Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №542/548/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Суд: Новосанжарський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №542/548/26

Суддя: Кашуба М. І.

Справа № 542/548/26

Провадження № 2/542/507/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 жовтня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді – Кашуби М.І.

за участю: секретаря судового засідання – Журавель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Добробут» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,–

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Добробут», у якій просив визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "ДОБРОБУТ” (ЄДРПОУ 32682703) право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5323486800:00:001:0047, загальною площею 3,8042 га, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки № 57 від 01.01.2013 (номер запису про інше речове право: 48618925). Також просив витребувати на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 із незаконного користування Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА "ДОБРОБУТ” (ЄДРПОУ 32682703) земельну ділянку з кадастровим номером 5323486800:00:001:0047 та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5323486800:00:001:0047, загальною площею 3,8042 га, (номер запису про інше речове право: 48618925)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА “ДОБРОБУТ” (далі по тексту - Орендар) та ОСОБА_2 (далі по тексту - Орендодавець) 01.01.2013 укладений Договір оренди землі № 57 від 01.01.2013. У відповідності до пункту 1 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,8042 га, у тому числі рілля 3,8042 га з кадастровим номером 5323486800:00:001:0047. У відповідності до пункту 8 Договору такий укладено строком на 10 (десять) років, але у будь-якому випадку діє до закінчення збирання врожаю Орендарем. У подальшому, додатковою угодою № 83 від 21.10.2015 до Договору внесено зміни в частині розміру та порядку оплати орендної плати. Крім того, додатковою угодою № 1 від 10.11.2022 сторони дійшли взаємної згоди Договір оренди викласти в новій редакції. У відповідності до пункту 3.1. Додаткової угоди від 10.11.2022 договір укладено строком на 12 років 11 місяців 30 днів та діє до 31.12.2025. В свою чергу, згідно з пунктом 3.5 Додаткової угоди від 10.11.2022 сторони погодили, що Орендар після закінчення строку, на який було укладено цей договір, також має переважне право перед іншими особами на укладення Договору оренди землі на новий строк в порядку, передбаченому законодавством.

Вказав, що на підставі Договору купівлі- продажу від 18.09.2023, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Довбишем С.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 2730, він набув право власності на земельні ділянку з кадастровим номером 5323486800:00:001:0047.

Зауважив, що після набуття права власності жодним чином не перешкоджав у реалізації відповідачем своїх прав. Водночас, на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 11.07.2025 направив заяву з проханням після збирання врожаю не здійснювати весняно-польові роботи у зв`язку із не бажанням продовжувати співпрацю із ТОВ Агрофірма “Добробут». Вважав, що у визначений договором спосіб повідомив відповідача про припинення договірних відносин.

Водночас, наголосив на тому, що ознайомившись із інформацією, наявною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановив, що термін дії договору продовжено до 31.12.2038.

Вказав, що з метою врегулювання виниклої ситуації в позасудовому порядку на адресу відповідача 17.02.2026 було направлено заяву “Про повернення земельної ділянки”. Однак, до цього часу відповідач будь- якої відповіді не надав та продовжує користуватись належною йому земельною ділянкою.

Наголосив на тому, що положення договору в редакції додаткової угоди від 10.11.2022 містять дві суперечливі умови про: «автоматичну пролонгацію договору» та «переважне право на поновлення договору на новий строк».

Зауважив, що на момент укладенні договору- 01.01.2013 чинне законодавство не містило норми про автоматичну пролонгацію договору. Тому у спірних правовідносинах відповідач з метою поновлення договору на новий строк мав би скористатися переважним правом. Однак, від відповідача не надходили листи та проєкти договорів оренди землі з метою поновлення договору на новий строк.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 07 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача – адвокат Вовк М.В. просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Вважав позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У своєму відзиві посилався на те, що договором в редакції станом на 10.11.2022 сторони Договору встановили, що він вважається поновленим на той самий строк, на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін цього Договору про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору в порядку, передбаченому законодавством не пізніше як за місяць до дати закінчення дії Договору.

Зауважив, що 18.09.2023 укладено договір купівлі- продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 продала, а Позивач купив спірну земельну ділянку.

Наголосив на тому, що оскільки позивачем не було подано заяву до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення Договору до 30.11.2025, Договір було автоматично поновлено після 31.12.2025 на тих саме умовах без вчинення сторонами письмових правочинів, він є діючим, законним.

Зазначив, що Додатковою угодою від 10.11.2022 сторони не просто внесли зміни, а виклали Договір у новій редакції. Відповідно до усталеної судової практики, викладення договору в новій редакції свідчить про повне оновлення волевиявлення сторін з моменту підписання такої угоди.

Вказав, що на момент підписання Додаткової угоди (10.11.2022) законодавство України (зокрема ст. 126-1 Земельного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про оренду землі») вже містило чіткі норми щодо поновлення договорів оренди землі, шляхом встановлення умови про автоматичне поновлення договору оренди землі.

Вважав посилання позивача на відсутність інституту автоматичного поновлення договорів оренди станом на 01.01.2013 маніпулятивним, оскільки сторони, діючи в межах свободи договору, 10.11.2022 узгодили умови Договору відповідно до актуального на той час законодавства. Отже, оскільки чинна редакція Договору погоджена сторонами 10.11.2022, до правовідносин сторін має застосовуватися законодавство, чинне на дату підписання цієї Додаткової угоди.

Також зауважив на тому, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн у цій справі не відповідає критерію розумного розміру, оскільки є не співмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, є завищеною, необґрунтованою та не підтвердженою, а тому підлягає зменшенню.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 травня 2026 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, повідомлялися належним чином.

До суду від представника позивача – адвоката Павлюка І.О. надійшла заява, у якій він просив розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача –адвокат Вовк М.В. подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи провести без його участі, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01 січня 2013 року між ОСОБА_2 . та ТОВ Агрофірмою «Добробут» укладено договір оренди землі № 57. За змістом вказаного договору орендодавець ( ОСОБА_2 ) надає, а орендар (ТОВ Агрофірма «Добробут») приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Супротивнобалківської сільської ради. Об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 3,80 га (рілля) з кадастровим номером: 5323486800:00:001:0047 (а.с. 13-14 зворот).

Пунктом 8 Договору передбачено, що договір укладено на 10 років, але у будь-якому випадку він діє до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 43 вказаного Договору, цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

Відповідно до акту прийому-передачі об`єкта оренди за договором оренди від 01 січня 2013 року власник ОСОБА_2 (державний акт на право власності на земельну ділянку № 911633830) як орендодавець передала зазначену земельну ділянку, а орендар - ТОВ Агрофірма «Добробут» її прийняв в оренду (а.с. 15).

Відновідно до додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору оренди землі № 57 від 01.01 2013, ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма «Добробут» домовилися внести зміни до договору оренди землі № 57 від 01.01.2013.

Так, сторони прийшли до взаємної згоди викласти Договір оренди землі в новій редації, а саме: орендодавець ОСОБА_2 надає, а орендар ТОВ Агрофірма «Добробут» приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку з кадастровим номером 5323486800:00:001:0047, яка розташована на території Супротивнобалківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області. Площа земельної ділянки 3,8042 га, зокрема, ріллі, цільове призначення земельної ділянки – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено строком на 12 років 11 місяців 30 днів та діє до 31.12.2025 (п. 3.1) (а.с. 17-21).

Як вбачається з п. 3.3 та 3.4 додаткової угоди № 1 від 10.11.2022, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах після закінчення строку, на який його укладено, без вчинення сторонами письмового правочину в разі відсутності заяви однієї із сторін цього договору, поданої до державного реєстратора, про виключення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору не пізніше як за місяць до дати закінчення дії договору. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення його дії, після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.

Пунктом 3.5 додаткової угоди сторони погодили, що Орендар після закінчення строку, на який було укладено цей Договір також має переважне право перед іншими особами на укладення Договору оренди землі на новий строк в порядку, передбаченому законодавством. У цьому разі Орендар зобов`язаний не пізніше як за місяць до закінчення строку дії Договору оренди землі повідомити письмово Орендодавця про намір скористатися переважним правом. У разі смерті Орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця Земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на Земельну ділянку. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк Орендар додає проект договору.

Відповідно до п. 3.6 додаткової угоди, Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. За наявності заперечень Орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до договору купівлі- продажу, зареєстрованого 18.09.2023 в реєстрі за № 2730 ОСОБА_2 передала у власність, а ОСОБА_1 прийняв у власність земельну ділянку площею 3,8042 га з кадастровим номером 5323486800:00:001:0047, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського (склад угідь: рілля 3,8042 га), що розташована на території Полтавського району Полтавської області (а.с. 29- 29 зворот).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 395506097 від 18.09.2024, право власності на земельну ділянку площею 3,8042 га з кадастровим номером 5323486800:00:001:0047, на підставі рішення про державну реєстрації прав їх обтяжень, індексний номер: 75111886 від 18.09.2024 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с. 23).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 464441090 від 17.02.2026, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,8042 га з кадастровим номером 5323486800:00:001:0047. ТОВ Агрофірма «Добробут» є орендарем на підставі договору оренди землі № 57 від 01.01.2013 та додаткової угоди № 1 від 10.11.2022. дата закінчення дії: 31.12.2038, з автоматичним продовженням дії договору (а.с. 30- 31 зворот).

11.07.2025 ОСОБА_1 цінним листом надіслав на адресу ТОВ Агрофірма «Добробут» заяву, у якій просив у зв`язку із закінченням терміну дії договорів на земельні ділянки, зокрема, з кадастровим номером 5323486800:00:001:0047 після збирання врожаю не здійснюватт весняно- польові роботи, оскільки не бажає продовжувати співпрацю із ТОВ Агрофірма «Добробут» (а.с.31 зворот- 34 зворот).

Надаючи оцінку дослідженим доказам суд враховує, що за змістом частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону про оренду землі, яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону про оренду землі доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту:

"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Відповідно за змістом статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону про оренду землі).

ЗК України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Стаття 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону про оренду землі).

Частина шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлювала, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 № 903/1030/19 зазначено таке: "Частини п`ята та шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

38.1. За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону про оренду землі, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

38.2. Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону про оренду землі, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення."

Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій- восьмій, одинадцятій статті 33 Закону про оренду землі додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Тож статтею 33 Закону про оренду землі було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК.

При цьому відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Таким чином, набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що стаття 126-1 ЗК передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).

З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону про оренду землі базується саме на положеннях стаття 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 Розділу Перехідні положення Закону про оренду землі та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі про оренду землі у попередній редакції, є змістовно різними.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами діяла нова редакція Закону про оренду землі із внесеними змінами.

Так, положеннями ст. 32-2 вказаного закону визначено, що поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126—1 Земельного кодексу України.

Також на час виникнення спірних правовідносин діяла нова редакція договору оренди землі відповідно до укладеної 10.11.2022 між сторонами додаткової угоди, якою договір оренди викладено у новій редакції та визначено новий строк дії договору, а також передбачено можливість поновлення дії договору на той самий строк і на тих самих умовах за правилами ст. 126-1 ЗК України.

Таким чином, відповідно до процитованих у цьому рішенні положень закону та практики Верховного Суду, до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та ст. 126-1 ЗК України, які є чинними з 16.07.2020.

Натомість, посилання представника позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин положень Закону про оренду землі в редакції, чинній на момент укладання договору оренди- 01.01.2013 є помилковим.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивач за правилами ст. 126-1 ЗК України звертався до державного реєстратора із заявою про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору.

При цьому, положення ст. 126- 1 ЗК України визначають, що вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про те, що поновлення договору оренди землі відбулось у порядку та спосіб, визначені законом та договором оренди, укладеним між сторонами.

Поряд з цим, невикористання відповідачем переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку та не залежить від можливості чи неможливості поновлення такого договору в порядку ст. 126-1 Земельного кодексу України, оскільки ці правові інститути мають різну правову природу.

При цьому, позиція позивача щодо наявності у додатковій угоді суперечливих умов про автоматичну пролонгацію договору та переважне право на поновлення договору на новий строк є помилковою, оскільки як вже зазначалось вище у цьому рішенні поновлення договору оренди землі на підставі положень ст. 126-1 ЗК України та реалізація орендарем переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк на підставі ст.. 33 ЗУ «Про оренду землі» є різними правовими інститутами. Водночас, передбачення у договорі оренди переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк за правилами ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» не нівелює можливість поновлення договору оренди на такий самий строк і на таких самих умовах за правилами ст. 126-1 ЗК України.

Враховуючи вищезазначені висновки суду, позовні вимоги є такими, що позбавлені підстав, з огляду на що у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76- 81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Добробут» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

представник позивача: адвокат Павлюк Ігор Олександрович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма «Добробут», місцезнаходження: вул. Дружби, 1 Є, м. Кобеляки Полтавського району Полтавської області, 39200;

представник відповідача: Вовк Михайло Володимирович, місцезнаходження: вул. Дружби, 1, м. Кобеляки Полтавського району Полтавської області, 39200.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повний текст рішення складено 20.10.2026.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua