Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №164/1812/21 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа: 164/1812/21

п/с 2/164/56/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року. Селище Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді Токарської І.С.,

з участю секретаря Власюка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Маневичі Волинської області цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі – АТ КБ «ПРИВАТБАНК») через свого представника звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1 . Позов мотивували тим, що відповідачка з метою отримання банківських послуг підписала Заяву №б/н від 4 липня 2007 року та при підписанні анкети заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» між нею та Банком Договір про надання банківських послуг (далі – Договір), що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які згідно заяви отримані відповідачкою для ознайомлення в письмовій формі. Копія «Умов та правила надання банківських послуг» та «Тарифів» додаються до позовної заяви, а з метою підтвердження їх відповідності (автентичності) також надається копія наказу Банку про їх затвердження. Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). Банком були виконані зобов`язання у повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту (17 000 гривень). ОСОБА_1 зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором та випискою по рахунку. Таким чином, у порушення п.6.5 Договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка зобов`язання не виконала. У редакції Умов та Правил, що почали діяти з 1 березня 2019 року згідно з п.2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181 –го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% для картки «Універсальна» та 84,0% для картки «Універсальна голд». Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за цим Договором. Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за днем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання клієнта вважаються простроченими. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідачка має заборгованість в сумі 18 521,1 копійку, з яких 14 965, 05 гривень заборгованість за тілом кредиту та 3 3556, 56 заборгованість за простроченими відсотками. Так як відповідачка продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, звернулися до суду із цим позовом, який просили задовольнити, стягнути із ОСОБА_1 заборгованість у сумі 18 521, 61 гривню та 2270 гривень судових витрат.

Представником відповідачки ОСОБА_2 було скеровано суду письмові пояснення, в який зазначив, що його довірителька заперечує позовні вимоги, оскільки ніколи не укладала кредитних договорів та договорів про надання банківських послуг із позивачем. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не доведено, що ОСОБА_1 взагалі отримувала якісь кошти в кредит, так як у позові не зазначено, де мало місце укладення кредитного договору. Відповідачка ОСОБА_1 ніколи не була в м.Києві, де знаходиться центральний офіс позивача, в анкеті – заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ній зазначено лише особисті дані відповідача, не зазначено тип картки, валюта кредиту, тип кредитного ліміту, суму кредитного ліміту, не зазначено процентної ставки, строк дії кредитного договору, порядок погашення заборгованості, штрафних санкцій. Наданий банком витяг з Умов і Правил надання банківських послуг відповідачкою не підписаний, а позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про те, що при підписанні сторонами анкети – заяви діяли Умови і Правила надання банківських послуг саме в такій редакції, а тому не можна вважати їх складовою частиною укладеного договору. Тарифи про умови кредитування з використанням кредитних карток «Універсальна, 30 днів пільгового кредиту», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Голд», якими визначено розмір процентів та штрафних санкцій, також не можуть бути належним та допустимим доказом підставою заявлених вимог, оскільки в заяві – анкеті відсутні відомості про вид картки, яка була видана відповідачці і тарифи нею не підписані. Роздруківка із сайту позивача належним доказом не може бути, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування і, крім того, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Умови кредитування розуміла відповідачка, була ознайомлена і погодилася із ними, підписуючи заяву – анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг позивача, а також те, що вказані документи на момент підписання анкети – заяви взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, пені, штрафів та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Сторони по справі не обумовили у письмовому вигляді ціни договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. За таких обставин вважає, що заявлені позовні вимоги безпідставні та не підлягають до задоволення.

Представником позивача на пояснення представника відповідачки були подані заперечення, у яких просили взяти до уваги те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №б/н від 4 липня 2007 року. При оформленні кредиту заява на отримання кредиту підписується повнолітньою дієздатною особою, чим підтверджується, що позичальник ознайомлений із Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, підтверджує згоду на те, що Заява, Умови надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та тарифи складають між ним і банком Договір про надання банківських послуг. Тобто, в цьому випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах і таким чином між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином законодавству України не суперечить і між сторонами були здійснені всі необхідні дії, які вказують на вчинення двостороннього кредитного договору. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 16 років і позичальник в банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він не знав про розмір процентних ставок і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він не здійснював, доказом чого є розрахунок заборгованості та виписка по рахунку. Із наданої банком виписки чітко прослідковується, що відповідачці було встановлено кредитний ліміт і вона ним користувалася, а, отже, й отримала кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення таких операцій є неможливим без наявності картки. Із розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів убачається, що відповідачкою частково заборгованість за договором сплачувалася, розрахунок заборгованості не спростований і можна дійти висновку, що правовідносини між сторонами тривають і належним чином позичальницею зобов`язання не виконані, а тому просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити та взяти до уваги матеріали службової перевірки банку, якими також підтверджується обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Представник відповідачки позов заперечив, вважає його необґрунтованим і просив також суд взяти до уваги, що його довірителька після перенесеної хвороби не може самостійно рухатися, через що була позбавлена фізичної можливості особисто знімати кошти, а також розглянути справу за її відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, представником надано суду відповідь із ТОВ «КСМ «БІХЕЛСІ», із якої вбачається, що ОСОБА_3 згідно зі встановленими діагнозами не може вільно пересуватися та брати участь у судових засіданнях.

Заслухавши учасників справи, дослідивши у судовому засіданні матеріали та подані докази, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що з метою отримання банківських послуг відповідачка ОСОБА_3 підписала Заяву №б/н від 4 липня 2007 року та при підписанні анкети заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» між нею та Банком Договір про надання банківських послуг (далі – Договір), що підтверджується її підписом у заяві, погодивши, що банк надає їй можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту (17 000 гривень). ОСОБА_1 , у свою чергу, зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.

17 серпня 2020 року ОСОБА_1 особисто підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, отримала кредитну картку в банку, що підтверджується фото з програмних комплексів банку, де зображена відповідачка з карткою в руках (а.с. 216).

Як убачається із виписки про рух коштів за рахунком ОСОБА_1 за період із 4 липня 2007 року по 15 листопада 2021 року, відповідачка користувалася кредитними коштами та частково погашала заборгованість.

Згідно з поданим позивачем розрахунком заборгованості за договором №б/н від 4 липня 2007 року, укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , станом на 31 травня 2015 року заборгованість за кредитом становила 2 566, 99 гривень (а.с.4-7).

Згідно з поданим позивачем розрахунком заборгованості за договором №б/н від 30 червня 2019 року, укладеним між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , заборгованість станом на 30 червня 2019 року за кредитом становила 7 18 521, 61 гривень, з них погашено заборгованості за тілом кредита 7600, 32 гривень, погашено заборгованості за тілом кредита 1948,55 гривень, погашено заборгованості по нарахованих відмотках 1104,66 гривень, погашено заборгованості по прострочених відсотках 1659,09 гривень, в тому числі заборгованість за тілом кредита 14 965,05 гривень та заборгованість за простроченими відсотками 3 556, 56 гривень. (а.с.8 -12).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 цього Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, передумовою для виникнення у позичальника обов`язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання і використання кредитних коштів відповідачем.

Факт отримання та використання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором та випискою за договором, в яких відображений рух коштів, а саме: використання кредитних коштів позичальником.

Розрахунок заборгованості за кредитом сторона відповідача не спростувала, як і не надала суду належних та допустимих доказів причин не звернення до позивача із відповідними заявами про неправильне нарахування відсотків чи можливі шахрайські дії сторонніх осіб.

Випискою по рахунку підтверджується те, що відповідачка до певного часу належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про обізнаність умов кредитування та визнання своїх зобов`язань за договором.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що в порушення умов договору та статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка належним чином умови кредитного договору не виконала, кредит не погасила та не сплатила відсотки за користування ним, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, а тому з відповідачки слід стягнути на користь позивача встановлену в судовому засіданні суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 247, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 207, 509, 526, 527, 530, 626, 628, 633, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 4 липня 2007 року у розмірі 18 521 (вісімнадцять тисяч п`ятсот двадцять одну) гривню 61 копійку.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» 2 270 гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: 01001, м.Київ, вул Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_1 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 23 жовтня 2026 року.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області І.С. Токарська