Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №161/7200/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7200/26

Провадження № 2/161/4545/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Мазура Д. Г.

за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Карпука А.С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати за ним право власності на частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька — ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано тим, що після смерті матері позивача ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входила зазначена квартира. На час смерті мати фактично проживала разом із позивачем та своїм чоловіком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2023 року.

Після смерті матері позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частку квартири. Іншу частку успадкував її чоловік ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, проте за життя своїх спадкових прав не оформив.

Після смерті батька позивач звернувся до нотаріуса та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частку квартири. У видачі свідоцтва на решту належної батькові частки нотаріус відмовила у зв`язку з реєстрацією за однією адресою зі спадкодавцем іншого сина ОСОБА_2 , якого враховано, як спадкоємця, що прийняв спадщину.

Позивач зазначає, що відповідач фактично з батьком не проживав та заяви про прийняття спадщини не подавав. Посилаючись на відмінність між реєстрацією місця проживання та фактичним постійним проживанням зі спадкодавцем, а також неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, просить позов задовольнити. Судові витрати просить залишити за ним.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

20 квітня 2026 року представник позивача подав заяву про усунення недоліків та позовну заяву в новій редакції.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 18 травня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про дослідження матеріалів цивільної справи №161/18059/22 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення. Зазначену справу отримано з архіву Луцького міськрайонного суду Волинської області та досліджено під час розгляду цієї справи.

На запити суду надійшли матеріали спадкових справ після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які досліджено під час розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 13 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, подав заяву від 19 жовтня 2026 року, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. У заяві від 1 жовтня 2026 року, яка надійшла до суду 19 жовтня 2026 року, повідомив, що проходить військову службу, та просив розглядати справу за його відсутності. Зазначив, що разом із батьком ОСОБА_3 та братом ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 не проживав, а лише був зареєстрований, заяви про прийняття спадщини не подавав. Проти задоволення позову не заперечував та просив визнати за позивачем право власності на спірну частку квартири.

З огляду на подані заяви та наявні матеріали суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, матеріали спадкових справ та витребуваної цивільної справи №161/18059/22, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Відповідач ОСОБА_2 також є сином спадкодавців.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 27 вересня 2002 року квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після її смерті Першою Луцькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №201/2019.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2023 року у справі №161/18059/22 встановлено факт проживання ОСОБА_4 на момент її смерті за адресою: АДРЕСА_2 , разом із чоловіком ОСОБА_3 та сином ОСОБА_1 .

Під час дослідження матеріалів зазначеної цивільної справи судом також оглянуто письмові пояснення опитаних адвокатом осіб та нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_6 від 26 липня 2022 року, в якій зазначено, що ОСОБА_4 , будучи зареєстрованою на АДРЕСА_3 , фактично проживала разом зі своїм чоловіком на АДРЕСА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 червня 2025 року, зареєстрованого за №2-878, ОСОБА_1 успадкував після смерті матері частку зазначеної квартири. У свідоцтві вказано, що спадкоємцем іншої частки є чоловік спадкодавиці ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Право власності позивача на частку квартири зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входила прийнята ним після смерті дружини частка квартири.

13 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Пастухової Н.В. із заявою щодо спадщини після смерті батька, зазначивши, що прийняв її шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. На підставі цієї заяви заведено спадкову справу №25/2024.

Згідно з інформацією Департаменту державної реєстрації Луцької міської ради від 18 березня 2024 року №10938 станом на 15 травня 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 були зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1

20 січня 2026 року приватним нотаріусом Пастуховою Н.В. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване за №113, на частку квартири АДРЕСА_1 після смерті батька. Спадкоємцем іншої половини батькової спадщини у свідоцтві зазначено ОСОБА_2 , якому свідоцтво не видано.

Право власності позивача на зазначену частку квартири зареєстровано 20 січня 2026 року.

Постановою приватного нотаріуса Пастухової Н.В. від 5 березня 2026 року №42/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на решту частки квартири. Відмова обґрунтована врахуванням ОСОБА_2 , як спадкоємця, який прийняв спадщину, з огляду на реєстрацію його місця проживання за однією адресою зі спадкодавцем та відсутність документального підтвердження непроживання з ним.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкування передбачає перехід до спадкоємців прав та обов`язків, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України діти спадкодавця належать до першої черги спадкоємців за законом.

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що її прийняв, якщо у встановлений строк не заявив про відмову.

Спадкоємець, який постійно зі спадкодавцем не проживав, відповідно до статей 1269, 1270 ЦК України для прийняття спадщини має подати відповідну заяву у передбачений законом строк. Наслідком неподання такої заяви за відсутності інших установлених законом підстав прийняття спадщини є неприйняття її спадкоємцем.

Отже, реєстрація місця проживання спадкоємця та його фактичне постійне проживання зі спадкодавцем є обставинами, які суд оцінює з урахуванням усіх доказів у справі.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 4 листопада 2024 року у справі №504/3606/14-ц, на яку посилається представник позивача: для застосування частини третьої статті 1268 ЦК України визначальним є постійне проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрація місця проживання за однією адресою.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2023 року у справі №161/18059/22 встановлено, що на час смерті ОСОБА_4 разом із нею за адресою: АДРЕСА_2 проживали її чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 . Установлені цим рішенням обставини спільного проживання членів сім`ї суд враховує в сукупності з іншими матеріалами справи.

Крім того, у поданій суду заяві відповідач ОСОБА_2 підтвердив, що разом із батьком за зазначеною адресою не проживав, а лише був зареєстрований, заяви про прийняття спадщини не подавав. Наведені пояснення узгоджуються з матеріалами спадкових справ, які містять відомості про зареєстроване місце проживання спадкоємців, водночас заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті батька в них відсутня.

Зміст заяви відповідача свідчить, що він підтверджує обставини непроживання з батьком, а не лише повідомляє про своє місце перебування на час судового розгляду. За результатами дослідження матеріалів справи підстав сумніватися в достовірності повідомлених ним обставин суд не встановив.

Оцінивши досліджені докази в сукупності, суд установив, що ОСОБА_2 на час смерті батька постійно разом із ним не проживав та заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк не подав. Тому сама реєстрація його місця проживання за адресою спадкодавця не дає підстав вважати відповідача таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Натомість прийняття позивачем спадщини після смерті батька підтверджується матеріалами спадкової справи та виданим йому свідоцтвом про право на спадщину за законом. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , за дослідженими матеріалами справи не встановлено.

Таким чином, позивач має право успадкувати всю належну батькові частку квартири. Зважаючи на те, що на частку квартири позивач уже отримав свідоцтво про право на спадщину, предметом цього спору є решта частки.

Неможливість оформлення позивачем спадкових прав на спірну частку в нотаріальному порядку підтверджується постановою нотаріуса від 5 березня 2026 року. Обставини, які зумовили таку відмову, з`ясовано під час судового розгляду.

З огляду на встановлене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну частку квартири в порядку спадкування за законом після смерті батька — ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи прохання позивача залишити понесені ним судові витрати за ним, суд їх із відповідача не стягує.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 82, 89, 141, 247, 259, 263–265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування — задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька — ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сплачений судовий збір залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Дата складення повного судового рішення 26 жовтня 2026 року.

Суддя???????????????? ?Д.Г. Мазур