Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №383/1627/26 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1627/26

Номер провадження 2/383/1096/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Бондаренко В.В.,

при секретарі судового засідання - Ляховецькій В.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 18.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» (далі - ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №85858 у формі електронного договору з використанням електронного підпису на суму 3500,00 грн., за яким відповідач взяті на себе зобов`язання в повному обсязі не виконав.

23.12.2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») укладено договір факторингу №23122024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» своє право вимоги заборгованості, зокрема, згідно з реєстром прав вимоги від 23.12.024 року №Б/Н до договору факторингу перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №85858 від 18.06.2023 року.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань та має заборгованість по кредитному договору у сумі 12775 грн. 00 коп., яка складається з: 3500 грн. 00 коп. - сума кредиту, 9275 грн. 00 коп. - проценти за користування кредитом, позивач просив суд стягнути зазначену заборгованість з відповідача на свою користь, а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп., та на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. 00 коп.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Цією ж ухвалою частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с.53-55).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В прохальній частині вимог позовної заяви просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.7 зворот).

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду від неї надійшла заява, у якій вона зазначила, що позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3500,00 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 2450,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог просила відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю. Також відповідачка просила розглянути справу за її відсутності (а.с.67). Відзиву на позовну заяву не подала.

Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.06.2023 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту №85858 (далі - кредитний договір), за умовами п.п.1.1. Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 3500 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (а.с.31-34).

Відповідно до п.1.2. кредитного договору кредит надається строком на 14 днів, тобто до 01-07-2023. Строк дії договору 14 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.

Згідно з п.1.3. кредитного договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1825 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Пунктом 1.4. кредитного договору кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

Відповідно до п.1.5. кредитного договору датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.

Згідно з п.1.6. кредитного договору невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.aviracredit.com.ua.

Пунктом 4.3.7. кредитного договору передбачено, що клієнт має право подовжити (пролонгувати) строк повернення кредиту на 10 днів. Для цього він зобов`язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату пролонгації проценти за користування кредитом. Продовження (пролонгація) строку погашення заборгованості за Договором (строку виконання грошового зобов`язання)/строку кредитування/строку дії договору здійснюється без змін умов попередньо укладеного Договору.

Додатком №1 до Договору про надання фінансового крелиту №85858 від 18.06.2023 року сторонами погоджено графік розрахунків та загальна вартість кредиту (а.с.35).

Вказаний кредитний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор KL1848, який направлений на номер телефону НОМЕР_1 18.06.2023 13:50:01, номер картки НОМЕР_2 та використаний відповідачем для підписання кредитного договору (а.с.19).

18.06.2023 року ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» перераховано грошові кошти в сумі 3500 грн. на номер банківської картки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що підтверджується підтвердженням щодо здійснення грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» (а.с.28 зворот).

Зазначене вище також підтверджується випискою по картці № НОМЕР_3 за період з 18.06.2023 року по 18.06.2023 року та інформацією від 14.10.2026 року, наданими АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду, з яких вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банку емітовано карту № НОМЕР_3 на яку 18.06.2023 року зараховано переказ на суму 3500 грн. 00 коп. (а.с.64-65).

23.12.2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №23122024 відповідно до умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором (п.2.1. договору факторингу) (а.с.20-24). Згідног п.1.6. договору факторингу перелік вимог до Боржників, що відступає за цим договором, форма реєстру прав вимоги наведена в Додатку №1 до цього договору.

Згідно витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №23122024 від 23.12.2024 року ТОВ«Діджи Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 85858 від 18.06.2023 року в загальному розмірі 12775 грн. 00 коп., з яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 3500 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками становить 9275 грн. 00 коп. (а.с.12).

На підтвердження оплати за право вимоги згідно договору факторингу №23122024 від 23.12.2024 року та реєстру №б/н від 23.12.2024 року надано платіжні інструкції від 13.02.2025 року №11417 та від 15.01.2025 року №11146 (а.с.38 - 38 зворот).

Також позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором №85858 від 18.06.2023 року, з яких вбачається, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором. Станом на 16.12.2024 року заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена та становить 12775 грн. 00 коп., з яких: 3500 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 9275 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками (а.с.13-16).

Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема, поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З огляду на викладене вище, враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення кредитного договору №85858 від 18.06.2023 року узгоджується з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За нормою ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 року №911/19/19 зазначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс», як правонаступник первісного кредитора, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №85858 від 18.06.2023 року в сумі 12775 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 3500 грн. 00 коп. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 9275 грн. 00 коп.

Тіло кредиту це основна сума грошей, яку позичальник отримує від фінансової установи і зобов`язаний повернути, без урахування відсотків та додаткових комісій.

Оскільки доказів погашення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3500,00 грн матеріали справи не містять, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3500,00 грн.

Водночас, щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом слід зазначити таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначається, що припис абзацу другого частини першої станні 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою станні 1050 ЦК України (пункт 91).

Позивачем не надано доказів виконання відповідачем ОСОБА_1 встановлених пунктом 4.3.6 кредитного договору умов продовження строку кредитування, а саме позичальником не сплачено нараховані на дату пролонгації проценти за користування кредитом.

Натомість з наданого позивачем розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» (а.с.13-17), встановлено, що ОСОБА_1 не було сплачено жодного платежу за вказаним кредитом, таким чином сторонами не здійснено пролонгацію кредитного договору відповідно до пункта 4.3.7. кредитного договору.

Судом встановлено, що сторони погодили розмір відсотків - 5 % на добу від суми кредиту за договором, строк дії якого, згідно п.1.2 Договору 14 днів, після спливу якого, у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки в сумі 2450,00 грн, виходячи з такого розрахунку: 3500,00 (сума кредиту) х 5% (проценти на добу) х 14 (днів).

Решта нарахованих процентів, починаючи з 02.07.2023 року не підлягають стягненню з відповідача, оскільки таке нарахування здійснено за межами строку кредитування.

У зв`язку з викладеним позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за кредитним договором у розмірі 3500,00 грн та процентів за користування кредитом за період з 18.06.2023 року до 01.07.2023 року у розмірі 2450,00 грн, а всього на суму 5950,00 грн.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції в національній валюті №85858 від 28.07.2026 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662 грн. 40 коп. (а.с.1).

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають частковому задоволенню, відтак, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір пропорційно до суми задоволених судом вимог в сумі 1240 грн. 03 коп.

За змістом ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн. 00 коп.

На підтвердження надання позивачу правничої допомоги у розмірі 6000 грн. 00 коп. до матеріалів справи долучено копії: договору про надання правової допомоги №42649746/01 від 01.06.2026 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с.25-27); Додаткову угоду №85858 до Договору про надання правової допомоги №42649746/01 від 01.06.2026 року (а.с.28); детальний опис робіт (наданих послуг) від 29.06.2026 року (а.с.18); акт надання послгу на підтвердження факту надання правової допомоги від 29.06.2026 року (а.с.10); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №11628/10 від 29.07.2024 року (а.с.39); посвідчення адвоката (а.с.40).

З врахуванням вищевикладене, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, та враховуючи, що позовні вимоги було задоволено частково, доказів неспівмірності витрат на правову допомогу відповідачем до суду не надано, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 2794 грн. 52 коп. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №85858 від 18.06.2023 року в загальній сумі 5950 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп., яка складається з наступного: 3500 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 2450 грн. 00 коп. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 03 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2794 (дві тисячі сімсот дев`яносто чотири) грн. 52 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1 м. Бровари, Київська область, п.і. 07406.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 26.10.2026 року.

Суддя В.В. Бондаренко