Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №947/14838/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №947/14838/26

Суддя: Карташов О. Ю.

Номер провадження: 22-ц/813/7494/26

Справа № 947/14838/26

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

за участю секретаря судового засідання - Шилінскас О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича

на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 22 травня 2026 року

за клопотанням представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та скасування арешту

УСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Історія справи

У квітні 2026 року на електронну пошту суду від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява, в якій він просить: здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , наступним чином: в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, виділити в натурі земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що відповідає 1/2 частки земельної ділянки, площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3141514251101, за результатами проведення судової земельно-технічної та оціночної-земельної експертизи з грошовою компенсацією за відступ від рівності часток.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, виділити в натурі земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що відповідає 1/2 частки земельної ділянки, площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3141514251101, за результатами проведення судової земельнотехнічної та оціночної-земельної експертизи з грошовою компенсацією за відступ від рівності часток.

Скасувати арешт накладений Приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Притуляком Валерієм Миколайовичем при примусовому виконання виконавчого листа № 947/38543/25 виданого 20.01.2026 р. суддею Київського районного суду міста Одеси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості № 63411101, рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, серія та номер: 80191321, видавник: Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. та арешт нерухомого майна №63410960, рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, серія та номер: 80191321, видавник: Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. відомості з ДЗК, серія та номер: 101966711, виданий 06.02.2026, видавник: Державний земельний кадастр, щодо 1/2 земельної ділянки площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3141514251101.

Короткий зміст вимог

21.05.2026 року зареєстровано заяву, що надійшла через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , в якій вона просила: застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу (реалізації) земельної ділянки площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3141514251101, що здійснюється на електронному аукціоні електронної торгової системи Prozorro, продажі за лотом №:201 ID:LAE001-UA-20260422-06675 69e8ceb180df155ccc2ec786, а також заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, до вирішення даної справи по суті та набрання законної сили судового рішення по справі, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна: земельної ділянки площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3141514251101.

В обґрунтування заяви зазначено, що 11.03.2026 року приватним виконавцем було виставлено на реалізацію майно боржника, а саме: земельну ділянку площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

16.04.2026 р. було винесено постанову про зняття з реалізації лот № 197, а саме: земельну ділянку площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за посиланням: LAE001-UA-20260311-90184 з підстав проведення неякісної оцінки по заниженій вартості без виходу на об`єкт на підставі скарги поданої ОСОБА_3 .

Надалі, 21.04.2026 р. було складено новий звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 22.04.2026 р. приватним виконавцем було повторно виставлено на реалізацію майно боржника, а саме: земельну ділянку площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 № лоту: 201 ID:LAE001-UA20260422-06675|69e8ceb180df155ccc2ec786. Аукціон призначений на 22.05.2026 р.

Стверджує, що на сьогоднішній день наявні ризики реалізації в порядку виконавчого провадження нерухомого майна, в якому ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить частка в майні, приймаючи що ОСОБА_1 не є учасником відповідного виконавчого провадження та ним пред`явлено позов про поділ цього майна, як спільної сумісної власності подружжя шляхом виділу частки ОСОБА_1 в натурі, що передбачає визнання права власності, а також вимоги про скасування обтяжень з цього майна, який наразі розглядається у цьому провадженні. За результатом реалізації нерухомого майна при примусовому виконанні рішення суду, де ОСОБА_1 не є стороною, останній буде позбавлений права власності на нерухоме майно, за захистом якого він звернувся наразі до суду.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 22 травня 2026 року заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та скасування арешту, – задоволено частково.

Вжито по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та скасування арешту, – заходи забезпечення позову.

Зупинено продаж (реалізацію) 1/2 земельної ділянки площею 0,0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3141514251101, що здійснюється на електронному аукціоні електронної торгової системи Prozorro, продажі за лотом №: 201 ID:LAE001-UA-20260422-06675 69e8ceb180df155ccc2ec786.

Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, до вирішення даної справи по суті та набрання законної сили судового рішення по справі, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна: 1/2 земельної ділянки площею 0,0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3141514251101.

В решті вимог – відмовлено.

Ухвала суду вмотивована тим, що у даній справі існують усі правові підстави для забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб, проте тільки в частині 1/2 частки спірного майна, оскільки саме ця частина є спірною.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, приватний виконавець Притуляк В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22.06.2026 року та прийняти постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову. Судові витрати покласти на позивача.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована ти, що судом першої інстанції 22.06.2026 року вжито заходи у рамках тієї самої справи за заявою тієї ж сторони, мотивованої тими самим аргументами якими було відмовлено 13.04.2026 року у забезпеченні позову, із підстав недопустимості вжиття заходів забезпечення позову за змістом тотожних зупиненню дії рішення суду. Таким чином, скаржник зауважує, що суд першої інстанції продемонстрував наявність двох поглядів на один предмет, що є порушенням принципу правової визначеності, що є недопустимим. Крім того, наголошується, що оскаржуваною ухвалою було вирішено питання про права, інтереси та обов`язки як приватного виконавця, так і стягувача у виконавчому проваджені, який придбав земельну ділянку за результатами земельних торгів.

В скарзі акцентується увага на фактичних обставинах справи, які є важливими у даній справі, а саме:

- 12.05.2025 ОСОБА_3 взяла у ОСОБА_4 у борг 1630000 грн, про що було укладено розписку. ОСОБА_3 зобов`язалася повернути борг до 01.08.2025, однак цього не виконала, за наслідками чого 10.10.2025 ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом про стягнення боргу. Відповідачка позов визнала у результаті чого 25.11.2025 року Київським районним судом м. Одеса було ухвалено рішення про стягнення боргу.

У подальшому по справі були видані виконавчі листи та звернуті до виконання, 20.01.2026 Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 ) у якості основної суми боргу 1 630 000,00 грн, відсотки 68460 грн, а всього 1 698 460,00 грн та судові витрати 15 745,60 грн;

06.02.2026 року приватним виконавцем на підставі статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої надіслано сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією. У ході примусового виконання рішення суду приватним виконавцем було виявлено, що боржниці на праві власності належить земельна ділянка, площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

12.02.2026 приватним виконавцем було проведено опис земельної ділянки, площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому вказана земельна ділянка було оцінена та виставлена на реалізацію.

09.04.2026 до суду звернувся чоловік ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , із позовом про поділ майна та скасування арешту, накладеного постановою приватного виконавця. Крім того, до суду у рамках справи про поділ майна було подано заяву про забезпечення позову, яка була відхилена ухвалою Київського районного суду м. Одеса по справі № 947/14838/26, провадження № 2-з/947/239/26 від 13.04.2026 було відмовлено у застосуванні заходів забезпечення позову.

Паралельно ОСОБА_3 подавались до суду численні скарги на дії приватного виконавця, що були відхилені ухвалами Київського районного суду м. Одеса від 18.05.2026 провадження № 4-с/947/39/26, від 26.05.2026 провадження № 4- c/947/48/26, від 26.05.2026 провадження №4-c/947/45/26.

За результатами земельних торгів, які відбулись 22.05.2026, арештоване майно було придбано стягувачем, ОСОБА_5 за ціною 1 179 000,00 грн.

У той же день, в вечорі (п`ятниця), від адвоката Смирнової Наталі Анатоліївни приватним виконавцем було отримано заяву про зупинення продажу майна, до якої було додано ухвалу Київського районного суду м. Одеса від 22.05.2026 по справі №947/14838/26 згідно із якою було зупинено продаж земельної ділянки площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у рамках забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 .

Враховуючи наведене, на наступний робочий день, 25.05.2026 (понеділок) приватним виконавцем була винесена відповідна постанова.

Підсумовуючи викладене, приватний виконавець вважає, що заявлений позов є штучним і до таких висновків можна прийти виходячи із того, що цей позов було подано (після відкриття виконавчого провадження, накладання арешту та вчинення дій із звернення стягнення на земельну ділянку); шлюб між сторонами наразі не розірвано; інших нюансів процесуальної поведінки сторін, що свідчать про їх обопільну недобросовісну поведінку.

Враховуючи наведене, за переконанням скаржника, оскільки між сторонами в дійсності спору не виникало, такий позов забезпеченню не підлягає, у зв`язку із чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню у апеляційному порядку.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Представником ОСОБА_1 адвокатом Воронцовою Я.В. подано відзив на апеляційну скаргу відповідачки, в якому зазначено, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а оскаржуване судове рішення є законним та справедливим.

Зауважується, що предметом спору є майно, яке не є власністю ані ОСОБА_6 , ані ОСОБА_4 , а тому оскаржуване судове рішення не обмежує права або обов`язки ОСОБА_4 чи тим більше ОСОБА_6 , а його мотивувальна та резолютивна частина не містять висновків або суджень суду про права та обов`язки даних осіб.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

В судовому засіданні представник скаржника приватного виконавця Притуляка В.М. адвокат Зауліна О.Г. підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просила її задовільнити.

Представник відповідачки ОСОБА_3 адвокат Переходов М.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги просив оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

09 квітня 2026 року на електронну пошту суду від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява, в якій він просить: здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , наступним чином: в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, виділити в натурі земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що відповідає 1/2 частки земельної ділянки, площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3141514251101, за результатами проведення судової земельно-технічної та оціночної-земельної експертизи з грошовою компенсацією за відступ від рівності часток. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, виділити в натурі земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що відповідає 1/2 частки земельної ділянки, площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3141514251101, за результатами проведення судової земельнотехнічної та оціночної-земельної експертизи з грошовою компенсацією за відступ від рівності часток. Скасувати арешт накладений Приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Притуляком Валерієм Миколайовичем при примусовому виконання виконавчого листа № 947/38543/25 виданого 20.01.2026р. суддею Київського районного суду міста Одеси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості № 63411101, рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, серія та номер: 80191321, видавник: Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. та арешт нерухомого майна № 63410960, рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, серія та номер: 80191321, видавник: Приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. відомості з ДЗК, серія та номер: 101966711, виданий 06.02.2026, видавник: Державний земельний кадастр, щодо 1/2 земельної ділянки площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3141514251101.

Ухвалою судді від 10.04.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та скасування арешту – залишено без руху. Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків заяви.

Ухвалою судді від 16.04.2026 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та скасування арешту, призначено підготовче судове засідання у приміщенні Київського районного суду м. Одеси з повідомленням (викликом) сторін на 27.05. 2026 року о 14 год. 00 хв.

Одночасно, з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив: застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу (реалізації) земельної ділянки площею 0,0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3141514251101, що здійснюється на електронному аукціоні електронної торгової системи Prozorro, продажі за лотом № 197 ID:LAE001-UA-20260311-90184|69b161ffd97f85d816761f1, а також заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, до вирішення даної справи по суті та набрання законної сили судового рішення по справі, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна: земельної ділянки площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3141514251101.

Ухвалою суду від 13.04.2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та скасування арешту – відмовлено.

21.05.2026 року зареєстровано заяву, що надійшла через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , в якій вона просила: застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу (реалізації) земельної ділянки площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3141514251101, що здійснюється на електронному аукціоні електронної торгової системи Prozorro, продажі за лотом №:201 ID:LAE001-UA-20260422-06675 69e8ceb180df155ccc2ec786, а також заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам, до вирішення даної справи по суті та набрання законної сили судового рішення по справі, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо нерухомого майна: земельної ділянки площею 0.0214 га, кадастровий номер: 5110136900:33:021:0283, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3141514251101.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

При цьому, вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Такі висновки зроблені і Великою Палатою Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) виснувала, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Судом установлено, що предметом позову у цій справі є поділ майна подружжя та скасування арешту накладеного приватним виконавцем у справі № 947/38543/25 про стягнення боргу.

Пунктом 5 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20 роз`яснила, що зупинення продажу арештованого майна є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується саме у справах про визнання права власності на майно, виставлене на реалізацію. Призначення цього заходу полягає у недопущенні відчуження майна до вирішення спору по суті.

Верховний Суд у своїй практиці звертав увагу на те, що тлумачення пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України свідчить, що позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо особою на час звернення з заявою про забезпечення позову подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (постанова Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 334/9179/21 (провадження № 61-7643св22)).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поділ майна подружжя та виділ його 1/2 частки в натурі у приватну власність, а також з вимогою про скасування арешту цього майна.

Одночасно встановлено, що зазначена спірна ділянка перебуває на примусовій реалізації у виконавчому провадженні через Аукціон, який призначений на 22.05.2026 року, і її реалізація до вирішення спору по суті може призвести до переходу права власності до третьої особи, що істотно ускладнить або навіть унеможливить виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про існування реальної загрози утруднення виконання майбутнього рішення суду та необхідність вжиття заходів саме на 1/2 частку спірного майна.

Визначений вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку земельної ділянки, яка є правом спільної сумісної власності позивача та відповідача, колегія суддів вважає співмірним заявленим позовним вимогам.

Не можуть бути прийняті доводи скаржника про порушення прав, інтересів та обов`язків як приватного виконавця, так і стягувача у виконавчому проваджені, який придбав земельну ділянку за результатами земельних торгів, оскільки обраний позивачем спосіб забезпечення позову не зупиняє реалізацію права на виконання судового рішення, та вказаний спосіб забезпечення позову ніяким чином не перешкоджає державному чи приватному виконавцю проводити виконавчі дії в межах виконавчого провадження з виконання цього рішення суду, а саме вживати заходів, спрямованих на розшук іншого майна, що належить на праві власності саме боржнику, однак не третім особам, які не є сторонами виконавчого провадження. Тобто зазначений спосіб забезпечення позову не зупиняє виконання судового рішення в іншій справі, а зупиняє лише продаж певного (спірного) майна, яке є предметом спору в іншій справі, а не всього майна боржника.

Також, колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про те, що заявлений позов є «штучним», з огляду на те, що на стадії розгляду заяви про забезпечення позову суд не вирішує спір по суті та не надає оцінки обґрунтованості позову, а лише перевіряє наявність достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і відповідно, питання про те, чи є позов «штучним», не може бути предметом оцінки під час вирішення питання про забезпечення позову.

Доводи скаржника про подання позову після відкриття виконавчого провадження, накладення арешту та вчинення дій із звернення стягнення на земельну ділянку не свідчать про штучність позову, оскільки право на звернення до суду за захистом порушеного права не обмежене в часі та не може бути поставлене в залежність від стадії виконавчого провадження. Реалізація особою конституційного права на судовий захист сама по собі не може кваліфікуватися як недобросовісна поведінка.

Посилання на те, що шлюб між сторонами не розірвано, також не є обставиною, яка свідчить про штучність позову, оскільки сімейний стан сторін не впливає на їх право звернутися до суду з відповідним позовом.

Крім того, колегія суддів зауважує, що скаржник не наводить жодних конкретних доказів на підтвердження обопільної недобросовісної поведінки сторін, зловживання процесуальними правами чи фіктивності спору, а його доводи ґрунтуються виключно на припущеннях.

Загалом доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про забезпечення позову у справі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, з мотивів наведених у апеляційній скарзі.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

У контексті вказаної практики колегія суддів вважає вищенаведене обґрунтування цієї постанови достатнім, а висновки суду першої інстанції визнає більш логічно обґрунтованими та послідовними, аніж аргументи апеляційної скарги скаржника.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 22 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua