Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №196/1294/26 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/1294/26

№ провадження 2/196/1069/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що між TOB «Споживчий центр» та відповідачем 09.03.2024 р. було укладено кредитний договір (оферти) №09.03.2024-100000979, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника строком на 70 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 17.05.2024 р. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Процентна ставка – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може збільшуватися в односторонньому порядку. Комісія, 15% від суми кредиту та дорівнює 900,00 грн. Відповідачем було здійснено заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по кредитному договору.

Однак, відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав в повній мірі, у зв`язку із чим станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 7 525,37 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 4 725,83 грн., по процентах – 2 679,54 грн., неустойки – 120,00 грн.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором №09.03.2024-100000979 від 09.03.2024 р. в розмірі 7 525,37 грн., судові витрати в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 24.09. 2026 року? позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено справу до розгляду по суті (а.с.53).

09.10.2026 року через систему "Електронний суд" від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, відповідно до якого сторона відповідача просить перевірити правильність розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Споживчий Центр», врахувавши здійснено відповідачем часткової оплати в сумі 4 409,86 грн. Перевірити правомірність та правильність нарахування процентів за кредитним договором з урахуванням вимог законодавства, зокрема застосування процентної ставки 1,35 % на день, період та порядок такого нарахування. Перевірити правомірність, період та розмір нарахованої пені у сумі 120,00 грн. У разі встановлення необґрунтованості або неправильності окремих складових заборгованості – відмовити у стягнення відповідних сум.

09.10.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ "Споживчий центр" надійшла відповідь на відзив, в якій представник прохав задовольнити позовні вимоги, посилаючись на наступні обставини. Частиною 1 статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третє чергу сплачується основна сума боргу. Відповідно до заявки споживчого кредиту проценти (економічна сутність – плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. Як було зазначено у позовній заяві та відображено в розрахунку заборгованості, відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання богу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму: 2204,93 грн. від 22.03.2024 року, 2204,93 грн. від 05.04.2024 р. при цьому, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт сплати та змінено суми заборгованості.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Івкова К., яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві зазначила, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника позивача, проти постановлення заочного рішення не заперечує (а.с.2-19).

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву просив справу розглядати у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Так, судом встановлено, що 09.03.2024 р. між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису укладено кредитний договір №09.03.2024-100000979 шляхом підписання заявки про прийняття пропозиції укладення кредитного договору, за умовами якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 6 000,00 грн. шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок позичальника строком на 70 днів з дати його надання, дата повернення кредиту – 17.05.2024 р. (а.с. 27-30).

Сума кредиту 6 000,00 грн. (п.2 договору).

Строк на який надається кредит 70 днів з дати його надання. (п. 3 Договору).

Дата повернення кредиту 17.05.2024 р. (п. 4 договору).

Процентна ставка фіксована незмінна у розмірі 1,35% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. (п. 6 договору).

Денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1.2% = (5024.61 / 6000)/70 ? 100%. (п. 7 договору).

Проценти (економічна сутність – плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку. (п. 8 договору).

Відповідно до п. 9 договору , комісія, пов`язана з наданням Кредиту (економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 15% від суми Кредиту та дорівнює 900 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Графік платежів: Проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту сплачується 5 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 2204 грн. 93 коп., 2 платіж у розмірі 2204 грн. 93 коп., 3 платіж у

розмірі 2204 грн. 93 коп., 4 платіж у розмірі 2204 грн. 93 коп., 5 платіж у розмірі 2204 грн. 89 коп., Комісія сплачується 1 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 900 грн. 00 коп. (п. 10 договору).

Неустойка 60,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання / неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. (п.13 договору).

Пропозиція укладення кредитного договору, заявка про укладення кредитного договору та відповідь про прийняття пропозиції, підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "Е692".

Видача ТОВ «Споживчий центр» ОСОБА_1 кредиту в сумі 6 000,00 грн. підтверджується квитанцією «LIQPAY» від 09.03.2024 р. ID операції 2435322776, відповідно до якої 09.03.2024 о 11.16 на номер картки відповідача було перераховані кошти 414951*25, призначення платежу: Видача за договором кредиту №09.03.2024-100000979 (а.с.31).

Таким чином суд дійшов висновку, що кредитний договір №09.03.2024-100000979 від 09.03.2024 р. був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між ним та ТОВ «Споживчий центр» такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитора за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №09.03.2024-100000979 від 09.03.2024 р. вбачається, що у ОСОБА_1 наявна перед позивачем заборгованість в загальній сумі 7 525,37 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 4 725,83 грн., по відсоткам – 2 679,54 грн., неустойка – 120,00 грн.(а.с. 20-21).

Отже, позивач виконав зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти. Відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, кредитний договір №09.03.2024-100000979 від 09.03.2024 р. був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладення між сторонами таких договорів, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, з матеріалів справи та розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем була проведена часткова сплата по кредитному договору № 09.03.2024-100000979 від 09.03.2024 р., а саме: 22.03.2024 р. на суму 2204,93 грн. та 05.04.2024 р. на суму 2204,93 грн. Дана часткова сплата позивачем була зарахована на погашення заборгованості по відсоткам, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача. При цьому, під час розрахунку заборгованості та суми позовних вимог позивачем було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.

У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом.

Враховуючи наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені в договорі терміни.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки у сумі 120,00 грн., суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок неустойки.

З огляду на зазначене, стягнення неустойки не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У зв`язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсотками в загальному розмірі 7 405,37 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00132787 від 10.08.2026 р. (а.с.1).

Таким чином, з відповідача на користь позивача пропорційної до задоволеної частини позовних вимог, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 619,80 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором №09.03.2024-100000979 від 09.03.2024 р. на загальну суму 7 405 (сім тисяч чотириста п`ять) грн. 37 коп., що складається із: заборгованості по тілу кредиту – 4 725,83 грн., відсотками у розмірі 2 679,54 грн.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 2 619,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.10.2026 року.

Суддя: Д.Г. Костюков