Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №756/10121/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №756/10121/26

Суддя: Тиха О. О.

26.10.2026 Справа № 756/10121/26

Справа № 756/10121/26

Провадження № 2/756/8366/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Тихої О.О., за участю: секретаря судового засідання Лук`янової Л.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просить: розірвати договір купівлі-продажу диференціала коробки перемикання передач F16 Lanos Aveo у зборі, укладений 21.04.2026 між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ; стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені за товар неналежної якості та його транспортування, у розмірі 7 935,78 грн; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 21.04.2026 на інтернет-платформі оголошень « OLX » він замовив у користувача з нікнеймом pashagurash, яким є фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , диференціал коробки перемикання передач F16 Lanos Aveo у зборі (далі - диференціал, товар). В оголошенні продавець зазначив характеристики товару: тип запчастини - оригінал, стан - нове. Вартість товару становила 6 500 грн.

22.04.2026 у відділенні ТОВ «Нова пошта» позивач отримав товар та сплатив 7 935,78 грн, що включало вартість диференціала, вартість послуг доставки та комісію за грошовий переказ.

23.04.2026 під час встановлення диференціала на станції технічного обслуговування (далі - СТО) фахівці виявили, що деталь перебувала в експлуатації: на зубах шестерень наявні сліди механічного зносу. На думку позивача, йому продано вживаний товар під виглядом нового, споживчі властивості та технічні характеристики якого не відповідають належній якості.

Того ж дня позивач зателефонував відповідачу, повідомив про виявлені недоліки та вимагав розірвати договір і повернути кошти. Відповідач пообіцяв надати відповідь, проте надалі перестав виходити на зв`язок і заблокував номер телефону позивача.

01.05.2026 позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою розірвати договір купівлі-продажу та повернути сплачені кошти. Претензію вручено відповідачу 09.05.2026, однак вона залишилася без відповіді та задоволення.

Крім того, позивач зазначив, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях і психологічному стресі через обман з боку продавця, у порушенні нормальних життєвих зв`язків, оскільки через відсутність справної деталі його автомобіль тривалий час перебуває у неробочому стані на СТО, а також у витрачанні часу та зусиль на захист своїх прав. Розмір моральної шкоди позивач оцінив у 5 000 грн.

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 24.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 03.09.2026; відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи позивач не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи, про що постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 27.06.2023 (номер запису 2010350000000339382). Серед видів його діяльності зазначено, зокрема, оптову торгівлю деталями та приладдям для автотранспортних засобів (45.31), роздрібну торгівлю деталями та приладдям для автотранспортних засобів (45.32), роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (47.79), інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (47.99, основний).

Як вбачається з копії оголошення на інтернет-платформі «OLX», опублікованого 04.04.2026 користувачем pashagurash, на продаж запропоновано товар «Дифференціал кпп F16 Lanos Aveo всборі Орігінал Gm» за ціною 6 500 грн. У характеристиках товару зазначено: тип запчастини - оригінал, стан - нове.

Згідно з експрес-накладною ТОВ «Нова пошта» № 20451420547369 21.04.2026 відправник ОСОБА_2 ФОП з відділення № 19 у м. Запоріжжі направив отримувачу ОСОБА_3 до відділення № 151 у м. Києві посилку вагою 3 кг. Вартість доставки становила 172,96 грн, контроль оплати - 7 591 грн.

Відповідно до відомостей відстеження відправлення № 20451420547369 посилку отримано 22.04.2026 о 18 год 59 хв.

Як вбачається з чека переказу коштів ТОВ «НоваПей» від 22.04.2026, ОСОБА_1 з використанням платіжної картки перерахував фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 7 591 грн, ТОВ «Нова пошта» за послуги доставки - 172,96 грн, а також сплатив комісійну винагороду у розмірі 171,82 грн, усього - 7 935,78 грн. Зазначене узгоджується з відомостями АТ «Ощадбанк» про операцію розрахунку в торговельно-сервісній мережі NOVAPAY від 22.04.2026 на суму 7 935,78 грн.

Як вбачається з копії опису вкладення у поштове відправлення, копії квитанції АТ «Укрпошта» та відомостей відстеження поштового відправлення № 0421000138130, 01.05.2026 позивач направив відповідачу претензію, яку вручено адресату 09.05.2026.

Акта огляду чи дефектного акта станції технічного обслуговування, висновку експерта, фото- чи відеофіксації стану диференціала чи інших доказів наявності у товарі слідів експлуатації матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця - фізичної особи, не врегульованих ЦК України, застосовується законодавство про захист прав споживачів (ч. 3 ст. 698 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару. Аналогічне право покупця у разі виявлення недоліків товару, не застережених продавцем, передбачене п. 4 ч. 1 ст. 708 ЦК України.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 24.06.2019 у справі № 185/3592/18-ц (провадження № 61-5074св19) викладено висновок про те, що «на споживача покладається обов`язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця».

У постанові Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 760/17065/17 (провадження № 61-4994св20), ухваленій у спорі споживача з фізичною особою-підприємцем про розірвання договору купівлі-продажу, зазначено: «Дійсно, тягар доказування належності виконання зобов`язання перед споживачем лежить на продавцеві товару, проте як встановив апеляційний суд матеріали справи не містять доказів істотного порушення вимог щодо якості поставленого відповідачем позивачу товару. Стандарти доказування не передбачають обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вирогідним, ніж протилежний.»

Судом встановлено, що 21.04.2026 між позивачем як споживачем та відповідачем як продавцем за допомогою засобів дистанційного зв`язку укладено договір роздрібної купівлі-продажу диференціала, який продавався за описом як оригінальна запасна частина у новому стані. Позивач отримав товар 22.04.2026 та оплатив його. Спірні правовідносини регулюються главою 54 ЦК України та Законом України «Про захист прав споживачів».

Право покупця відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар суми, а також право вимагати розірвання договору в судовому порядку виникає за умови доведення факту передання товару неналежної якості, а для розірвання договору судом - ще й істотності такого порушення. Наявність недоліку товару є обставиною, яку повинен довести споживач; лише після цього на продавця покладається тягар доведення причин виникнення недоліку (ч. 14 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Обґрунтовуючи наявність недоліку товару, позивач послався лише на те, що 23.04.2026 фахівці СТО під час встановлення деталі виявили сліди механічного зносу на зубах шестерень. Проте жодного доказу на підтвердження цієї обставини - акта огляду чи дефектного акта СТО, висновку експерта, фото- чи відеофіксації стану деталі, показань свідків з числа фахівців, які проводили огляд, - позивач суду не надав, клопотань про призначення судової експертизи, допит свідків чи витребування доказів не заявляв. Матеріали справи не містять навіть відомостей про те, на якій саме СТО проводився огляд деталі.

Наявні у справі докази - копія оголошення, експрес-накладна, відомості відстеження відправлень, чек переказу коштів, відомості банку та докази направлення претензії - підтверджують укладення договору, погоджену умову про якість товару, його отримання та оплату, а також звернення позивача до відповідача з претензією. Проте жоден із них не містить відомостей про технічний стан переданого диференціала, тому вони не є доказами того, що товар був вживаним або мав інші недоліки. Твердження про недоліки товару, викладені у претензії та позовній заяві, є позицією самого позивача і без підтвердження належними доказами не можуть бути покладені в основу рішення суду.

Суд враховує, що відповідач на претензію не відповів, у судове засідання не з`явився і відзиву не подав. Однак ці обставини не звільняють позивача від обов`язку довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги: заочне рішення ухвалюється на підставі наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 280 ЦПК України), а неподання відзиву має наслідком вирішення справи за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України), а не визнання доведеними тверджень позивача. Залишення претензії без відповіді також не є визнанням продавцем наявності недоліку товару.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами передання йому товару неналежної якості, а також порушення відповідачем умов договору, у тому числі істотного. Відтак підстави для розірвання договору купівлі-продажу від 21.04.2026 та стягнення з відповідача сплачених коштів у розмірі 7 935,78 грн відсутні.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

У постанові Верховного Суду від 12.11.2025 у справі № 757/33008/22-ц (провадження № 61-12164св24) зазначено: «Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала таку шкоду; наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою особи та результатом цієї поведінки - моральною шкодою; вина завдавача такої шкоди. У разі встановлення особи, яка завдала моральну шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач має довести наявність цієї шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між нею та протиправною поведінкою її завдавача; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини з його боку.»

Оскільки позивач пов`язує завдання йому моральної шкоди з продажем товару неналежної якості та незадоволенням його претензії, а протиправність поведінки відповідача, тобто передання товару з недоліками, у справі не доведена, а в задоволенні основних вимог споживача відмовлено, підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди також відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивач просив стягнути з відповідача 13 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав договір про надання правової допомоги/юридичних послуг № 29042606 від 29.04.2026, укладений з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , та акт № 29042606 приймання-передачі наданих послуг від 01.05.2026.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача, тому підстави для стягнення цих витрат із відповідача відсутні.

Крім того, за змістом ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України розподілу між сторонами підлягають витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) дійшла висновку, що «витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України». Доказів того, що ОСОБА_4 є адвокатом, матеріали справи не містять.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідач судових витрат не поніс, тому питання про розподіл судового збору судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 263-265, 268, 273, 274, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

Суддя О.О. Тиха

Оригінал: reyestr.court.gov.ua