Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №359/11573/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/1945/2026

Справа № 359/11573/25

РІШЕННЯ

Іменем України

26 жовтня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Івончі Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» до Бориспільського міськ-районного суду Київської області надійшов позов, в якому представник позивача адвокат Нурієв Р.Б. просить суд : стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 895 081,69 грн. та моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до постанови Бориспільського міськрайонного суду від 22 липня 2025 року у справі №359/6441/25, 24.05.2025 року о 22:49 год. в м. Бориспіль, а/д Н-08, м. Бориспіль – м. Переяслав, 4 км., водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Prado» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Розмір завданої матеріальної шкоди відповідно до висновку експерта №79-28 експертного транспортно-товарознавчого дослідження транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 24.05.2025 року становить 528046,00 грн. Окрім цього, вказаним висновком експерта встановлено, що ринкова вартість автомобіля TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням пошкоджень, завданих внаслідок ДТП, яка відбулося 24.05.2025 року, становить 269164,31 грн., тобто внаслідок нанесених пошкоджень ринкову вартість автомобіля TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_2 було зменшено 636200,00 – 269164,31 = 367035,69 грн. Крім того, враховуючи характер і обсяг завданих страждань, тривалість незручностей та необхідність захищати свої права у суді, позивач оцінює моральну шкоду у розмірі 200000,00 грн., що є обґрунтованою та справедливою сумою компенсації.

Враховуючи вищевикладене позивач вимушений звернутися до суду з позовом про відшкодування вказаних витрат та моральної шкоди.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року у справі відкрито загальне позовне провадження з викликом і повідомленням сторін та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

11 лютого 2026 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач просив задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з нього суму матеріальної шкоди, розраховану як різницю між ринковою вартістю автомобіля до ДТП та вартістю залишків, що становлять 367035грн. 69 коп., згідно з даними експертного висновку, наданого відповідачем. У решті позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 13 лютого 2026 року у справі закрито підготовче провадження та призначено її до розгляду по суті з викликом і повідомленням сторін.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання сторони до суду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Разом з тим, представник позивача подав до суду заяву, якою просив проводити розгляд справи у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, дослідивши подані сторонами заяви, оцінивши надані під час судових засідань пояснення сторін та покази допитаних свідків, а також письмові докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно ст. 55, 124 Конституції України та ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встанов-леному цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтую-ться. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.72).

Зі змісту постанови судді Бориспільського міськрайонного суду від 22 липня 2025 року (а.с.70) вбачається, що 24.05.2025 року о 22:49 год. в м. Бориспіль, а/д Н-08, м. Бориспіль – м. Переяслав, 4 км., водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Prado» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду. Внаслідок транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_2 визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне право-порушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена така постанова, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.

Вказане, в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню, оскільки визнається сторонами і у суду відсутні сумніви у добровільності такого визнання.

Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України).

У частині 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовує-ться на загальних підставах, тобто завдана одній особі з вини іншої особи, від шкодо-вується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

У статті 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкоду-ванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ч. 1 ст. 1194 ЦК України).

До шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (стаття 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунто-ваним, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 червня 2023 року у справі №125/1216/20 зазначила, що за змістом статі 30 Закону №1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспорт-ного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Таким чином, ремонт автомобіля, вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Отже, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспорт-ного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Зазначені висновки містяться і у постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі №752/13375/19.

Таким чином, у разі встановлення судом, що відновлювальний ремонт автомобіля позивача перевищує його вартість на момент ДТП, тобто ремонт є економічно необґрунтованим, то стягненню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, за мінусом страхового відшкодування.

Відповідно до висновку експерта №79-25 експертного транспортно-товарознавчого дослідження транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 24.05.2025 року становить 528046,00 грн.

Окрім цього, вказаним висновком експерта встановлено, що ринкова вартість автомобіля TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням пошкоджень, завданих внаслідок ДТП, яка відбулося 24.05.2025 року, становить 269164,31 грн. (а.с. 37-52).

Відтак, автомобіль позивача в результаті ДТП є фізично знищеним, що підтверджується даними звітів, оскільки його відновлювальний ремонт перевищує ринкову вартість транспортного засобу. Тому розмір завданої внаслідок пошкодження автомобіля TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_2 шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу становить 367035 грн. 69 коп., що є різницею між ринковою вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди (636200 грн. 00 коп.- 269164 грн. 31 коп.).

Аналіз цих обставин свідчить про те, що у ОСОБА_2 виникло зобов`язання відшкодувати позивачу матеріальну шкоду в розмірі 367035 грн. 69 коп. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 добровільно виконав вказані грошові зобов`язання.

З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належить стягнути матеріальну шкоду у розмірі 367035 грн. 69 коп.

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Згідно з п.3 ч.2 та абз.2 ч.3 ст.23 цього Кодексу моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Безумовно, у зв`язку з пошкодженням автомобіля ОСОБА_1 , останній зазнав переживання. Ці обставини красномовно свідчать про те, що позивачу заподіяна моральна шкода. При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди суд також враховує обставини справи та докази в їх сукупності і характер страждань. А тому, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне і достатнє стягнути з відповідача в рахунок відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. Саме такий розмір морального відшкодування суд вважає достатнім для відновлення порушеного нематеріального права ОСОБА_1 .

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» особи з інвалідністю I та II групи звільнені від сплати судового збору.

Таким чином, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 3670,35 грн.(позовні вимоги про стягнення майнової шкоди) та 3328,00 грн. (позовні вимоги про стягнення моральної шкоди), на підставі ч.6 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 367 035 (триста шістдесят сім тисяч тридцять п`ять) гривень 69 (шістдесят дев`ять) копійок, а також моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави Україна судові витрати в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривня 00 (нуль) копійок та в розмірі 3670 (три тисячі шістсот сімдесят) гривень 35 (тридцять п`ять) копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - НОМЕР_4 , паспорт – № НОМЕР_5 , орган що видав 5127, адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - НОМЕР_6 , паспорт – відомості відсутні, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 26 жовтня 2026 року.

Суддя Л.В. Яковлєва