Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №441/2432/26 — Городоцький районний суд Львівської області

441/2432/26 2/441/1604/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

26.10.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - Ференц О.І.,

з участю секретаря судового засідання - Пеленської Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2026 року представник позивача звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача 28279 грн. заборгованості за кредитним договором № 542033-КС-003 від 07.10.2025. В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликалася на те, що 07.10.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» договір про надання кредиту № 542033-КС-003 в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТзОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця https://my.bizpozyka.com. Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 542033-КС-003 від 07.10.2025. Відповідно до п.1 Договору кредитодавець надає позивальникові кредит у розмірі 9000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності. Позичальник зобов`язується за умовами договору повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Відповідно до п. 2 Договору протягом строку кредитування процента ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початку календарного дня, за період фактичного користування кредитом із урахуванням дня видачі кредиту та повернення кредиту згідно графіку платежів.

07.10.2025 позивач видав відповідачу кредит у розмірі 9000,00 грн. на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов`язання своєчасно та в повному обсязі. Боржник здійснив часткову оплату за кредитом в сумі 2000 грн., тобто вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Станом на 05.05.2026 року заборгованість ОСОБА_1 складає 28279 грн., з яких: 8850,00 грн. – заборгованість суми прострочених платежів по тілу кредиту, 13629 грн. – заборгованість суми прострочених платежів по процентах, 4500 грн. – заборгованість по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України, 1300,00 грн. - сума прострочених платежів за комісією.

13.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України, визначено у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, при зверненні із позовною заявою до суду просила про розгляд справи за її відсутності, проти прийняття заочного рішення у справі не заперечує (а.с.10).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був завчасно належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, відзиву на позовну заяву від нього не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.

За таких обставинах суд визнає неявку відповідача неповажною та розглядає справу за його відсутності, провівши на підставі вимог ст.281 ЦПК України заочний розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, давши належну оцінку доказам у справі, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 07.10.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Договір про надання кредиту № 542033-КС-003 в електронній формі через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця https://my.bizpozyka.com. Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 542033-КС-003 від 07.10.2025.

Як визначено у п.2.1 Договору кредитодавець надає позивальникові кредит у розмірі 9000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Відповідно до п.2.3 Договору кредит надається строком на 24 тижні.

07.10.2025 року позивач видав відповідачу кредит у розмірі 9000 грн. на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується рухом коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 , наданим АТ «Універсал Банк» за ухвалою суду.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом від 13.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 за договором № 542033-КС-003 від 07.10.2025 складає 28279 грн., з яких: 8850 грн. 00 коп. – заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом, 13629 грн.– заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом, 4500 грн. – заборгованість за відсотками згідно ст.625 ЦК України, 1300 грн. 00 коп. - сума прострочених платежів за комісією.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи наведене, в ході судового розгляду встановлено, що відповідач ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору № 542033-КС-003 від 07.10.2025 не виконав взятих на себе зобов`язань, позаяк ним не представлено суду будь-яких доказів щодо здійснення платежів у рахунок виконання боргових зобов`язань в цілому щодо погашення нарахованої станом на 13.05.2025 заборгованості за кредитним договором.

Відтак суд дійшов висновку, що заявлена позивачем заборгованість за кредитним договором в частині тіла кредиту та відсотків за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 1300 грн. суд виходить з наступного.

Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011 у справі № 15-рп/2011 держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

Умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2019 справа № 186/1333/16-ц, провадження № 61-27618св18.

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 вказується, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що у п.2.5 кредитного договору № 542033-КС-003 від 07.10.2025, укладеного між сторонами, останні обумовили, що комісія, пов`язана з наданням кредиту за цим договором становить 1800 грн. і сплачується одноразово при видачі кредиту в день видачі кредиту.

Однак, встановивши в кредитному договорі сплату комісії, що нараховується одночасно з відсотками, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику, що є незаконним, та фактично нараховував комісію за ту саму послугу, за яку відповідач повинен сплатити згідно з договором відсотки.

Зазначена правова позиція узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2019 справа № 595/290/17, провадження № 61-29972св18; Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2019 справа № 311/682/16-ц, провадження № 61-24756св18; від 02.10.2019 справа № 760/20414/14-ц, провадження № 61-31205св18.

Зазначена умова договору порушує принцип добросовісності та призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, отже суперечить положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Виходячи з викладеного, суд вважає, що нарахування позичальнику комісії за видачу кредиту без зазначення конкретних послуг, за які її сплачено, є незаконним, тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача комісії у розмірі 1300 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2540 грн. 01 коп.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ 41084239) 26979 (двадцять шість тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. заборгованості за кредитним договором № 542033-КС-003 від 07.10.2025 та 2540 (дві тисячі п`ятсот сорок) грн. 01 коп. сплаченого судового збору, а всього 29519 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн. 01 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачкою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Повний текст рішення складено 26.10.2026 року.

Головуюча Ференц О.І.