Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №607/13911/24 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/13911/24Головуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О.

Провадження № 22-ц/817/1012/26Доповідач - Костів О.З.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

за участю секретаря — Дідух М.Є.,

позивача — ОСОБА_1 ,

представника відповідача — адвоката Кренцеля І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Тернополі цивільну справу №607/13911/24 за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Край» на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 01 червня 2026 року, ухвалене суддею Лисюк І.О., повний текст якого складено 01 червня 2026 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Край» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Аграрний Край» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 23 жовтня 2023 року о 15 год. 18 хв. на перехресті вулиць Незалежності – Чорновола – Вибранівська в м.Хоростків, Чортківського району, Тернопільської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення транспортних засобів, а саме автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee» р.н. НОМЕР_1 , 2016 року випуску, чорного кольору, який під керуванням позивача виїхав на вказане перехрестя, рухаючись перед цим по вул.Вибранівська, м.Хоростків, і автомобіля «Skoda-Kodiaq» р.н. НОМЕР_2 , 2018 року випуску, синього кольору, який під керуванням водія ОСОБА_3 рухався прямо через перехрестя по вул.Незалежності, м.Хоростків, у напрямку с.Рудки, Чортківського району.

Внаслідок зіткнення транспортних засобів водій автомобіля «Skoda-Kodiaq» р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми тазу з переломами правих сідничної та лонної кісток, переломами остелітично змінених правої половини крижової кістки та правої клубової кістки, закритих переломів правих поперечних паростків 4, 5 поперекових хребців, закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку, підшкірної гематоми м`яких тканин волосистої частини голови, які у відповідності до висновку судово-медичної експертизи №210 від 21 грудня 2023 року та згідно пунктів 2.1.1 (а, в), 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (м. Київ, 1995), за ознакою тривалого, понад три тижні, розладу здоров`я відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

За наслідками даної ДТП слідчим СВ відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Кузьо В.Р. внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023211140000144 від 23 жовтня 2023 року, порушеного за ознаками злочину, визначеного ч.1 статті 286 КК України.

Постановою слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції А.Атаманчука про закриття кримінального провадження від 21 травня 2026 року, слідчим закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023211140000144 від 23 жовтня 2023 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Слідчим в процесі досудового розслідування призначено комплексну судову інженерно-транспортну (судово-автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу) за обставинами дорожньо-транспортної пригоди.

Так, пунктами 5 та 6 Висновку експерта №КСЕ-19/120-24/2004-ІТ від 20 березня 2024 року, виконаного за наслідками проведеної експертизи головним судовим експертом сектору автотехнічних та транспортно-товарознавчих досліджень Тернопільського НДЕКЦ МВС Романюком О.Б. та старшим судовим експертом сектору авто технічних досліджень Тернопільського НДЕКЦ МВС Шминдюком Ю.А. встановлено наступне:

«5. Водій автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee» (номерний знак НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 з моменту виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «Skoda-Kodiaq» (номерний знак НОМЕР_4 ) застосуванням своєчасного гальмування.

Водій автомобіля «Skoda-Kodiaq» (номерний знак НОМЕР_4 ) ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «Jeep-Grand-Cherokee» (номерний знак НОМЕР_5 ), виконавши вимоги п.16.3; 16.12 Правил дорожнього руху.

6. У діях водія автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee» (номерний знак НОМЕР_5 ) ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

У діях водія автомобіля «Skoda-Kodiaq» (номерний знак НОМЕР_4 ) ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.16.3; 16.12 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією пригоди».

Вказував, що транспортний засіб марки «Skoda-Kodiaq» загальний легковий універсал-В, д.н.з. НОМЕР_4 , синього кольору, 2018 року випуску, станом на день ДТП належав і на даний час належить на праві власності ТОВ «Аграрний Край», код ЄДРПОУ 37502531, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 14 червня 2018 року, і водій ОСОБА_4 станом на день ДТП 23 жовтня 2023 року перебував у трудових відносинах із ТОВ «Аграрний Край» (працював на посаді директора Товариства, що підтверджується даними з офіційних електронних джерел). Саме Відповідач ТОВ «Аграрний Край» є належним відповідачем у вимогах про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої власнику пошкодженого автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee», д.н.з. НОМЕР_5 , чорного кольору, 2016 року випуску - ОСОБА_1 , який є позивачем за даним позовом.

Зазначав, що внаслідок ДТП йому завдано матеріальної та моральної шкоди.

З урахування заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив стягнути з ТОВ «Аграрний Край» на його користь 834698.05 грн, в т.ч.:

- кошти на відшкодування шкоди у вигляді матеріального збитку у розмірі 599146 грн;

- витрати на евакуацію пошкодженого автомобіля з місця ДТП до арештмайданчика органу Національної поліції у смт.Гусятин у розмірі 3800.00 грн;

- витрати позивача на перевезення автомобіля на СТО у розмірі 5500.00 грн;

- витрати на оплату послуг експерта-оцінювача для визначення матеріального збитку у розмірі 6500.00 грн;

- 40627.02 грн - 3% річних;

- втрати від інфляції у розмірі 121626.63 грн;

- 50000.00 грн моральної шкоди;

- 7498.40 грн витрат за проведення позивачем у зв`язку з призначенням судом експертизою.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 01 червня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Аграрний Край» на користь ОСОБА_1 :

- кошти на відшкодування шкоди у вигляді матеріального збитку у розмірі 599146.00 грн;

- витрати на евакуацію пошкодженого автомобіля з місця ДТП до арешт майданчика органу Національної поліції у смт.Гусятин у розмірі 3800.00 грн;

- витрати на перевезення автомобіля на СТО у розмірі 5500.00 грн;

- витрати на оплату послуг експерта-оцінювача для визначення матеріального збитку у розмірі 6500.00 грн;

- 3% річних, що становить 40627.02 грн;

- втрати від інфляції у розмірі 121626.63 грн,

а всього на загальну суму 777199.65 грн.

Стягнуто з ТОВ «Аграрний Край» на користь позивача ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000 грн.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Аграрний Край» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 7922.00 грн, витрати, пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 7116.00 грн.

Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету, зайво сплачену частину судового збору згідно квитанції №3933-2578-1386-4199 від 22 червня 2024 року в розмірі 1328.10 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 01 червня 2026 року скасувати лише в частині незадоволених позовних вимог щодо суми моральної шкоди, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача 50000 грн.

Зокрема зазначає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 23 жовтня 2023 року він був фактично позбавлений можливості використовувати належний на праві власності автомобіль за призначенням через його тотальне пошкодження, перебував у постійній тривозі та хвилюванні через порушене по факту ДТП органом досудового слідства кримінальне провадження, оскільки внаслідок ДТП та порушення водієм автомобіля «Skoda-Kodiaq» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 Правил дорожнього руху та правил використання пасків безпеки, останній отримав тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості, внаслідок чого орган досудового слідства порушив кримінальне провадження та попередньо вважав винуватцем ДТП саме позивача по даній справі, визнавши потерпілим ОСОБА_3 , внаслідок чого позивач змушений був винаймати адвоката для захисту своїх прав у кримінальному провадженні та постійно перебував у хвилюванні щодо подальшого рішення у кримінальному провадженні.

Тобто, вказує, з моменту ДТП та до моменту прийняття відповідного рішення у кримінальному провадженні саме через порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху при керуванні транспортним засобом з непристебнутими пасками безпеки, що призвело до його ушкодження, а також призвело до пошкодження та тотального знищення транспортного засобу позивача, позивач перебував у постійному нервовому напруженні та морально і психологічно страждав через ДТП та за власний транспортний засіб. Окрім цього, позивач змушений був змінити свій спосіб життя та пересуватись по робочих питаннях і по питаннях власного побуту громадським транспортом, користуватись послугами таксі через відсутність власного автомобіля та відсутність коштів на придбання іншого автомобіля, що створювало постійний дискомфорт та пригніченість, нервозність, погіршились стосунки із дружиною внаслідок постійних сварок через відсутність автомобіля, оскільки дружині також довелося змінити свій спосіб життя та пересуватись на роботу у громадському транспорті та користуватись послугами таксі.

Зазначає, що станом по даний час позивач перебуває у постійному стресі та хвилюваннях через невідомість щодо отримання відшкодування за втрачений автомобіль, перебуває в депресії, звертався до психотерапевта за психологічною допомогою, був вимушений звертатись у страхову компанію винуватця ДТП за отриманням страхового відшкодування, збирати пакет документів для звернення до суду, готував цивільний позов та звертався до суду за судовим захистом, брав участь в 24-х судових засіданнях, в той час як відповідач повністю ігнорував письмові звернення та телефонні дзвінки позивача щодо мирного врегулювання спору, щодо залишення у себе пошкодженого автомобіля позивача, не бажав добровільно відшкодувати заподіяну внаслідок ДТП шкоду позивачу, подавав необґрунтовані клопотання з метою затягнути судовий розгляд у справі, що вказує на обґрунтованість та повноту доводів позивача щодо розміру завданої моральної шкоди.

Вважає, що суд зробив занадто м`який висновок для відповідача про достатність суми стягнення моральної шкоди у розмірі 15000.00 грн, котра не передає весь спектр моральних переживань та страждань позивача, завданих з вини відповідача (його працівника). При цьому судом першої інстанції не враховано факт повного знищення транспортного засобу позивача внаслідок ДТП, вартість якого до часу ДТП згідно висновку експерта від 05 вересня 2025 року №1012-E становила 876146.00 грн за курсом долара США по даних НБУ 36.5401 грн (хоча реально становила 26000-28000 доларів США з урахуванням комплектації, року випуску та стану автомобіля). Тобто судом не враховано грошову величину втрат позивача, необхідність звернення до суду за захистом порушеного права та численну кількість судових засідань упродовж більше 2.5 років, а також не враховано ступінь вини відповідача у заподіянні шкоди і поведінку самого відповідача щодо вирішення та розв`язання судового спору, зокрема – повне заперечення вини, небажання вирішувати спір шляхом мирного врегулювання, подання необґрунтованих клопотань з метою затягування розгляду справи судом, ігнорування звернень позивача.

В апеляційній скарзі ТОВ «Аграрний Край» просить рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 01 червня 2026 року скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Зокрема зазначає, що суд, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача шкоди на підставі ст.625 ЦК України, послався на нерелевантну практику Верховного Суду у постанові від 21 квітня 2022 року в справі №447/2222/20, оскільки предметом розгляду справи №447/2222/20 був спір зі страховою компанією щодо виплати страхового відшкодування, який ґрунтувався на договорі про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. І відповідно суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, і саме до таких грошових зобов`язань належить укладений договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він установлює ціну договору та страхову суму.

Крім того, вказує, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами статті 1188 ЦК України, а саме відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки. Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Разом з тим, як зазначає апелянт, вина, як одна з обов`язкових підстав для відшкодування шкоди у відповідності до ст.1188 ЦК України при взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, була встановлена тільки самим рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 01 червня 2026 року.

Вказує, що між позивачем та відповідачем договір про відшкодування шкоди не укладався. Рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди, яке не виконувалося відповідачем, не ухвалювалося. За таких обставин, оскільки конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди не відбулося, прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) не настало, тому підстави для стягнення з відповідача на користь трьох відсотків річних та інфляційних втрат відсутні.

Крім того, зазначає, що у Звіті про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №133/1 від 30 травня 2024 року, який суд першої інстанції взяв до уваги, не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Більше того, дослідження проведене оцінювачем ОСОБА_5 , який має кваліфікацію оцінювача у напрямку оцінки майна: «Оцінка об`єктів у матеріальній формі» і спеціалізацію «Оцінка колісних транспортних засобів». Даний оцінювач не є експертом, а також не має спеціалізацію «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», що ставить під сумнів достовірність звіту через відсутність відповідної кваліфікації оцінювача, а тому вказаний Звіт не є належним та допустимим доказом, а тому суд першої інстанції не міг на нього посилатися в обґрунтування свого рішення.

Відповідач вважає, що єдиним належним та допустимим доказом реальної ринкової вартості автомобіля позивача після ДТП є висновок експерта №1012-Е від 05 вересня 2025 року, де зазначена сума у розмірі 235044.08 грн.

Що стосується стягнутої з відповідача моральної шкоди, то апелянт звертає увагу на те, що саме діями відповідача не завдано моральних страждань позивачу, оскільки ТОВ «Аграрний край» несе тільки цивільно-правову відповідальність за дії водія ОСОБА_3 , який перебував з відповідачем у трудових відносинах.

Крім того, вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивачем не надано жодного медичного документу щодо погіршення стану його здоров`я, відсутні докази пересування останнього громадським транспортом, відсутні висновки психолога щодо наявності депресії чи інших психологічним проблем у позивача.

Також, вважає, що не можна ставити у вину відповідача відмову у добровільній виплаті завищеної досудової вимоги у сумі 840000.00 грн, оскільки згідно з матеріалами справи, розмір майнової шкоди є значно меншим.

Щодо необхідності звертатись у страхову компанію винуватця ДТП за отриманням страхового відшкодування, то апелянт зазначає, що це право може бути реалізоване тільки потерпілим, тому скарги позивача на дотримання законності процедури отримання страхового відшкодування є безпідставним.

Таким чином стверджує, що позивач не обґрунтував належними доказами заподіяння йому моральної шкоди саме у такому розмірі. Визначений розмір компенсації не є об`єктивним, справедливим та співрозмірним обсягу страждань. Сторона, яка пред`являє вимоги відшкодування завданої їй моральної шкоди, не звільняється від обов`язку довести наявність такої шкоди, її розмір, надавши належні, допустимі та достовірні докази цього факту, у порядку встановленому процесуальними нормативно-правими актами. За таких обставин розмір моральної шкоди, визначений судом першої інстанції, вважає завищеним, таким, що не відповідає дійсності, та не підтверджений належними доказами.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Аграрний Край».

Зокрема зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) визначила, що за змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. З огляду на вказане можна зробити висновок, що з набранням чинності рішення суду про відшкодування шкоди у боржника виникає зобов`язання сплатити точно визначений розмір шкоди, однак саме зобов`язання виникло між сторонами із заподіяння шкоди. У справі № 703/2718/16-ц Велика Палата Верховного Суду визначила помилковими висновки судів, що між сторонами виникли грошові зобов`язання саме на підставі рішення суду, та зазначила, що зобов`язання з відшкодування шкоди не є таким, що виникло з рішення суду. Це зобов`язання з відшкодування шкоди, в якому рішенням суду визначено конкретний розмір завданої шкоди та констатовано про наявність зобов`язання між сторонами. Оскільки відшкодування шкоди можливе і в грошовій формі, то у даному випадку між сторонами виникло грошове зобов`язання, так як одна сторона зобов`язана сплатити певну, визначену судом грошову суму стягувачу.

У частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Вказує, що з огляду на викладені висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 703/2718/16-ц, твердження апелянта про те, що прострочення боржника не настало через відсутність конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди – є необґрунтованими та не підлягають врахуванню судом апеляційної інстанції, оскільки, за визначенням Великої Палати Верховного Суду, зобов`язання зі сплати відшкодування за заподіяну пошкодженням майна позивача шкоду є грошовим зобов`язанням відповідача з моменту заподіяння такої шкоди, а вже саме судом визначається конкретний розмір завданої шкоди.

Крім того, зазначає, що приймаючи рішення по даній справі та враховуючи необхідність визначення різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, судом першої інстанції правомірно взято до уваги ринкову вартість залишків працездатних і ліквідних складових легкового автомобіля, придатних для подальшого використання, що визначені в Звіті №133/1 від 30 травня 2024 року у розмірі 118550.00 грн та яка найбільш узгоджується з фактичною ціною реалізації залишків автомобіля позивачем за договором купівлі-продажу від 28 вересня 2025 року у розмірі 102000.00 грн.

Твердження апелянта про те, що Звіт №133/1 від 30 травня 2024 року не є належним та допустимим доказом з підстав, що у ньому не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок – не відповідає дійсності, оскільки на першому аркуші Звіту №133/1 від 30 травня 2024 року чітко визначено «Мета оцінки – визначення вартості матеріального збитку … з метою позову до суду», а також внизу сторінки міститься попередження експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків, під яким експертом ОСОБА_5 проставлено власноручний підпис.

Поряд з цим, визначаючи утилізаційну вартість досліджуваного автомобіля, експерт у своєму висновку №1012-Е від 05 вересня 2025 року взяв до уваги вартість розрахованих ним справних складових частин автомобіля з урахуванням зносу -(мінус) вартість з демонтажу справних складових автомобіля + (плюс) вартість металобрухту – та не взяв до уваги мінусові витрати на діагностування, дефектування, реалізацію, зберігання таких справних складових частин, витрати, пов`язані з їх продажем у регіоні (складські, транспортні, торговельні витрати та інше), суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів та прибутку, що очікується від реалізації складників на вторинному ринку, витрати на утилізацію складових автомобіля, що не включені в металобрухт, тобто ескпертом не враховано такі витрати всупереч вимогам Методики, що судом першої інстанції було встановлено, в т.ч. з пояснень експерта в судовому засіданні, та обґрунтовано не взято до уваги зроблений експертом розрахунок залишкової вартості автомобіля в сумі 235044.08 грн.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що ним подавалось клопотання суду першої інстанції про проведення додаткової експертизи для визначення дійсної утилізаційної вартості досліджуваного автомобіля позивача, однак таке клопотання заперечено представником відповідача та було відхилено судом.

В судовому засіданні позивач просив задовольнити його апеляційну скаргу з підстав, наведених у ній, та відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Представник ТОВ «Аграрний Край» – адвокат Кренцель І.М. просив задовольнити його апеляційну скаргу з підстав, наведених у ній, та відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Судова колегія, заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

За приписами ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимоги апеляційної скарги.

Частиною 2 ст.367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно п.п.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини.

23 жовтня 2023 року о 15 год. 18 хв., на перехресті вулиць Незалежності – Чорновола – Вибранівська в м.Хоростків, Чортківського району, Тернопільської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення транспортних засобів, а саме автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee» р.н. НОМЕР_1 , 2016 року випуску, чорного кольору, який під керуванням водія ОСОБА_1 виїхав на вказане перехрестя, рухаючись перед цим по вул.Вибранівська, м.Хоростків, і автомобіля «Skoda-Kodiaq» р.н. НОМЕР_2 , 2018 року випуску, синього кольору, який під керуванням водія ОСОБА_3 , рухався прямо через перехрестя по вул.Незалежності, м.Хоростків, у напрямку с.Рудки, Чортківського району.

Внаслідок зіткнення транспортних засобів водій автомобіля «Skoda-Kodiaq» р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми тазу з переломами правих сідничної та лонної кісток, переломи остелітично змінених правої половини крижової кістки та правої клубової кістки, закритих переломів правих поперечних паростків 4, 5 поперекових хребців, закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку, підшкірної гематоми м`яких тканин волосистої частини голови, які у відповідності до висновку судово-медичної експертизи №210 від 21 грудня 2023 року та згідно пунктів 2.1.1 (а, в), 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (м.Київ, 1995), за ознакою тривалого, понад три тижні, розладу здоров`я відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

За наслідками даної ДТП слідчим СВ відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області лейтенантом поліції Кузьо В.Р. внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023211140000144 від 23 жовтня 2023 року, порушеного за ознаками злочину, визначеного ч.1 статті 286 КК України (т.1 а.с.11).

Постановою про закриття кримінального провадження від 29 березня 2024 року слідчим СВ відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції Кузьо В.Р. закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023211140000144 від 23 жовтня 2023 року у зв`язку з відсутністю ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України (т.1а.с.32-33).

16 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Гусятинського районного суду Тернопільської області постанову слідчого СВ відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Кузьо В.Р. від 29 березня 2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023211140000144 від 23 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, скасовано. Копію ухвали направлено керівнику Чортківської окружної прокуратури для організації проведення досудового розслідування, копію ухвали та матеріали кримінального провадження №1202321 1140000144 від 23 жовтня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України направлене в СВ відділення поліції №3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області для виконання та проведення досудового розслідування. (т.2 а.с.147-149).

Постановою слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції А.Атаманчука про закриття кримінального провадження від 21 травня 2026 року, слідчим закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023211140000144 від 23 жовтня 2023 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження №12023211140000144 від 23 жовтня 2023 року слідує, що в процесі досудового розслідування було проведено ряд слідчих (розшукових) дій, прийнято процесуальні рішення щодо призначення судових експертиз, зокрема, на предмет встановлення порушень ПДР учасниками ДТП.

Так, згідно даних протоколу огляду місця події від 23 жовтня 2023 року, проведеним оглядом місцевості (місця ДТП) встановлено, зокрема, що «дорожньо-транспортна пригода відбулась в світлу пору доби, у межах нерегульованого перехрестя вул.Незалежності - Вибранівська - Чорновола в м.Хоростків Чортківського району Тернопільської області. Будь-яких дорожніх знаків, які б регулювали рух на перехресті вул. Незалежності – Вибранівська - Чорновола в м.Хоростків на час проведення огляду не виявлено».

Ці обставини доводяться також схемою місця ДТП, яка є додатком до протоколу огляду місця події від 23 жовтня 2023 року.

Як встановлено, слідчим в процесі досудового розслідування призначено комплексну судову інженерно-транспортну (судово-автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу) за обставинами дорожньо-транспортної пригоди.

Так, пунктами 5 та 6 Висновку експерта №КСЕ-19/120-24/2004-ІТ від 20 березня 2024 року, виконаного за наслідками проведеної експертизи головним судовим експертом сектору автотехнічних та транспортно-товарознавчих досліджень Тернопільського НДЕКЦ МВС Романюком О.Б. та старшим судовим експертом сектору авто технічних досліджень Тернопільського НДЕКЦ МВС Шминдюком Ю.А. встановлено наступне:

«5. Водій автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee» (номерний знак НОМЕР_5 ) ОСОБА_1 з моменту виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «Skoda-Kodiaq» (номерний знак НОМЕР_4 ) застосуванням своєчасного гальмування.

Водій автомобіля «Skoda-Kodiaq» (номерний знак НОМЕР_4 ) ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «Jeep-Grand-Cherokee» (номерний знак НОМЕР_5 ), виконавши вимоги п.16.3; 16.12 Правил дорожнього руху.

6. У діях водія автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee» (номерний знак НОМЕР_5 ) ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

У діях водія автомобіля «Skoda-Kodiaq» (номерний знак НОМЕР_4 ) ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.16.3; 16.12 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією пригоди».

З мотивувальної частини постанови про закриття кримінального провадження від 21 травня 2026 року слідує, зокрема, що під час додаткового допиту свідок ОСОБА_1 , на запитання слідчого відповів, що час, який минув з моменту настання з робочого місця водія автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee» конкретної видимості автомобіля «Skoda-Kodiaq» до моменту зіткнення склав більше 3-х секунд, точніше він вказати не може, при цьому видимість автомобіля «Skoda-Kodiaq» для нього настала раніше, ніж він мав змогу зрозуміти, що водій останнього, який продовжував рух не зменшуючи швидкості, вже не встигне зупинитись, ні до краю дороги, якою рухався його автомобіль «Jeep», ні до місця в якому відбулося зіткнення.

Також, слідчим проведено детальний огляд відеозапису з камери зовнішнього відеоспостереження, що встановлена на будівлі по вул. Вибранівській в м.Хоростків, перед місцем ДТП. В ході огляду відеозапису встановлено, зокрема, що «..вже перед самим виїздом на перехрестя водій цього автомобіля застосував гальмування, оскільки о 15:18:04 в його задній частині загоряються задні ліхтарі «стоп-сигнали», окрім цього від заблокованих передніх коліс на проїзній частині піднімається хмара пилюки, це вказує на те, що водій автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee»реагував на рух автомобіля «Skoda-Kodiaq» через перехрестя по вул. Незалежності, і вважав, що такий рух є для нього небезпечний. Після виїзду на перехрестя автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee», а саме з вул. Вибранівська на вул. Незалежності, відбувається зіткнення передньої частини цього автомобіля із правою передньою частиною автомобіля «Skoda-Kodiaq», який рухається по вул. Незалежності, м. Хоростків, прямо через перехрестя, вказане зіткнення відбувається о 15:18:06. Після зіткнення автомобілі «Jeep-Grand-Cherokee» та «Skoda-Kodiaq» відкидає в напрямку лівого узбіччя вул. Незалежності, окрім цього автомобіль «Jeep-Grand-Cherokee» частково розвертає за годинниковою стрілкою. У подальшому обидва автомобіля пропадають з поля зору камери».

Під час проведення досудового розслідування та на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні слідчим встановлено, що порушення водієм автомобіля «Skoda-Kodiaq» р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , вимог пунктів: 16.3, 16.12 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, а водій автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee»р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , з моменту виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «Skoda-Kodiaq» р.н. НОМЕР_2 , шляхом застосуванням своєчасного гальмування, тому у його діях не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди.

Також слідчим встановлено, що водій автомобіля «Skoda-Kodiaq» р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , рухаючись по вул.Незалежності в межах м.Хоростків, Чортківського району, Тернопільської області та неодноразово до події ДТП проїжджаючи вказане перехрестя розумів та знав, що рухається головною дорогою і має перевагу в проїзді перехрестя де відбулась ДТП, а водій автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , рухаючись по вул.Вибранівська, м.Хоростків, яка є другорядною, не знав і не міг допустити, що він має пропустити автомобіль «Skoda-Kodiaq» через відсутність відповідних знаків.

За наслідками досудового розслідування слідчим констатовано, що у діях водія автомобіля «Skoda-Kodiaq» р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , якому і були спричиненні тілесні ушкодження середньої тяжкості, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди та водія автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 21 травня 2026 року містить висновок слідчого про відсутність в діях водіїв ОСОБА_1 , ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Висновок слідчого ґрунтується на підставі проведених у межах кримінального провадження ряду висновків судових експертиз, котрими, зокрема, не встановлено порушення правил дорожнього руху водія ОСОБА_1 , однак встановлено порушення п.16.3. та п.16.12 Правил дорожнього руху в діях водія ОСОБА_3 .

Це підтверджується також інформацією начальника відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області за №3571/В- 85/104/02-2024 від 02 травня 2024 року, з якої слідує, що «у діях водія «Skoda-Kodiaq» (номерний знак НОМЕР_4 ) ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.16.3; 16.12 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією пригоди. Однак притягнути останнього до відповідальності не представилось за можливе, у зв`язку із його смертю» (т.1 а.с.12-30).

Таким чином, з матеріалів кримінального провадження №12023211140000144 від 23 жовтня 2023 року, слідує, що винуватцем у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 23 жовтня 2023 року на перехресті вулиць Незалежності та Чорновола у місті Хоростків Чортківського району Тернопільської області є водій автомобіля «Skoda-Kodiaq» загальний легковий універсал-В, д.н.з. НОМЕР_4 , синього кольору, 2018 року випуску ОСОБА_4 , в діях якого вбачаються невідповідності вимогам п.16.3; 16.12 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з подією пригоди.

Як встановлено, транспортний засіб марки «Skoda-Kodiaq» загальний легковий універсал-В, д.н.з. НОМЕР_4 , синього кольору 2018 року випуску, станом на день ДТП належав і на даний час належить на праві власності ТОВ «Аграрний Край», код ЄДРПОУ 37502531, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 14 червня 2018 року, і водій ОСОБА_4 станом на день ДТП 23 жовтня 2023 року перебував у трудових відносинах із ТОВ «Аграрний Край» (працював на посаді директора Товариства, що підтверджується даними з офіційних електронних джерел), саме Відповідач ТОВ «Аграрний Край» є належним відповідачем у вимогах про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої власнику пошкодженого автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee», д.н.з. НОМЕР_5 , чорного кольору, 2016 року випуску - ОСОБА_1 , який є позивачем за даним позовом.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу марки «Skoda-Kodiaq» загальний легковий універсал-В, д.н.з. НОМЕР_4 , синього кольору, 2018 року випуску, належного ТОВ «Аграрний Край» на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована ПрАТ «СК «Перша», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № 214791802 з терміном дії з 15 червня 2023 року по 14 червня 2024 року включно. Ліміт відповідальності страховика за вказаним полісом за шкоду, заподіяну майну, становить 160000.00 грн, розмір франшизи 1500.00 гривень (т.1 а.с.41).

05 квітня 2024 року позивач звернувся до страховика винуватця ДТП у Тернопільське відділення ПрАТ «СК «Перша» із заявою на виплату страхового відшкодування (ОСЦПВ), а також подав пояснення про факт та обставини настання ДТП, а також у встановлені строки було сформовано необхідний пакет документів у страхову компанію винуватця ДТП для отримання страхового відшкодування, у тому числі надано доступ аварійному комісару ПрАТ «СК «Перша» для огляду пошкодженого автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee», д.н.з. НОМЕР_5 за місцем знаходження СТО ФОП ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 , а також здійснено автотоварознавче дослідження транспортного засобу для визначення вартості матеріального збитку та вартості залишків працездатних та ліквідних складових пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля.

ПрАТ «СК «Перша» здійснило страхове відшкодування позивачу у розмірі 158450.00 грн, що підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк» позивача по картковому рахунку НОМЕР_7 за 20 червня 2024 року.

Відповідно до умов Договору №133 від 01 травня 2024 року про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого автомобіля та Договору №133/1 від 30 травня 2024 року про проведення дослідження спеціаліста-автотоварознавця для визначення вартості залишків працездатних та ліквідних складових пошкодженого автомобіля, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 з метою визначення матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля з урахуванням залишкової вартості авто після ДТП для подання до суду. За виконання експертом-оцінювачем робіт згідно зазначених вище договорів позивачем сплачено 6500.00 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.3635840230.1 від 10 травня 2024 року та Актами виконаних робіт від 31 травня 2024 року, виданих ФОП ОСОБА_5 .

Згідно із Звітом №133 від 30 травня 2024 року, виконаним незалежним експертом-оцінювачем, аварійним комісаром, суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, завданого позивачу в результаті пошкодження внаслідок ДТП автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee» - 3.6iS AT, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2016 року випуску, легковий універсал, 5dr, становить 1001950.00 грн внаслідок тотального знищення автомобіля, при якому вартість фактичного відновлення автомобіля, у тому числі з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, значно перевищує ринкову вартість такого автомобіля (т.1 а.с.44-48, 49-76).

Відповідно до Звіту №133/1 від 30 травня 2024 року, виконаного незалежним експертом-оцінювачем, аварійним комісаром, суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, завданого позивачу в результаті пошкодження внаслідок ДТП автомобіля «Jeep-Grand-Cherokee» - 3.6iS AT, реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2016 року випуску, легковий універсал, 5dr, з урахуванням залишків працездатних і ліквідних складових легкового автомобіля, придатних для подальшого використання становить 883400.00 грн (т.1 а.с.77-83, 84-96).

Згідно висновку експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи №1012-Е від 05 вересня 2025 року, проведеної судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександром Білим, ринкова вартість автомобіля «Jeep Grand Cherokee 3.61 (WK) Limited AT» 2016 року випуску ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , по його стану на 23 жовтня 2023 року до пошкодження у ДТП, без врахування пошкоджень, отриманих у ДТП, а з врахуванням тільки тих особливостей його стану, що мали місце ще до пошкодження, які можна було встановити при експертному дослідженні від 22 травня 2025 року вже пошкодженого автомобіля, в цінах на час ДТП 23 жовтня 2023 року, становила 876146 грн.

Вартість залишків (утилізаційна вартість) пошкодженого у ДТП 23 жовтня 2023 року автомобіля «Jeep Grand Cherokee 3.6і (WK) Limited AT» 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , враховуючи дані про нього, які можливо було встановити під час експертного обстеження автомобіля 22 травня 2025 року, в цінах на момент пошкодження 23 жовтня 2023 року, могла становити: 235044.08 грн.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Jeep Grand Cherokee» 3.6і (WK) Limited AT 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого у ДТП 23 жовтня 2023 року, враховуючи пошкодження, які визначені під час експертного обстеження 22 травня 2025 року, визначається у розмірі ринкової вартості цього автомобіля по його стану до пошкодження, яка в цінах на момент пошкодження 23 жовтня 2023 року, становила: 876146 грн.

Ринкова вартість пошкодженого у ДТП 23.10.2023 автомобіля «Jeep Grand Cherokee» 3.6і (WK) Limited AT 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , враховуючи дані про нього, які можливо було встановити під час експертного обстеження автомобіля 22 травня 2025 року, в даному випадку відповідає його утилізаційній вартості, яка в цінах на момент пошкодження 23 жовтня 2023 року могла становити 235044.08 грн (т.2 а.с.1-51).

В підготовчому судовому засіданні суду першої інстанції експерт Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Білий О. під час роз`яснення поданого ним висновку №1012-Е від 05 вересня 2025 року зазначив, зокрема, що ним було надано умовно-категоричний висновок, виходячи з тих умов, які були забезпечені під час огляду транспортного засобу. Також, якщо б в справі була проведена судово економічна експертиза, він міг ми надати категоричний висновок щодо утилізаційної вартості пошкодженого автомобіля. Оскільки замовником не задано величини витрат, пов`язаних з їх продажем у регіоні (складські, транспортні, торговельні витрати та інше), суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів та прибутку, що очікується від реалізації складників на вторинному ринку, в даному випадку вони умовно приймались рівними нулю.

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості. В той же час, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, суд першої інстанції вважав, що саме сума в розмірі 15000 грн є достатньою, співмірною і розумною.

Колегія суддів з оскаржуваним рішенням суду погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачу внаслідок наведеної вище ДТП завдано матеріальної шкоди у зв`язку з пошкодженням його автомобіля.

Вирішуючи питання щодо розміру завданих збитків, суд першої інстанції, з посиланням на висновок експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи №1012-Е від 05 вересня 2025 року, проведеної судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександром Білим, на думку колегії суддів, вірно встановив, що ринкова вартість автомобіля «Jeep Grand Cherokee» 3.61 (WK) Limited AT 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , по його стану на 23 жовтня 2023 року до пошкодження у ДТП, без врахування пошкоджень, отриманих у ДТП, а з врахуванням тільки тих особливостей його стану, що мали місце ще до пошкодження, які можна було встановити при експертному дослідженні від 22 травня 2025 року вже пошкодженого автомобіля, в цінах на час ДТП 23 жовтня 2023 року, становила 876146 грн.

Із враховуванням того, що розрахунок ринкової вартості досліджуваного автомобіля позивача ОСОБА_1 здійснювався станом на дату 23 жовтня 2023 року до ДТП та після ДТП, суд першої інстанції для визначення матеріального збитку позивача внаслідок пошкодженого належного позивачу автомобіля «Jeep Grand Cherokee» 3.61 WK Limited AT, вірно взяв різницю між ринковою вартістю автомобіля до пошкодження у ДТП згідно висновку експерта №1012-Е від 05 вересня 2025 року у розмірі 876146 грн та ринковою вартістю залишків працездатних і ліквідних складових легкового автомобіля, придатних для подальшого використання, що визначені в Звіті №133/1 від 30 травня 2024 року у розмірі 118550.00 грн (т.1 а.с.77-83).

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги визначену цим висновком експерта вартість залишків (утилізаційна вартість) пошкодженого у ДТП 23 жовтня 2023 року автомобіля «Jeep Grand Cherokee» 3.6і (WK) Limited AT 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , в сумі 235044.08 грн, оскільки, що також підтвердив і експерт безпосередньо у судовому засіданні, ним було надано умовно-категоричний висновок, виходячи з тих умов, які були забезпечені під час огляду транспортного засобу. Вказав, якщо б в справі була проведена судово економічна експертиза, він міг ми надати категоричний висновок щодо утилізаційної вартості пошкодженого автомобіля. Оскільки замовником не задано величини витрат, пов`язаних з їх продажем у регіоні (складські, транспортні, торговельні витрати та інше), суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів та прибутку, що очікується від реалізації складників на вторинному ринку, в даному випадку вони умовно приймались рівними нулю.

Доводи апеляційної скарги про те, що Звіт №133/1 від 30 травня 2024 року не є належним та допустимим доказом з підстав, що у ньому не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки на першому аркуші Звіту №133/1 від 30 травня 2024 року чітко визначено «Мета оцінки – визначення вартості матеріального збитку … з метою позову до суду», а також внизу сторінки міститься попередження експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків, під яким експертом ОСОБА_5 проставлено власноручний підпис.

Що стосується доводів апеляційної скарги про безпідставність стягнення з відповідача штрафних санкцій, передбачених ст.625 ЦК України, оскільки вина, як одна з обов`язкових підстав для відшкодування шкоди у відповідності до ст.1188 ЦК України при взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, була встановлена тільки самим рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 01 червня 2026 року, то колегія суддів зазначає наступне.

У частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) визначила, що за змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. З огляду на вказане можна зробити висновок, що з набранням чинності рішення суду про відшкодування шкоди у боржника виникає зобов`язання сплатити точно визначений розмір шкоди, однак саме зобов`язання виникло між сторонами із заподіяння шкоди. У справі № 703/2718/16-ц Велика Палата Верховного Суду визначила помилковими висновки судів, що між сторонами виникли грошові зобов`язання саме на підставі рішення суду, та зазначила, що зобов`язання з відшкодування шкоди не є таким, що виникло з рішення суду. Це зобов`язання з відшкодування шкоди, в якому рішенням суду визначено конкретний розмір завданої шкоди та констатовано про наявність зобов`язання між сторонами. Оскільки відшкодування шкоди можливе і в грошовій формі, то у даному випадку між сторонами виникло грошове зобов`язання, так як одна сторона зобов`язана сплатити певну, визначену судом грошову суму стягувачу.

Як встановлено судом, вина ОСОБА_3 , який, на момент ДТП 23 жовтня 2023 року о 15 год. 18 хв. керував автомобілем «Skoda-Kodiaq» р.н. НОМЕР_2 , 2018 року випуску, синього кольору та перебував у трудових відносинах з відповідачем, доведена, зокрема висновком експерта №КСЕ-19/120-24/2004-ІТ від 20 березня 2024 року, тобто грошове зобов`язання останнього виникло саме з моменту ДТП.

При цьому, суд першої інстанції, посилаючись на релевантну практику Верховного Суду, зокрема постанови від 14 вересня 2022 року № 441/756/18; від 26 січня 2022 року №465/674/19, вірно зазначив, що відсутність постанови суду про притягнення водіїв до адміністративної відповідальності не може бути підставою для звільнення від цивільно-правової відповідальності за завдані збитки, так як вину особи в ДТП може бути підтверджено іншими доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо.

Таким чином, з огляду на викладені висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 703/2718/16-ц, твердження апелянта про те, що прострочення боржника не настало через відсутність конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди – є необґрунтованими, оскільки зобов`язання зі сплати відшкодування за заподіяну пошкодженням майна позивача шкоду є грошовим зобов`язанням відповідача з моменту заподіяння такої шкоди, а вже саме судом визначається конкретний розмір завданої шкоди.

Визначаючи розмір штрафних санкцій на підставі ст.625 ЦК України, суд першої інстанції здійснив вірний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, а тому дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача визначених сум.

При цьому апелянтом ані в ході розгляду даної справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду сума вказаних штрафних санкцій не спростована та останній власного розрахунку не надав.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів зазначає наступне.

Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплені в ст. 23 та ст. 1167 ЦК України.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості ід реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з приписами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно роз`яснень, що містять в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно врахував, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення. Визначаючи розмір відшкодування суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість судового рішення і в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що діями відповідача позивачу завдано моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, які вимагають від останнього, додаткових зусиль для організації свого життя, відчуття ним негативних емоцій, перебування у стресовій ситуації, неможливість користуватися автомобілем, у зв`язку з чим з суд дійшов вірного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню кошти на відшкодування моральної шкоди саме в розмірі 15000 грн і доводи апеляційних скарг не спростовують правильності визначеної суми.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування чи зміни з мотивів, викладених в апеляційних скаргах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до вимог ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний Край» - залишити без задоволення.

Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 01 червня 2026 року — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22 жовтня 2026 року.

Головуючий

Судді