Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №308/4723/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4723/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., представника позивача адвоката Стегури Ю.І., представника відповідача адвоката Гончарова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ужгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 , про визнання договору купівлі продажу недійсним та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача, третьої особи.

27 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 , у якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 07 лютого 2017 року та визнати за нею право власності на 1/2 її ідеальної частки.

Позов обґрунтовано тим, що земельну ділянку було придбано сторонами під час шлюбу 25 січня 2007 року, у зв`язку з чим вона є спільною сумісною власністю подружжя. Після розірвання шлюбу відповідач без згоди позивачки відчужив її ОСОБА_3 .

Позивачка зазначає, що про продаж земельної ділянки дізналася 17 вересня 2024 року від спільних знайомих, оскільки тривалий час не підтримувала з відповідачем зв`язків, та просить поновити строк позовної давності.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив застосувати позовну давність, посилаючись на тривалий час, що минув з моменту укладення оспорюваного договору та розірвання шлюбу. Зазначав, що позивачка не довела, що до вересня 2024 року не знала та не могла знати про порушення свого права.

Позивачкою подано заперечення, які суд розцінює як відповідь на відзив, у яких зазначено, що про порушення свого права вона дізналася лише у 2024 році, а відповідач не довів її обізнаність про відчуження раніше. Також посилається на усну домовленість після розірвання шлюбу щодо збереження земельної ділянки для їхнього сина та заперечує, що тривала бездіяльність свідчить про її обізнаність із порушенням права. Вважає, що підстави для застосування позовної давності відсутні.

Третя особа пояснень щодо позову та відзиву не надала.

Заяви та клопотання.

Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про витребування із Закарпатського обласного нотаріального архіву оригіналів договорів купівлі-продажу від 25.01.2007 та 07.02.2017, а також документів, на підставі яких вчинено відповідні нотаріальні дії.

09.04.2026 через канцелярію суду ОСОБА_1 подано заяву на виконання ухвали суду від 31.03.2026 про залишення позовної заяви без руху.

24 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представником позивачки подано клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції та опису вкладення, що підтверджують надсилання відповідачу заперечень.

12.06.2026 через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано до суду клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі сторони позивача.

12.06.2026 представником відповідача подано до суду заперечення на клопотання сторони позивача про витребування доказів.

08 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представником позивачки подано клопотання про витребування оригіналів договорів купівлі-продажу від 25.01.2007 № 135 та від 07.02.2017 № 68, а також документів, на підставі яких вчинено відповідні нотаріальні дії. Одночасно заявлено клопотання про поновлення строку на його подання.

10.07.2026 через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано до суду клопотання про доручення до матеріалів справи квитанції та опису вкладання.

21.07.2026 в.о. завідувача Закарпатського обласного державного нотаріального архіву Державний нотаріус Ужгородської районної нотаріальної контори Мешко Т. на виконання ухвали суду від 14.07.2026 надано витребувані документи.

30.07.2026 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С. подано до суду заяву про виправлення описки в ухвалі суду від 14.07.2026.

11.08.2026 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С. подано до суду заяву, в якій просить надіслати їй копії ухвал суду від 14.07.2026 та 30.07.2026.

15.09.2026 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С. на виконання ухвали суду від 14.07.2026 надано витребувані документи.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.03.2026 справу передано на розгляд судді Голяни О.В.

Ухвалою суду від 31.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.04.2026 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.06.2026 у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою суду від 14.07.2026 поновлено позивачці строк на подання клопотання про витребування доказів та витребувано від Закарпатського обласного нотаріального архіву і приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С. оригінали договорів купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 25.01.2007 та 07.02.2017, а також документи, на підставі яких вчинено відповідні нотаріальні дії.

Ухвалою суду від 14.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 30.07.2026 виправлено описку в ухвалі суду від 14.07.2026 про витребування доказів у частині по батькові приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, а саме замість « ОСОБА_4 » зазначено правильне « ОСОБА_4 ».

Пояснення сторін в судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності.

Третя особа в судове засідання не з`явилася.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

04 липня 2008 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 2п-593/08 розірвано шлюб, зареєстрований 11 березня 2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , актовий запис № 103. 15 серпня 2008 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 . Після розірвання шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».

25 січня 2007 року, під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, приватним нотаріусом Житко О.Л. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , відповідно до якого останній придбав земельну ділянку площею 0,0522 га, розташовану в с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області. Договір зареєстровано в реєстрі за № 135.

Згідно із заявою від 25 січня 2007 року ОСОБА_5 надала згоду своєму чоловікові ОСОБА_2 на придбання у ОСОБА_7 за 66 776,00 грн земельної ділянки площею 0,0522 га, розташованої в с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 3491305 від 25 січня 2007 року зареєстровано договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0522 га, кадастровий номер 2124884801:03:005:0076, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2

07 лютого 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корольчук О.С. посвідчено договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до договору продавець передав у власність покупця земельну ділянку кадастровий номер 2124884801:03:005:0076, площею 0,0522 га, розташовану в с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області. Договір зареєстровано в реєстрі за № 68.

Згідно з пунктом 3.1 цього договору ОСОБА_2 гарантував та свідчив, що земельна ділянка належить йому на праві особистої приватної власності. У заяві від 07 лютого 2017 року ОСОБА_2 також зазначив, що на момент набуття земельної ділянки у шлюбі або фактичних шлюбних відносинах не перебував.

Інформацією Державного земельного кадастру від 20 вересня 2024 року підтверджується, що власником земельної ділянки кадастровий номер 2124884801:03:005:0076 зазначена ОСОБА_3 , дата державної реєстрації права — 07 лютого 2017 року.

З інформаційної довідки «Опендатабот» від 10 вересня 2024 року вбачається, що власником нерухомого майна в с. Оноківці зазначена ОСОБА_3 , а підставою виникнення права власності зазначено документ № 71 від 07 лютого 2017 року, виданий приватним нотаріусом Корольчук О.С.

Оцінка суду.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за його захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Спірні правовідносини стосуються захисту прав позивачки як співвласника майна колишнього подружжя.

У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Аналогічне положення містить стаття 368 ЦК України.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

З огляду на встановлені судом обставини набуття спірної земельної ділянки під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, суд доходить висновку, що зазначена земельна ділянка є об`єктом права спільної сумісної власності сторін, а частки кожного з них у цьому майні є рівними. Доказів встановлення іншого правового режиму спірного майна або нерівності часток судом не встановлено.

Разом з тим 07 лютого 2017 року відповідач відчужив спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_3 без згоди позивачки, зазначивши у договорі купівлі-продажу, що земельна ділянка належить йому на праві особистої приватної власності. Таким чином, саме з укладенням зазначеного правочину пов`язується порушення права позивачки як співвласника спірного майна.

Відповідачем у відзиві заявлено про застосування строку позовної давності.

Статтею 20 СК України передбачено, що до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 СК України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність є строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною першою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною четвертою статті 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, для визначення початку перебігу позовної давності має значення не лише момент фактичної обізнаності особи про порушення її права, а й момент, коли вона за об`єктивних обставин могла дізнатися про таке порушення.

Як встановлено судом, шлюб між сторонами розірвано рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 липня 2008 року. Спірна земельна ділянка була придбана 25 січня 2007 року під час перебування сторін у шлюбі та зареєстрована за ОСОБА_2 . При цьому 25 січня 2007 року позивачка особисто надала згоду на придбання чоловіком зазначеної земельної ділянки, а тому була обізнана про існування цього майна та його набуття під час шлюбу.

07 лютого 2017 року ОСОБА_2 відчужив спірну земельну ділянку ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріально та зареєстрованого у встановленому законом порядку. Цього ж дня за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку.

Таким чином, 07 лютого 2017 року відбулося відчуження спірного майна, внаслідок якого було порушено право позивачки на належну їй частку у цьому майні. Водночас із моменту державної реєстрації права власності за іншою особою існувала об`єктивна можливість встановити зміну власника спірної земельної ділянки та з`ясувати стан своїх майнових прав щодо неї.

При цьому позивачка не була сторонньою особою щодо спірного майна, оскільки знала про його придбання під час шлюбу та особисто надавала згоду на його придбання. Відтак після розірвання шлюбу вона мала можливість перевірити правовий статус належного сторонам майна та встановити обставини його подальшого відчуження.

Посилання позивачки на те, що про відчуження земельної ділянки вона фактично дізналася лише у вересні 2024 року, саме по собі не свідчить про те, що до цього часу вона об`єктивно не могла дізнатися про порушення свого права. Позивачкою не наведено та матеріалами справи не підтверджено існування об`єктивних перешкод, які унеможливлювали для неї отримання інформації про правовий статус спірної земельної ділянки та зміну її власника після її відчуження у 2017 році.

Посилання позивачки на усну домовленість сторін після розірвання шлюбу про те, що спірна земельна ділянка залишиться їхньому синові та в подальшому перейде у його власність, також не спростовує можливості позивачки дізнатися про зміну власника земельної ділянки. Доказів існування такої домовленості та її змісту суду не надано. Крім того, сама по собі наявність такої домовленості не позбавляла позивачку можливості перевірити правовий статус спірного майна.

Тривала відсутність звернення позивачки за захистом своїх майнових прав після розірвання шлюбу та після державної реєстрації права власності на земельну ділянку за іншою особою не може сама по собі призводити до відтермінування початку перебігу позовної давності до моменту фактичного отримання нею відповідної інформації.

Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 липня 2026 року у справі № 754/14223/24, відповідно до якого для визначення початку перебігу позовної давності враховується не лише фактична обізнаність особи про порушення права, а й наявність у неї об`єктивної можливості дізнатися про таке порушення. Верховний Суд зазначив, що наявність у особи реальної можливості у будь-який момент з`ясувати стан своїх майнових прав не є підставою для відтермінування перебігу позовної давності до моменту фактичного усвідомлення порушення права.

Отже, перебіг трирічного строку позовної давності у спірних правовідносинах розпочався не пізніше 08 лютого 2017 року та сплив 08 лютого 2020 року.

Із позовом до суду ОСОБА_1 звернулася лише 27 березня 2026 року, тобто більш ніж через дев`ять років після відчуження спірної земельної ділянки та через шість років після спливу трирічного строку позовної давності.

При цьому суд бере до уваги, що позивачка у вересні 2024 року отримала інформацію щодо правового статусу спірної земельної ділянки. Однак зазначена обставина підтверджує лише момент її фактичної обізнаності про зміну власника, а не відсутність у неї можливості дізнатися про таку зміну раніше. Сам по собі факт отримання відповідної інформації у 2024 році не є підставою для обчислення позовної давності саме з цього моменту. Позивачкою не надано доказів існування обставин, які об`єктивно перешкоджали їй своєчасно дізнатися про зміну власника земельної ділянки та звернутися до суду за захистом свого права.

За таких обставин підстав для поновлення пропущеного строку позовної давності суд не вбачає.

Таким чином, незважаючи на встановлення судом порушення права позивачки як співвласника спірної земельної ділянки, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 лютого 2017 року та визнання за нею права власності на 1/2 частку спірної земельної ділянки слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя О.В. ГОЛЯНА