Рішення від 11 березня 2025 р. у справі №209/1413/24 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 209/1413/24

провадження № 2/208/160/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 березня 2025 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Шабельника Р.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 230703-63050-1 від 03 липня 2023 року.

Позовні вимоги, з урахуванням уточнених позовних вимог, обґрунтовані тим, що 03 липня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 230703-63050-1 в електронній формі.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2 500,00 грн. строком на 150 днів, а відповідач зобов`язалася повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

Позивач зазначає, що кредитний договір було укладено шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи, після проходження відповідачем процедури реєстрації, ідентифікації та верифікації, заповнення анкети, зазначення реквізитів платіжної картки, ознайомлення з умовами договору та його підписання одноразовим ідентифікатором.

Як зазначає позивач, 03 липня 2023 року о 18 год. 35 хв. 52 сек. на мобільний номер телефону, зазначений відповідачем під час реєстрації, було направлено одноразовий ідентифікатор 211279.

03 липня 2023 року о 18 год. 36 хв. 19 сек. відповідачем було введено зазначений одноразовий ідентифікатор в особистому кабінеті, унаслідок чого кредитний договір було підписано.

Кредитні кошти в сумі 2 500,00 грн були перераховані на платіжну картку відповідача, емітовану АТ «Ощадбанк», що підтверджується наданим позивачем розрахунковим документом.

Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору проценти за користування кредитом визначені у розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 1.3 кредитного договору встановлено строк кредитування 150 днів.

Відповідно до пункту 2.4.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином свої зобов`язання за договором не виконала, кредитні кошти у встановлений строк не повернула, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь у загальному розмірі 15 625,00грн, з яких:

2 500,00 грн. — заборгованість за кредитом;

13 125,00 грн. — заборгованість за процентами, нарахованими відповідно до пункту 3.3 кредитного договору за ставкою 3,5 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день прострочення за період з 03 серпня 2023 року по 26 січня 2024 року включно.

Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві, зазначив розглядати справу за відсутністю представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини не явки до суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

02.05.2024 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх у сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона — боржник — зобов`язана вчинити на користь другої сторони — кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За правилами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, у тому числі в електронній формі.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований, зокрема, в електронному документі або якщо воля сторін виражена за допомогою електронного чи іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному цим Законом.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 зазначеного Закону за домовленістю сторін електронного правочину моментом його підписання може бути використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що при оформленні кредиту відповідач пройшла передбачену інформаційною системою процедуру реєстрації та ідентифікації, зазначила персональні дані та реквізити платіжної картки, ознайомилася з умовами кредитування, після чого підтвердила згоду з умовами договору шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Наданий позивачем електронний кредитний договір містить відомості про сторони, суму кредиту, строк кредитування, порядок нарахування процентів та інші істотні умови договору.

З матеріалів справи також вбачається, що одноразовий ідентифікатор 211279 було направлено на номер мобільного телефону, зазначений відповідачем під час оформлення кредиту, після чого його було введено в інформаційній системі позивача.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, а сам договір укладено в електронній формі з дотриманням вимог законодавства.

При цьому укладення договору в електронній формі саме по собі не свідчить про відсутність договірних правовідносин між сторонами.

Щодо отримання відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань позивачем надано документ щодо перерахування 03 липня 2023 року суми кредиту в розмірі 2 500,00 грн на платіжну картку, реквізити якої були зазначені під час оформлення кредиту.

Таким чином, суд вважає доведеним факт надання відповідачу кредитних коштів у сумі 2 500,00 грн.

Доказів повернення відповідачем кредитних коштів у повному обсязі або сплати нарахованих відповідно до умов договору процентів матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Таким чином, невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення отриманих кредитних коштів свідчить про порушення нею умов кредитного договору.

Щодо процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання

Пунктом 3.3 кредитного договору сторони передбачили, що у разі порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує товариству плату за неправомірне користування кредитом за процентною ставкою у розмірі 3,5 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування кредитом понад строк, визначений пунктом 1.3 договору.

Сторони також погодили, що така процентна ставка нараховується відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також проценти, якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, закон допускає встановлення договором іншого розміру процентів за прострочення грошового зобов`язання.

Умовами укладеного сторонами договору такий розмір визначено у 3,5 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день прострочення.

Разом з тим, відповідно до умов договору нарахування процентів за прострочення здійснювалося позивачем лише до 26 січня 2024 року.

За розрахунком позивача за період з 03 серпня 2023 року по 26 січня 2024 року включно сума таких процентів становить 13 125,00 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості, і з урахуванням встановлених судом обставин та умов кредитного договору підстав для висновку про його арифметичну неправильність не встановлено.

Відповідачем іншого розрахунку заборгованості, доказів погашення кредиту або сплати нарахованих процентів суду не надано.

За таких обставин суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 15 625,00 грн., яка складається з 2 500,00 грн. основної заборгованості та 13 125,00 грн. процентів, за нарахованими відсотками.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт № 202 від 10 січня 2024 року, витяг з реєстру до акта та докази оплати відповідних послуг.

З урахуванням характеру спору, ціни позову, обсягу виконаної представником роботи та наданих доказів суд вважає заявлені витрати на професійну правничу допомогу підтвердженими та такими, що підлягають стягненню з відповідача у розмірі 2 000,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 274-280 ЦПК України, ст. ст.15, 16, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 598, 599, 610, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», код ЄДРПОУ 43492595, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок №4 заборгованість за договором №230703-63050-1 від 03.07.2023 року, що складається з:

- 2500 (Дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом;

- 13 125 (Тринадцять тисяч сто двадцять п`ять) грн. 00 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками.

Усього: 15 625 (П`ятнадцять тисяч шістсот двадцять п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», код ЄДРПОУ 43492595, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок №4 понесені судові витрати у розмірі 2684 (Дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», код ЄДРПОУ 43492595, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок №4 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 (Дві тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач –Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «РІАЛЬТО», код ЄДРПОУ 43492595, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок №4;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Похваліта С. М.