Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №936/504/26 — Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №936/504/26

Провадження №2/936/217/2026

22.10.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., з участю секретаря судового засідання Пензештадлер І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в селищі Воловець в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

14.04.2026 АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. 25.11.2023 ОСОБА_1 пройшла реєстрацію у додатку та віддалену ідентифікацію з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від шляхом підписання цифровим підписом. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомився та отримала примірник у мобільному додатку вищевказаних документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Таким чином, 25.11.2023 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку № НОМЕР_1 в розмірі 53100,00 грн. з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно з Тарифами банку. Позивач свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Натомість, відповідач порушила умови Договору про надання банківських послуг від 25.11.2023 та заборгувала перед позивачем станом на 26.02.2026 суму 56445,08 грн, яка складається із: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 56445,08 грн. На підставі наведеного, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛ БАНК" заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.11.2023 в розмірі 56445,08 гривень, а також судові витрати, які складаються із 2662,40 гривень судового збору.

15.04.2026 суддею постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, постановлено проводити судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Під час судового розгляду справи представник відповідача адвокат Цимбал А.А. позов не визнала та пояснила, що на даний час відділенням поліції №2 Мукачівського РУП проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12024071090000056 від 16.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, розпочатого за заявою ОСОБА_1 від 16.03.2024 про те, що 03.02.2024 близько 14: 00 години на її мобільний номер умобільному додатку VIBER у групі «робота» надійшло повідомлення про отримання грошової допомоги в розмірі 15000 гривень з посланням на сайт, за яким потерпіла перейшла та ввела свої персональні дані банківської картки № НОМЕР_1 АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та цього ж дня близько 22:00 відбулося списання з її вищевказаної картки грошових коштів декількома платежами у загальній сумі 79900 гривень на рахунок № НОМЕР_2 за послуги боргу. Таким чином, відбулося несанкціоноване списання коштів з рахунку відповідачки. Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження, що відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції за допомогою її карткового рахунку та списати кошти з нього, позов про стягнення заборгованості є безпідставним.

Представник позивача під час судового розгляду справи із запереченнями сторони відповідача не погодився та пояснив, що 25.11.2023 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку № НОМЕР_1 в розмірі 53100,00 грн. з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно з Тарифами банку. Договір укладено в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора.

16.03.2024 року відповідач звернулася до служби підтримки Банку та повідомила про отримання SMS-повідомлення щодо наявності заборгованості за кредитним договором. Під час телефонної розмови відповідач зазначила, що операції, здійснені 03.02.2024 року, є несанкціонованими та були вчинені без її волевиявлення. Крім того, вона повідомила, що перейшла за посиланням, розміщеним нібито для отримання грошової допомоги, де ввела реквізити своєї банківської картки, а саме: номер картки, строк її дії, CVV-код, а також PIN-код, код підтвердження, отриманий у SMS-повідомленні. Також, в розмові відповідач підтвердила, що вона входила у додаток через пристрій Google e-dopomoga.

Таким чином, зі змісту телефонної розмови відповідача з оператором банку вбачається, що вона самостійно розголосила на сторонньому інтернет-ресурсі повний обсяг конфіденційних реквізитів платіжної картки та засобів автентифікації.

Надання зазначених даних створило можливість для третіх осіб отримати доступ до банківського застосунку Monobank та ініціювати платіжні операції від імені відповідача. Отже, з аудіозапису телефонної розмови вбачається, що доступ сторонніх осіб до рахунку відповідачки став можливим внаслідок розголошення нею персональних та автентифікаційних даних, необхідних для здійснення банківських операцій. Таким чином, позивач підтримує позов в повному обсязі.

У судове засідання 22.10.2026 сторони та їх представники не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від представника позивача до позовної заяви додано заяву про слухання справи без його участі у разі неявки у судове засідання, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані у справі докази, заслухавши представників сторін у минулих судових засіданнях в режимі відеоконференції, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк", опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terrns та в мобільному додатку.

25.11.2023 ОСОБА_1 пройшла реєстрацію у додатку та віддалену ідентифікацію з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від шляхом підписання цифровим підписом. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомився та отримала примірник у мобільному додатку вищевказаних документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Таким чином, 25.11.2023 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку № НОМЕР_1 в розмірі 53100,00 грн. з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно з Тарифами банку.

Згідно з Тарифами Картка monobank: пільговий період за карткою до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних. Розмір обов?язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості).

Базова відсоткова ставка 3,1% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості).

Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2 % на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).

Також п.п.5.15-5.19 п. 5 Розділу ІІ Умов визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов?язання Клієнтом за Договором.

За порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення щомісячного мінімального платежу в повному обсязі, або за кожен календарний день поточного календарного місяця, в якому клієнт своєчасно не вніс щомісячний мінімальний платіж за звітний місяць після закінчення дії пільгового періоду за карткою. При цьому сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за Договором, що здійснюється банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потребується. У разі усунення Клієнтом вищезазначених порушень процентна ставка за користування Кредитом встановлюється у розмірі базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах.

У разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся Заборгованість за Кредитом вважається простроченою (Істотне порушення клієнтом зобов?язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми, отриманого Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних. На період дії карантину Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту.

Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 також підписала Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank. Підписання запевнення підтверджується формою підтвердження електронного документу .

Пунктом 1 Запевнення визначено, що підписуючи власним удосконаленим електронним підписом в Мобільному додатку це Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank», що є невід`ємною частиною Анкети-заяви до Договору, ОСОБА_1 підтвердила: отримання примірника Договору в мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування її рахунків, розміщення нею вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; укладання договору; зобов`язався виконувати умови договору; що інформація передбачена Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» їй надана шляхом її розміщення у договорі та на офіційному сайті банку.

Пунктом 3 Запевнення передбачено, що відповідач беззастережно погоджується із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Пунктом 6 Запевнення визначено, що відповідач визнає, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частина друга статті 207 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У відповідності до ч. 1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Положеннями статті 625 ЦК України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання свого грошового зобов`язання.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ході судового розгляду встановлено, що 25.11.2023 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг. Відповідно до умов Договору, відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно з Тарифами банку.

Так, згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем та наведеним у позовній заяві, взяті на себе зобов`язання за Договором про надання банківських послуг відповідач не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 26.02.2026 складається із: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 56445,08 грн.

Надаючи оцінку твердженню відповідача про відсутність заборгованості перед банком, оскільки мають місце шахрайські дії, вчинені третьою особою, суд констатує наступне.

З відповіді на адвокатський запит адвокату Цимбал А.А., доданим до письмових пояснень представника відповідача, встановлено, що на даний час відділенням поліції №2 Мукачівського РУП проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12024071090000056 від 16.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, розпочатого за заявою ОСОБА_1 від 16.03.2024 про те, що 03.02.2024 року близько 14:00 години на її мобільний номер у мобільному додатку VIBER у групі «робота» надійшло повідомлення про отримання грошової допомоги в розмірі 15000 гривень з посланням на сайт, за яким потерпіла перейшла та ввела свої персональні дані банківської картки № НОМЕР_1 АТ «Універсал Банк» та цього ж дня близько 22:00 відбулося списання з її вищевказаної картки грошових коштів декількома платежами у загальній сумі 79 900 гривень на рахунок № НОМЕР_2 за послуги боргу. Кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, де досліджуються обставини кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено ЗУ "Про платіжні послуги».

Відповідно до ч.1 ст.66 ЗУ «Про платіжні послуги» банки та небанківські надавачі платіжних послуг зобов`язані затвердити та дотримуватися внутрішніх правил щодо ефективного зниження та контролю за операційними ризиками, кіберризиками та ризиками безпеки, пов`язаними з наданням платіжних послуг (виконанням платіжних операцій).

Вимогами ч.3 ст.66 ЗУ «Про платіжні послуги» встановлено, що надавачі фінансових, нефінансових платіжних послуг, послуг, суміжних з платіжними, і заснована ними юридична особа повинні забезпечити технологічний та програмно-апаратний захист персональних даних суб`єктів помилкових, неналежних платежів згідно з цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.68 ЗУ «Про платіжні системи» електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.

У відповідності до ч.2 ст.68 ЗУ «Про платіжні системи» під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів.

Згідно з ч.3 ст.68 ЗУ «Про платіжні системи», надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час: 1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; 2) ініціювання дистанційної платіжної операції; 3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).

Аналіз вказаних положень актів цивільного законодавства дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.

Банк зобов`язаний інформувати користувача про всі операції з використанням платіжного засобу, а платник зобов`язаний повідомляти банк про всі оспорюванні ним операції, здійснені з використанням електронного платіжного засобу.

Крім того, у випадку повідомлення користувачем банку про платіжні операції, які він не використовував, банк зобов`язаний вжити заходів щодо збереження залишку коштів користувача та провести ретельне розслідування таких фактів і повідомити користувача про його наслідки.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

З наданих суду позивачем письмових доказів встановлено наступне.

16.03.2024 року відповідачка звернулася до служби підтримки Банку та повідомила про отримання SMS-повідомлення щодо наявності заборгованості за кредитним договором. Під час телефонної розмови відповідач зазначила, що операції, здійснені 03.02.2024 року, є несанкціонованими та були вчинені без її волевиявлення. Крім того, вона повідомила, що перейшла за посиланням, розміщеним нібито для отримання грошової допомоги, де ввела реквізити своєї банківської картки, а саме: номер картки, строк її дії, CVV-код, а також PIN-код, код підтвердження, отриманий у SMS-повідомленні.

Також, в розмові відповідач підтвердила, що вона входила у додаток через пристрій Google e-dopomoga. На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи додано аудіозапис телефонної розмови відповідача з оператором служби підтримки Банку (запис розмови з 06 хв.35 сек).

Таким чином, зі змісту телефонної розмови відповідача з оператором Банку вбачається, що вона самостійно розголосила на сторонньому інтернет-ресурсі повний обсяг конфіденційних реквізитів платіжної картки та засобів автентифікації.

Надання зазначених даних створило можливість для третіх осіб отримати доступ до банківського застосунку Monobank та ініціювати платіжні операції від імені Відповідача.

У період з 25.11.2023 по 03.02.2024 для входу у додаток відповідач використовувала пристрій TECNO KE5j, а з 03.02.2024 вхід у додаток відбувся з іншого пристрою - Google e-dopomoga.

З історії входів у додаток вбачається, що 03.02.2024 22:05:01 відбувся вхід по пін-коду з пристрою відповідача «tecno key 5j», а 03.02.202422:06:58 відбулося замовлення отп-паролю з «Google e-dopomoga».

Процедура з замовлення та підтвердження ОТР-пароля є механізмом безпеки Банку у випадку воду клієнта до мобільного додатку з нового пристрою. З метою підтвердження особи користувача Банк здійснює додаткову автентифікацію шляхом направлення клієнту одноразового отр-пароля, який клієнт зобов?язаний ввести у мобільному додатку для підтвердження входу.

Передача клієнтом у мобільний додаток такого одноразового ОТР-пароля свідчить про підтвердження ним своєї особи та волевиявлення на доступ до облікового запису. Фінансовий номер телефону відповідача, прив?язаний до мобільного додатку, не змінювався потягом усього періоду користування послугами банку, що підтверджується відповідним витягом г системи банку. Отже, одноразовий ОТР-пароль був надісланий у вигляді SMS-повідомлення виключно на номер телефону НОМЕР_3 .

Зазначені обставини свідчать про те, що проведення спірних транзакцій стало можливим внаслідок дій самої відповідача або її необережності щодо збереження персональних даних та засобів автентифікації.

Відповідно до п.4.3.1 Розділу 1 Умов, механізм отримання згоди від клієнта за допомогою авторизації за допомогою мобільного телефону і ОТР-пароля наступний:

1.Банк генерує ОТР-пароль і відправляє його клієнту з зазначенням інформації, яка буде їм підтверджуватися.

2.У разі згоди клієнт передає отриманий ОТР-пароль Банку шляхом введення у відповідному рядку використовуваного сервісу.

3.У разі якщо номер мобільного телефону зареєстрований і збігається з номером телефону клієнта, вважається, що клієнт прийняв запропоновані умови. Сторони визнають співпадіння ОТР-паролю електронним підписом клієнта.

4. При здійсненні платіжних операцій в системах дистанційного обслуговування - виконання в програмних комплексах маніпуляцій, спрямованих на успішне завершення платежу, прирівнюється електронного підпису клієнта.

Далі, 03.02.202422:07:41 та 03.02.202422:09:29, до моменту здійснення спірних транзакцій, Банком було направлено на електронну пошту відповідача sobran070385@gmail.соm повідомлення з темами:

• «Інформування ризиків про вхід з нового девайсу»;

• «Інформування ризиків про підтвердження нового девайсу».

03.02.2024 22:09:29, також до здійснення спірних транзакцій, відповідач надала дозвіл на використання у мобільному додатку пристрою «google e-dopomoga», що відображено у внутрішній системі Банку як «Дозвіл на використання девайсу по лінку з еmail».

Тобто Банк, з метою перевірки та підтвердження того, що саме клієнт здійснює вхід до мобільного додатку з нового пристрою «google e-dopomoga», направив на електронну адресу відповідача, яка була зареєстрована в додатку як фінансова/контактна, спеціальне підтверджуюче посилання.

Перехід за цим посиланням був необхідною умовою для підтвердження авторизації нового пристрою. Відповідач здійснила перехід за надісланим посиланням, у зв?язку з чим для Банку це стало належним підтвердженням того, що саме вона санкціонувала вхід до додатку з пристрою "google e-dopomoga".

Таким чином, авторизація нового пристрою була здійснена шляхом вчинення активних дій з боку відповідача через її електронну пошту, зареєстровану в системі Банку.

В період часу з 03.02.2024 22:09:38 по 03.02.2024 22:17:07 відбулися списання з кредитного ліміту в загальній сумі 79 768 грн.

При цьому, суд приймає до уваги, що лише 16.03.2024, тобто через тривалий період, відповідач вперше звернулася до Банку в телефонному режимі, у зв?язку з отриманням листа щодо необхідності погашення заборгованості, де повідомила що не визнає спірні транзакції. Цього ж дня вона звернулася до поліції із заявою про вчинення шахрайських дій.

Пунктом 5.31. розділу 2 Умов і правил, визначено що якщо в результаті передачі (повідомлення) Клієнтом третім особам ПІН-коду, Кодів доступу, Аутентифікаційних даних були снені несанкціоновані операції з його карткою, що призвело до виникнення Заборгованості, клієнт зобов?язується погасити зазначену Заборгованість протягом 3 місяців (якщо більший строк не наданий, на підставі рішення відповідного органу Банку, в індивідуальному порядку). У випадку якщо Заборгованість буде погашена протягом 3 місяців (або протягом більшого строку, наданого на підставі рішення відповідного органу Банку в індивідуальному порядку) з моменту здійснення несанкціонованих операцій, Банк на власний розсуд має право визначити зазначений час Пільговим періодом та застосувати Пільгову відсоткову ставку.

Сукупний аналіз наведених положень Умов і правил банківського обслуговування свідчить про те, що між Банком та відповідачем було чітко та однозначно погоджено порядок ідентифікації клієнта, юридичну природу ПІН-коду та розподіл ризиків і відповідальності за операції, здійснені з використанням засобів доступу до рахунку.

Зазначені пункти вказують на те, що використання фінансового номера телефону, персонального ПІН-коду та інших аутентифікаційних даних є належним і достатнім способом ідентифікації клієнта, а будь-які операції, виконані з їх правильним застосуванням, вважаються ініційованими самим клієнтом незалежно від подальшого суб?єктивного заперечення такого факту.

Згідно з підпунктом 1 пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №164, користувач платіжної послуги зобов?язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Отже, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором та її розмір.

При цьому доводи відповідача щодо несанкціонованого списання коштів шахрайським шляхом не спростовують обґрунтованості заявлених позовних вимог, оскільки встановлені судом обставини свідчать, що передача кодів доступу до карткового рахунку стала наслідком власних дій відповідача.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» код ЄДРПОУ: 21133352 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.11.2023 у розмірі 56 445 (п`ятдесят шість тисяч чотириста сорок п`ять) гривень 08 копійок та судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, а всього 59 107 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто сім) гривень 48 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з часу його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352;

відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення буде складено 27.10.2026.

Суддя Софілканич О.А.