Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №191/5296/25 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 191/5296/25

Провадження № 2/456/591/2026

РІШЕННЯ

іменем України

02 квітня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу №191/5296/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 24.06.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем було укладено кредитний договір №00-9829787 в формі електронного документа з використанням електронного підпису.

20.01.2025 року ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №20012025-МК/Ейс, у відповідності до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників б/н від 20.01.2025 року до договору факторингу № 1 та Акту приймання-передачі ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18747,00 грн. Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 18747,00 грн., з яких: 5175,00 грн. заборгованість за тілом, 13572,00 грн. - заборгованість по відсоткам.

Відповідач подала до суду відзив в якому зазначила, з позовними вимогами погоджується частково. Зокрема, позов визнає частково лише в частині стягнення з неї суми заборгованості за основною сумою кредиту - 5 175.00грн. Кредитний договір укладався з ТОВ «Макс Кредит» правонаступником якого є позивач згідно договору факторингу. Їй не було відомо про зміну кредитора. Її ніхто не повідомляв про відступлення права вимоги та передачу даних позивачу. Відповідач не згідна з нарахуванням суми відсотків за користування кредитом у розмірі 13 572.00грн., оскільки такі є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.21 Закону України «Про споживче кредитування», суперечить встановленим обмеженням та порушує принцип розумності та добросовісності нарахування по кредитному договору непропорційно великої суми відсотків. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Крім того, її чоловік ОСОБА_2 з яким вона зареєструвала шлюб 14.11.2018р. у Стрийському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис №413 є сержантом ЗСУ і проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 згідно довідки військової частини від 27.09.2024р. № 7830. Він має статус Учасника бойових дій, посвідчення серія НОМЕР_2 від 27.02.2024р. Під час дії воєнного стану та особливого періоду військовослужбовцям та членам їхніх сімей (чоловік/дружина) не нараховуються відсотки за користування кредитом, а також штрафи та пеня. Це право гарантується ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Хоча законом не визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору для даної категорії справ, всупереч п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем не здійснювалися заходи досудового врегулювання спору. Вважає що даний спір міг бути вирішений в досудовому порядку. Вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000.00грн. теж не є співмірними заявленим позовним вимогам (майже половина ціни позову), складності справи та наявності численної усталеної судової практики в аналогічних справах. А також ці вимоги не відповідають часу витраченого на складання позову. Розмір витрат на професійну правничу допомогу також входить до предмета доказування. З таких підстав просила позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» » до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково в частині стягнення з неї основної суми заборгованості 5175,00 грн. В решти позовних вимог відмовити.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому уточнив позовні вимоги та просив стягнути ОСОБА_1 , враховуючи п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» заборгованість за кредитним договором №00-9829787 від 24.06.2024 у розмірі 5175,00 грн., яка складається з заборгованості по кредиту.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24.06.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачем був укладений кредитний договір №00-9829787, шляхом обміну електронними повідомленнями, який був підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор 61466, для підписання Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів, яким він скористався для укладення договору.

Відповідно до умов договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 5175,00 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитним договором. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання ТОВ «Макс Кредит», а саме, отримавши кредитні кошти.

Матеріали справи не містять доказів повернення кредитних коштів, оплати за користування кредитом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

20.01.2025 року ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 200120255-МК/Ейс, у відповідності до умов якого ТОВ «Макс Кредит» передає (відступає) ТОВ ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Макс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників б/н від 20.01.2025 року до договору факторингу № 1 та Акту приймання-передачі ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18747,00 грн.

Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 18747,00 грн., з яких: 5175,00 грн. заборгованість за тілом, 13572,00 грн. - заборгованість по відсоткам.

Згідно з ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, суд встановив, що відповідач порушив визначені умови договору і не повернув суму кредиту, а також не виконував інші грошові зобов`язання, передбачені кредитним договором. В подальшому право вимоги за зазначеним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №00-9829787 від 24.06.2024 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, який не порушує вимоги Закону України "Про захист прав споживачів"; порядок надання та повнота наданої інформації відповідає вимогам Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Суд встановив, що відповідачем грошові кошти за кредитним договором отримані, але в порядку та на умовах договорів не повернуті, розрахунки заборгованості відповідачем не спростовані, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов`язань за кредитним договором не надано.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано доказів, які свідчать про погашення заборгованості повністю або частково. Право грошової вимоги за кредитним договором перейшло до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС».

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги ТОВ «ФК«ЕЙС» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь ТОВ «ФК«ЕЙС» підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 2422,40 грн., сплачений останнім при подачі позовної заяви.

Витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, які сторона позивача просить стягнути з відповідача, підтверджуються доданими до позовної заяви доказами, а саме: Договором про надання правової допомоги, у якому сторони обумовили його істотні умови, зокрема, предмет договору, його ціну та порядок розрахунків, актом про отримання правової допомоги, у якому сторони погодили надані послуги з правової допомоги, їх тривалість та вартість, рахунком та платіжною інструкцією, які засвідчує виставлення рахунку за виконану роботу (надані послуги) та проведення оплати за неї в обмовленій сумі.

При вирішенні питання розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги норми статей 133, 137, 141 ЦПК України, якими передбачено види судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу та розподіл судових витрат між сторонами.

Окрім цього, суд враховує правові висновки, зроблені Верховним Судом з цього питання. Зокрема:

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Також, суд зважає на положення пункту пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України, згідно з якими загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши аргументи сторони позивача, суд зазначає, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, з огляду на: зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), нескладність справи, усталеність судової практики при розгляді справ цієї категорії, ціну позову, не відповідає критеріям розумності та співмірності і є надмірною.

Так, суд бере до уваги, що дана справа не є складною ані з фактичної, ані з правової точки зору, стосується стягнення заборгованості за типовим договором споживчого кредиту, а правова позиція позивача ґрунтується на стандартних та усталених для цієї категорії спорів аргументах. Подана позовна заява за своїм змістом є типовою, містить переважно виклад стандартних умов кредитування, відтворення положень законодавства та долучених документів, а тому не потребувала значного обсягу юридичної та аналітичної роботи.

За наведених обставин, суд вважає обґрунтованими витратами на професійну правничу допомогу у цій справі суму у розмірі 4 000,00 грн, яка відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст..7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 133, 141, 244, 245, 259, 263-268, 279 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №00-9829787 від 24.06.2024 в сумі 5175 (п`ять тисяч сто сімдесят п`ять) грн. 00 коп., судові витрати в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп..

В задоволенні решти позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення судових витрат в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду буде виготовлений 13.04.2026.

СуддяР. Т. Шрамко