Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №527/2088/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2088/26

провадження 2/527/1588/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

27 жовтня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря

судового засідання - Бойко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/2088/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 13.01.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 45844446, який було підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 73510, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №45844446 від 13.01.2026 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА».

Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту №45844446 від 13.01.2026 та додаткової угоди, та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 0 грн, заборгованість останнього за договором кредиту складає 15830,16 грн, зокрема: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2030,16 грн - сума заборгованості за процентами; 480,00 грн - сума заборгованості за комісією; 4320,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №45844446 від 13.01.2026.

Відповідно до Реєстру прав вимог №8 від 20.05.2026 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 року в тому числі до відповідача в сумі 15830,16 грн, з яких 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2030,16 грн - сума заборгованості за відсотками, 480,00 грн - сума заборгованості за комісією, 4320,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд, стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором кредиту № 45844446 в розмірі 15830,16 грн, з яких 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2030,16 грн - сума заборгованості за відсотками, 480,00 грн - сума заборгованості за комісією, 4320,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування, судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6500,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у відсутність представника позивача та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, судові повістки про виклик до суду направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з Рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень про виклик відповідача до суду на 16:30 год 07.09.2026, на 13:00 год 26.09.2026 та на 10:00 27.10.2026 судові повістки не вручені відповідачу з відмітками «адресат відсутній».

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повістка вважається такою, що вручена відповідачу.

Відзиву відповідач не подав.

Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

13 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 було укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45844446, який підписано ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 73510. Згідно з умовами договору позичальник отримав кредит у розмірі 3000,00 грн, строком на 30 днів, процентна ставка (фіксована) 0,209 %, комісія за надання кредиту 16,00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 480,00 грн, дата повернення кредиту 11.02.2026, денна процентна ставка 0,742 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 3668,10 грн (п.2.2) (досліджено в системі «Електронний суд»).

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит № 45844446 від 13.01.2026, загальна вартість кредиту становить 3668,10 грн, з яких: 3000,00 - тіло кредиту, 188,10 грн - проценти за користування кредитом, 480,00 - комісія за надання кредиту (досліджено в системі «Електронний суд»).

21 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду №16669502 до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45844446 від 13.01.2021, яку підписано ОСОБА_2 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 36280, за умовами якої сторони домовились: на підставі звернення Позичальника, здійсненого за допомогою засобів інформаційно-комунікаційної системи, Кредитодавець збільшує суму наданого Позичальнику Кредиту 3000,00 грн. на 6000,00 грн. Таким чином, загальний розмір наданого Кредиту становить 9000,00 грн. 1.1. Внести зміни в п.п. 2.2.1. п. 2.2. Договору та викласти в новій редакції: «2.2.1. Сума кредиту 9000,00грн.» 1.2. Сторони домовились, що починаючи з дня збільшення Суми кредиту до дати повернення Кредиту, що визначена п. 2.2. Договору, нарахування Процентів за користування Кредитом (його частиною) здійснюється за ставкою 1,000%. Сторони погодили, що Проценти за вказаною ставкою нараховується в тому числі на частину Суми кредиту, яка була надана до укладення Додаткової угоди за умовами Договору, починаючи з дати укладання Додаткової угоди та до дати повернення Кредиту. У зв`язку з цим викласти п.п. 2.2.3. п. 2.2. Договору в наступній редакції: «2.2.3. Процентна ставка /день 1,000% (фіксована)» (а.с.58).

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит № 45844446 від 13.01.2026, загальна вартість кредиту, яка є Додатком № 1 до договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45844446 від 13.01.2026, загальна вартість кредиту становить 11510,16 грн, з яких: 9000,00 - тіло кредиту, 2030,16 грн - проценти за користування кредитом, 480,00 - комісія за надання кредиту (а.с.59).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір та додаткова угода, укладені у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронними договорами, та вважаються такими, що за правовим наслідками прирівнюються до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У кредитному договорі та додатковій угоді ОСОБА_1 зазначив номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Згідно листа АТ «Універсал банк» наданого на виконання ухвали суду, в банку на ім`я ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 емітовано банківську картку № НОМЕР_3 . 13.05.2025 було зараховано кошти в сумі 3000,00 грн (а.с.24-26).

