Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №305/2848/26 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Дата: 15 жовтня 2026 р.

Справа: №305/2848/26

Суддя: Фазикош Г. В.

Справа № 305/2848/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 жовтня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Рахівського районного суду від 25 серпня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Рахівського районного суду від 25 серпня 2026 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Відповідно до постанови, - 04 серпня 2026 року о 13 год. 20 хв. був виявлений та в подальшому затриманий гр. ОСОБА_1 , спільно з двома іншими громадянами України, прикордонним нарядом "Прикордонний патруль", в межах контрольованого прикордонного району, на напрямку прикордонного знаку № 410, на відстані близько 25000 метрів до державного кордону (територія Ясінянської об`єднаної територіальної громади Рахівського району Закарпатської області), під час спроби незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, шляхом подолання гірських масивів, у складі групи осіб.

Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9, 12 Закону «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт вказує на незаконність винесеної постанови, просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апелянт зазначає, що справу розглянуто за його відсутності, повістки про виклик до суду йому не надсилалися. Перегляд «You Tube» та виявлення закордонного паспорту є його правом, а не доказом вини. Затримання відбулося на вокзалі смт. Ясіня, склад адміністративного правопорушення відсутній. Твердження про СЗЧ охоплюється кримінальним правом і не доводить спробу перетину державного кордону.

У судове засідання в апеляційній інстанції ОСОБА_1 не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, врахувавши додаткові письмові пояснення.

Дослідивши зібрані у справі матеріали, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Згідно із положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався.

Статтею 204-1 КУпАП встановлена відповідальність за незаконне перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Згідно ст. 9 Закону України Про Державний кордон України перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 341598 від 04.08.2026; протоколом про адміністративне затримання від 04.08.2026; протоколом особистого огляду та огляду речей і документів від 04.08.2026, рапортом інспектора прикордонної служби, довідкою про затримання трьох громадян України, скріншотами з пошукових запитів на телефоні.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, - 04 серпня 2026 року о 13 год. 20 хв. був виявлений та в подальшому затриманий гр. ОСОБА_1 , спільно з двома іншими громадянами України, прикордонним нарядом "Прикордонний патруль", в межах контрольованого прикордонного району, на напрямку прикордонного знаку № 410, на відстані близько 25000 метрів до державного кордону (територія Ясінянської об`єднаної територіальної громади Рахівського району Закарпатської області), під час спроби незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, шляхом подолання гірських масивів, у складі групи осіб.

Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9, 12 Закону «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Апеляційний суд також враховує, що ОСОБА_1 із змістом протоколу ознайомлений, послуг перекладача не потребує, що підтверджується його особистим підписом.

Згідно протоколу особистого огляду та вилучення речей і документів від 04.08.2026 року у ОСОБА_1 виявлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , орган, що видав 3512, дата видачі 15.11.2022 року, монокуляр, компас та портативний газовий пальник.

Вилучені речі та документи, а також скріншоти запитів на телефоні свідчать про намір перетнути державний кордон поза встановленими пунктами пропуску.

Отже, докази, наведені вище, які апеляційний суд визнає належними й допустимими, і зібраними відповідно до вимог КУпАП, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП (спроба незаконного перетину державного кордону України, вчинене групою осіб).

З огляду на наведене вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Адміністративне стягнення накладене в межах санкції ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, відповідає характеру адміністративного правопорушення, особі правопорушника, а також передбаченій меті, є необхідним і достатнім для виправлення і виховання ОСОБА_1 у дусі точного та неухильного додержання законів та запобігання новим правопорушенням.

За цих обставин постанова судді місцевого суду є законна та обґрунтована, підстав для ї зміни чи скасування не має.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Рахівського районного суду від 25 серпня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя: Фазикош Г. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua