Постанова від 22 жовтня 2026 р. у справі №212/13654/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №212/13654/26

Суддя: Швець М. В.

Справа № 212/13654/26

3/212/1803/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Швець М. В., за участю секретаря судового засідання Луньової А. О., Локтіонова В. І., захисника Вако М. Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління Патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту Патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не одруженого, дітей на утриманні не маючого, офіційно не працевлаштованого, учня І курсу КЗ "Апостолівський центр підготовки та перепідготовки кадрів, місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ;

за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановила таке.

26 серпня 2026 року до суду надійшли матеріали про притягнення зазначеної особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 744190 від 13.08.2026 12 серпня 2026 року 23:58 год м. Кривий Ріг, вул. Об`їздна дорога Р74, ел. оп. 8 громадянин ОСОБА_1 керував ВАЗ 2101 ДНЗ НОМЕР_2 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, на вимогу поліцейського не пред`явив реєстраційного документа на транспортний засіб та посвідчення водія, чим порушив п. 2.1.а. ПДР. Відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 744208 від 13.08.2026 12 серпня 2026 року 23:58 год м. Кривий Ріг, вул. Об`їздна дорога Р74, ел. оп. 8 громадянин ОСОБА_1 керував ВАЗ 2101 ДНЗ НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння: неприродна блідість шкірного покриву обличчя, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, жвавість мови. На вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд для встановлення стану наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога в КНТ ДБКЛПД ДОР ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду в присутності матері ОСОБА_2 , чим порушив п. 2.5. ПДР. Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою від 14.10.2026 суд об`єднав провадження за двома зазначеними протоколами – в одне.

Справа розглядалася із залученням законного представника (матері ОСОБА_1 ) ОСОБА_3 та захисника.

Захисник 19.10.2026 подав до суду письмову заяву про виклик свідка, яку у судовому засіданні 20.10.2026 просив залишити без розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП визнав; провину у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП – не визнав і зазначив, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Пояснив, що документи на право керування він не пред`явив поліцейським, бо не мав. Транспортний засіб, на якому він рухався, належить фактично йому, був ним придбаний, оскільки він працює та має кошти. Він працює в м. Кривий Ріг на теплицях, а також у сусіда в селі (офіційно не працевлаштований). У той день та час, коли були складені протоколи, він повертався з роботи на теплицях у Кривому Розі додому в село.

Матір у судовому засіданні підтвердила суду обставини, повідомлені ОСОБА_1 ; інших обставин не зазначила.

Захисник Локтіонова В. І. подав клопотання про закриття провадження в обох справах за відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, яке підтримав у судовому засіданні. Послався в обґрунтування клопотання на таке. Як вбачається з матеріалів справи, до адміністративної відповідальності притягається особа, якій на момент вчинення правопорушення виповнилось повних 16 років. Відповідно до ст.270КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). Істотного значення для захисту прав та інтересів неповнолітнього правопорушника набуває можливість участі його батьків або законних представників при першому поясненні та складанні протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому існує потреба у визначенні процедури залучення батьків неповнолітнього до участі у провадженні у справі - повідомлення батьків неповнолітнього правопорушника або інших осіб в якості його законних представників та виклик для складання протоколу або залучення їх у якості законних представників, можливість участі яких передбачена ст. 270КУпАП, що також відображено у частині 2 статті 33Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення та долучених до них матеріалів протоколи про адміністративне правопорушення були складені за відсутності законного представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Матеріалами справи не підтверджено, що протоколи та пояснення складені в присутності батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога, та у такому вигляді через їх істотні недоліки не можуть бути предметом судового розгляду, оскільки складені з істотними порушеннями та викликають обґрунтовані сумніви, які, відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У зв`язку з цим просив закрити провадження па підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень.

У судовому засіданні додатково зазначив, що на відеозаписах не було зафіксовано, хто саме був за кермом; не видно реєстраційний номер автомобіля, минуло понад 2 години з моменту зупинки до моменту пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння; не був залучений законний представник або адвокат; відсутня чітка відмова ОСОБА_1 від проходження огляду.

Застосовне право, досліджені докази та оцінка суду.

Відповідно до п. 2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п. 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно із п. 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

При цьому за п. 4 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таке правопорушення тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддя дійшла висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується обсягом долучених до протоколу доказів, з огляду на таке.

На відеозаписах з бодікамер поліцейських, досліджених суддею у судовому засіданні, зафіксовано, що ОСОБА_1 був зупинений, перебуваючи за кермом автомобіля; на вимогу поліцейських документи на автомобіль не надав, оскільки їх із собою не мав (натомість телефонував матері та вона надіслала йому на месенджер «Вайбер» технічний паспорт); водійських прав не отримував (це він визнав як на долучених відео, так і в залі судового засідання; у матеріалах, долучених до протоколу також наявна Довідка про те, що він не отримував посвідчення водія на право керування); матір неповнолітнього ОСОБА_1 залучалася поліцейськими після зупинки транспортного засобу під його керуванням та під час складання і оголошення протоколів в режимі відеозв`язку з телефону самого ОСОБА_1 : він, зокрема, мав можливість вільно спілкуватися з нею, радитися тощо; поліцейські також повідомили матері про те, що він зупинений, та на нього будуть складатися протоколи; повідомили їй про необхідність її явки під час проходження медичного огляду ОСОБА_1 , на що вона повідомила, що не зможе приїхати через необхідність залишатися з малолітніми дітьми. Поліцейські під час спілкування з ОСОБА_1 роз`яснили йому та матері його права, роз`яснили йому та матері, що буде відбуватися та варіанти його дій, наслідки вчинення/невчинення дій, відмови від проходження огляду. На запису на clip-5 зафіксовано огляд поліцейським зіниць ОСОБА_1 (шляхом направлення світла ліхтарик в очі; 00:32 год). На clip-8 о 00:40 год зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння; перед цим він тривалий час радиться з матір`ю про те, їхати йому на огляд чи ні; поліцейські не тиснули на нього та/або матір, а лише роз`яснювали можливі варіанти та наслідки. На відеозаписах також зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомив поліцейським іншу причину такого пізнього перебування його за кермом автомобіля: не пізнє закінчення роботи, як він повідомив в залі судового засідання, а зустріч і прогулянка з однолітками та якоюсь дівчиною, після якої він з товаришем поверталися додому. Крім того, на відео зафіксовано, що, мотивуючи свою відмову від проходження медичного огляду, ОСОБА_1 послався на небажання вже нікуди їхати та бажання якнайшвидше повернутися додому; разом з тим, питав у поліцейських, чи зможуть вони завезти його не додому, а до дівчини (на що отримав відмову).

До обох протоколів також долучено рапорт поліцейського від 12.08.2026; до протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП: направлення на медичний огляд, в якому зазначено, що огляд не проводився у зв`язку з відмовою; роз`яснення про відсторонення від права керування транспортним засобом. Усі зазначені докази суддя вважає належними та допустимими.

Щодо аргументу захисника про відсутність законного представника ОСОБА_1 під час складання протоколів щодо нього. Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію», на яку послався захисник, проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога. Опитування особи – один з превентивних поліцейських заходів. Поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 29 вказаного Закону). Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом (ч. 1); поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом (ч. 2). Суд дійшов висновку про те, що складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо неповнолітнього є саме заходом реагування на правопорушення (тобто захід, передбачений ч. 1 ст. 30 зазначеного Закону), а не опитуванням в розумінні ч. 2 ст. 30 зазначеного Закону як превентивного заходу. Тому це правило не застосовується.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить обов`язкової вимоги про участь законного представника під час складання протоколу щодо неповнолітньої особи. Статтею 270 КУпАП визначено, що інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.

Суд вважає, що участь матері як законного представника була забезпечена шляхом відеоконференції під час складання протоколів поліцейськими. Вона також брала участь під час розгляду справи судом та мала можливість реалізувати права, передбачені ст. 270 КУпАП.

У зв`язку із зазначеним суд відхиляє аргумент захисника про незалучення законного представника ОСОБА_1 під час складання протоколів. Суд також відхиляє аргумент про те, що на відеозаписах відсутня чітка відмова ОСОБА_1 від проходження огляду: він дійсно деякий час вагався, радився з матір`ю та перепитував про наслідки, казав, що, мабуть, погодиться, але потім остаточно відмовився (описано в цій постанові вище). На clip-1 на обох дисках також видно, що, коли поліцейські підійшли до автомобіля ОСОБА_1 під час зупинки, за кермом перебував саме він (обставину керування автомобілем без водійських прав він та його захисник визнали у першому судовому засіданні 14.10.2026); тому суд відхиляє аргумент щодо відсутності фіксації на відео перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля та відсутності фіксації номерного знаку транспортного засобу. Суд відхиляє і аргумент захисника про те, що з часу зупинки минуло понад 2 години до моменту пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння, оскільки зупинка відбулася о 23:58 год, а відмова від проходження огляду відбулася о 00:40 год, пропозиція пройти огляд – передувала відмові; отже, 2 години не минуло.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачені ст. 34 КУпАП, суд визнає вчинення правопорушення неповнолітнім.

Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачені ст. 35 КУпАП, у цій справі відсутні.

Згідно зі ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтями 126, 130 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Враховуючи зазначене, характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 (який, за оцінкою суду, вчинив правопорушення через власну легковажність, неусвідомлення ним ризиків, обов`язків та відповідальності особи, яка сідає за кермо автомобіля, та серйозності можливих наслідків;), ступінь його вини, суд вважає доцільним накласти на нього адміністративне стягнення у виді попередження.

Керуючись ст. 13, 24-1, 126, 130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила таке.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 2 ст. 126 КУпАП, та на підставі статей 13 та 24-1 КУпАП застосувати до нього захід впливу у вигляді попередження.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу.

Повний текст постанови складений 26.10.2026.

Суддя: М. В. Швець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua