Вирок від 20 жовтня 2026 р. у справі №524/11066/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/11066/26

Провадження № 1-кп/524/778/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року року Автозаводський районний суд м.Кременчука в складі:

Головуючої судді – ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

за участю прокурора – ОСОБА_3

потерпілої – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5

обвинуваченого – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12026175500000483, по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, на утриманні має малолітню дитину – доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого на посаді інженера ПАТ «Укртатнафта», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Автозаводського районного суду м.Кременчука перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що 01.08.2026 приблизно о 00 год. 50 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи приміщенні квартири АДРЕСА_2 , зайшов до кімнати, у якій перебувала ОСОБА_4 . На грунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_6 виник протиправний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , з якою він спільно проживає однією сім`єю без перебування у шлюбі чи родинних відносинах між собою.

Обвинувачений ОСОБА_6 , реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяв у коридорі квартири молоток та повернувшись до кімнати ОСОБА_4 , умисно завдав останній один удар молотком в область правої частини голови, після чого ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел, наніс другий удар молотком потерпілій у ділянку голови, в цей час ОСОБА_4 , захищаючись, покрила голову правою рукою, внаслідок чого удар прийшовся за дотичною по її правій руці, тим самим спричинивши останній тілесні ушкодження.

У результаті протиправних дій ОСОБА_6 , потерпілій ОСОБА_4 згідно висновку експерта № 784 від 20.08.2026 року було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в правій скроневій ділянці, розташованої на тлі синця, який розповсюджується на праву половину обличчя, синець в середній третині правого плеча, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Допитана в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що скоїв його так, з таких причин і мотивів як це вказано в описовій частині вироку.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що в обвинувальному акті все написано правильно. Щодо міри покарання просила суворо не карати, з застосуванням обов`язку пройти обмежувальні програми.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутністю заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом кримінального правопорушення повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачений ОСОБА_6 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Суд дійшов до переконання, що вина ОСОБА_6 доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 , суд кваліфікує за ч.2 ст. 125 КК України, як умисні дії, що виразились в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.. 12 КК України є кримінальним проступком; також положення ст.. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами, та згідно до положень ст.. 65 КК України відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Обвинувачений ОСОБА_6 відповідно до інформаційної довідки раніше не судима, згідно інформації довідки заяв та скарг на останнього не надходило, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований, має позитивну службову характеристику.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючої та обтяжуючої покарання обвинуваченого обставин, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача та потерпілої щодо можливості виправлення і перевиховання обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_6 не представляє підвищену суспільну небезпеку та його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, через що суд вважає достатнім для виправлення та перевиховання останнього обрати йому міру покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції статті обвинувачення, з покладенням обов`язків, встановлених ст. 59-1 КК України.

При цьому, з огляду на схильність обвинуваченого до агресивних реакцій та потреби у корекції поведінки, крім вищезазначених обов`язків суд вважає за необхідне зобов`язати обвинуваченого виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Суд вважає, що, застосування вказаних програм до обвинуваченого буде формувати у останнього досягнення позитивних змін шляхом розвитку та підтримки навичок ефективного самоконтролю, зміни насильницької поведінки, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків.

Саме комплексний підхід, у даному випадку, на думку суду, є найбільш дієвим, оскільки метою притягнення до кримінальної відповідальності є не тільки покарання, а й виправлення особи, розуміння ним своїх негативних наслідків та виправлення останніх.

На думку суду, саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме тяжкості правопорушення, не буде становити особистий тягар для обвинуваченого, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства вимогам захисту основоположних прав особи. Суд вважає, що саме застосування в даному випадку наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції обвинуваченого від суспільства змусить останнього усвідомити необхідність правомірної поведінки. Підстав сприймати таке покарання явно несправедливим суд не вбачає.

Запобіжний захід відносно особи не застосовувався, у суду відсутні підстави для його обрання.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого ОСОБА_6 .

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого ОСОБА_6 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Попередити ОСОБА_6 , що у разі ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду настає відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України, яка передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років.

Речові докази – молоток – знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Суддя ОСОБА_8