Як вбачається з копії платіжної інструкції 2b331374-1e0b-4e08-92fe-8e2db5b75500 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало 13 січня 2026 року на номер платіжного інструменту НОМЕР_1 грошові кошти в сумі - 3000,00 грн (досліджено в системі «Електронний суд»).

З розрахунку заборгованості складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», який є фактично випискою з рахунку вбачається, що 21.01.2026 було надано відповідачу грошові кошти в сумі 6000,00 грн (досліджено в системі «Електронний суд»).

Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало зобов`язання за договором позики та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором та додатковою угодою.

25.02.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено Договір факторингу № 25/02/26 за умовами якого останнє набула право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги (досліджено в системі «Електронний суд»).

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимог №8 від 20.05.2026 року Клієнт відступив Факторові Право Вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року, в тому числі до відповідача в сумі 15830,16 грн, з яких 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2030,16 грн - сума заборгованості за відсотками, 480,00 грн - сума заборгованості за комісією, 4320,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, право вимоги за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45844446 від 13.01.2026 перейшло до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на підставі договору факторингу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором позики № 45844446 від 13.01.2026, заборгованість ОСОБА_1 становить 15830,16 грн, з яких 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2030,16 грн - сума заборгованості за відсотками, 480,00 грн - сума заборгованості за комісією, 4320,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування (досліджено в системі «Електронний суд»).

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 9000,00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 2030,16 грн - суми заборгованості за процентами, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 9000,00 грн, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу та сплати відсотків у встановленому договором розмірі не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 9000,00 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу, 2030,16 грн - суми заборгованості за процентами є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4320,00 грн - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування, суд зазначає наступне.

Зі змісту Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45844446 від 13.01.2026 вбачається, що строк договору становить 30 днів.

Зі спливом визначеного договором строку кредитування кредитний договір припиняє свою дію в частині правомірного користування позичальником кредитними коштами. З цього моменту кредитні кошти утримуються позичальником неправомірно.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом (за ст. 1048 ЦК України) припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Як вбачається з п. 2.2 Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45844446 від 13.01.2026, проценти за понадстрокове користування кредитом становлять 4,00 % в день.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, сформульовано правовий висновок, що за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні, проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Таким чином, наявність у договорі умови про нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, не дає кредитору права нараховувати плату за користування кредитом поза межами строку дії договору, оскільки після настання строку повернення коштів характер правовідносин змінюється - виникає зобов`язання з відшкодування шкоди (збитків) за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4320,00 грн - суми заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування до задоволення не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 480,00 грн комісії, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом з умов договору, комісія за надання кредиту 16,00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 480,00 грн (п.2.2.4.).

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Приймаючи до уваги те, що у договорі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не зазначило та позивач не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з видачою кредиту, суд дійшов висновку, що положення п. 2.2.4. Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45844446 від 13.01.2026 є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 480,00 грн - заборгованості по комісії до задоволення не підлягає.

Вирішення питання стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 15830,16 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 11030,16 грн, що становить 69,67 % від ціни позову.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1854,96 грн, що складає 69,67 % від 2662,40 грн.

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Ткаченко Юлія Олегівна надавала правничу допомогу позивачу (досліджено в системі «Електронний суд»).

Представником позивача заявлено до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6500,00 грн.

Разом з тим, згідно Витягу з Акту №2-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026 р, вартість послуг адвоката про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 4500,00 грн (досліджено в системі «Електронний суд»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу саме у сумі 4500,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено частково, витрати, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 3046,05 грн, що складає 69,67 % від 4500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп: НОМЕР_2 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45844446 від 13.01.2026:

-9000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту,

-2030,16 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом,

а всього 11030,16 грн (одинадцять тисяч тридцять гривень 16 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір в сумі 1854,96 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3046,05 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул.Садова, буд. 31/33, код ЄДРПОУ: 43311346);

відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ).

Суддя А.О. Олефір