Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №751/5067/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/5067/26

Провадження №2/751/2350/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

за участю секретаря Соколовського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кушнеренко Є.Ю., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 22 листопада 2024 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, який зареєстровано 22 листопада 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 1197.

Від цього шлюбу у позивача та відповідача народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що було зроблено актовий запис №426, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Кожний із сторін має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. З огляду на діаметрально протилежні погляди на життя та виходячи з розмов позивача з відповідачем, сторони прийшли до висновку, що розлучення це єдиний вихід для них. Сімейне життя не склалось, шлюбні відносини були фактично припинені з 2026 року.

За наведених підстав, шлюб позивача з відповідачем носить лише формальний характер, примирення з відповідачем та збереження сім`ї є неможливим.

Сім`я фактично розпалася, в зв`язку з чим виникла необхідність у юридичному оформленні розлучення. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливі.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 27.07.2026 року прийняв справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи у судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позов просить задовольнити.

Відповідач надав до суду заяву про проведення судового засідання у його відсутність. Додатково зазначив, що в квітні 2026 року було прийнято рішення щодо розлучення, оскільки різні погляди на сімейне життя. Разом не проживають з липня 2026 року. Спілкуються тільки про дитину.

Суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній даних і доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 22 листопада 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1197 (а.с. 9).

Від шлюбу сторони мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7)

Спільне подружнє життя між сторонами припинено.

Обмежень щодо пред`явлення позивачем позову про розірвання шлюбу, з урахуванням положень ст.110 СК України, не встановлено.

Відповідно до ст.7 Сімейного Кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до вимог ст. 55 Сімейного Кодексу України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Згідно ч. 3 ч. 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги обставини життя подружжя, відсутність згоди позивача на примирення, суд дійшов висновку, що шлюб на підставі ст.112 Сімейного Кодексу України належить розірвати, оскільки шлюбні стосунки фактично припинились і перебування їх у шлюбі носить формальний характер, збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, що має істотне значення у даній справі.

У відповідності до ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.105 ч.3, 110 ч.1, 112,113, 115 Сімейного Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 22 листопада 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1197 - розірвати.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко