Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №592/15335/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/15335/26

Номер провадження 22-ц/816/3062/26

Категорія -

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Черних О.М. (суддя-доповідач), суддів: Петен Я.Л., Худика А.М.,

розглянувши в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого звернулась ОСОБА_2 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 вересня 2026 року, ухвалену під головуванням судді Зоріка М.В. у справі № 592/15335/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правова Позиція» в особі Клинчук Анастасії Романівни про захист прав споживачів,

УСТАНОВИЛА:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позову

У вересні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, пред`явленим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правова Позиція» в особі Клинчук Анастасії Романівни про захист прав споживачів.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 вересня 2026 року постановлено матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Правова Позиція» в особі Клинчук Анастасії Романівни про захист прав споживачів передати за територіальною підсудністю до Немишлянського районного суду м. Харкова на підставі п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою та зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , маючи зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд першої інстанції вважав, що позивач має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування, як ВПО за вищевказаною адресою, яка не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Ковпаківського районного суду м. Суми, оскільки є територією Немишлянського районного суду м. Харкова.

Суд першої інстанції визнав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача при визначені підсудності розгляду справ та вважав наявними підстави для застосування положень ч.5 ст. 28 ЦПК України для обрання як альтернативної підсудності розгляду справи про захист прав споживачів за місцем зареєстрованого проживання позивача як ВПО, тобто, Немишлянського районного суду м. Харкова, тоді як обрання позивачем підсудності в Ковпаківському районному суді м. Суми є недоцільним. Вважав, що позов належить розглядати за зареєстрованим місцем проживання позивача як ВПО, тому, застосовуючи положення п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, постановив про передачу за підсудністю цього позову до Немишлянського районного суду м. Харкова (а.с.7).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з такою ухвалою, з апеляційною скаргою, в інтересах ОСОБА_1 , звернулась ОСОБА_2 , в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо розгляду справи за місцем реєстрації внутрішньо переміщеної особи, адже позов позивачем подано у відповідності до ч.5 ст. 28 ЦПК України до Ковпаківського районного суду м. Суми, тобто, за зареєстрованим місцем проживанням позивача. Скаржник наголошує, що єдиною підставою для такої передачі справи за підсудністю було те, що позивач взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , тому довідка ВПО позивача є тим документом, що підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування у встановленому законом порядку при визначенні підсудності для розгляду цього позову. Однак, скаржник зазначає, що він звернувся до суду за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до юрисдикції Ковпаківського районного суду м. Суми, тому вважає, що суд першої інстанції таких обставин не врахував та не дотримався положень процесуального законодавства, що є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції з направлення справи для продовження розгляду до Ковпаківського районного суду м. Суми. Вказала, що право позивача звертатись до суду за зареєстрованим місцем проживання не спростовується правом звернення до суду за місцем свого тимчасового перебування як ВПО, враховуючи, що право вибору між судами, яким, згідно з правилами загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності, підсудна справа, належить виключно позивачеві. Вважає, що позивач звернувся до суду за вибором альтернативної підсудності за своїм зареєстрованим у встановленому законом порядку правомірно.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 жовтня 2026 року справу передано судді-доповідачеві – Черних О.М.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 07 жовтня 2026 року відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 07 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов

Інші учасники справи своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористалися та відзиву на апеляційну скаргу не подавали, але, в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Позиція апеляційного суду

Згідно із частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справі для розгляду іншому суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Фактичні обставини справи

Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з Реєстру Сумської міської територіальної громади № 2026/014253694 від 19 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 17 серпня 2026 року.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру з інформаційної системи соціальної сфери № 3322330 від 15 вересня 2026 року зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи, є АДРЕСА_1 .

Постановляючи про передачу справи за підсудністю до іншого суду, суд першої інстанції вважав відсутніми підстави для визначення підсудності з розгляду позову ОСОБА_1 за положеннями ч.5 ст. 28 ЦПК України, тобто, за зареєстрованим місцем проживання позивача АДРЕСА_2 , тоді як, також за ч.5 ст. 28 ЦПК України, вважав наявність підстав звернення позивача з позовом про захист прав споживачів до суду за місцем проживання як ВПО, у відповідності до довідки ВПО, де зареєстрований позивач у Немишлянському районі, Харківської області.

Суд першої інстанції вважав, що якщо особа змушена була покинути своє місце проживання через збройний конфлікт, тимчасову окупацію та стала на облік як ВПО, то вона звертається з позовами до суду за місцем реєстрації як ВПО. З урахуванням того, що зареєстрованим місцем проживання позивача, як внутрішньо переміщеної особи, є АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Немишлянського районного суду м. Харкова, тому є підстави для застосування п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України.

Мотиви з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та приймає доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого звернулась ОСОБА_2 , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, категорії справ, підсудність в яких може визначатись за вибором позивача, визначені у ст. 28 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Отже, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Правовий аналіз ст. ст. 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів.

Колегією суддів встановлено, що зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача ОСОБА_3 є АДРЕСА_2 , що встановлено судом першої інстанції. Так, згідно витягу з Реєстру Сумської міської територіальної громади № 2026/014253694 від 19 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 17 серпня 2026 року (а.с.7).

Зазначена адреса зареєстрованого місця проживання позивача знаходиться під юрисдикцією Ковпаківського районного суду м. Суми.

Колегія суддів відзначає, що позивач у даній категорії справ дійсно має право вибору між декількома судами, як застосування альтернативної підсудності розгляду справи, про що вірно зазначив апелянт, та така альтернативність визначена ч.5 ст. 28 ЦПК України саме для категорії таких позовів про захист прав споживачів, де є альтернатива подання цього позову також за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача. Саме таким своїм правом скористався позивач, звернувшись до Ковпаківського районного суду м. Суми з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

У статті 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14 серпня 2024 року у справі №607/5535/22, ст. 28 ЦПК України встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред`явлений в одному з двох і більше судів. Суд не має право обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19 (провадження № 61-21991св19) зазначено, що тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить про те, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України). Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Передаючи справу за підсудністю іншому суду, суд першої інстанції, не з`ясувавши процесуальну альтернативу подання позивачем даного позову за нормою ч.5 ст.28 ЦПК України, що визначає альтернативну підсудність розгляду справ з таким предметом позову за місцем реєстрації позивача, Ковпаківським районним судом м. Суми, при цьому хоча і застосувавши положення ч.5 ст. 28 ЦПК України, дійшов помилкового висновку про передачу даної справи за підсудністю до Немишлянського районного суду м. Харкова, вважаючи довідку ВПО повним підтвердженням зареєстрованого місця проживання позивача, тоді як останній має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, яке не змінилось на дату подання позову.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 6 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого звернулась ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 вересня 2026 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - О.М. Черних

Судді: Я.Л. Петен

А.М. Худик