Суд: Запорізький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №314/2310/26
Суддя: Нікітін В. В.
Дата документу Справа № 314/2310/26
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 314/2310/26
Провадження № 33/807/1148/26
Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року місто Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Нікітін В.В., за участю адвоката Босої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисниці, адвоката Босої О.О., на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 04 вересня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з постановою суду, водій ОСОБА_1 , 20.04.2026 о 13:52 у м. Вільнянську по вул. Соборній, 16 керував транспортним засобом «Mitsubishi», реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Від керування відсторонений. ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захиснця Боса О.О. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог захисниця зазначає, що на її думку судом першої інстанції зроблено помилкові висновки про доведеність вини ОСОБА_1 , незважаючи на те, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Захисник вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи і має бути скасована, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КупАП.
Закон встановлює чітку послідовність обставин, які підлягають встановленню в ході проведення огляду особи на стан сп`яніння, які знаходяться у причинному зв`язку між собою та є взаємозалежними.
Суб`єктом правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є особа, що керує транспортним засобом.
Згідно протоколу, 20.04.2026 об 13 год. 52 хв. в м. Вільнянську, по вул. Соборній, 16, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.
Захисниця звертає увагу суду на те, що відеозапис розпочинається о 13:45:40 з моменту, коли поліцейські їдуть за транспортним засобом (марки та номера не видно), потім поліцейські зупиняються біля магазину, виходять зі свого службового автомобіля і підходять до ОСОБА_1 (який стоїть біля магазину) та починають з ним розмовляти. При цьому транспортний засіб Mitsubishi д.з. НОМЕР_2 припаркований на узбіччі та не здійснює рух.
Захисниця зазначає, що навіть якщо і припустити, що поліцейські їхали саме за цим автомобілем, на відеозаписі не зафіксовано, хто саме сидів за його кермом. Таким чином, на відеозаписі працівників патрульної поліції відсутня фіксація факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Mitsubishi д.з. НОМЕР_2 20.04.2026 року об 13 год. 52 хв. у м. Вільнянську, по вул. Соборній 16. Отже, до суду надано відеозаписи, які жодним чином не підтверджують винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, а судом першої інстанції зроблені помилкові висновки, що із відеозапису вбачається факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , оскільки поліцейськими не зафіксовано ані рух саме цього транспортного засобу, ані те, що ним керував саме ОСОБА_1 . Вказане свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого 130 КУпАП.
Захисниця вказує, що направлення/огляд ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння мали проводитись у відповідності до статті 2661 КУпАП, за приписами якої огляд військовослужбовців проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовослужбовця на проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння в інших закладах забороняється.
Порядок направлення військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан наркотичного сп`яніння та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан наркотичного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 32 затверджено Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду.
Захисниця констатує, що ОСОБА_1 , є діючим військовслужбовцем (встановлено поліцейськими), тобто виконує обов`язки військової служби, і проведення його огляду ініційовано не посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, а працівником Національної поліції. Тому процедура огляду військовослужбовця ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проведена з істотним порушенням Порядку № 32 та вимог ст. 2661 КУпАП. Вказані обставини також обумовлюють самостійні підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Крім того, захисниця зазначає, що працівники поліції здійснили направлення на огляд ОСОБА_1 до медичного закладу – до Запорізького обласного наркодиспансеру, однак відповідно до переліку закладів охорони здоров?я, яким надається право проведення медичних оглядів на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння такий заклад відсутній. Отже, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.04.2026, складене працівником поліції до установи, яка не має права проводити огляди на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння суперечить затвердженій процедурі та є незаконним.
Таким чином, оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
В судове засідання апеляційного суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку. З урахуванням думки апелянта – захисниці Босої О.О., яка зазначила про погодження з підзахисним правової позиції по справі, та приписів статті 268 КУпАП, згідно з якими участь особи у розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою за умови її належного повідомлення, судом прийняте рішення про проведення апеляційного розгляду без участі ОСОБА_1 .
При цьому апеляційним судом було відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про зупинення провадження у справі через проходження ОСОБА_1 військової служби як з огляду на наведені норми КУпАП, так і з огляду на те, що законом не передбачено можливості зупинення провадження в адміністративних справах цієї категорії.
Також апеляційним судом відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про залучення до участі в апеляційному провадженні прокурора, оскільки воно не узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 7, ст. 250 КУпАП. В суді першої інстанції прокурор участі також не приймав.
Заслухавши захисницю, адвоката Босу О.О., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи дотримався.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 645600 від 20 квітня 2026 року, який ОСОБА_1 відмовився підписати, пояснень не надав, згідно з яким, 20 квітня 2026 року о 13:52 год. у м. Вільнянськ, вул. Соборна, буд. 16 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер та у лікаря-нарколога у медичному закладі відмовився на місці зупинки т/з. Від керування т/з відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складений у зв`язку з відмовою останнього від проходження огляду, зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Той факт, що направлення на огляд ОСОБА_1 виписано до медичного закладу, який не входив на той час до переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення медичних оглядів на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння, не свідчить про незаконність процедури огляду, оскільки ОСОБА_1 взагалі відмовився від огляду на стан сп`яніння в будь-якому медичному закладі та не зазначав відсутність вказаного працівником поліції медичного закладу у відповідному переліку як підставу для відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. В тому випадку, якщо б ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на стан сп`яніння у невідповідному медичному закладі, такий огляд вважався би недійсним з відповідними правовими наслідками, які не можуть наступати в разі категоричної відмови від проходження такого огляду взагалі.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 утворила його відмова від огляду на стан сп`яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України. Вказана обставина достатньо та повно зафіксована на відеозапису та не викликає сумніву своєї достовірності, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 беззаперечно підтверджений відеозаписом.
При цьому апеляційний суд не може погодитись з доводами сторони захисту, що викладені в апеляційній скарзі, щодо відсутності в матеріалах справи обставин, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 автомобілем Mitsubishi н.з. НОМЕР_2 .
Так, з дослідженого відеозапису вбачається, що він є безперервним, здійсненим на боді-камеру поліцейського. Запис починається з моменту слідування поліцейського автомобіля за автомобілем Mitsubishi, номерного знаку якого в цей момент дійсно не видно. На відео зафіксовано, як поліцейські за допомогою звукового сигналу подають знак водію автомобіля Mitsubishi зупинитись, після чого автомобіль завертає ліворуч та зупиняється на паркові торгівельного центру між іншими автомобілями. Працівник поліції виходить зі свого авто та направляється до автомобіля Mitsubishi, що зупинився. Біля цього автомобіля знаходиться ОСОБА_1 . Інших осіб поряд немає, як немає й інших схожих автомобілів.
Під час спілкування ОСОБА_1 фактично підтвердив, що автомобілем керував саме він та зазначив, що лише вчора його вивели з позицій і він поїхав у місто, щоб постригтись. Поліцейські зауважили ОСОБА_1 , що бачили, як той двічі порушив правила дорожнього руху, в тому числі й проїзду перехрестя, на що ОСОБА_1 не заперечив та зазначив, що знає де саме порушив.
Вказані обставини у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять той факт, що ОСОБА_1 безпосередньо перед зупинкою його працівниками поліції керував транспортним засобом, зазначеним у протоколі.
Також в дослідженому судом відеозаписі зафіксовано категоричну відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. При цьому ОСОБА_1 факт вживання алкоголю не підтверджував, але й не спростовував. Лише зазначав, що в цей день він більше не сяде за кермо та передасть керування іншій особі.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні апеляційним судом не встановлено. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до нього.
Клопотання про визнання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , апеляційним судом залишено без задоволення, оскільки сам по собі протокол не є доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а обставини щодо винуватості ОСОБА_1 , які в ньому наведені, були підтверджені доказами, дослідженими судом першої інстанції, з оцінкою яких у повній мірі погоджується й апеляційний суд.
Доводи апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_1 , як військовослужбовця, мав здійснюватись в порядку, передбаченому ст. 2661 КУпАП, є безпідставними. Ці доводи ґрунтуються на помилковому розумінні норм права.
Так, дійсно, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди та його подальшого виявлення працівниками поліції, перебував на службі або виконував обов`язки військової служби. Сам по собі статус військовослужбовця про це не свідчить. При цьому апеляційний суд зазначає, що згідно до наявного у справі відеозапису ОСОБА_1 дійсно повідомляв працівників поліції про те, що є військовослужбовцем. Однак, на їх пропозицію надати відповідні документи, зазначив, що при собі документів не має.
В той же час, відповідно до вимог ст. 15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на загальних підставах. Тому, в цьому випадку адміністративні матеріали оформлені саме працівником поліції, що повністю відповідає вимогам ст. 255 КУпАП.
Зазначена обставина була предметом оцінки, здійсненою суддею місцевого суду, з якою погоджується апеляційний суд. З урахуванням викладеного вище та того, що ОСОБА_1 фактично відмовився від проведення будь-якого огляду, клопотання сторони захисту про визнання процедури медичного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння недійсною задоволенню не підлягає.
Підсумовуючи викладене, вважаю, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам повну та правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст. 283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
В цьому зв`язку апеляційний суд відмовляє в задоволенні клопотання сторони захисту про індивідуалізацію призначеного ОСОБА_1 покарання (в даному випадку – адміністративного стягнення), оскільки таке адміністративне стягнення як позбавлення особи права керувати транспортними засобами в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП є обов`язковим.
Інших, ніж зазначені в апеляційній скарзі, порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Босої Оксани Олександрівни залишити без задоволення.
Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 04 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.В. Нікітін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua