Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №439/1776/26 — Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/1776/26

Провадження № 2/439/1075/26

26 жовтня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Войтюк Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Бойко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Бродівського районного суду Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_3 у розмірі частки доходу (заробітку) відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і на весь період непрацездатності дочки.

В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазначає, що 05.05.2006 між сторонами укладено шлюб. Від шлюбу сторони по справі мають дочку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 02.10.2025 шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Зазначає, що після розірвання шлюбу дочка проживає з нею. Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №7/26/927/Р від 19.02.2026 дочці встановлено III групу інвалідності. Внаслідок тяжкої хвороби, дочка систематично перебуває на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, не може працювати та самостійно утримували себе. Таким чином, усі витрати на утримання дочки лягають на позивача, оскільки ОСОБА_2 не цікавиться життям своєї дитини, не надає жодної допомоги на її утримання, хоча є працездатним, здоровим, має неофіційні доходи, відтак може сплачувати аліменти на утримання своєї доньки у розмірі частки його доходу (заробітку) щомісячно. З огляду на вищезазначене, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 29.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження в справі з викликом сторін, призначено судове засідання.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує, у випадку неявки в судове засідання відповідача не заперечує щодо постановлення заочного судового рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився без повідомлення причин. Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, направлений відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві та у відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній». Згідно з вимогами п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України зазначені документи вважаються врученими відповідачу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18). Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і позивачка не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивачки.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (а.с. 30).

Відповідно докопії рішення Бродівського районного суду Львівської області від 02.10.2025 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.10-11).

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 20.02.2026 року №2026/002735384 встановлено, що МихалюкІ.І, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 15.01.2026 року №2026/000700940 встановлено, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №7/26/927/В від 19.02.2026 року ОСОБА_3 встановлено третю (ІІІ) групу інвалідності, основний діагноз: С91.01 – гострий лімфобластний лейкоз, без згадки про ремісію (а.с.12-13).

Згідно із даними виписки Пенсійного фонду України, форми ОК-7 від 14.01.2026 року, сума фактичного заробітку/доходу ОСОБА_1 за 2019 р. становить 3365,32 грн (а.с.14).

Відповідно до довідки про розмір виплачених пільг/житлової субсидії № НОМЕР_2 , інформація про надані житлові субсидії ОСОБА_1 відсутня (а.с.15).

Зі змісту позовної заяви слідує, що спільна дитина сторін є повнолітньою, має загальне захворювання, перебуває на утриманні позивача, в свою чергу відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.

Згідно з статтею 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Вказана стаття передбачає, що батьки продовжують бути зобов`язаними утримувати своїх дітей після досягнення ними повноліття за наявності сукупності таких обставин: дочка або син є непрацездатними; непрацездатні повнолітні діти потребують матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надати таку допомогу.

Згідно з ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Відповідно до ст. 201 СК України щодо застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини восьмої та дев`ятої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Для виникнення обов`язку матері, батька утримувати повнолітніх дочку, сина необхідна сукупність таких умов: повнолітні дочка, син є непрацездатними, тобто особами з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи; потребують матеріальної допомоги: під якою розуміється неможливість самостійно забезпечити своє існування та недостатність державної допомоги, пенсії та допомоги у зв`язку з інвалідністю; матір, батько здатні утримувати повнолітніх дочку, сина, тобто їхній заробіток (доходи) дозволяють їм здійснювати таке утримання.

При цьому не має значення, яку групу інвалідності має дитина. Батьки, за загальним правилом, мають добровільно утримувати свою непрацездатну дитину.

В разі відмови батьків від надання утримання аліменти можуть бути стягнені з них рішенням суду за позовом як самої дитини, так і того з батьків, з яким проживає дитина.

Згідно з статтею 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Судом встановлено, що повнолітня дочка сторін є особою з інвалідністю. Проживає з матір`ю, за станом свого здоров`я потребує матеріальної допомоги.

В силу положень ст. 198 СК України відповідач по справі має обов`язок утримувати повнолітню, непрацездатних дочку, яка потребують матеріальної допомоги.

Сімейний Кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону утримуватиповнолітніх дочку, сина, які є непрацездатними, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що відповідач є особою працездатного віку, має можливість надавати дочці допомогу, доказів зворотного суду не надано, тому на відповідача можна покласти обов`язок щодо утримання повнолітньої, непрацездатної дочки, яка потребує матеріальної допомоги у зв`язку із хворобою.

Обставин, які можуть бути враховані судом при визначенні розміру аліментів (незадовільний стан здоров`я відповідача, наявність у нього інших утриманців, тощо) судом не встановлено.

При визначенні розміру аліментів суд вважає, що аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу)відповідача буде справедливий, необхідний та достатній для забезпечення належного утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_3 , яка за станом здоров`я потребує матеріальної допомоги.

Відтак суд доходить висновку про задоволення позову.

На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України судове рішення слід допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору. Таким чином, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1331,20 грн, покладаються на відповідача та стягуються в дохід держави.

Керуючись ст. 182, 198, 200 СК України, ст. 141, 258, 259, 263-265, 272, 273, 280-282, 354, 430 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини- задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки доходу (заробітку) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і на весь період непрацездатності ОСОБА_3 .

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Бродівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення виготовлено 26 жовтня 2026 року.

Суддя Т.Л. Войтюк