Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №742/5127/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/3376/26

Єдиний унікальний № 742/5127/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Павлова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2063045 від 22.01.2025 року у сумі 35 819,99 грн, з яких: тіло кредиту - 7 999,99 грн, проценти - 12 780,00 грн, штраф - 15 040,00 грн, а також просило стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала. Зі згоди Позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280-282 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Судом встановлено, що 22 січня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2063045 по продукту «Зручний», відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 8 000,00 грн. стром на 360 дів, тобто до 16.01.2026 р. з відсотковою ставкою від 15% до 0,75% у залежності від дня користування кредитними коштами.

Вказаний кредитний договір, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту відповідачем підписано за допомогою одноразового ідентифікатора Е598 та К729, які були відправлені на його номер телефону 22.01.2025 р. о 12:00:40, що підтверджується довідкою про ідентифікацію надану ТОВ «Слон Кредит», що узгоджується з вимогами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно роздруківки ТОВ «Пейтек» вбачається перерахунок 22.01.2025 р. о 12:01:29 коштів у розмірі 8 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі ТОВ «Слон Кредит» – 20630451737540086.

Згідно відомостей наданих АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а у період з 22.01.2025 р. по 27.01.2025 на неї відбулося зарахування 8 000,00 грн.

26 вересня 2025 року право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі Договору факторингу № 2609-25.

Згідно витягу з реєстру боржників до Договору факторингу вбачається заборгованість ОСОБА_1 (1255) за кредитним договором № 2063045 від 22.01.2025 р. у розмірі 35 819,99 грн, яка складається з: залишок по тілу кредиту – 7 999,99 грн, залишок по відсотках – 12 780 грн, заборгованість по штрафам/пені – 15 040 грн.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на адресу відповідача направляло 10.09.2026 р. досудову вимогу щодо погашення заборгованості у розмірі 35 819,99 грн, а також повідомляло про укладення договору факторингу.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наданого ТОВ «Слон Кредит» розрахунку заборгованості вбачається, що станом на дату переходу права вимоги, тобто 26.09.2025 р. заборгованість відповідача становить – 35 819,99 грн, яка складається з: тіла - 7 999,99 грн, відсотків – 12 780,00 грн та штрафу/пені – 15 040,00 грн. Доказів її погашення відповідачем матеріали справи не містять.

З огляду на наведене вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 999,99 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 12 780,00 грн, суд виходить із такого.

Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» Розділ II Закону України «Про споживче кредитування» доповнено статтею 8-1, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки за договором споживчого кредиту не може перевищувати 1 відсотка в день від загального розміру виданого кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8-1 Закону України «Про споживче кредитування», умова договору споживчого кредиту щодо застосування денної процентної ставки, розмір якої перевищує максимальний розмір, визначений цією статтею, є нікчемною.

Як убачається з матеріалів справи, заборгованість за відсотками нарахована за період із 22 січня 2025 року (дата укладення кредитного договору № 2063045) по 26 вересня 2025 року (дата укладення Договору факторингу № 2609-25), що становить 247 днів користування кредитом.

Судом здійснено перевірку розрахунку Позивача на відповідність вимогам ст. 8-1 Закону України «Про споживче кредитування»: Гранично допустимий розмір відсотків, визначений законом за максимальної ставки 1% на день від суми кредиту 7 999,99 грн за 247 днів користування, становить: 7 999,99 грн*1%*247 днів=19 759,98 грн.

Фактично заявлена Позивачем сума відсотків за вказаний період становить 12 780,00 грн (що відповідає середньоденній ставці близько 0,65% на день, або 51,74 грн на день).

Враховуючи, що фактично заявлена Позивачем до стягнення сума процентів у розмірі 12 780,00 грн не перевищує встановлений ст. 8-1 Закону України «Про споживче кредитування» граничний розмір (19 759,98 грн), суд доходить висновку, що дана вимога є обґрунтованою, правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 12 780,00 грн.

Вирішуючи вимогу про стягнення штрафу в розмірі 15 040,00 грн, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки заявлений позивачем штраф у розмірі 15 040,00 грн нарахований у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, укладеним та виконуваним у період дії воєнного стану, правові підстави для його стягнення відсутні.

Отже, у задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 15 040,00 грн слід відмовити.

З огляду на безпідставність нарахування штрафу, сплачені відповідачем 25.02.2025 року кошти в розмірі 960,00 грн, які були зараховані позивачем у рахунок сплати штрафу, підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за процентами за користування кредитом. Таким чином, заборгованість за процентами підлягає зменшенню з 12 780,00 грн до 11 820,00 грн (12 780,00 – 980,00).

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, становить 19 819,99 грн, з яких 7 999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту та 11 820,00 грн - проценти за користування кредитом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено майнові вимоги на загальну суму 35 819,99 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 19 819,99, що становить 55,3 % заявлених майнових вимог.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог у сумі 1 472,31грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що відповідно до частин другої - четвертої статті 137 ЦПК України такі витрати визначаються з урахуванням умов договору про надання правничої допомоги, доказів обсягу фактично наданих послуг та їх вартості, а також мають бути співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

З урахуванням характеру спору, його складності, обсягу фактично вчинених представником процесуальних дій та відсутності необхідності у проведенні складних процесуальних дій суд вважає обґрунтованим розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн із заявлених 8 000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 2063045 від 22.01.2025 року у загальному розмірі 19 819 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн. 99 коп.

В задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу у розмірі 15 040 грн 00 коп. - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1 472 (одна тисяча чотириста сімдесят дві) грн. 31 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, Львівська область, 79029.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя: В.Г. Павлов