Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №466/2780/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №466/2780/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі головуючого судді Мироненко Л.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», звернулось до Шевченківського районного суду м. Львова ухвалою якого 02.04.2026 року матеріали позовної заяви було направлено за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова, які було отримано судом та передано судді для розгляду 15.05.2026 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що 27.04.2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання грошових коштів (далі - кредитний договір) № 7964500425.

У вересні 2025 року ТОВ «Іннова Фінанс» було перейменовано на ТОВ «Іннова-Нова».

Кредитний договір разом із правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024 складається єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з якими позичальник був попередньо ознайомлений.

Відповідно до кредитного договору відповідачу було надано кредит в розмірі 6 000 грн., шляхом перерахунку на його поточний рахунок, включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_2 на умовах строковості, зворотності, платності, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 32 716, 80 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 6 000 грн., відсотків в розмірі 14 716, 80 грн. та пені в розмірі 12 000 грн.

Відтак, відповідач перед ТОВ «Іннова-Нова» має невиконані зобов`язання з повернення кредитних коштів, які в добровільному порядку не виконує, що зумовило звернення до суду з відповідним позовом та стягнення заборгованості в судовому порядку.

Рух справи в суді.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.05.2026 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 01.06.2026 року задволено клопотання позивача про витребування доказів.

Позиція сторін у справі.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову були повідомлені належним чином.

Повідомлення позивача здійснювалося шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження через підсистему «Електронний суд».

Повідомлення відповідача здійснювалось шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження на адресу, зареєстрованого місця проживання відповідача, відповідно до відповіді з єдиного державного демографічного реєстру. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 сформував правовий висновок про те, що наявна в матеріалах справи довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 27.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання грошових коштів у кредит №7964500425.

Відповідно до п. 2.2. договору, позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму у розмірі: 9 000,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки вказаної відповідачем, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно з п. 2.6.1., п. 2.6.2. та 2.6.3. цього договору, його додатків.

Згідно з умовами договору сума кредиту - 6 000 грн., строк кредиту - 360 днів, тип процентної ставки - фіксована. Дата надання кредиту: 27.04.2025 року або наступний за ним календарний день (п. 2.3, п. 2.4, п. 2.6, п. 3.2).

Відповідно до п. 2.6.1. Договору, стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього договору та становить: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього договору. Процентна ставка у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту 0.87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується.

Відповідно до п. 2.7. договору, комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту. якщо у цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту становить 0% (нуль процентів), це означає, що комісія за видачу кредиту відсутня.

Відповідно до 3.1. Договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_2.

Відповідно до п. 10.6.10.7 договору, позичальник, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду (акцепт) на укладення договору шляхом направлення повідомлення товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення одноразового ідентифікатора для підписання договору та одноразового ідентифікатора для підписання паспорту кредиту. Після підпису електронного повідомлення позичальником, зазначене повідомлення надійшло в ІКС товариства, відповідно з цього моменту товариство повідомлене про те, що позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) товариства щодо укладання договору. Моментом підписання цього договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням договору зі сторони товариства є формування на дання на ознайомлення позичальнику оферти, а також генерація та направлення позичальнику одноразового ідентифікатора. Підписанням договору зі сторони позичальника є направлення позичальником повідомлення, що містить одноразовий ідентифікатор отриманий від товариства, через особистий кабінет.

З паспорту споживчого кредиту продукту «Стандартизована форма» до договору від 11 січня 2025 року №6668410125, також підписаного позичальником, вбачається, що сторони кредитного договору погодили між собою умови кредитування, а саме його строк, процентну ставку, суму кредиту, тощо.

На підтвердження укладання договору кредиту між кредитодавцем та позичальником позивач відправив на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 відповідача одноразовий ідентифікатор «6305» для підпису кредитного договору з додатками.

Для підписання паспорту споживчого кредиту позивач відправив на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 відповідача одноразовий ідентифікатор «4269».

16 травня 2023 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» укладено Договір №160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів.

27 квітня 2025 року згідно квитанції до платіжної інструкції №20205-1354-211807443 ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» перерахувало ОСОБА_2 на картку № НОМЕР_2 суму 6 000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 17 березня 2026 року, відповідач має загальну заборгованість за договором кредиту №7964500425 від 27 квітня 2025 року в розмірі 32 716, 80 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 6 000 грн., відсотків в розмірі 14 716, 80 грн. та пені в розмірі 12 000 грн.

Окрім цього, як вбачається з інформації АТ КБ «Приватбанк», наданої на запит суду, картковий рахунок № НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) та на вказаний рахунок 27.04.2025 року надійшли грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн.

Мотиви прийняття рішення судом.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1ст. 527 Цивільного кодексу України).

За змістом п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зіст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Вказаний розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками.

Однак, відповідачем вказаний розрахунок жодними доказами не спростований та доказів на підтвердження належного виконання вимог договору з боку відповідача суду надано не було.

Крім цього, суд зазначає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за пенею у розмірі - 12 000, 00 грн.

Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні встановлено невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, а тому з останнього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 20 722, 80 грн, тобто позов підлягає частковому задоволенню.

Аналізуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав у зв`язку з чим утворилась заборгованість по сплаті коштів, суд вважає позов обґрунтованим та доведеним, що дає підстави для часткового задоволення.

Суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що чинне законодавство передбачає обов`язковий розподіл судових витрат у разі задоволення позову. Звільнення відповідача від сплати збору без законних підстав порушить права позивача на відшкодування понесених витрат.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Іннова-Нова» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1685, 09 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам (20 722, 80 грн. (заборгованість за тілом кредиту та відсотками)/32 716, 80 (загальна заборгованість) х 2662.40 =1 685,09 грн.)

Керуючись ст. 141, 265-268, 280-282 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за кредитним договором №7964500425 від 27.04.2025 року, а саме 6 000 грн. - тіла кредиту та 14 716, 80 грн. відсотків, в загальному розмірі 20 722 (двадцять дві тисячі сімсот сімдесят дві) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» 1685, 09 грн. сплаченого судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд.10, поверх 2, офіс 5, код ЄДРПОУ 44127243.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Головуючий суддя Л.Д. Мироненко