Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №522/17422/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17422/25-Е

Провадження 2 /522/2858/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

16 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Зелінська К.Ю..,

розглянувши позовну заяву в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» про повернення безпідставно набутого майна

В С Т А Н О В И В:

Позивач 31.07.2025 р. звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА» за участі третьої особи- Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» про повернення безпідставно набутого майна.

В обгрунтування позову Позивач зазначив, що є власником лому мідного дроту вагою 20000 кг нетто з первісною вартістю 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів 00 центів США, яким безпідставно заволодів Відповідач.

20.08.2025 р. ухвалою Приморського районного суду м.Одеса було відкрито провадження по справі та надано строк для подання відзиву.

03.02.2026 ухвалою судді Приморського районного суду м.Одеса Павлик І.А. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Шарага А.О. № 1172/26 від 27.04.2026 та службової записки помічника судді, по справі 27.04.2026 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, в результаті якого справа передана в провадження судді Науменко А.В.

28.04.2026 року матеріали заяви передані головуючому судді - Науменко А.В.

08.05.2026 р. ухвалою Приморського районного суду м. Одеси суддею Науменко А.В. було прийняти до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» про повернення безпідставно набутого майна та у зв`язку зі зміною складу суду, розгляд справи розпочати спочатку.

10.06.2026 р. протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

21.08.2026 р. до суду надійшли письмові пояснення третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС».

09.10.2026 р. до суду з клопотанням про долучення доказів надійшов письмовий екземпляр виступу у судових дебатах від Позивача.

13.10.2026 р. до суду з клопотанням про долучення доказів надійшли судові дебати від Відповідача

У судове засідання 14.10.2026 року сторони з`явилися, Позивач просив позов задовольнити, Відповідач проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи вислухавши представників сторін суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІТРІДАТ ОДЕСА" було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 25.02.2019р. №02/25- 02.

Відповідно до п. 1 (Предмет договора) даного Договору, визначено порядок взаємовідносин, що виникають між Сторонами при організації, здійсненні і розрахунках за експедирування та автомобільні перевезення вантажів (далі- вантаж,товар,майно, речі) транспортними засобами Перевізника в інтересах Замовника (Клієнта).

Вантажем (товаром, майном, речами) є «лом (брухт)мідного дроту» за вагою 20000 Кг нетто.

За умовами Договору п.1.2. Клієнт доручає Експедитору, а Експедитор в інтересах Клієнта забезпечує надання послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (надалі -ТЕО) вантажів, які перевозяться залежно від конкретного комбінованого транспортного ланцюга, який розробляється для перевезення кожної партії вантажу .

Відповідно до п.2.1.1. Договору сторони погодили обов`язки Експедитора, зокрема:

- відповідно з даним договором Експедитор зобов`язується за рахунок і плату клієнта забезпечувати ТЕО, а також організацію перевезення вантажів клієнта різними видами транспорту по території України та за її межами, а також надавати інші послуги клієнту по узгодженню сторін.

Згідно з п.5. Договору сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором. Згідно з п.5.1.2. сторони несуть взаємну відповідальність за дії чи бездіяльність третіх осіб, залучених до виконання договору, при умовах належного виконання сторонами умов договору.

Згідно з п.5.1.3 у випадку спричинення шкоди одній стороні з вини іншої сторони, винувата сторона зобов`язана відшкодувати збитки в повному обсязі, відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з п.5.2.1. Договору, Експедитор несе відповідальність за втрату або пошкодження вантажу та/або його пакування, викликані діями або бездіяльністю залучених їм авто перевізників при умовах належного виконання Клієнтом обов`язків, вказаних у п.3.2.6. чинного договору.

Експедитору була видана довіреність №15 від 27.02.2019 р. на отримання вантажу ТОВ "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" згідно коносаменту № COSU6143619380 та його доставку, а саме на партію Лому мідного дроту за вагою 20000 кг нетто вартістю 50000 (П`ятдесят тисяч) доларів 00 центів США.

Відповідач як Експедитор взяв на себе зобов`язання отримати вантаж, перевезти вантаж, експедирувати вантаж, виконати операції та послуги, пов`язані з вантажо-розвантажувальними роботами, доставити вантаж автомобільним транспортом і видати вантаж уповноваженій особі Клієнта, а Клієнт зобов`язався за отримання послуг внести за них обумовлену договором передоплату.

Позивач зазначає, що Відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, що підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 15.02.2022 року за справою №916/3137/21.

Позивач вказує, що Вантажовідправник з Китаю компанія HEBEI DUOFENG IMPORT and EXPORT TRADE Co.,LTD (CHINA) продала Товар (вантаж, майно) ТОВ "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" у якості, кількості, за вагою, за описом згідно контракта та додатку №1 до контракту , державних сертифікатів якості та кількості, відправила вантаж на умовах CIF (ІНКОТЕРМС 2010) морським перевізником «COSCO SHIPING», який оформив прийняття вантажу до морського перевезення чистим коносаментом № COSU6143619380 (цінним папером) без зауважень за описом у коносаменті та зобов`язався доставити його до причалу Одеського морського торгівельного порту Одеси (надалі ОМТП) .

В порту ОМТП з борта судна вантаж без зауважень прийняла дочірня фірма цього морського перевізника ТОВ «КОСКО ШИПІНГ Лайнз (Україна) Ко.ЛТД», яка видала без зауважень вантаж Експедитору, Відповідачу по справі під його повну відповідальність за вантаж за умовами договору між Експедитором та ТОВ «КОСКО ШИПІНГ Лайнз (Україна) Ко.ЛТД».

Відповідач без зауважень прийняв вантаж для його подальшого експедирування та перевезення, оформивши міжнародну товарно- транспортну накладну CMR №043670 від 04.03.2019 р., де до перевезення було прийнято перевізником: вантаж- лом мідного дроту. 20 місць, вага брутто-20120 Кг, супутні документи які слідували з вантажем - коносамент з відміткою (печаткою) Відповідача, інвойс №1 з відміткою митниці терміналу ОМТП.

Відповідач у CMR №043670 не вказав будь які зауваження у пункт 18 CMR №043670 до вантажу, його опису, кількості та ваги, не записавши, що контейнер де знаходився вантаж опломбовано якоюсь пломбою.

Також Позивач посилаючись на додаткову угоду №1 до Договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 25.02.2019р. №02/25- 02, зазначав про те, що Відповідач зобов`язаний був здійснити контрольне зважування контейнеру, відповідно до умов даної угоди.

Вказане на думку Позивача, свідчить про те, що Відповідач отримав вантаж під свою відповідальність за описом у CMR №043670.

05.03.2019 р. посадовими особами Донецької митниці ДФС складено акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про проходження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату, в якому вказано, що у контейнері №CSLU2202446/211 на вантажному автомобілі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 з пломбою №J863252, яка відповідає заявленому у супровідних документах (к/с COSU6143619380 від 16.01.2019) виявлено, що найменування товару, який зазначено в документах: лом (брухт) мідного дроту з рафінованої міді без сплавів, чистий від ізоляції та інших покриттів і сміття у кількості 20 шт., кількість вантажних місць - 20, вага брутто - 20120, вага нетто - 20000, країна походження - 156 Китай - не відповідає фактичному та зафіксовано, що наявною є - невідома речовина сипучого вигляду коричневого кольору у мішках, та зафіксовано також, зокрема, що фактична наявність товару не відповідає заявленому у товаросупровідних документах (CMR №043670), пакування виявленого фактичного товару не порушено.

11.03.2019 р. Донецькою торгово-промисловою палатою України складено акт експертизи №Є-48, яка була проведена на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС».

Вказаним актом зафіксовано, що вантаж, який фактично знаходиться в контейнері №CSLU2202446 не відповідає товаротранспортним документам та умовам контракту №20181112 від 29.10.2018, додатку №1 до контракту, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» та Компанією HEBEI DUOFENG IMPORT AND EXPORT TRADE CO LTD, Китай.

Позивач стверджує, що в справі №916/3137/21 (сторони - ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» та ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА») судом встановлено, що «відповідачем не забезпечено виконання предмету укладенного між сторонами договору транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019, що завадило досягти цілей замовлених послуг.

Отже, Позивач зазначає, що послуги на які ТОВ "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" очікувало, а Відповідач був зобов`язаний виконати, за наявними доказами у справі не виконані - вантаж (лом мідного дроту) не доставлено, вантаж (лом мідного дроту) не видано вантажоотримувачу.

Позивач вважає, що Відповідач безпідставно набув майно у вигляді Лому мідного дроту вагою 20000 кг нетто, яке належить Позивачу на праві власності.

Позивач зазначав, що заволодіння Відповідачем вантажем (майном) здійснилось після виїзду вантажівки перевізника з контейнером (з вагою нетто 20000 Кг) з порту м.Одеса о 16:53 годині 04.03.2019р. після чого вантажівка зникла з митного контролю до 20:30 годині, коли під нагляд її взяв представник ТОВ "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС"- директор і Позивач ОСОБА_1 . Після виїзду вантажівки з порту о 16.53 годині з вагою нетто 20000 Кг ,згідно коносаменту та витратного ордеру, вже о 20:30 годині вага нето вантажу у контейнері зменшилась з 20000 Кг нетто до 18000 Кг.

Також Позивач зазначав, що отримав право власності на майно «Лом мідного дроту» вагою нетто 20000 Кг (надалі майно) згідно договору купівлі-продажу (постачання) за №1 від 01.02.2025 року, укладеного між Позивачем (як фізичною особою) та третьою особою -ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» (у якій він є засновником та директором), платіжних доручень оплати на рахунок ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС», яка закупила на ці гроші майно та потім передала право власності на це майно шляхом передання коносаменту від ТОВ «НК «Нафтотранс» до фізичної особи - ОСОБА_1 .

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК).

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої ст. 11 ЦК України, частин першої, другої ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої ст. 11 ЦК України, частини першої ст. 177 ЦК України, частини першої ст. 202 ЦК України, частини першої ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що лише чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.1212 Цивільного Кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч.2 ст.1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Оцінку вартості майна може замовляти суд , або за домовленістю сторонни можуть узгодити умови про «незалежну судову експертизу та оцінку» за вибором цінової пропозиції та строків виконання .

Згідно зі ст.509, ст.526 ЦК України, ст. 173, ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України, яка узгоджується із положеннями ст. 316 Господарського кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

За порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (ст. 934 Цивільного кодексу України).

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1, 8-10 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони(клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Згідно ст. 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор має право, зокрема, на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта; не приступати до виконання обов`язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов`язків, передбачених договором транспортного експедирування.

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування (ч. 2 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

Частиною 3 ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, які притягнені ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд розглядаючи дану справу за сукупності всіх наявних доказів, вважає, що правова позиція Позивача не підтверджена належними та допустими доказами, також суд на підставі ч.4 ст. 82 ЦПК України, враховує обставини, які були встановлені в межах господарських справ № 916/192/20 за позовом ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС» до ТОВ «Мітрідат Одеса» про стягнення матеріальних збитків за Договором у розмірі 2 360 000 грн. та № 916/2675/22 за позовом ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС» до ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» про повернення внатурі безпідставно набутого майна.

В межах справи № 916/192/20, судами було встановлено наступне:

«- у період з 04.03.2019 до 05.03.2019 контейнер № CSLU2202446 із вантажем було перевезено із Одеського морського порту до пункту призначення - місто Маріуполь, вул. Купріна, 10, та вантаж знаходився під митним контролем, про що наявна відмітка Одеської митниці ДФС на CMR;

- 05.03.2019 контейнер № CSLU2202446 оглянули співробітники Донецької митниці ДФС, про що було складено акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату б/н від 05.03.2019;

- у пп.4 п.10 акта про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату б/н від 05.03.2019 Донецька митниця ДФС зазначила, що: номер пломби відповідає заявленому у супровідних документах (к/с № COSU6143619380); Донецька митниця ДФС фактично підтвердила цілісність пломби вантажовідправника № J863252 на момент доставки контейнера № CSLU2202446 в місце призначення;

- під час огляду був присутній, зокрема, генеральний директор ТОВ «НК» НАФТОТРАНС», який підписав вказаний акт без зауважень та заперечень, чим підтвердив як і цілісність контейнера, в якому надійшов його вантаж, так і цілісність пломби відправника вантажу та відповідність її супровідним документам, а саме коносаменту № COSU6143619380; це спростовує доводи щодо самостійного зриву пломби водієм транспортного засобу та інші доводи щодо пошкодження пломб, оскільки такі твердження будь-якими доказами не підтверджені, з огляду на що не можуть братися до уваги;

- оскільки вантаж первісного позивача прибув в місце призначення у непошкодженому контейнері та з непошкодженими пломбами, що підтверджується самим ТОВ «НК» НАФТОТРАНС», підстави покладати відповідальність за невідповідність вантажу супровідним документам на експедитора відсутні.»

В межах справи № 916/2675/22, відповідно до постанови Верховного суду від 09.07.2024 р., було встановлено наступне:

«8.11. Предметом первісного позову у справі № 916/192/20 є матеріальні збитки за договором транспортного експедирування від 25.02.2019 № 02/25-02 у розмірі 2 360 000,00 грн, до якої входять: 1 349 134,40 грн - вартість товару, 940 562,07 грн - сума упущеної вигоди, 70 306,53 грн - сума вимушених витрат. Порушуючи умови укладеного між сторонами договору транспортного експедирування від 25.02.2019 № 02/25-02, ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» як експедитор проявило недбалість, приймаючи вантаж, у зв`язку з чим не було виявлено, що вантаж у прийнятому контейнері не відповідає вантажу, вказаному в товаротранспортних документах, з огляду на що позивач поніс незаплановані витрати, пов`язані з поверненням вантажу продавцю під митним контролем.

8.11.7. Тобто у цій справі суди дослідили та встановили обставини, які повторно досліджуються у справі, яка розглядається, а саме що, порушуючи умови укладеного між сторонами договору транспортного експедирування від 25.02.2019 № 02/25-02, ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» як експедитор, послуги на які позивач очікував, а відповідач був зобов`язаний виконати, за наявними доказами у справі не виконані - вантаж (лом мідного дроту) не доставлено, вантаж (лом мідного дроту) не видано вантажоотримувачу. Позивач вважає, що відповідач безпідставно набув майно за датою припинення дії договору, а саме припиненя дії договору, що відбулося з 07.09.2021 до 31.12.2021.

8.11.8. Підстави позову у цій справі ідентичні підставам первісного позову, які були досліджені та встановлені судами у справі у справі 916/192/20, рішення у якій набули законної сили.

8.12. Предметом позову у справі № 916/3137/21, висновки якої, на думку скаржника, не врахував як преюдиційні апеляційний суд в оскаржуваній постанові, було повернення ТОВ «НК» НАФТОТРАНС» суми попередньої оплати за договором транспортного експедирування у розмірі 45 600,60 грн.

8.13. У статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

8.14. Тобто, по-перше, преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, і, по-друге, преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

8.15. За пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

8.16. За змістом статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

8.17. Преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17).

8.19. В оскаржуваній постанові апеляційний суд зазначив, що факти та обставини, встановлені рішенням суду у справі № 916/192/20, згідно ст. 75 ГПК України, мають преюдиційне значення для цієї справи, отже, не підлягають доказуванню. Проте вищезазначені обставини не враховані судом першої інстанції, не надана належна оцінка доказам, наявним в матеріалах справи, не взято до уваги, що контейнер № CSLU2202446 по коносаменту № COSU6143619380, який прибув до Одеського морського порту в технічну справному стані, цілісність пломби вантажовідправника № J863252 була перевірена Одеською митною службою, службою безпеки при виїзді із порту Одеси, інспектором Донецької митниці, що свідчить про відсутність будь яких порушень зі сторони відповідача та те, що в контейнері № CSLU2202446 по коносаменту № COSU6143619380, який прибув до порту Одеси не було вантажу - лом мідного дроту (copper wire scrap) в кількості вага брутто - 20 120, вага нетто - 20 000, країни походження - 156 Китай.

8.20. Крім того, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання позивача та суду першої інстанції на господарську справу № 916/3137/21, предметом якої є стягнення з відповідача суми передоплати за договором транспортного експедирування від 25.02.2019 № 02/25-02 у розмірі 45600,60 грн, не є доказом про безпідставно набуте майно відповідачем за цим договором та не впливають на позовні вимоги щодо витребування майна після закінчення дії договору.

8.21. Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

8.22. Проте, як встановив суд апеляційної інстанції, матеріали справи не містять доказів, що майно знаходиться у відповідача, чи існує воно взагалі в натурі на час розгляду справи, чи існує можливість повернення в натурі зазначеного в позовній заяві майна, з огляду на те що доставка до даних коносаменту із порту Тяньцзінь (Хінганг), Китайська Народна Республіка (Xingang Port, China) до Одеського морського порту суднохідною лінією COSCO SHIPPING LINES CO LTD, автоперевезення із порту Одеси до пункту митного контролю - м. Маріуполь, вул. Купріна, 10, здійснювала інша особа.

8.23. Відповідно до п. 2.1.9. Договору експедитор не несе відповідальності за кількість та/або якість вантажу та/або його пакування, доставленого в місце призначення, за умови наявності непошкоджених пломб відправника, якими був опломбований технічно справний та без механічних пошкоджень контейнер.

8.24. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

8.25. Як встановили суди у справі № 916/192/20, контрольне зважування у присутності представника перевізника не проводилось, та, відповідно, положення Договору не містять такого обов`язку перевізника.

8.26. Відповідно до пункту 13.3. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, вантажі, які прибули у непошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) та з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажів і кількості вантажних місць.

8.27. Донецька митниця ДФС в акті підтвердила цілісність пломби вантажовідправника № J863252 на момент доставки контейнера № CSLU2202446 в місце призначення.

8.28. Крім того, як встановили суди та підтверджується в матеріалах справи, у листі від 19.03.2019 вих. № 03/17 (далі - лист) позивач звертався до вантажовідправника та зазначав про відмову від вантажу, що прийшов по контракту від 29.10.2018 № 20181112 (контейнер № CSLU2202446 по коносаменту № COSU6143619380), у зв`язку з його невідповідністю, встановленою після відкриття контейнера позивачем у присутності державного інспектора Донецької митниці ДФС, експедитора, митного брокера, експерта Торгово-промислової палати України. Вантаж, який був помилково поставлений, має бути повернений на адресу вантажовідправника та просив вантажовідправника повідомити про готовність прийняти помилково поставлений вантаж згідно з пунктом 17 контракту від 29.10.2018 № 20181112».

Щодо посилання Позивача на господарську справу №916/3137/21, суд зазначає, що предметом даної справи було стягнення з Відповідача суми передоплати за договором транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019 у розмірі 45600,60 грн., що не є доказом про безпідставне набуте майно відповідачем за цим договором та не впливають на дані позовні вимоги, щодо витребування майна.

Також суд дійшов висновків, що твердження Позивача, про сумнівність листа вантажовідправника - компанії HEBEI DUOFENG IMPORT AND EXPORT TRADE CO LTD від 11.03.2019 р., Інвойсу №2 від 15.03.2019 р. та листа від ТОВ «НК «НАФТОТРАНС» від 19.03.2019 р. не знайшли своє підтвердження, оскільки Відповідач надав до судового засідання витребувані докази та обгрунтовав яким чином дані докази були отримані.

Так, Відповідач зазначив, що Лист вантажовідправника Hebei Duofeng and Export Trade Co., LTD, Китай від 11.03.2019 року щодо помилкової поставки Вантажу був особисто наданий ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» митному брокеру, ТОВ «БА «Каяніс», про що свідчить підпис та печатка на документі.

Також вказаний лист вантажовідправника був отриманий суднохідною лінією суднохідною лінією «COSCO SHIPPING LINES CO., LTD.»

Далі, листом на адресу вантажовідправника від 19.03.2019 року вих. N? 03, ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» звернувся до вантажовідправника, в якому повідомив, що ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС`відмовляється від вантажу, що прийшов по контракту від 29.10.2018 року N? 20181112 (коносамент N? COSU6143619380, контейнер N? CSLU220446) у зв?язку із його невідповідністю, оскільки предмет поставки - мідний дротовий лом, а вантаж, що був поставлений - вогнетривкий пісок.

У вказаному листі ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» також повідомило, що вантаж, який був помилково відправлений, має бути повернений на адресу вантажовідправника та просив вантажовідправника якомога скоріше повідомити про готовність прийняти помилково поставлений вантаж згідно пункту 17 контракту від 29.10.2018 року N? 20181112.

У листі на адресу вантажовідправника від 19.03.2019 року вих. N? 03/17 ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» також визнав, що контейнер було відкрито ним у присутності державного інспектора Донецької митниці ДФС, експедитора, митного брокера, експерта Торгово-промислової палати України.

20.03.2019 року митним брокером ТОВ «БА «Каніс» за інструкцією ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» була оформлена митна декларація N?UA700100/2019/001080 для реекспорту вантажу. В описі товарів згідно вказаної митної декларації вказано: «Помилкова поставка. Возврат помилкової поставки згідно ст. 190 МКУ».

Аналогічний опис щодо помилкової поставки вантажу також зазначено в митній декларації N?UA700100/2019/001769, поданої митним брокером ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС»

Таким чином, ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» фактично визнало, та це підтверджено документально, що вантажовідправником (Продавцем) вантажу помилково поставлено вантаж, що не відповідає товаросупровідним документам та вжив заходи щодо реекспорту вантажу, а також визнав, що додаткові витрати, понесені ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС`у зв?язку із наведеним, виникли внаслідок порушення умов контракту від 29 жовтня 2018 року N? 20181112 з боку китайської компанії - вантажовідправника (Продавця).

Лист компанії HEBEI DUOFENG IMPORT AND EXPORT TRADE CO LTD від 11.03.2019 року ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» використало для формування та подачі пакету документів до державного органу для цілей митного контролю та митного оформлення вантажу. Що підтверджується наступним:

Також Відповідач надав пояснення, що ним в особі адвоката Сушко С.О. було направлено адвокатський запит митному брокеру Позивача - ТОВ «БА «КАЯНІС».

Митний брокер надав відповідь на адвокатський запит, у якому підтвердив, що ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» особисто надано митному брокеру копію листа вантажовідправника - компанії HEBEI DUOFENG IMPORT AND EXPORT TRADE CO LTD.

Також на підтвердження вказаного митним брокером надано отриману від ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» копію листа вантажовідправника - компанії HEBEI DUOFENG IMPORT AND EXPORT TRADE CO LTD., засвідчену особисто директором ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС».

Також митним брокером було надано адвокату Сушко С.О. заявку ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» щодо митного оформлення помилково ввезеного на митну територію України вантажу у митному режимі реекспорт від 19.03.2019 року N?03/20.

Також митним брокером отримано від ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» та були надані копії наступних документів Відповідачу відповідно до адвокатського запиту N?2020/25/03/01 від 25.03.2020 року:

-Лист ТОВ «НК «НАФТОТРАНС» N? 03/17 від 19.03.2019 року щодо помилкової поставки та відмови від вантажу.

-Лист ТОВ «НК «НАФТОТРАНС» N? 03 від 19.03.2019 року щодо помилкової поставки та відмови від вантажу.

-Лист ТОВ «НК «НАФТОТРАНС» N? 10/15 від 19.03.2019 року щодо гарантії про сплату послуг.

-Лист ТОВ «НК НАФТОТРАНС» N?18/04 від 18.04.2019 року.

-Інвойс N?2 від 15.03.2019 року за контрактом N?20181112 від 29.10.2018 року.

Листами N? 03/17 від 19.03.2019 року та N? 03 від 19.03.2019 року ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» підтверджує факт помилкової поставки вантажу з боку вантажовідправника.

Лист N? 03/17 від 19.03.2019 року був поданий для цілей митного оформлення за митною декларацією N?UA700100/2019/001080, вказаний у графі «Товар N?1 до графи 44» (Графа 44 «Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи»).

Крім того, ТОВ «КОСКО ШИППІНГ ЛАЙНЗ (УКРАЇНА)» надав Відповідачу лист від 27.02.2020 року вих.N?198, в якому повідомив, що 15.03.2019 року на електронну адресу морського перевізника надійшов лист з офіційної електронної адреси Вантажовідправника (info@hbdfeng.com) - компанії HEBEI DUOFENG IMPORT AND EXPORT TRADE CO LTD, саме вказана електронна адреса вказана як офіційна електроннаадреса вантажовідправника у контракті від 29.10.2018 року N? 20181112.

Також Відповіддю на адвокатський запит від 23.04.2026 р. №47 Товариство з обмеженою відповідальністю «КОСКО ШИППІНГ ЛАЙНЗ (Україна) КО., ЛТД.» ще раз підтвердило факт того, що ним надсилались на адресу ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» лист від 27.02.2020 року вих.N?198 з додатками у вигляді роздруківки листа листа директора ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» №2/01-20 від 05.02.2020 р.та роздруківки у вигляді листа компанії HEBEI DUOFENG IMPORT AND EXPORT TRADE CO LTD від 11.03.2019 р.у 2020 р.

Натомість Позивач для огляду у судовому засіданні не надав конверт, в якому йому надійшов Лист Компанії HEBEI DUOFENG IMPORT AND EXPORT TRADE CO LTD від 03.03.2021 р. та надавав суперечливі пояснення щодо його місцезнаходження.

Щодо наявності порушеного права та обраного позивачем способу захисту своїх прав шляхом повернення майна суд зауважує наступне.

Позивач обгрунтовує наявність в нього права власності на «лом (брухт)мідного дроту» за вагою 20000 Кг нетто договором купівлі-продажу (поставки) №1 від 01.02.2025 р., актом прийому-передачі коносаменту від 01.02.2025 р.

Відповідно до п.1.1. даного Договору Продавець (Постачальник) ТОВ "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" зобов`язалось передати у власність Покупця (Набувача) належний Продавцю товар (майно), а Покупець (Набувач) зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього Договору.

Відповідно до п.1.2. даного Договору товаром (майном) є «лом мідного дроту» вагою 20000 Кг нетто.

Відповідно до 2.1. даного Договору, Продавець (Постачальник) зобов?язується передати Покупцю (Набувачу) право власності на товар (майно) «Лом мідного дроту» шляхом передання коносаменту № COSU6143619380 та оформляється шляхом підписання акту прийома - передачі.

Продавець (Постачальник) повинен фактично передати товар(майно) Покупцю (Набувачу) протягом 500 днів з моменту підписання цього договору.

Передача товару Покупцю відбудеться у місті Дніпро на території складу , який вкаже Покупець (Набувач).

Відповідно до 2.2. даного Договору, 2.2. Документи на товар (майно) , які Продавець повинен передати Покупцю: Коносамент № COSU6143619380, інвойс №1C від 08.01.2019р., пакувальний лист №1, сертифікат якості, сертифікат ваги, сертифікат походження.

Відповідно до 2.3. даного Договору, Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі коносаменту Покупцю (Набувачу), що оформляється актом.

Відповідно до 3.1. даного Договору, Вартість товару (майна), що продається за цим договором, становить 1238300,00 (один мільйон двісті тридцять вісім тисяч триста ) гривень 00 копійок без ПДВ. Ціна визначена на момент здійснення сплати фізичною особою на рахунок підприємства (грудень 2018 року). Оплата від фізичної особи здійснювалася платіжними дорученнями N?6310.13831 від 24.12.2018р. на суму 892900,00 грн та №3309.11306 від 21.12.2018р. на суму 345400,00 грн.

Згідно п. 3.2. даного Договору, Покупець (Набувач) здійснював сплату на поповнення обігових коштів Продавця шляхом надання Продавцю поворотної фінансової допомоги (ПФД).

Пунктом 3.3. даного Договору передбачено, що згідно умов договору поворотної фінансової допомоги № 7ф від 19.12.2018 року Продавець зобов?язався забезпечити договір ПФД правом власності на товари, на майно, на обладнання, на майнові та не майнові права, на грошові кошти.

Пунктом 3.4. даного Договору, у разі , якщо Продавець (Постачальник) не в змозі за будь яких обставин забезпечити фактичне передання товару (майна) за цим договором у розумний строк, то Покупець (Набувач) має право отримати та вимагати справедливу вартість за товар (майно), яка є ринковою на момент вирішення спору та спирається на вартість міді на Лондонській Біржі Металів, на закупівельній ціні лому міді вищого сорту МО заводами , які переробляють кольорові метали з брухту (лому). Ця інформація може бути публічною і не потребувати висновку експерта, судового експерта, економічного експерта або інших.

Тобто згідно умов вищевказаного договору, якщо ТОВ "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" не передасть ОСОБА_1 товар, то ТОВ "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" несе відповідальність перед ОСОБА_1 за невиконання даного договору, в свою чергу ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» не є стороною даного Договору та не має будь-яких обов`язків перед ОСОБА_1 .

Крім того, договір укладений 01.02.2025 р., однак згідно його ж умов, оплата була здійснена у грудні 2018 р., що є неможливим та суперечить нормам діючого законодавства.

При цьому на момент його укладення Позивачу та ТОВ "НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС" було відомо про те, що такий товар не було доставлено відповідно до Коносаменту № COSU6143619380, інвойсу №1C від 08.01.2019р., що свідчить про безтоварність господарської операції , передання коносаменту на товар, якого не існує, є неправомірним, оскільки коносамент підтверджує фактичне отримання вантажу перевізником.

Таким чином, докази по справі свідчать про відсутність у Позивача права власності на «лом (брухт) мідного дроту» за вагою 20000 кг нетто, а отже і порушеного права за захистом якого, останній звернувся.

Також суд зауважує, що договір транспортного експедирування №02/25-02 від 25.02.2019 р. було укладено між двома юридичними особами: ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ НАФТОТРАНС» (як Клієнтом) та ТОВ «МІТРІДАТ ОДЕСА» (як Експедитором), ОСОБА_1 не був стороною даного договору.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 20 ГПК України, на яку посилається Позивач, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відтак, належним Позивачем по справі є ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ "НАФТОТРАНС», де ОСОБА_1 є засновником та директором, але такий спір вже розглядався та судове рішення набрало законної сили.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази, що майно знаходиться у Відповідача чи існує воно взагалі в натурі на час розгляду справи, чи існує можливість повернення в натурі зазначеного в позовній заяві майна, з огляду на те, що доставка до даних Коносаменту із порту Тяньцзінь (Хінганг), Китайська Народна Республіка (Xingang Port, China) до Одеського морського порту суднохідною лінією COSCO SHIPPING LINES CO LTD, автоперевезення із порту Одеси до пункту митного контролю - м. Маріуполь, вул. Купріна, 10 здійснювалась іншою особою (перевізником за договором).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІТРІДАТ ОДЕСА», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОВА КОМПАНІЯ «НАФТОТРАНС» про повернення безпідставно набутого майна - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 26.10.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

16.10.26