Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №753/14261/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №753/14261/25

Суддя: Застрожнікова К. С.

Провадження №2/760/4366/26

Справа №753/14261/25

РІШЕННЯ

Іменем України

26.10.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Левчук О.С.,

розглянувши у приміщенні суду за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", в інтересах якого діє представниця Горна Вероніка Іванівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 17.12.2024-100002048 від 17.12.2024 у загальному розмірі 66 121,60 грн, яка складається з: 27 632,87 грн - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту); 23 211,60 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 777,13 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту; 14 500,00 грн - заборгованість за неустойкою (штрафом, пенею), а також про покладення на Відповідача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.12.2024 між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту кредитодавця в інформаційній системі було укладено в електронній формі Кредитний договір № 17.12.2024-100002048. Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав Відповідачу кредит у розмірі 29 000,00 грн строком на 98 днів (з 17.12.2024 по 24.03.2025) зі сплатою процентів за фіксованою процентною ставкою 1,0% за кожен день користування та комісією за надання кредиту в розмірі 15% від суми кредиту. Договір підписано Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим у смс-повідомленні на верифікований номер мобільного телефону Відповідача НОМЕР_1 . Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти в сумі 29 000,00 грн 17.12.2024 на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_2 xxxxxx8292 через платіжного провайдера ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ". Здійснений Відповідачем частковий платіж у сумі 9 000,00 грн від 30.12.2024 Позивач зарахував на погашення нарахованих процентів та комісії, внаслідок чого залишок неповернутого тіла кредиту за розрахунком Позивача склав 27 632,87 грн. У подальшому Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 66 121,60 грн, яку Позивач просить стягнути в судовому порядку.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Застрожніковій К.С.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. Учасники справи повідомлені про розгляд справи у встановленому процесуальним законом порядку.

Відповідач через свого представника - адвоката Пилипця Антона Юрійовича, який діє на підставі ордера та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, подав до суду письмові пояснення (відзив на позовну заяву), в яких проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі. Заперечення мотивовані тим, що Відповідач є діючим військовослужбовцем (офіцером) та з 26.07.2017 проходить військову службу у Збройних Силах України, з 12.03.2022 по 06.09.2024 проходив службу в Об`єднаному вузлі зв`язку Національної гвардії України, а з 20.09.2024 проходить військову службу за контрактом у Національній гвардії України, беручи безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. На підтвердження вказаних обставин надано копію витягу з послужного списку, копію посвідчення офіцера, копію довідки форми 5 та копію посвідчення учасника бойових дій. Представник Відповідача зазначає, що в силу пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Відповідач звільнений від нарахування процентів за користування кредитом та штрафних санкцій. Крім того, вказує на безпідставність нарахування комісії за надання кредиту, посилаючись на нікчемність відповідних умов договору згідно з Законом України "Про споживче кредитування", та зазначає про законодавчу заборону нарахування неустойки у період дії воєнного стану на підставі пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України. Також Відповідач стверджує про відсутність первинних розрахункових документів на підтвердження видачі кредитних коштів та надав попередній розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Від представника позивача до суду надійшла Відповідь на відзив, в якій зазначив, що кредитний договір № 17.12.2024-100002048 від 17.12.2024 укладено в електронній формі згідно зі статтями 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" та статтями 207, 639 ЦК України, що за юридичною силою прирівнюється до паперової. Договір підписано одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), надісланим на верифікований номер Відповідача +380507491029, належність якого Відповідач не заперечує та про його втрату не заявляв. Перед укладенням правочину Відповідач пройшов дистанційну ідентифікацію через систему BankID Національного банку України, що забезпечило однозначне встановлення його особи. Зазначила, що факт перерахування кредиту у розмірі 29 000,00 грн 17.12.2024 підтверджується розрахунковим документом платіжного провайдера ТОВ "УПР" (iPay) на картку, вказану Відповідачем у заявці. Оскільки ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" є фінансовою установою, а не банком, воно надає кредити без відкриття банківського рахунку, а тому платіжна інструкція еквайра та розрахунок заборгованості є належними первинними доказами. Здійснення Відповідачем 30.12.2024 часткового платежу у сумі 9 000,00 грн відповідно до правової позиції Верховного Суду свідчить про безпосереднє визнання ним наявності кредитного боргу. Наголошує на тому, що відповідач надав неповний комплект документів, необхідний для звільнення від сплати процентів та неустойки згідно з роз`ясненнями НБУ та Міністерства оборони України. Кредитний договір укладено 17.12.2024, тобто вже під час проходження Відповідачем військової служби за контрактом (із 20.09.2024), при цьому Відповідачем не надано доказів безпосередньої участі у заходах із забезпечення оборони України саме під час дії цього договору. Просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Зважаючи на вказане, на підставі частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.

На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд доходить до таких висновків.

Судом установлено, що 17.12.2024 між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та Відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 17.12.2024-100002048 у письмовій (електронній) формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця шляхом подання заявки, підписання пропозиції (оферти) та акцепту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Перед укладенням кредитного договору Відповідач пройшов процедуру електронної ідентифікації та верифікації в системі BankID, підтвердив свої персональні дані, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер мобільного телефону НОМЕР_1 , а також адресу місця проживання: АДРЕСА_1 .

Паспорт споживчого кредиту, Заявка та Кредитний договір підписані Відповідачем за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора "E688" ("A688"), надісланого кредитодавцем на верифікований номер мобільного телефону Відповідача 17.12.2024 о 18:39.

Згідно з умовами пунктів 1-12 Кредитного договору № 17.12.2024-100002048 сума кредиту становить 29 000,00 грн, строк кредитування - 98 днів з дати надання коштів (з 17.12.2024), дата остаточного повернення кредиту - 24.03.2025; фіксована процентна ставка становить 1,0% за кожен день користування кредитом (365% річних); комісія за надання кредиту встановлена у розмірі 15% від суми кредиту (4 350,00 грн); неустойка за невиконання зобов`язань передбачена у розмірі 290,00 грн за кожен день порушення.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (частина перша статті 205 ЦК України). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в електронних документах (частина перша статті 207 ЦК України). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 ЦК України). Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію"). Моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (абзац третій частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію"). Укладення кредитного договору в електронній формі з використанням електронного підпису та електронної ідентифікації узгоджується з нормами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" (постанова Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 546/1283/23).

Підписавши кредитний договір та погодившись із Паспортом споживчого кредиту, Відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на визначені в них умови кредитування та взяв на себе договірні зобов`язання щодо повернення кредиту (постанова Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 284/157/20).

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав Відповідачу кредитні кошти в сумі 29 000,00 грн, що підтверджується розрахунковою платіжною інструкцією ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" від 17.12.2024 про перерахування коштів на вказаний Відповідачем електронний платіжний засіб № НОМЕР_4 .

Доводи Відповідача про відсутність первинних розрахункових документів спростовуються матеріалами справи, оскільки перерахування коштів на картковий рахунок за допомогою платіжного провайдера за наявності відповідної платіжної інструкції підтверджує виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредиту.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (частина перша статті 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (стаття 525 ЦК України). За цивільним договором позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049, частина перша статті 1054 ЦК України).

Здійснюючи судовий розгляд, суд зобов`язаний провести перевірку обґрунтованості та правильності математичного розрахунку заборгованості, наданого Позивачем, із застосуванням імперативних норм законодавства про черговість зарахування платежів та наявність законодавчих пільг.

Суд встановив, що 30.12.2024 Відповідач здійснив частковий платіж у розмірі 9 000,00 грн. Позивач зарахував вказаний платіж на погашення нарахованих процентів та комісії, визначивши залишок неповернутого тіла кредиту в сумі 27 632,87 грн.

Втім, як встановлено судом під час розгляду справи та деталізовано нижче, нарахування процентів, комісії та неустойки Відповідачу є протиправним у силу імперативних приписів спеціального законодавства. З огляду на це сплачена Відповідачем 30.12.2024 сума у розмірі 9 000,00 грн підлягає зарахуванню в повному обсязі на погашення основної суми боргу (тіла кредиту).

Враховуючи суму наданого кредиту (29 000,00 грн) та здійснений платіж (9 000,00 грн), залишкова сума неповернутого тіла кредиту, яка підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача, становить 20 000,00 грн (29 000,00 грн - 9 000,00 грн = 20 000,00 грн). Доказів повернення зазначеного залишку в сумі 20 000,00 грн Відповідачем суду не надано, а тому позовна вимога про стягнення основного боргу (тіла кредиту) підлягає задоволенню частково у розмірі 20 000,00 грн, а в задоволенні решти суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 632,87 грн належить відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 23 211,60 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України та частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів.

Заперечуючи проти стягнення процентів, Відповідач посилається на наявність у нього статусу військовослужбовця та гарантії, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються (крім визначених законом винятків щодо кредитів на житло чи автомобіль).

Суд відхиляє доводи Позивача у відповіді на відзив про те, що зазначена пільга не поширюється на Відповідача у зв`язку з укладенням Кредитного договору 17.12.2024 - тобто під час проходження ним військової служби за контрактом (з 20.09.2024).

За змістом пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пільги щодо ненарахування процентів та неустойки встановлені імперативно для захисту військовослужбовців під час дії особливого періоду та забезпечення оборони України. Норми спеціального закону не містять обмежень щодо часу укладення кредитного договору (до чи під час проходження військової служби), а пов`язують звільнення від нарахування процентів безпосередньо з наявністю у особи статусу військовослужбовця, який бере участь у заходах із забезпечення оборони України в особливий період.

Згідно з правовою позицією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.07.2020 у справі № 199/3051/14, від 12.05.2022 у справі № 336/512/18, від 22.11.2023 у справі № 426/4264/19 та від 04.09.2024 у справі № 426/4264/19, гарантовані пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пільги щодо ненарахування процентів та неустойки поширюються на весь час проходження військової служби в особливий період військовослужбовцями, які беруть участь у заходах з оборони України, за умови надання кредитодавцю або суду належних документів, що підтверджують проходження такої служби та участь у відповідних заходах.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Тобто на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Так, матеріалами справи підтверджено, що Відповідач є діючим військовослужбовцем (офіцером) Національної гвардії України, проходить службу за контрактом з 20.09.2024 (загальний стаж військової служби з 26.07.2017) та бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, що підтверджується довідкою форми 5 від 15.07.2025 № 1009, посвідченням офіцера серії НОМЕР_5 , витягом з послужного списку від 21.05.2025 № 789 та посвідченням учасника бойових дій.

З огляду на імперативні приписи пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", нарахування Позивачем процентів за користування кредитом військовослужбовцю у період проходження ним військової служби під час дії особливого періоду є безпідставним та суперечить нормам спеціального закону.

Крім того, за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Нарахування процентів поза межами узгодженого строкові 98 днів (після 24.03.2025) є незаконним також і з підстав спливу строку кредитування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" у частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 23 211,60 грн не підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимогу про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 777,13 грн, суд доходить до таких висновків.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Суд відхиляє посилання Позивача у відповіді на відзив на оспорюваність умови договору про комісію.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 та від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, а також постановах Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23 та Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі № 727/5461/23, банк або інша фінансова установа не має права встановлювати комісію за послуги, які супроводжують видачу або обслуговування кредиту, якщо такі дії не є окремими додатковими або супутніми послугами, що надаються споживачу за його вибором та в його інтересах. Перерахування суми кредиту є обов`язком кредитодавця за договором кредиту, а не додатковою послугою споживачу. Умови договору щодо встановлення обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання чи обслуговування кредиту є нікчемними в силу прямої вказівки частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", а відтак нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю, і застосовується судом без пред`явлення окремого позову про визнання його недійсним.

З огляду на це вимога Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за комісією у розмірі 777,13 грн є необґрунтованою та підлягає відхиленню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення неустойки (штрафу, пені) у розмірі 14 500,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Зазначена норма має імперативний характер, поширюється на всі правовідносини кредитування фізичних осіб у період дії воєнного стану та встановлює законодавчу заборону застосування до позичальника відповідальності у вигляді неустойки (штрафу, пені).

Спірні правовідносини виникли під час дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, а відтак Відповідач звільнений від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) в силу прямої вказівки закону.

Крім того, пункт 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" також містить пряму заборону нарахування штрафних санкцій та пені військовослужбовцям.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовної вимоги про стягнення з Відповідача неустойки у розмірі 14 500,00 грн належить відмовити.

Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками судового розгляду позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 20 000,00 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом (тілом кредиту). У задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 7 632,87 грн, процентів у сумі 23 211,60 грн, комісії у сумі 777,13 грн та неустойки у сумі 14 500,00 грн належить відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтями 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Щодо судового збору: Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (платіжна інструкція № 579938704.1). Загальна ціна позову становить 66 121,60 грн. Позовні вимоги задоволено на суму 20 000,00 грн, що становить 30,2473% від ціни позову.

Відтак з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 732,71 грн (2 422,40 грн x 30,2473%), а решта сплаченого судового збору в сумі 1 689,69 грн залишається за Позивачем.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу:

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті (частина друга статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Позивач у позовній заяві просив стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, зазначаючи, що докази понесення судових витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення. Проте станом на момент ухвалення судового рішення матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання Позивачу професійної правничої допомоги (договору, детального опису робіт, акта приймання-передачі послуг чи платіжних документів про оплату), а позовну заяву та відповідь на відзив підписано представниками за довіреністю. За таких обставин підстави для задоволення вимоги Позивача про стягнення з Відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн відсутні.

Представник Відповідача у письмових поясненнях заявив попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Разом з тим станом на дату розгляду справи до суду не надано розрахунку та доказів фактично понесених Відповідачем витрат на правничу допомогу для їх розподілу під час ухвалення рішення, у зв`язку з чим розподіл зазначених витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 4, 10, 11, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 525, 526, 530, 627, 628, 629, 638, 639, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) заборгованість за Кредитним договором № 17.12.2024-100002048 від 17.12.2024 за основним боргом (тілом кредиту) у розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) судовий збір у розмірі 732,71 грн (сімсот тридцять дві гривні 71 копійка).

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26.10.2026.

Суддя К.С. Застрожнікова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua