Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №495/2969/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/2969/26

№ провадження 2-др/495/37/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Вініченко О.В.

справа № 495/2969/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що 30.09.2026 ухвалено рішення, яким позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 задоволено частково.

Представник позивача звертає увагу суду, що на виконання п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК в позовній заяві представником Позивача зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складає 11 462,40 грн., в тому числі витрати на правничу допомогу щодо супроводу претензійно-позовної діяльності в суді першої інстанції – 8 800 грн. та додатково зазначено, що докази витрат Позивача на правничу допомогу щодо супроводу справи в суді першої інстанції будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

27.01.2026 р. між Адвокатським об`єднанням «КН ПЕРШИЙ ЮРИДИЧНИЙ ОФІС» (надалі за текстом – Адвокатське об`єднання) та Позивачем укладено Договір про надання правничої допомоги (надалі за текстом – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору визначено детальний опис робіт (наданих послуг), які Адвокатське об`єднання, має надати Апелянту у зв`язку із супроводом претензійно-позовної діяльності та примусового стягнення заборгованості стосовно позичальників (боржників) ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» згідно Реєстру, який є Додатком №1 та невід`ємною частиною даного Договору та відповідно до якого Відповідач зазначений під №21.

Зокрема, супровід включає в себе:

1. підготовку та направлення досудових вимог;

2. підготовку та подання позовних заяв про стягнення заборгованості за договорами про надання фінансового кредиту;

3. супровід судових засідань у суді першої інстанції;

4. супровід процедури отримання рішення судів першої інстанції про стягнення боргу (що набрали законної сили); 5. отримання виконавчих документів.

Окрім того, в п. 2.1. вищевказаного Договору визначено розмір винагороди/ гонорару в сумі 8 800 грн. за супровід претензійно-позовної діяльності стосовно одного позичальника (боржника) ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» у кількості відповідно до Реєстру, який є Додатком №1 та невід`ємною частиною даною Договору та відповідно до якого Відповідач зазначений під №21.

Адвокатським об`єднанням при наданні Позивачу правничої допомоги під час підготовки та розгляду цивільної справи №495/2969/26 вчинено наступні дії (детальний опис робіт та наданих послуг).

Складання та направлення:

1. повідомлення про повернення кредиту на адресу Відповідача (02.02.2026)

2. позовної заяви про стягнення заборгованості (09.04.2026)

3. заяви про розгляд справи без участі представника (30.09.2026).

Слід зазначити, що безпосередньо матеріалами цивільної справи №495/2969/26 підтверджується факт надання вищевказаних послуг.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору вказана у п. 2.1. Договору сума (8 800 грн.) сплачується ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» у наступному порядку:

протягом 3-х днів з дати підписання Договору та виставлення відповідного рахунку Клієнт сплачує 2200 (дві тисячі двісті гривень 00 копійок) гривень за супровід претензійно-позовної діяльності згідно з описом послуг визначених п. 2.1. (а) цього Договору стосовно одного позичальника (боржника) Клієнта у кількості відповідно до Реєстрів, які є Додатками та невід?ємною частиною даного Договору; у строк до 27.02.2026 року, шляхом виставлення відповідного рахунку Клієнт сплачує 2200 (дві тисячі двісті гривень 00 копійок) гривень за супровід претензійно-позовної діяльності згідно з описом послуг визначених п. 2.1. (а) цього Договору стосовно одного позичальника (боржника) Клієнта у кількості відповідно до Реєстрів, які є Додатками та невід?ємною частиною даного Договору;

у строк до 27.03.2026 року, шляхом виставлення відповідного рахунку Клієнт сплачує 2200 (дві тисячі двісті гривень 00 копійок) гривень за супровід претензійно-позовної діяльності згідно з описом послуг визначених п. 2.1. (а) цього Договору стосовно одного позичальника (боржника) Клієнта у кількості відповідно до Реєстрів, які є Додатками та невід?ємною частиною даного Договору;

у строк до 27.04.2026 року, шляхом виставлення відповідного рахунку Клієнт сплачує 2200 (дві тисячі двісті гривень 00 копійок) гривень за супровід претензійно-позовної діяльності згідно з описом послуг визначених п. 2.1. (а) цього Договору стосовно одного позичальника (боржника) Клієнта у кількості відповідно до Реєстрів, які є Додатками та невід?ємною частиною даного Договору.

Отже, на підтвердження на підтвердження витрат Позивача на професійну правничу допомогу щодо супроводу цивільної справи №495/2969/26 надається: 1. Копія Договору про надання правничої допомоги від 27.01.2026 р. 2. Копія Витягу з Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги від 27.01.2026 р (реєстр позичальників/боржників). 3. Копія платіжної інструкції №5284 від 02.02.2026 р. 4. Копія платіжної інструкції №5657 від 03.03.2026 р. 5. Копія платіжної інструкції №5797 від 24.03.2026 р. 6. Копія платіжної інструкції №6051 від 01.05.2026 р. 7. Копія Договору про надання юридичних послуг від 01.11.2025 р.

У зв`язку з тим, що суд ухвалив рішення про часткове задоволення позовної вимоги на загальну суму 39 280 грн., з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 014,29 грн. (39280 * 8800/49280).

З урахуванням усього вищевикладеного, представник позивача просить ухвалити додаткове рішення у справі №495/2969/26 та стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження – 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-в) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 014,29 грн.

Відповідно до ч. 3- 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд розглядає заяву представника позивача (заявника) без участі сторін, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи встановлено, що 07 жовтня 2026 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області ухвалив заочне рішення, яким позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнив частково.

Вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» кредитну заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 39 280 грн, з яких: заборгованості по тілу – 20 000,00 грн; заборгованості по відсоткам – 1 080,00 грн; заборгованості по простроченим відсоткам – 16 200,00 грн; заборгованості по простроченій комісії – 2 000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2122,14 грн.

В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» – відмовив.

12 жовтня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» судових витрат на правничу допомогу.

Згідно зі ст. 133 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі «Баришевський проти України», п. 88 Рішення у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2024 року у справі № 755/4666/22 (провадження № 61-4935св23) зазначено, що: «чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат».

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 303/1430/18 (провадження № 61-2451св22) зазначено, що: «відповідно до пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено».

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18).

При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Разом з тим, важливо наголосити, що вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу необхідно враховувати, що:

право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 137, 141 ЦПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою, а саме до закінчення судових дебатів;

потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

Аналогічні висновки викладені у додатковій постановах Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19, від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та від 31.05.2022 у справі № 917/304/21, від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18, від 07.11.2024 у справі № 906/835/23.

Так, у позові представник позивача зазначав, що очікувані витрати на правову допомогу складають 8800,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у справі представником позивача надано: копію договору про надання правничої допомоги від 27 січня 2026 року; копії платіжних інструкцій; договір про надання юридичних послуг.

Тобто наданими доказами підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу у розмірі 8800 грн.

У зв`язку з тим, що суд ухвалив рішення про часткове задоволення позовної вимоги на загальну суму 39 280 грн., з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 014,29 грн. (39280 * 8800/49280).

Враховуючи викладене, з огляду на загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, з урахуванням того, що відповідач розмір правничої допомоги не заперечує, а також зважаючи на те, що заочним рішенням суду позовні вимоги задоволено частково, що зумовлює покладання витрат на правничу допомогу на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягненню з позивача на корить відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 014,29 грн, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 137, 141, 264, 270, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Доповнити заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/2969/26, зазначивши: «стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження – 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-в) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 014,29 грн».

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст додаткового рішення складений 26 жовтня 2026 року.

Суддя: