Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №595/1397/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1397/26

Провадження № 3/595/305/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 м. Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Содомора Р.О.,

при секретарі Пастушак І.Д.,

з участю захисника Рекуша О.Р.,

розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

08 вересня 2026 року о 23 год 39 хв в с. Новоставці, вул. Центральна Бічна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу драгер 6810 та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Захисник Рекуш О.Р. у судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення заперечив, подав до суду клопотання про закриття провадження у справі. Зазначає, що з даними протоколами та матеріалами, що містяться у адміністративній справі, ОСОБА_1 не погоджується, оскільки працівниками поліції допущено ряд порушень та докази його вини в сукупності є недостатніми для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Зазначає, що поліцейським ВП №2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Дохватом Т.І. всупереч вимог закону належним чином не встановлено особу, яка 08.09.2026 о 23 год. 39 хв. в с. Новоставці, вул. Центральна Бічна, керувала транспортним засобом з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Вважає, що зазначені у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння не знайшли свого підтвердження в ході перегляду відеозапису, який долучений до матеріалів справи. Крім того, працівниками поліції неправильно кваліфіковано дії особи, зображеної на відеозаписі, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. З відеозапису, який міститься на диску, долученому до матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог Інструкції, перед складанням протоколу за ст.130 КУпАП ОСОБА_1 не було роз`яснено права, передбачені ст.ст.55,56.59,63 Конституції України та ст.268 КУпАП. На підставі наведеного просить провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд, заслухавши захисника, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, та відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними, що містяться в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення ЕПР1 № 766601 від 09.09.2026; рапортом старшого інспектора чергового ВП №2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Дидини Д.Ю. від 09.09.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду за допомогою технічного приладу Драгер 6810, також вбачається, що працівниками поліції виявлені ознаки сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради від 08.09.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі; постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7852180 за ч.1 ст.121 КУпАП.

Згідно ч.2, ч.3 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Як вбачається із матеріалів справи до них долучено відеозапис.

Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що 08.09.2026 працівниками поліції був зупинений транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_1 , у зв`язку із технічною несправністю транспортного засобу. ОСОБА_1 не заперечував, що керував транспортним засобом, визнав, що вживав алкоголь. Працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Працівники поліції роз`яснили водієві, що у випадку якщо він залишить місце події, його дії будуть розцінені, як відмова та щодо нього буде оформлено протокол.

Протокол складено відповідно до вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України № 1395 07.11.2015 року.

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.

Пункт 2.5 ПДР України встановлює обов`язок водія, а не право, пройти на вимогу поліцейського в установленому порядку медичний огляд на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння і жодних винятків для цього правила дорожнього руху не містять.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, європейський суд з прав людини у складі його великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ОСОБА_1 реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Необгрунтованими є твердження захисника, що працівниками поліції не встановлено особу, яка керувала транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_1 08.09.2026 о 23 год 39 хв, оскільки із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 визнав, що їхав.

Не заслуговує на увагу твердження захисника, що ознаки алкогольного сп`яніння не знайшли свого підтвердження, в ході перегляду відеозапису, оскільки на відеозаписі зафіксовано, що працівник поліції повідомив останньому про виявленні у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота і запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі та водій ухилявся від відповіді та залишив місце, що працівниками поліції розцінено як відмова від проходження огляду.

Також, наявність хоча б однієї із ознак алкогольного сп`яніння, відповідно до Інструкції, є підставою для проходження огляду на стан сп`яніння.

Крім того, як стверджує відеозапис, ОСОБА_1 продемонстрував, що не бажає бути присутнім під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та матеріалів, пов`язаних з оглядом на стан сп`яніння, та залишив місце події.

За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.

Як вбачається з довідки № 126703-2026 від 17.09.2026, виданої відділенням поліції № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 згідно інформаційно-аналітичної системи ІТС ІПНП, отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 . Під час перевірки встановлено, що постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 22.07.2025 у справі №595/1034/25 ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами. Після набрання зазначеним судовим рішенням законної сили посвідчення водія серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 у встановленому порядку здано не було, у зв`язку із чим воно підлягало вилученню. Крім того, після закінчення встановленого судом строку позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 не склав передбачених законодавством відповідних іспитів, необхідних для повернення посвідчення водія та відновлення права керування транспортними засобами.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено позбавлення права керування транспортними засобами.

Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, Правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею Правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті адміністративного стягнення, передбаченій ст.23 КУпАП. Особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень як правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Суд, керуючись ст.33 КУпАП, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, яке являється грубим порушенням ПДР, дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням прав керування транспортними засобами.

У відповідності до ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.

Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.252, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням прав керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп судового збору.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Р. О. Содомора