Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №306/1681/26 — Свалявський районний суд Закарпатської області

Суд: Свалявський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №306/1681/26

Суддя: Уліганинець П. І.

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1681/26

Провадження № 2/306/1346/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом представника товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» - Андрущенко Михайла Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ТОВ ФК «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР звернувся до суду з названим позовом, якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит №1606182873195 від 03.03.2026 року у розмірі 19026,40 грн. та сплачений судовий збір за подання позову до суду у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 03.09.2026 року суд витребував АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію чи належить (належала раніше) платіжна картка за номером НОМЕР_1 фізичній особі ОСОБА_1 ; відомості про повний номер карти НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування переказу через систему інтернет-еквайрингу «Platon» від 03.03.2026 року у розмірі 4000 грн. (ID операції: c72d4f58-e218-438e-9e77-cc9a463d2552); інформацію про рух коштів (виписку) по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 03.03.2026 року по 02.04.2026 року.

Представник-адвокат Бочко Людмила Іванівна, яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 подала до суду 17.09.2026 року відзив на позовну заяву посилаючись на те, що позовну заяву ТОВ "Український платіжний центр" не визнають у повному обсязі. В обгрунтування заперечень зазначає, що на підтвердження існування між сторонами договірних зобов`язань позивачем до матеріалів позовної заяви додано паперову копію договору №1606182873195 від 03.03.2026 року. Відповідач не заперечує можливості звернення до позивача з питання отримання кредиту, однак заперечує факт належного доведення позивачем того, що відповідачем було підписано та прийнято саме електронний договір у тій редакції, яку позивач надав суду, з усіма його умовами, зокрема щодо розміру процентної ставки, комісії, неустойки та інших платежів. Також вказує, що позивачем не надано жодних доказів того, що договір було направлено відповідачу рекомендованим листом за його поштовою адресою, або направлено на електронну пошту відповідача. Зазначає, що умови договору не були узгоджені сторонами, а тому твердження позивача що відповідачем акцептовано умови викладені в документах, що долучені до позову як договір №1606182873195 від 03.03.2026 року є помилковими, оскільки відповідач заперечує, що підписав його саме в редакції, копію якої позивач долучив до матеріалів справи. Позивачем надано лише PDF-файл договору, який не містить жодних технічних ознак, що дозволяли б встановити його автентичність, незмінність змісту після підписання та підтвердити, що саме ця редакція документа була акцептована відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора. Також представник відповідача в обгрунтування заперечень посилається на те, що ТОВ ФК "УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР" вказує на те, що кошти були перераховані через платіжну систему «Platon», однак наданий ним документ щодо відповідної операції не дає можливості встановити, що саме 4000 грн, зараховані на картку відповідача 03.03.2026 року, належали позивачу та були перераховані ним відповідачу як кредитні кошти за договором №1606182873195. Сам факт використання певної платіжної системи не підтверджує джерело походження коштів та не звільняє позивача від обов`язку довести здійснення конкретної операції саме ним. Вимоги мотивує тим, що за відсутності належного доказового підтвердження факту надання позивачем відповідачу кредитних коштів, відсутні підстави для стягнення з відповідача не лише заявленої основної суми кредиту, але й нарахованих на неї процентів, комісії та неустойки, оскільки такі вимоги є похідними від основної вимоги про повернення кредитних коштів. Також представник відповідача заперечує і щодо вимог позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 8000 грн. та комісії у розмірі 1000 грн., яке не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають. Просить суд у задоволенні позовних вимог ТОВ ФК «Український платіжний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити (а.с.152-161).

Представником позивача Андрущенко М.В., який діє в інтересах ТОВ ФК "УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР" подано до суду 22.09.2026 року відповідь на відзив, у якому представник посилаєтсья на те, що електронний договір про надання грошових коштів у кредит №1606182873195 від 03.03.2026 року із ОСОБА_1 укладений у тому ж порядку, що і електронний кредитний договір. В обгрунтування доводів вказує, що договір підписується електронним підписом позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням - пропозицією укласти договір. На вказану позичальником електронну пошту або смс-повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання договору, що згенерований під час проходження позичальником процедури укладення договору. Позичальник, приймаючи пропозицію позикодавця укласти договір, підписує в інформаційно- телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки "підписати". Сформовані таким чином електронні підписи позичальника та позикодавця накладені на договір. Після підписання такими електронними підписами договору його умови вважаються прийнятими, а договір є укладеним. Відповідачем ОСОБА_1 під час укладення договору про надання грошових коштів у кредит №1606182873195 від 03.03.2026 року пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку (цей спосіб ідентифікації прописаний у п. 2.6. Договору). Також зазначає, що ТОВ ФК «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» є небанківською фінансовою установою - страховик, кредитна спілка, фінансова компанія, ломбард (цей статус передбачено постановою правління НБУ «Про затвердження Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг»). Документи, які підтверджують вищезазначений статус, а саме: скріншот з сайту Комплексної інформаційної системи Національного банку України; документи на підтвердження діяльності ТОВ ФК «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР», як фінансової установи позивачем долучаються до позовної заяви. Отже, процес видачі кредитних коштів ТОВ за допомогою платіжного сервісу «Platon» через технологічного партнера ТОВ "ПрофітГід" здійснюється та регулюється Законом України «Про платіжні послуги». ТОВ ФК «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» не має обов`язку надавати повні реквізити банківської картки у зв`язку з тим, що відповідно до п. 64 Розділу 3 Постанови Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 року «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (яка діяла на час укладення договору про надання грошових коштів у кредит №1606182873195 від 03.03.2026 року) - суб`єкт господарювання зобов`язаний не копіювати платіжний інструмент чи його реквізити. Просить суд долучити відповідь ТОВ ФК «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» на відзив разом з доданими до нього документами до матеріалів справи №306/1681/26. Позовну заяву ТОВ ФК «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі (а.с. 163-183).

Представник-адвокат Бочко Л.І., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 подала до суду 25.09.2026 року заперечення (на відповідь на відзив), посилаючись на те, що наведені позивачем у відповіді на відзив доводи не спростовують заперечень відповідача щодо належного підтвердження змісту погодженого сторонами договору. Відповідач не заперечував можливості укладення кредитного договору в електронній формі чи використання одноразового ідентифікатора, а заперечував те, що саме редакція договору №1606182873195 від 03.03.2026 року, копію якої позивач подав до суду, була підписана та погоджена відповідачем з усіма викладеними в ній умовами. Посилання позивача на факт проходження ідентифікації, направлення одноразових ідентифікаторів саме по собі не підтверджує, що відповідач погодив саме зміст поданої до суду редакції договору, зокрема його умов щодо процентів, комісій, неустойки та інших платежів. При цьому позивач у відповіді на відзив не надав доказів, які б усували зазначені сумніви та підтверджували незмінність і тотожність редакції договору, яка була пред`явлена відповідачу для підписання, та редакції, поданої суду. В обгрунтування доводів зазначає, що посилання позивача на судову практику щодо допустимості укладення електронних договорів не стосується суті заперечень відповідача та не підтверджує погодження ним саме тієї редакції договору, на підставі якої заявлено позовні вимоги. Вказує також, що відповідь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», яка надійшла на виконання ухвали суду 22.09.2026 року містить інформацію про зарахування 03.03.2026 року на картку ОСОБА_1 грошових коштів у розімірі 4000 грн., однак не підтверджує, що відправником цих коштів був саме ТОВ ФК "УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР". Сам факт зарахування 4000 грн. на картку відповідача не може підтверджувати виникнення саме кредитних зобов`язань перед позивачем, оскільки без встановлення відправника коштів неможливо визначити, ким та на виконання якого зобов`язання вони були перераховані. Вимоги мотивує тим, що позивачем не доведено факт надання відповідачу кредитних коштів саме за договором №1606182873195 від 03 березня 2026 року. Просить суд у задоволенні позовних вимог ТОВ ФК «Український платіжний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити (а.с.204-205).

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника ТОВ ФК "УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР", заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити повністю (а.с.209).

Представник-адвокат Бочко Л.І., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 подала до суду заяву про проведення судового засідання у відсутності відповідача та його представника. При розгляді справи просила врахувати доводи, викладені у поданому відзиві на позовну заяву та запереченнях (на відповідь на відзив) (а.с.221).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Належними та допустимими доказами встановлено, що 03 березня 2026 року між Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» та фізичною особою - ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у кредит №1606182873195 ("Договір позики"). Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг". Відповідно до умов договору про надання грошових коштів у кредит №1606182873195 ТОВ ФК "УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі: 4000 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язувався повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.п. 5.1.-5.5., п. 5.7. договору. Тип кредиту - кредит; мета отримання кредиту - для задоволення особистих споживчих потреб, які не пов`язані з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; строк - 360 днів; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту в розмірі 0,93% за кожен день користування кредитом; комісія за надання кредиту становить 25% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту (залишається незмінною протягом строку дії договору та не є додатковою та/або супутньою послугою Товариства); на умовах, встановлених договором, ТОВ ФК "УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР" надало ОСОБА_1 кредит у національній валюті України гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредитні кошти, сплатити комісію за надання кредиту (якщо умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту), проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання, передбачені договором. ОСОБА_1 ознайомився з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення договору шляхом направлення повідомлення Товариству, шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору одноразового ідентифікатора та натиснення іконки «підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення одноразового ідентифікатора для підписання договору та одноразового ідентифікатора для підписання паспорту кредиту. Після підпису електронного повідомлення позичальником, зазначене повідомлення надійшло в ІКС Товариства та цього моменту Товариство повідомлене про те, що позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) Товариства щодо укладання договору. Моментом підписання договору №1606182873195 від 03.03.2026 року є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 4000 грн. в рамках виконання умов №1606182873195 було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної ОСОБА_1 під час укладання договору, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів (квитанція «Platon» № 47253-95284-88073 (ID операції: c72d4f58-e218-438e-9e77-cc9a463d2552) від 03.03.2026 року (а.с.75-94, а.с.104).

З позовної заяви судом встановлено, що ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» (ТМ "Platon") - технологічний оператор платіжних послуг, що надає наступні види послуг: операційні, інформаційні та інші технологічні функції щодо переказу коштів, зокрема та ТОВ «ПрофітГід» (небанківська фінансова установа). ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» (ТМ "Platon") - це український небанківський технологічний оператор послуг платіжної інфраструктури, що діє згідно з вимогами НБУ. Platon забезпечує еквайринг, обробку платежів та онлайн-перекази для бізнесу, працюючи у рамках міжнародних систем Visa та MasterCard, проходячи щорічний аудит безпеки PCI DSS. ТОВ «ПрофітГід» - фінансова установа, зареєстрована відповідно до Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 24.09.2015 року № 2316 (Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи: серія та номер свідоцтв ФК № 635, реєстраційний номер: НОМЕР_2 ).

ТОВ «ПрофітГід» співпрацює з ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙЦЕНТР», як клієнтом, на підставі договору №ПГ-1905 від 03.07.2025 року про надання послуг в системі «Platon» (небанківський оператор платіжних та фінансових сервісів в Україні), укладення якого передбачено ч. 1,2 ст. 29 Розділу 4 «Умови надання платіжних послуг» Закону України «Про платіжні послуги». За цим договором (№ПГ-1905 від 03.07.2025 року), зокрема відповідно до п.п. 1.1.-1.2. Установа (ТОВ «ПрофітГід») надає фінансові платіжні послуги з переказу коштів від Клієнта (ТОВ ФК «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР») та/або на користь Клієнта (ТОВ ФК «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР») в якості повернення (сплати) платниками сум кредитів/ позик/ фінансових кредитів/ відсотків (інших платежів) за кредитами/ позиками/ фінансовими кредитами та іншими товарами/послугами (далі за текстом - «Послуги»). Установа (ТОВ «ПрофітГід») забезпечує технологічний супровід прийому платежів та переказу коштів на підставі договору про співробітництво з технологічним оператором платіжних послуг - ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», яке під час надання послуг використовує Систему Platon.

Тобто процес видачі кредитних коштів Товариством за допомогою платіжного сервісу «Platon» через технологічного партнера ТОВ «ПрофітГід» здійснюється та регулюється Законом України «Про платіжні послуги».

ТОВ ФК «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» не має обов`язку надавати повні реквізити банківської картки у зв`язку з тим, що відповідно до п. 64 Розділу 3 Постанови Правління НБУ №164 від 29.07.2022 року «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (яка діяла на час укладення договору про надання грошових коштів у кредит № 1606555876718 від 06.03.2026 року) - суб`єкт господарювання зобов`язаний не копіювати платіжний інструмент чи його реквізити.

З наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів від 03.09.2026 року інформації від АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Повідомлено, що по вищевказаному рахунку було зарахування коштів на суму 4000 грн. Судом досліджено виписку по картковому рахунку, спеціалним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_3 за період з 03.03.2026 року по 02.04.2026 року (а.с.190-200).

Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за договором, укладеним в електронній формі. Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується ЗУ «Про споживче кредитування» та ЗУ «Про електронну комерцію».

У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ст. 525, 526, 599 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами ст. 610, 615 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Згідно ст. 625, 629 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Отримані за кредитним договором кошти у відповідності до ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути банку та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договору про надання грошових коштів у кредит №1606182873195 від 03.03.2026 року становить 19026,40 грн., з яких: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредитом; 6026,40 грн.- заборгованість за процентами; 8000 грн. - неустойки за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки; 1000 грн. - комісія за надання кредиту (а.с.100-103).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб; ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. За порушення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.

Позивач, як сторона кредитного договору, яка виконала свої зобов`язання за таким договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, а саме повернення грошових кредитних коштів та погашення заборгованості.

У стягненні 8000 грн. неустойки за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки неустойка за вищезгаданим договором нарахована за період дії воєнного стану на території України, то відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь ТОВ ФК "Український платіжний центр", а тому сума 8000 грн. з відповідача на користь позивача стягненню не підлягає.

У стягненні заборгованості за комісією за надання кредиту у сумі 1000 грн. необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб; ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). Тобто, положеннями Закону України «Про споживче кредитування» чітко визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом віднесені комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 13.07.2022 року, справа №363/1834/17 виснувала, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З вищенаведеної постанови Великої Палати вбачається, що банк (в даному випадку фінансова установа) не вправі встановлювати комісію за дії, які вчиняються з метою встановлення правовідносин, а саме укладення кредитного договору. Оскільки, комісія за надання кредиту/позики пов`язана з встановленням правовідносин у сфері споживчого кредитування, то комісії за надання кредиту не підлягають стягненню.

Таким чином, заборгованість за комісією за наданні кредиту у розімір 1000 грн. стягненню з відповідача на користь позивача не підлягає.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача про недоведеність факту підписання та прийняття ОСОБА_1 електронного договору саме в редакції, наданій позивачем до матеріалів справи, з усіма передбаченими ним умовами, зокрема щодо розміру процентної ставки, комісії, неустойки та інших платежів.

Як убачається з матеріалів справи, факт укладення електронного договору підтверджується наданими позивачем доказами, які в сукупності свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на укладення договору в електронній формі, та погодження його умов. Відповідачем не наведено належних і переконливих доказів на спростування зазначених обставин, зокрема доказів того, що електронний договір було укладено в іншій редакції або що його умови відрізнялися від тих, на які посилається позивач.

Відповідач ОСОБА_1 під час укладення договору про надання грошових коштів у кредит №1606182873195 від 03.03.2026 року пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації відповідача з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи, зокрема отримано інформацію відносно прізвища, ім`я та по батькові, дати народження, адреси зареєстрованого місця проживання, фінансового номеру телефону, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , номер телефона НОМЕР_5 .

При реєстрації та входу в особистий кабінет позичальника при укладенні договору №1606182873195 від 03.03.2026 року ОСОБА_1 використано фінансовий номер телефону НОМЕР_5 . На цей номер телефону НОМЕР_5 були відправлені та доставлені одноразові ідентифікатори (P7573, D8284), якими були підписані договір про надання грошових коштів у кредит №1606182873195 від 03.03.2026 року та паспорт споживчого кредиту, тобто підписуючи договір, відповідач погодився на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно недоведеності факту підписання та прийняття ОСОБА_1 електронного договору саме в редакції, наданій позивачем до матеріалів справи, без достатніх на це доказів.

Суд враховує, що договір про надання грошових коштів у кредит №1606182873195 від 03.03.2026 року та паспорт споживчого кредиту підписано одноразовими ідентифікаторами (P7573, D8284), відповідач отримав на свій рахунок кошти у розмірі 4000 грн., а отже акцептовано умови договору. ОСОБА_1 порушив умови укладеного договору про надання грошових коштів у кредит №1606182873195 від 03.03.2026 року, грошові кошти позивачу добровільно повною мірою не повернув.

Оцінивши надані докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що доводи відповідача в цій частині не знайшли свого підтвердження та не спростовують доказів, наданих позивачем на підтвердження укладення електронного договору і погодження його умов.

З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені та перевірені у судовому засіданні докази, обставини справи, аналізуючи надані позивачем докази на обґрунтування позовних вимог та доводи відповідача у поданому відзиві, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

В частині вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат. Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд ураховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Судовий збір сплачено та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до платіжної інструкції №LK00280/1 від 28.08.2026 року у розмірі 2662,40 грн. (у відповідності до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, у ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 10026,40 грн., що становить 53,95% від заявленої позивачем суми 19026,40 грн., відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в сумі 1385,70 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137, 141, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст.526, 610, 615, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов представника товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» - Андрущенко Михайла Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь товариства з обмеженою відповідальнстю Фінансова компанія «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» (реєстраційний код юридичної особи: 39898755) заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 1606182873195 від 03.03.2026 року в розмірі 10026,40 грн. (десять тисяч двадцять шість гривень 40 коп.), з яких: 4000 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.) - заборгованість за тілом кредиту; 6026,40 грн. (шість тисяч двадцять шість гривень 40 коп.) - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ТОВ ФК «УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЦЕНТР» (реєстраційний код юридичної особи: 39898755) суму сплаченого судового збору в розмірі 1385,70 грн. (одна тисяча триста вісімдесят п`ять гривень 70 коп.).

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ П.І.Уліганинець

26.10.2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua