю відповідного статусу та посвідчення. Натомість пункт 15 статті 14 є самостійною нормою, яка не ставить застосування передбачених нею гарантій у залежність від наявності у військовослужбовця статусу учасника бойових дій чи іншого спеціального посвідчення. Дія цієї норми поширюється на всіх військовослужбовців, які відповідають визначеним законом умовам.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 зазначено, що для підтвердження права на пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», мобілізований позичальник має надати військовий квиток із відповідними службовими відмітками або довідку про призов на військову службу, видану територіальним центром комплектування та соціальної підтримки чи військовою частиною.

З доданого до позовної заяви Розрахунку заборгованості видно, що Відповідачем було сплачено платежів на погашення кредитної заборгованості в сумі 12420,03 грн.

Так, враховуючи, що у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації не нараховуються штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом, то внесені кошти мають бути віднесені на погашення суми основної заборгованості.

20000-12420,03 =7579,97 грн. залишок суми основної заборгованості.

У відповідності до викладеного, згідно наданого нормативного обґрунтування, стягненню з відповідача підлягає лише залишок суми основної заборгованості в розмірі 7579,97 грн.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.07.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №2411283 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після того, як Відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://selfiecredit.ua/, ТОВ «Селфі Кредит» 02.07.2025 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №2411283 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).

В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету Позичальником Первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому пунктом 2 розділу 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107). Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Інформація про реєстрацію ТОВ «Селфі Кредит» в системі BankID НБУ (із статусом абонент-надавач послуг) починаючи з 20.08.2021 року наявна на офіційній сторінці Національного Банку за посиланням https:// bank.gov.ua/ua/bank-id-nbu/abonents (пошук за найменуванням або ЄДРПОУ). Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://selfiecredit.ua/), було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .

02.07.2025 року Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «Селфі Кредит» 02.07.2025 18:43:55 направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор Р471, котрий в свою чергу Боржником було 02.07.2025 18:44:02 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №2411283, на умовах визначених офертою.

02.07.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2411283 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «Селфі Кредит» надає Позичальнику (Споживачу) кредит в гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % в день. Договором передбачена періодичність із сплати процентів - кожні 20 днів. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 3000,00 гривень на 3 день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 600,00 гривень починаючи з 4 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

ТОВ «Селфі Кредит», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України.

Таким чином Позичальником було отримано кредит в загальній сумі 20000,00 грн.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед Первісним Кредитором, Відповідач здійснював часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за Договором №2411283 від 02.07.2025 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором останній платіж було здійснено 26.08.2025 у сумі 3420.01 грн. Сплачуючи кредит, Відповідач, додатково до зазначеного вище, вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

24.02.2026 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір Факторингу № 01.02-6/26, відповідно до умов якого Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до Договору Факторингу № 01.02-6/26 від 24.02.2026 року, заборгованість ОСОБА_1 за Договором №2411283 складає: 60759,97 грн.

Як зазначає позивач, станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №2411283 від 02.07.2025 року становить: заборгованість по основній сумі -17999,97 грн.; заборгованість по відсотках - 32760,00 грн.; неустойка - 10000,00 грн. Загальна заборгованість - 60759,97 грн.

Згідно ст.ст. 509, 526 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог кодексу.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 1077 ЦПК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, судом встановлено, що між первісним кредитором ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем виникли кредитні правовідносини, в межах яких останній отримав кредитні кошти та зобов`язався повернути їх у визначений договором строк зі сплатою відсотків і передбачених договором платежів. Право вимоги за вказаним кредитним договором у подальшому перейшло до ТОВ «Свеа фінанс» на підставі договору факторингу.

Проте, суд не погоджується з розміром заборгованості визначеної позивачем виходячи з наступного.

Судом встановлено, що до вказаних правовідносин слід застосувати положення, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» «Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави».

Відповідно правової позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у п. 74 його постанови від 04.09.2024 р. у справі № 426/4264/19: "У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Судом встановлено, що відповідно до військового квитка ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 , в розділі 9 внесено запис, що 02.05.2024р. призваний по мобілізації у Збройні Сили України. Крім того, згідно довідки Форми 5, відповідач призваний у військову частину НОМЕР_4 з 13.07.2024р.

Таким чином, щодо ОСОБА_1 , як військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, поширюються пільги передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому позивач не повинен був нараховувати штрафні санкції, пеню та проценти за користування кредитом на весь час його призову, а у випадку коли така інформація стала відома пізніше здійснити відповідний перерахунок.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21, за наявності позову банку про стягнення боргу за кредитним договором, суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).

Отже, судом встановлено, що відповідач є військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації в особливий період, у зв`язку з чим на нього поширюються гарантії, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». За таких обставин нарахування позивачем процентів за користування кредитом та пені за період проходження відповідачем військової служби є таким, що суперечить вимогам закону, а тому не може бути покладене в основу визначення розміру заборгованості.

Водночас надання відповідачу кредитних коштів та факт їх неповернення у сумі основного боргу знайшли своє підтвердження під час судового розгляду та не спростовані належними і допустимими доказами. При цьому пільги, встановлені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не звільняють позичальника від обов`язку повернути фактично отримані кредитні кошти, а лише виключають можливість нарахування процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені.

Так, враховуючи, що у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації не нараховуються штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом, то внесені кошти мають бути віднесені на погашення суми основної заборгованості.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7579,97 грн., враховуючи сплачені платежі відповідачем на погашення кредитної заборгованості в сумі 12420,03 грн. (20000-12420,03 =7579,97 грн.). У решті вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом та неустойки слід відмовити як таких, що нараховані всупереч вимогам чинного законодавства та не підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, суд також вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 257, 509, 526, 551, 626, 625, 628, 1046, 1048, 1054, 1077 ЦК України, ст. ст. 141, 274, 279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором №2411283 від 02.07.2025 року в розмірі 7579,97 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 332,00 грн.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т. О. Зуб