Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №299/4736/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/4736/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2026 року м. Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , місце реєстрації, АДРЕСА_2 , військовослужбовця, за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

15.10.2026 за результатами службового розслідування встановлено, що 21.08.2026 старшим лейтенантом ОСОБА_2 складені протоколи про адміністративне затримання від 21.08.2026 та про адміністративне правопорушення від 21.08.2026 року № 341067 відносні громадянина України ОСОБА_3 за ч.1 ст. 204-1 КУпАП в яких була зазначена недостовірна інформація щодо обставин виявлення та затримання та неякісному збиранні доказів наявності складу адміністративного правопорушення, що в подальшому призвело до закриття суддею Виноградівського районного суду Закарпатської області справи про адміністративне правопорушення за відсутністю складу події адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_3 .

Своїми діями старший лейтенант ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 4 та 12 розділу ІІІ Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ пpo адміністративні правопорушення, затвердженої наказом MBC України 50 18.09.2013 № 898, статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 cт. 172-15 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з"явився подав заяву, вину не визнав, пояснив, що склав протокол про адміністративне правопорушення відповідно до закону, до адміністративної відповідальності притягається вперше.

Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв`язку із воєнною агресією Російської Федерації проти України на всій території країни введено воєнний стан.

За змістом статті 1 Закону України «Про оборону України» та статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Отже, оцінивши всі докази по справі у їх сукупності, перевіривши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ №349982 від 16.10.2026 р., пояснення, характеристику, тощо, суддя приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП, є недоведеною.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Структура складу адміністративного правопорушення містить:

об`єкт правопорушення – суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення;

об`єктивну сторону – конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил;

суб`єкт правопорушення – конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку;

суб`єктивну сторону складу – ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності.

Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

А згідно ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що підставою, для складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, стало те, що такий склав протоколи про адміністративне затримання від 21.08.2026 та про адміністративне правопорушення від 21.08.2026 року № 341067 відносні громадянина України ОСОБА_3 за ч.1 ст. 204-1 КУпАП з недостовірноюю інформацією .

При цьому, обставини, які б вказували на наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 за наслідками які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять.

Стаття 8 Конституції України проголошує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосудця, тощо.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 p., заява № 16347/02).

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Згідно ст. 278 КУпАП судом першої інстанції при підготовці до розгляду справи необхідно належно перевірено чи правильно складено протокол та інші матеріали справи. Статтею 7 КУпАП установлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У рішенні по справі «Кобець проти України» № 16437/04 ECHR 14.02.2008 у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

У відповідності до п.3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу і події адміністративного правопорушення.

У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

При цьому, сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій, які свідчать про недбале ставлення особою до військової служби.

Таким чином, дослідивши усі наявні у справі докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та відповідно наявності в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 245, 247, 283-285, 287 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-15 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, через даний місцевий суд.

СуддяВ. Р. Трагнюк