Суд: Херсонський міський суд Херсонської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №766/300/26
Суддя: Зуб І. Ю.
Справа № 766/300/26
н/п 2/766/7328/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.09.2026р. Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Зуб І.Ю.,
за участю секретаря Федорової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про зміну способу та розміру аліментів,
встановив:
Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить: змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, визначений судовим наказом Херсонського міського суду Херсонської області від 04.12.2020 року; стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, визначеній судом з урахуванням середнього рівня заробітної плати у Федеративній Республіці Німеччина, але не менше еквівалента 500 (п`ятсот) євро щомісячно, з індексацією відповідно до офіційного курсу НБУ на день здійснення платежу, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позовна заява мотивована таким.
ОСОБА_1 , є матір`ю та законним представником неповнолітньої дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до судового наказу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 грудня 2020 року з відповідача — ОСОБА_2 — стягуються аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначене судове рішення перебуває на примусовому виконанні у органі державної виконавчої служби.
Після ухвалення судового наказу істотно змінилися обставини, які мають значення для визначення способу та розміру аліментів, у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду з цим позовом.
З грудня 2021 року відповідач фактично проживає та працює за межами України, а саме у Федеративній Республіці Німеччина. При цьому відповідач не надає інформації про своє місце роботи та реальні доходи, що унеможливлює коректне визначення розміру його заробітку. У зв`язку з цим державним виконавцем аліменти обчислюються умовно — виходячи із середньої заробітної плати по м. Херсону, що: - не відповідає фактичному матеріальному становищу відповідача; - призводить до істотного заниження розміру аліментів; - не забезпечує належного утримання дитини. Проживання дитини та витрати (Норвегія).
Вона разом із дитиною вимушено проживаю за межами України, у Королівстві Норвегія, де рівень обов`язкових витрат на утримання дитини є суттєво вищим, ніж в Україні. Зокрема: - щомісячна орендна плата за житло, у якому проживає дитина, становить 14 100 норвезьких крон; - вона несе постійні витрати на харчування, одяг, взуття, транспорт, навчання, медичні послуги та інші необхідні потреби дитини. З урахуванням віку дитини (13 років), щомісячні витрати на її утримання перевищують рівень витрат, що може бути забезпечений аліментами, обчисленими із середньої заробітної плати по м. Херсону.
Відповідач обізнаний про потреби дитини та фактичні витрати на її утримання, однак систематично ухиляється від участі у таких витратах. Так, у листопаді 2024 року дитина звернулася до відповідача з проханням надати кошти на придбання зимового одягу та взуття, що підтверджується скріншотами електронної переписки. Незважаючи на це, відповідач відмовив у наданні будь-якої фінансової допомоги, посилаючись на формальні причини, що не звільняють його від обов`язку утримувати дитину.
Позивач в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач про дату та час розгляду справи повідомлявся, причини неявки суду не повідомив, відповідно до відомостей Укрпошти відправлення не вручене, оскільки «адресат відсутній за вказаною адресою». Також надавалось оголошення на сайті суду.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Судовим наказом Херсонського міського суду Херсонської області від 04.12.2020 року у справі № 766/18861/20 наказано :
«Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 23.11.2020 року та до повноліття дитини.»
Позивач не надає копію свідоцтва про народження дитини, проте відомості, встановлені у зазначеному наказі, дають підстави встановити, що сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтями 180, 181 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтями 183 та 184 СК України передбачено способи стягнення аліментів: у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі та підстави стягнення аліментів одним із таких способів. Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України - розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з позовом, позивач реалізувала своє право на зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки, яке передбачене ст. 183 СК України.
На підтвердження перебування позивача разом із дитиною у Королівстві Норвегія, позивачем долучено до позовної заяви копію паперу із текстом, викладеним на іноземній мові. При цьому нотаріально посвідченого перекладу, позивач не надає.
Таким чино вказана копія є неналежним та недопустимим доказом, оскільки неможливо встановити її належність до справи та джерело вказаного доказу, як і його зміст.
Крім того позивачем долучено скріншоти переписки по телефону, з яких неможливо достеменно встановити між якими особами ведеться діалог, оскільки не має переконливих доказів, які б могли беззаперечно довести ідентифікацію співрозмовників.
Встановлено, що наявність судового наказу про стягнення аліментів на дитини, вказує на забезпечення права ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на матеріальне утримання з боку батька.
Крім того, ставлячи позовну вимоги про зміну способу стягнення аліментів з частини доходу батька на стягнення аліментів в розмірі 500 Євро, що явно не відповідає розміру середньої заробітної плати по м. Херсону, за показниками якої відбувається нарахування розміру аліментів, зі слів позивачки, вона не надає доказів, що батько має такий матеріальний стан, який дозволить такі стягнення.
Також позивачкою не доведено твердження, що батько не надає матеріальної допомоги дитині.
Таким чином позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів з відповідача, збільшивши їх розмір до 500 Євро на місяць.
За таких обставин, судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Керуючись ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 192 СК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про зміну способу та розміру аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяІ. Ю. Зуб
Повний текст судового рішення складено 05.10.2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua