Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №161/20088/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/20088/26 Провадження №33/802/1022/26Головуючий у 1 інстанції:Мазур Д. Г.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

за участю

особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу іншого учасника ДТП ОСОБА_2 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня 2026 року якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КпАП України закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.09.2026 року провадження по справі відносно ОСОБА_3 за ст.124 КпАП України закрито, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 770021 від 12.09.2026 року за те, що вона 12.09.2026 року о 16 годині 11 хвилин у місті Луцьку на проспекті Перемоги, 25, керуючи транспортним засобом BMW X2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та відповідно не реагувала на її зміну, а під час маневру перестроювання не надала дорогу транспортному засобу Ford, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку тією смугою, на яку вона мала намір перестроїтися, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів. Такими діями ОСОБА_1 , за висновком працівників поліції, порушила вимоги пп.«б» п.2.3 та п.10.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст.124 КпАП України (а.с.15-16).

Не погоджуючись із постановою суду інший учасник ДТП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій вважає постанову незаконною та необґрунтованою.

Вказує на те, що оцінка зафіксованих відеореєстратором подій є помилковою та не враховує yci фактичні обставини справи. Судом не враховано, що перед початком перестроюванням із правого ряду у лівий, в якому рухався автомобіль Ford під його керуванням, водій автомобіля ВМW X2 ОСОБА_1 не врахувала, що між автомобілем Ford та автомобілем, що рухався попереду, недостатня дистанція для безпечного розміщення ще одного автомобіля. Тому після початку перестроювання автомобіля BMW X2 в лівий ряд, хоча таке перестроювання не було завершено, що підтверджується фотознімками автомобілів, розташованих на проїзній частині після ДТП, автомобіль ВМW X2 не завершив перестроювання i його праві колеса залишились на правій смузi pyxy. Про незавершення маневру перестроювання свідчать також пошкодження на автомобілях, які на автомобілi BMW X2 розташованi на лівій задній частині, а в автомобілі Ford на правій передній частині. Внаслідок такого незавершеного маневру утворилась недостатня, для безпечного pyxy, дистанція між автомобілями Ford та BMW Х2. Але суд не врахувaв, що така дистанція виникла внаслідок дії саме водія ОСОБА_1 , яка не врахувала дорожню обстановку та помилково вважала, що її маневр є безпечним для інших учасників pyxy i фактично створила аварійну ситуацію.

Також вважає, що суд помилково вважав, що у нього було достатньо часу для відповідного реагування на змінену дорожню обстановку. Як вбачається із відеозапису подій, одразу ж після перестроювання автомобіля BMW X2 даний автомобіль почав гальмування, про це також зазначила i ОСОБА_1 у своїх поясненнях, написаних власноручно 12.09.2026 року, які знаходяться в матеріалах справи. А за відсутності у нього достатнього часу для збільшення дистанції до цього автомобіля до безпечної, та різкого гальмування автомобіля BMW X2 в нього не було технічної можливості уникнути зіткнення транспортних засобів.

Вважає, що в даній справі, для правильної оцінки дії учасників дорожньо-транспортної пригоди перед зіткненням та під час самого зіткнення автомобілів було доцільним та необхідним призначення автотехнічної експертизи, яка може дати відповіді на питання про те чи відповідали дії водіїв вимогам Правил дорожнього pyxy, дії того із водіїв перебувають у причинному зв`язку із виникненням даної ДТП та про наявність у нього технiчної можливості уникнути зіткнення в даній дорожній обстановці. Але суд першої інстанції таку експертизу не призначив та самостійно дав невірну оцінку обставинам пригоди, i дійшов помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 пopyшення Правил дорожнього pyxy.

Просить постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.09.2026 року про закриття провадження у справі скасувати, та винести нову постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накласти на неї штраф в сумі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с.21-22).

В судове засідання інший учасник ДТП ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи, не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечувала щодо продовження слухання справи у відсутності іншого учасника ДТП ОСОБА_2 . А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності, відповідно до вимог ст.268 КпАП України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , яка заперечила доводи апеляційної скарги та просили постанову суду першої інстанції залишити без змін; приходжу до наступного висновку.

Згідно положень статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

На думку апеляційного суду, вказаних вимог закону при розгляді справи місцевий суд дотримався у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КпАП України завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що при розгляді справи суд першої інстанції з`ясував всі обставини справи, належним чином дослідив наявні докази по справі та надав їм належну юридичну оцінку, а тому вірно прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Відповідно до ст.124 КпАП України об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого цим законом, характеризується діями, спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Матеріалами справи підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 12.09.2026 року о 16 годині 11 хвилин у місті Луцьку на проспекті Перемоги, 25, за участі транспортних засобів марки BMW X2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та марки Ford, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Твердження апелянта про те, що саме дії ОСОБА_1 знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що матеріали справи, зокрема відеозаписом із відеореєстратора транспортного засобу, який рухався попереду автомобіля BMW X2, відображено дорожню обстановку, початок та процес перестроювання автомобіля BMW X2, завершення цього маневру, подальший рух транспортних засобів однією смугою, їх гальмування та безпосередньо момент зіткнення, що дає можливість достовірно встановити послідовність розвитку дорожньої ситуації та механізм виникнення ДТП.

Місцевий суд прийшов до вірного висновку, що обставини, зафіксовані на відеозаписі механізму дорожньо-транспортної пригоди, не підтверджують викладеного у протоколі твердження про те, що ОСОБА_1 під час перестроювання не надала дорогу автомобілю марки Ford та що саме таке ненадання дороги перебувало у причинному зв`язку з подальшим зіткненням транспортних засобів. На момент виникнення дорожньої ситуації, яка безпосередньо передувала зіткненню, маневр перестроювання автомобіля BMW X2 був завершений, автомобіль повністю рухався лівою смугою попереду автомобіля Ford, а безпосередній контакт між цими транспортними засобами відбувся шляхом наїзду передньої частини автомобіля Ford на задню частину автомобіля BMW X2.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв, належить встановити причинний зв`язок між діянням (порушенням Правил дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, і те, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясувати ступінь участі (внесок) кожного з них у спричиненні наслідку. Причинний зв`язок в автотранспортних правопорушеннях встановлюється між порушеннями Правил дорожнього руху, які допустив водій, та відповідними наслідками, що настали. Згідно з пунктами 1.4., 1.5. Закону України «Про Правила дорожнього руху» кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Враховуючи вищевикладене вважаю, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та закрив провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.

Апеляційний суд вважає, що доводи апелянта фактично зводяться до власного тлумачення апелянтом механізму дорожньо-транспортної пригоди та не спростовують установлених судом першої інстанції обставин. Самі по собі місце зіткнення транспортних засобів та локалізація їх механічних пошкоджень не є безумовним підтвердженням версії апелянта, оскільки підлягають оцінці лише у сукупності з іншими доказами, наявними у справі.

А тому, усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ним адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене вважаю, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

А тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову судді – без зміни відповідно до ст.294 КпАП України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу іншого учасника ДТП ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня 2026 року, якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КпАП України закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.