Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №133/4951/25 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №133/4951/25

Суддя: Дем'янова Ж. М.

133/4951/25

3/133/478/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.10.26 м.Козятин

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дем`янова Ж.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Козятині справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Водію ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 25.12.2025 о 02:40 по вулиці Радянська, керував автомобілем марки «LEXUS ES300», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у визначеному законом порядку водій відмовився на місці зупинки в повному обсязі, при цьому велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори №476144, №476853, чим порушив п.2.5.ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

За вказаних обставин працівниками БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550043 від 25 грудня 2025 року за ознаками правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав та пояснив, що під час зупинки транспортного засобу йому належним чином не роз`яснили право пройти огляд на стан сп`яніння в найближчому уповноваженому закладі охорони здоров`я. Він не відмовлявся від проходження огляду.

Крім того, йому видали направлення для проходження огляду до Козятинської районної лікарні, яка, за його твердженням, у відповідний період не мала повноважень проводити медичні огляди водіїв на стан сп`яніння.

Захисник ОСОБА_1 — адвокат Сєчко В.Л. — заявив усне клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування клопотання захисник зазначив, що Комунальне підприємство «Козятинська центральна районна лікарня Козятинської міської ради» у відповідний період не було включене до переліку закладів охорони здоров`я, уповноважених проводити огляди водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

На підтвердження зазначених обставин адвокат просив долучити до матеріалів справи лист КП «Козятинська центральна районна лікарня Козятинської міської ради» № 1078 від 23 червня 2025 року, в якому заклад просив виключити його з переліку установ, що проводять відповідні огляди, у зв`язку з неможливістю проведення лабораторних досліджень та відсутністю вимірювальної техніки й обладнання, дозволених МОЗ України, що підтверджується відповідними документами.

Крім того, захисник просив долучити копії наказів Департаменту охорони здоров`я Вінницької обласної військової адміністрації № 1226 та № 1227 від 24 червня 2025 року, якими врегульовано організацію оглядів водіїв на стан сп`яніння та визначено перелік закладів охорони здоров`я, уповноважених проводити такі огляди.

За твердженням захисника, зазначеними наказами КП «Козятинська центральна районна лікарня Козятинської міської ради» не наділено відповідними повноваженнями.

Адвокат наголосив, що направлення водія до закладу охорони здоров`я, який не уповноважений проводити відповідний огляд, а також нероз`яснення йому належним чином права пройти огляд у компетентному медичному закладі є істотним порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735.

З огляду на викладене захисник вважав, що обставини справи не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та просив закрити провадження у справі.

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 245, 251, 252 та 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення та винності особи в його вчиненні.

При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, а оцінка доказів здійснюється судом на підставі їх безпосереднього, повного та об`єктивного дослідження.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду, є відмова водія від огляду, запропонованого та організованого з дотриманням установленого законом порядку.

Сам по собі факт незгоди водія з вимогою поліцейського або відмови від певної запропонованої процедури не може автоматично свідчити про наявність складу зазначеного адміністративного правопорушення без перевірки законності дій працівників поліції та дотримання ними встановленого порядку огляду.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначений Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735. Відповідно до її положень огляд водія на стан сп`яніння проводиться у встановленому порядку, а в разі необхідності проведення медичного огляду такий огляд має здійснюватися уповноваженим закладом охорони здоров`я.

Як установлено судом під час розгляду справи, 25 грудня 2025 року працівники поліції направили ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп`яніння до КП «Козятинська центральна районна лікарня Козятинської міської ради».

Водночас судом установлено, що з 24 червня 2025 року зазначений заклад охорони здоров`я був виключений із переліку закладів, яким надається право на проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, та станом на дату події не мав повноважень на проведення таких оглядів.

Зазначені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, зокрема листом КП «Козятинська центральна районна лікарня Козятинської міської ради» від 23 червня 2025 року № 1078 та відповідними наказами Департаменту охорони здоров`я Вінницької обласної військової адміністрації №1226 від 24.06.2025 та №1227 від 24.06.2026, якими визначено перелік закладів охорони здоров`я, уповноважених проводити огляди осіб на стан сп`яніння.

Зі змісту зазначених документів убачається, що виключення лікарні з відповідного переліку було зумовлене неможливістю проведення лабораторних досліджень та відсутністю необхідної вимірювальної техніки й обладнання.

Таким чином, відсутність у зазначеного закладу повноважень на проведення оглядів водіїв на стан сп`яніння на момент події підтверджена не лише доводами сторони захисту, а й письмовими доказами, дослідженими судом.

Отже, на момент направлення ОСОБА_1 до зазначеної лікарні вона не належала до уповноважених закладів охорони здоров`я, у яких міг бути проведений медичний огляд водія на стан сп`яніння відповідно до вимог законодавства.

За таких обставин направлення водія до закладу, який не мав відповідних повноважень, не забезпечувало можливості проходження ним медичного огляду в установленому законом порядку. Відтак дії працівників поліції в цій частині не відповідали вимогам процедури, дотримання якої є необхідним для належного встановлення факту відмови водія від проходження огляду.

Суд наголошує, що особа не може нести адміністративну відповідальність за відмову від проходження огляду в установленому законом порядку, якщо матеріали справи не підтверджують, що їй було забезпечено реальну можливість пройти такий огляд із дотриманням передбаченої законодавством процедури. Недотримання уповноваженими особами встановленого порядку не може усуватися шляхом покладення негативних правових наслідків на водія.

При цьому суд не ототожнює сам факт наявності у водія зовнішніх ознак можливого алкогольного сп`яніння з доведеністю адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Такі ознаки можуть бути підставою для ініціювання огляду, однак не звільняють працівників поліції від обов`язку дотримуватися встановленої процедури та належним чином зафіксувати обставини, що становлять склад правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою вину та пояснив, що працівники поліції не роз`яснили йому належним чином право пройти огляд у найближчому уповноваженому закладі охорони здоров`я. Ці доводи підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами, зокрема з відеозаписами з портативних відеореєстраторів № 476144 та № 476853, на які посилається сторона обвинувачення.

Сам факт здійснення відеофіксації не свідчить безумовно про доведеність усіх обставин, зазначених у протоколі. Відеозаписи мають бути досліджені з метою встановлення змісту вимог поліцейських, роз`яснення водієві порядку проходження огляду, характеру його відповідей та фактичних обставин відмови. Наявність відеозапису не усуває необхідності перевірити законність запропонованої процедури та відповідність дій працівників поліції вимогам нормативно-правових актів.

За результатами дослідження матеріалів справи суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є безумовним доказом винуватості особи, а викладені в ньому обставини мають бути підтверджені іншими належними та допустимими доказами, оціненими в їх сукупності.

Відповідно до статті 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Хоча зазначена конституційна норма безпосередньо сформульована щодо обвинувачення у вчиненні злочину, закріплений нею принцип презумпції невинуватості та тлумачення непереборних сумнівів на користь особи має значення і для проваджень про адміністративні правопорушення карального характеру.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03) наголосив на необхідності оцінювати докази з огляду на їх достатність, переконливість і узгодженість. Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» вимагає, щоб висновок про винуватість ґрунтувався на сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою доказів або неспростованих фактичних презумпцій.

У цій справі доводи сторони захисту щодо відсутності в закладу охорони здоров`я повноважень проводити огляд на стан сп`яніння підтверджені належними та допустимими доказами. Водночас направлення водія саме до такого закладу ставить під обґрунтований сумнів дотримання працівниками поліції встановленого порядку забезпечення медичного огляду.

Суд не вправі перебирати на себе функції органу, який склав протокол про адміністративне правопорушення, самостійно формувати обвинувачення або заповнювати прогалини в доказуванні. Завдання суду полягає в об`єктивній перевірці наданих доказів та встановленні на їх підставі наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, за результатами судового розгляду не отримано достатніх належних і допустимих доказів, які б у своїй сукупності підтверджували, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння саме в установленому законом порядку.

Натомість установлена судом обставина щодо відсутності в закладу охорони здоров`я повноважень проводити відповідний огляд свідчить про недотримання процедури направлення водія на медичний огляд.

За таких обставин суд доходить висновку, що наявними в матеріалах справи доказами не доведено наявності в діях ОСОБА_1 всіх необхідних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Сумніви, які виникли щодо дотримання встановленого порядку огляду та правомірності фіксації відмови водія, не можуть тлумачитися проти особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене суд вважає, що провадження у справі щодо а підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з недоведеністю наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП — закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua