Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №607/4601/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/4601/25Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О. Я.

Провадження № 22-ц/817/1052/26Доповідач - Храпак Н.М.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

за участі секретаря — Хоміцької С.О.

та сторін: представника ПрАТ “Страхова компанія “Арсенал Страхування” - Сакун А.О., відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу № 607/4601/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року, ухваленого суддею Герчаківською О.Я., у справі за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування” до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації,

В С Т А Н О В И В:

у березні 2025 року ПрАТ “СК “Арсенал Страхування” звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації у розмірі 440115,49 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 08 жовтня 2021 року між ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» було укладено договір страхування наземного транспорту № 822/21-Т/ЦЗ, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «TOYOTA Land Cruiser Prado», д.н. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

27 січня 2022 року на трасі А/Д М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече, сталася ДТП за участю автомобіля марки TOYOTA Land Cruiser Prado, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та «Fiat Doblo», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 ..

Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля марки «Fiat Doblo», д.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року по справі № 607/1584/22.

Відповідно до рахунку № СКМ-К-ВА09427 від 13 квітня 2022 року вартість відновлювального ремонту складає 555 257,99 грн, рахунку № СКМ-К-ВА10887 від 01 серпня 2022 року, вартість доплати вартості відновлювального ремонту - 12397,50 грн. Таким чином, загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля «TOYOTA Land Cruiser Prado», д.н. НОМЕР_1 , склала 567655,49 грн.

На підставі умов договору ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 554 893,19 грн, за вирахуванням франшизи 12762,30 грн.

Виплата була здійснена шляхом перерахування коштів на рахунок СТО, де фактично здійснювався відновлювальний ремонт в розмірі 520161,67 грн і 12397,50 грн, та шляхом зарахування частини страхового відшкодування - до сплати чергового страхового платежу, у відповідності до п. 27.24 Договору.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Fiat Doblo», д.н. НОМЕР_2 , була застрахована в AT «СГ «ТАС» (Поліс № АР-9730120, ліміт відповідальності 130000 грн), ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства.

19 вересня 2022 року AT «СГ «ТАС» здійснила виплату страхового відшкодування відповідно полісу АР9730120 в розмірі 127500 грн, в межах ліміту відповідальності, за вирахуванням франшизи.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню кошти в розмірі 427393,19 грн, як частина не оплаченої матеріальної шкоди, з розрахунку: 554893,19 грн (фактична вартість відновлювального ремонту) - 127500 грн (належне страхове відшкодування відповідно полісу АР-9730120) = 427393,19 грн.

ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» намагалося вирішити даний спір в досудовому порядку, шляхом направлення на адресу ОСОБА_1 претензії № 031022-1124/р від 03 жовтня 2022 року, однак жодної виплати на рахунок позивача не надійшло.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПрАТ “Страхова компанія “Арсенал Страхування” в порядку суброгації 405059,17 грн та 6075,88 грн сплаченого судового збору.

У задоволені решти позовних вимог — відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПрАТ “Страхова компанія “Арсенал Страхування” до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 на користь ПрАТ “СК “Арсенал Страхування” страхове відшкодування у розмірі 225306,08 грн та зобов`язати ПрАТ “СК “Арсенал Страхування” передати ОСОБА_1 усі деталі пошкодженого транспортного засобу «TOYOTA Land Cruiser Prado», д.н. НОМЕР_1 , що не можуть використовуватися за призначенням, але мають певну визначену цінність, які зазначені у акті виконаних робіт № КМ-К-ВА09427 від 09.08.2022 року після відшкодування збитків ПАТ “СК “Арсенал Страхування”.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування.

21 січня 2026 року був складений висновок експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи судовим експертом Мазуром М.С., де було зазначено про те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «TOYOTA Land Cruiser Prado», д.н. НОМЕР_1 станом на момент ДТП, яке мало місце 27.01.2022 року, без огляду згідно наданих вихідних даних, з урахуванням ПДВ, та застосованих знижок на запчастини “ЕЗ/знижка” = 21 %, вартість нормо/години, зі знижкою 10 % , на ремонтне відновлення 438,75 грн (без ПДВ); 526,500 грн (в т. ч. ПДВ), приймається рівним та буде становити: “Свр” = 352806,08 грн.

Отже, якщо проаналізувати розмір відновлювального ремонту автомобіля марки «TOYOTA Land Cruiser Prado», д.н. НОМЕР_1 , сплачений позивачем у сумі 554893,19 грн на рахунок ТОВ “Кристал Моторс” та порівняти його із висновком експерта № 130/25 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 21 січня 2026 року, де вартість відновлювального ремонту вище зазначеного автомобіля склала 352806,08 грн, то можна побачити суттєву різницю, що складає у сумі 202087,11 грн.

Зважаючи на наведені обставини вважає, що розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Відтак, справедливою сумою вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «TOYOTA Land Cruiser Prado», д.н. НОМЕР_1 , буде сума у розмірі 352806,08 грн із відрахуванням перерахованих сум АТ “СГ “ТАС”, тобто 352806,08 — 127500 = 225306,08 грн.

Якщо ретельно ознайомитися із змістом переліку запчастин, деталей і матеріалів, які були використані у процесі виконання робіт, що зазначені у акті № КМ-К-ВА09427 від 09.08.2022, то можна побачити, що деталі автомобіля, а саме: двері багажника та скло дверей були не лише зняті та встановлені назад, а запчастини були придбані та замінені.

Також, у даній таблиці під номером 97 зазначено запчастину, як “решітка радіатора” у кількості 1 штуки на загальну суму 3050 грн. Однак, слід зазначити, що ця запчастина знаходиться у автомобілі спереду, натомість удар, що мав місце під час ДТП був у задню ліву частину автомобіля, тому вважають, що дана запчастина не підлягала купівлі чи заміні під час проведення відновлювального ремонту.

При розгляді справи судом першої інстанції також не було враховано роз`яснення абзацу 3 пункту 9 Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992 року № 6, а також пункту 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ “Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки” від 01 березня 2013 року № 4, і усіх умов передбачених договором страхування наземного транспорту № 822/21-Т/ЦЗ щодо передачі деталей пошкодженого транспортного засобу, що не можуть використовуватися за призначенням, але мають певну цінність.

Тому вважають, що якщо під час проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля здійснювалась заміна запчастин, вузлів та агрегатів, отже дані запчастини мають цінність і які можна реалізовувати на вторинному ринку та частково компенсувати витрати пов`язані із понесеними матеріальними збитками внаслідок ДТП.

Представник ПрАТ “СК “Арсенал Страхування” - Сакун А.О. подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначила, що розрахунок страхового відшкодування здійснюється на основі рахунку СТО. Тобто, страховик відшкодовує реальну вартість відновлювального ремонту, а не орієнтовну, приблизну відповідно звіту (висновку).

Щодо клопотання про долучення доказів, а саме висновку експерта, то ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» категорично заперечує щодо задоволення даного клопотання, з огляду на наступне:

Хронологія:

10.03.2025 року (Ухвала суду про відкриття провадження)

04.2025 року (договір між відповідачем та адвокатом Ващук Я.С. про надання правничої допомоги - згідно ордеру)

08.10.2025 року (адвокатський запит на отримання фото у Страховика, звертаємо увагу через пів року співпраці та жодного клопотання щодо призначення судової експертизи судом чи витребування фото)

25.11.2025 року звернення до експерта

21.01.2026 року – висновок експерта (суб`єктивний висновок із внесенням

безпідставних коригування цін на вартість запчастин і вартість робіт. Питання поставлені на експерту не стосуються предмету доказування)

10.03.2026 року – рішення суду

Аналізуючи дати та події можливо зробити висновок, що у відповідача та його представника було безліч часу та можливості щодо проведення судової експертизи, подання клопотання до суду, залучення доказів, в строки передбачені нормами процесуального права. Крім того, головуюча суддя, Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області неодноразово наголошувало про право заявити клопотання про призначення судової експертизи. Однак, відповідач на підставі невідомо яких документів та фото (відсутні докази того, що експерту було надано всі фото огляду) замовив суб`єктивний висновок з корекцією на власний розсуд цін вартості запчастин та робіт.

Звертають увагу суду, що у калькуляції, яка є невід`ємною частиною Висновку зазначено, що ціни взяті станом на 13.01.2022 року, а ДТП мала місце 27.01.2022 року. Тобто висновок виготовлено не за цінами 27.01.2022 року. Такий підхід прямо суперечить вимогам законодавства, щодо визначення вартості збитку саме на дату його заподіяння.

Щодо повернення запчастин відповідачу, то ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» не є власником пошкодженого транспортного засобу і не є особою, яка відновлювала його. Позивач сплатив страхове відшкодування на умовах договору майнового страхування і не має жодного відношення до запчастин, які підлягали заміні.

Відповідно до умов договору Страховик має право одержати у власність ТЗ, складові частини, деталі та обладнання ТЗ, відносно яких страхове відшкодування виплачено в повному обсязі відповідно їхній вартості.

Тобто, Страховик має право, а не обов`язок отримувати/збирати складові частини, деталі, та обладнання пошкодженого транспортного засобу.

ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» не отримувало жодних складових частин, деталей та обладнання пошкодженого ТЗ від CТО, оскільки Страховик немає де зберігати їх, подальше місцезнаходження/ перебування деталей, позивачу невідоме.

У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, із мотивів викладених у ній.

Представник ПрАТ “Страхова компанія “Арсенал Страхування” - адвокат Сакун А.О. апеляційної скарги ОСОБА_1 не визнала, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін у справі, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що Генеральним договором № 562/19-Тл/ЦЗ добровільного страхування наземного транспорту від 03 грудня 2019 року «ALL RISKS», який укладено між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (Страховик) та ТзОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» (Страхувальник, ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ»), передбачено, що його предметом є майнові інтереси Страхувальника (Вигодонабувача), що не суперечать Закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземних транспортних засобів (надалі - ТЗ) та іншим майном, вказаними у розділі 5, 6 цього Договору (розділ 4 Договору).

Страхування кожного окремого ТЗ здійснюється на підставі відповідного Страхового свідоцтва згідно із зразком, вказаним у Додатку № 1 до Договору. Страхові свідоцтва укладаються на підставі заяви на страхування, згідно із зразком, вказаним у Додатку № 2 до Договору. Страхові свідоцтва є невід`ємною частиною Договору (підпункт 5.4. Розділу 5 Договору).

По відношенню до кожного окремого застрахованого ТЗ Договір набуває чинності з 00-00 годин дати, зазначеної у відповідному Страховому свідоцтві, як дата початку його дії, та діє до 24-00 годин дати, зазначеної у цьому Страховому свідоцтві, як дата зазначення його дії, з урахуванням умов, передбачених п. 23.2, 23.3 Договору (підпункт 23.1. Розділу 23 Договору) (т. 1 а.с. 6-16).

08 жовтня 2021 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» було укладено Страхове свідоцтво № 822/21-Т/ЦЗ до Генерального договору № 562/19-Тл/ЦЗ добровільного страхування наземного транспорту від 03 грудня 2019 року, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «TOYOTA Land Cruiser Prado», д.н. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. Інформація про транспортний засіб (надалі - ТЗ): тип - В3, Марка, модель TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , Реєстр. Свідоцтво (серія, номер) НОМЕР_3 , Номер кузова (шасі) НОМЕР_4 , Рік випуску - 2021, Колір - чорний. Загальна страхова сума: 1 276 230,00 грн, страховий платіж: 44 668,05 грн. Фрашниза - збитки внаслідок ДТП, що призвела до пошкодження ТЗ: 12762,30 грн. Порядок сплати страхового платежу: з дати, зазначеної у п. 14.1. Страхового свідоцтва, до 10 лютого 2022 року, сума платежу - 11 167,02, строк сплати - 10 листопада 2021 року; з 11 лютого 2022 року до 10 травня 2022 року, сума платежу - 11 167,01, строк сплати - 10 лютого 2022 року; з 11 травня 2022 року до 10 серпня 2022 року, сума платежу – 11167,01, строк сплати - 10 травня 2022 року; з 11 серпня 2022 року до дати, зазначеної у п. 14.2. Страхового свідоцтва, сума платежу - 11167,01, строк сплати - 10 серпня 2022 року. Строк дії Страхового свідоцтва з 00 год. 00 хв. 09 жовтня 2021 року по 24 год. 00 хв. 08 жовтня 2022 року (пункти 14.1., 14.2. Страхового свідоцтва) (т. 1 а.с. 17).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , власником автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) НОМЕР_4 , рік випуску - 2021, колір - чорний, є ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ».

27 січня 2022 року ОСОБА_2 , який на підставі посвідчення водія НОМЕР_5 , виданого Центром 6141, керував вищевказаним транспортним засобом, звернувся із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

02 лютого 2022 року аварійним комісаром Говера О.Я.3 на замовлення ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в с. Великі Гаї, по вул. Підлісна, 40, складено протокол 48 огляду транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а 16 лютого 2022 року - протокол додаткового огляду цього ж транспортного засобу (т. 1 а.с. 172-173).

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2022 року у справі № 607/1584/22 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (т. 1 а.с. 32-34).

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 258115 від 27.01.2022 вбачається, що 27.01.2022 о 08 год. 45 хв. на автодорозі М-19 «Доманове Тереблече» 332 км + 200 м водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Fiat» моделі «Doblo», державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado 150», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (т. 1 а.с. 36).

Відповідно до рахунку № СКМ-К-ВА09427 від 13 квітня 2022 року, складеного ТОВ «Кристал Моторс», вартість відновлювального ремонту складає 555257,99 грн з ПДВ, а вартість доплати вартості відновлювального ремонту - 12 397,50 грн з ПДВ, згідно рахунку № СКМ-К-ВА10887 від 01 серпня 2022 року (т. 1 а.с. 22-23).

Таким чином, загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля «TOYOTA Land Cruiser Prado», д.н. НОМЕР_1 склала 567655,49 грн, що узгоджується із актами виконаних робіт, оформлених ТОВ «Кристал Моторс» - КМ-К-ВА09427 від 09 серпня 2022 року, КМ-К-ВА10887 від 23 вересня 2022 року.

Водночас, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 532559,17 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2084233 від 28 червня 2022 року на суму 520161,67 грн (т. 1 а.с. 40), та платіжним дорученням № 45009393 від 31 серпня 2022 року на суму 12397,50 грн (т. 1 а.с. 42), що узгоджується із страховими актами № 006.00264722-2 від 27 червня 2022 року та № 006.00264722-3 від 31 серпня 2022 року.

Розрахунок страхового відшкодування, який складено позивачем у червні та серпні 2022 року відповідає наведеним сумам, однак у розрахунку за червень 2022 року в розмір страхового відшкодування включено 22334,02 грн. Це сума несплаченого страхового платежу, який ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» вважає зарахуванням частини страхового відшкодування - до сплати чергового страхового платежу, у відповідності до п. 27.24 Договору.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Fiat Doblo», д.н. НОМЕР_2 , яким керував відповідач, була застрахована в AT «СГ «ТАС», а відтак на підставі звернення позивача 19 вересня 2022 року AT «СГ «ТАС» здійснила виплату страхового відшкодування відповідно до полісу АР9730120 в розмірі 127 500,00 грн, в межах ліміту відповідальності, за вирахуванням франшизи, що слідує із платіжного доручення № 289523 та сторонами не заперечується.

ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в досудовому порядку, шляхом направлення на адресу ОСОБА_1 претензії № 031022-1124/р від 03 жовтня 2022 року (т. 1 а.с. 46), намагалося врегулювати спір, однак жодної виплати на рахунок позивача не надійшло, що і стало причиною звернення до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що до позивача, який виплатив страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування, перейшло право зворотної вимоги до винної особи відповідача ОСОБА_1 про компенсацію матеріальної шкоди, заподіяної застрахованому транспортному засобу «TOYOTA Land Cruiser Prado», д.н. НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ», внаслідок ДТП, яка мала місце 27 січня 2022 року.

Включення в рахунок страхового відшкодування суми 22334,05 грн суд не зараховує до стягнення з відповідача, оскільки таке зарахування суперечить п. 27.24 Генерального договору №562/19-Тл/ЦЗ добровільного страхування наземного транспорту від 03 грудня 2019 року «ALL RISKS», який укладено між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (Страховик) та ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ». Викрадення чи повної загибелі транспортного засобу не мало місця, а 22334,05 грн не є першим страховим платежем, а сумою двох наступних платежів, де строком сплати є 10 лютого 2022 року та 10 травня 2002 року, що підтверджується змістом Страхового свідоцтва №822/21-Т/ЦЗ до Генерального договору № 562/19-Тл/ЦЗ добровільного страхування наземного транспорту від 03 грудня 2019 року, укладеного 08 жовтня 2021 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ».

Отож, з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в порядку суброгації підлягає до стягнення 405059,17 грн

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на так.

Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, у разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, справа №755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), зроблено висновок, що «стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією».

Відповідно до ст. 108 Закону України "Про страхування" від 18.11.2021 р. № 1909-ІХ Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За умовами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом статті 1194 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 108 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування, завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, за змістом ст. ст. 993, 1194 ЦК України непокрита частина фактичних витрат страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, підлягає стягненню з особи, з вини якої сталася ДТП.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04.07.2018 року №755/18006/15-ц, від 03.10.2018 року №760/15471/15-ц, від 22.02.2022 року № 201/1б373/16-ц.

У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що 27 січня 2022 року на автодорозі М-19 “Доманове - Тереблече” сталася ДТП з вини відповідача ОСОБА_1 , який, керуючи транспортним засобом, порушив вимоги ПДР, що підтверджується постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.02.2022 у справі № 607/1584/22.

Також встановлено, що на підставі Генерального договору № 562/19-Тл/ЦЗ добровільного страхування наземного транспорту від 03 грудня 2019 року здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 532559,17 грн на рахунок ТОВ «Кристал Моторс», яке здійснювало ремонт застрахованого транспортного засобу «TOYOTA Land Cruiser Prado», д.н. НОМЕР_1 .

Суд першої інстанції вірно виснував про те, що у зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язані у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди ОСОБА_1 , в порядку суброгації.

Крім того, 19 вересня 2022 року страховиком відповідача частково відшкодовано шкоду у сумі 127500 грн. в межах страхового ліміту 130 000 грн. за мінусом франшизи в сумі 2500 грн.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність розміру завданої шкоди, оскільки такий підтверджується Рахунком № СКМ-К-ВА09427 від 13.04.2022 року, який є належним та допустимим доказом у розумінні вимог ЦПК України, та підтверджує фактичну вартість відновлювального ремонту транспортного засобу.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що страхове відшкодування у вказаному розмірі було фактично перераховано позивачем на користь ТОВ «Кристал Моторс», тобто на рахунок СТО, яка виконувала ремонт транспортного засобу, що підтверджується відповідними платіжними документами та не заборонено положеннями чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність розміру вартості відновлювального ремонту, колегія суддів оцінює критично, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, при цьому відповідачем не заявлялося клопотань про призначення судової товарознавчої експертизи з метою встановлення вартості відновлювального ремонту.

Судом першої інстанції залишено без розгляду клопотання адвоката Ващука Я.С. про поновлення строку для подання доказів та їх приєднання до матеріалів цивільної справи, а саме висновку судового експерта Мазура М.С. за № 130/25 від 21 січня 2026 року, оскільки такий документ був поданий на стадії розгляду справи по суті і відповідач не обґрунтував неможливості подання вказаного висновку в строк, визначений процесуальним строком.

Також і в апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 не навів поважних причин пропуску подачі зазначеного висновку експерта в суд першої інстанції у встановлені цивільно-процесуальним законодавством, з огляду на те, що провадження у справі було відкрито 10.03.2025, підготовче судове засідання було призначено на 10.04.25, в подальшому неодноразово відкладалося за клопотанням представника відповідача адвоката Ващука Я.С. або із-за неявки сторін, а саме на 16.05.2025, 18.06.2025, 04.08.2025, 05.09.2025 і лише 21.01.2026 на стадії розгляду справи по суті був поданий даний висновок експерта до суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з ОСОБА_1 як винуватця ДТП, підлягає стягненню на користь позивача різниця між вартістю відновлювального ремонту автомобіля марки «TOYOTA Land Cruiser Prado», д.н. НОМЕР_1 та сумою страхового відшкодування, а саме - 405059,17 грн.

Щодо твердження заявника про обов`язок позивача передати йому пошкоджені автомобільні деталі, які замінені при ремонті автомобіля, не заслуговують на увагу.

Так, Верховний Суд у постанові від 04 липня 2024 року у справі № 519/1079/21 (провадження № 51-7055 км 23) вказував на те, що відповідно до усталеної судової практики у справах за позовами про відшкодування шкоди, суд, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Разом з цим, у постанові від 09 червня 2021 року у справі № 766/13258/18 (провадження № 61-13917св20) Верховний Суд звернув увагу на те, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи, що відповідач із відповідною заявою про передачу замінених деталей в суд першої інстанції не звертався.

Отже, враховуючи відсутність відповідної заяви, питання про передачу замінених запчастин після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду, апеляційним судом не вирішується.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року — залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Враховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції залишається без змін, перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України не здійснюється.

Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 13 липня 2026 року було зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року слід поновити.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 жовтня 2026 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома