Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №383/711/26 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Суд: Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №383/711/26

Суддя: Бондаренко В. В.

Справа № 383/711/26

Номер провадження 2/383/613/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді – Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Зербул С.В.,

представника позивача – адвоката Мельник О.В. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача – адвоката Швидич Т.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом є власником земельної ділянки загальною площею 9,7305 га, кадастровий номер 3520881600:02:000:0133, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Василівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

За договором оренли землі, укладеного між ним та ОСОБА_2 , зареєстрованого Устинівською селищною радою 15.04.2020 року, номер запису про право оренди 36299596, вказана земельна ділянка була передана в оренду відповідачу.

Згідно умов договору оренди, орендна плата становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Однак відповідач орендну плату за 2020-2025 роки не сплачував взагалі, чим істотно порушив умови договору оренди, що позбавило до позбавлення його права на отримання того, на що розраховував при укладенні договору. Крім того відповідач систематично не сплачує податок на землю, зокрема за 2024-2025 роки отримав відповідне податкове повідомлення-рішення від 31.07.2025 року ГУДПС у Кіровоградській області №463212-24/11-23.

Посилаючись на вказані обставини позивач уточнивши позовні вимоги в частині зазначення кадастрового номера земельної ділянки (а.с.91-95) просив:

розірвати договір оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований Устинівською селищною радою від 15.04.2020 року, номер запису про право оренди: 36299596, щодо земельної ділянки загальною площею 9,7305 га, кадастровий номер 3520881600:02:000:0133, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Василівська сільська рада, Бобринецький район, Кіровоградська область;

стягнути з ОСОБА_2 на його користь орендну плату за період з 2020-2025 роки в розмірі 57744 грн. 21 коп.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області в складі головуючої судді Адаменко І.М. від 08.05.2026 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с.23-25).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області в складі головуючої судді Адаменко І.М. від 14.05.2026 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Мельник О.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів (а.с.29-30).

29.06.2026 року від представника відповідача адвоката Швидич Т.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позову просила відмовити. В обгрунтування заперечень зазначила, що у зв`язку із скрутним фінансовим становищем позивача останній звернувся по відповідача за фінансовою допомогою. Так, 16.12.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кіріченко Г.М. та зареєстровано в реєстрі за №796, відповідно до умов якого відповідач передав у власність позивача грошові кошти у сумі 710100 грн., а позивач зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів на умовах, визначених цим договором. Факт передачі грошових коштів відбувся до підписання договору позики, що підтверджується абзацом 2 пункту 1 договору. У підпункті «б» пункту 2 договору позики сторони дійшли згоди, що остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 06.10.2017 року. На даний час позивач не здійснив повернення суми позики ні повністю, ні частково. Також, у період з 2017 по 2020 рік позивач неодноразово звертався до відповідача з проханнями відстрочити виконання грошового зобов`язання, посилаючись на скрутне фінансове становище. Зважаючи на довірчий характер відносин між сторонами, відповідач утримувався від вжиття заходів примусового стягнення грошових коштів за договором позики. 07.05.2018 року відповідач додатково передав позивачу на його прохання 15000 доларів США на підставі власноручної розписки відповідача. У зв`язку із неможливістю повернути кошти позивач у 2020 році звернувся до відповідача з пропозицією передати йому в оренду на 49 років земельну ділянку, однак орендна плата відповідачем сплачуватись не буде, а зараховуватиметься в рахунок погашення заборгованості позивача перед відповідачем за договором позики від 16.12.2016 року. На виконання вказаної домовленості між сторонами 14.04.2020 року було укладено договір оренди землі, за яким в оренду відповідачу передана земельна ділянка з кадастровим номером 3520881600:02:000:0133. У свою чергу відповідач не висував жодних претензій позивачу щодо повернення отриманої позивачем суми грошових коштів за договором позики. При цьому позивач також не висував жодних вимог до відповідача щодо сплати заборгованості з орендної плати за договором оренди. Фактично сторони узгодили між собою взаємозалік зустрічних однорідних вимог. Крім того, 10.12.2020 року, знову посилаючись на скрутне матеріальне становище, позивач отримав від відповідача у борг додатково 6433 долари США на підставі боргової розписки. У зв`язку з повномасштабним збройним вторгненням, яке призвело до значного погіршення загальної економічної ситуації в країні, відповідач не пред`являв вимог про повернення боргу аж до грудня 2025 року. Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29.04.2026 року у справі №383/1735/25 з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість: за розпискою від 07.05.2018 року – 15000 доларів США; за розпискою від 10.12.2020 року – 6433 долари США основного боргу та 2316 доларів США відсотків. Загалом стягнуто 23749 доларів США. При цьому відповідач не заявляв вимог про стягнення заборгованості за договором позики від 16.12.2016 року, зважаючи на домовленості у рамках договору оренди. 24.04.2026 року діючи недобросовісно, всупереч досягнутим сторонами домовленостям, позивач подав позов про розірвання договору оренди земельної ділянки. Позивач жодного разу не звернувся до відповідача щодо отримання дублікату чи копії договору оренди, стосовно виплати заборгованості з орендної плати, що свідчить про те, що у позивача не було наміру в отриманні орендної плати. Подання позивачем позову про розірвання договору оренди свідчить про його недобросовісну та суперечливу поведінку. Крім того зазначила, що відповідачем відповідно до ст.601 ЦК України направлено позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.06.2026 року за договором позики від 16.12.2016 року в сумі 57744,21 гривень у рахунок погашення зобов`язання відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 14.04.2020 року за 2020-2025 роки на загальну суму 57744,21 гривень (а.с.39-43).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області в складі головуючої судді Адаменко І.М. від 04.08.2026 року задоволено клопотання представника відповідача адвоката Швидич Т.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів (а.с.72-73).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області в складі головуючої судді Адаменко І.М. від 04.08.2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Швидич Тетяни Василівни про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (а.с.81-84).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренко В.В. від 07.09.2026 року прийнято до провадження цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.105).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренко В.В. від 15.10.2026 року задоволено заяви представника позивача адвоката Мельник Олени Володимирівни та представника відповідача адвоката Швидич Тетяни Василівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.138-139).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренко В.В. від 20.10.2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача – адвоката Швидич Т.В. про врегулювання спору за участю судді та у задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Швидич Т.В. про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (а.с.140-143).

Представник позивача адвокат Мельник О.В. в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.

Представник відповідача адвокат Швидич Т.В. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 9,7305 га, кадастровий номер 3520881600:02:000:0133, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Василівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, що підтверджується: копією свідоцтва про право на спадщину, виданого 09.04.2020 року державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Дроздовою О.П., зареєстроване в реєстрі за №295 (а.с.9); копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №59980995, виданого 09.04.2020 року (а.с.10); копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №206449017 від 09.04.2020 року (а.с.11).

Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 передав в оренду ОСОБА_2 за договором оренди землі від 14.04.2020 року строком на 49 років, на підставі якого 15.04.2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди, номер запису про інше речове право: 36299596, що підтверджується: копією договору оренди землі (а.с.45); копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №207163686 від 21.04.2020 року (а.с.46); копією інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 07.01.2026 року (а.с.12).

Договором оренди землі в пунктах 9-13, 33, 34, 38 сторони визначили наступні умови:

9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить у 2020 році 8799,67 грн. По бажанню орендодавця, за домовленістю з орендарем, орендна плата може бути видана натуральною продукцією або в грошовій формі на обумовлений сторонами термін наперед.

10. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється на момент укладання договору.

11. Орендна плата вноситься щорічно до 25 грудня, або в інші терміни за взаємною згодою орендаря та орендодавця.

12. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними документами (актами, накладними та ін.).

13. Розмір орендної плати переглядається через чотири роки після укладення договору.

33. Дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та унаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

34. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

38. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами.

16.12.2016 року між ОСОБА_2 (надалі – позикодавець) та ОСОБА_1 (надалі – позичальник) було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області Кіріченко Г.М. та зареєстровано в реєстрі за №796, відповідно до умов п. 1 якого позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти у сумі 710100 грн., а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів на умовах, визначених цим договором. Передачу грошей здійснено до підписання цього договору. Факт підписання договору позичальником буде свідчити про отримання ним усієї вказаної у договорі грошової суми та про відсутність будь-яких претензій, які б стосувалися цього питання, що підтверджується його копією (а.с.47-48).

У підпункті «б» пункту 2 договору позики сторони дійшли згоди, що остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 06.10.2017 року.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29.04.2026 року по справі №383/1735/25, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість: за договором позики від 07.05.2018 року в сумі 15000 доларів США; за договором позики від 10.12.2020 року в сумі 8749 доларів США (а.с.49-56).

26.06.2026 року відповідачем відповідно до ст.601 ЦК України направлено на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.06.2026 року за договором позики від 16.12.2016 року в сумі 57744,21 грн. у рахунок погашення зобов`язання відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 14.04.2020 року за 2020-2025 роки на загальну суму 57744,21 грн. (а.с.57-59).

На підставі частини другої статті 95 Земельного Кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 4 статті 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

За змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, відповідно до приписів статті 14 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV від 6 жовтня 1998 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України «Про оренду землі») передбачено, істотні умови договору оренди землі, серед яких і орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі статтею 410 ЦК України землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування землею.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно із частиною 1 статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті д) частини першої статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначила, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію – значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, – відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 липня 2019 року у справі №289/12204/17, (провадження 14-246 цс 19), від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, (провадження14-126цс19) вказувала, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначив, що відповідач упродовж 2020-2025 років не сплачував орендну плату, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку позивача наведеного у позовній заяві, складає 57744 грн. 21 коп.

Таким чином, суд вважає, що з наданих сторонами доказів та встановлених судом обставин слідує, що ОСОБА_2 допущено систематичне невиконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2020-2025 роки за користування належною позивачу земельною ділянкою, що є істотним порушенням умов договору оренди землі.

Отже, установлена у цій справі несплата орендної плати протягом п`яти років свідчить про систематичне порушення відповідачем договірних зобов`язань, що відповідно до наведених положень законодавства є достатньою підставою для дострокового розірвання договору оренди землі.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати. Так, за розрахунком позивача загальна сума орендної плати за 2020-2025 роки складає 57744 грн. 21 коп., розмір якої сторона відповідача визнає та звернулась до позивача з пропозицією її зарахувати в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 16.12.2016 року.

Оскільки факт наявності заборгованості з орендної плати за 2020-2025 роки підтверджений матеріалами справи, а належних доказів її погашення відповідач не надав, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 57744 грн. 21 коп. також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підтвердження своїх заперечень проти позову ОСОБА_2 посилався на посвідчений нотаріально договір позики від 16.12.2016 року, відповідно до якого позивач отримав від нього грошові кошти у сумі 710100 грн., за яким виникла заборгованість, в рахунок погашення якого позивач передав відповідачу в користування земельну ділянку, чим узгодили між собою взаємозалік зустрічних однорідних вимог. Таку позицію відповідача суд оцінює критично, оскільки вона суперечить положенням договору оренди землі від 14.04.2020 року, які містяться в пунктах 9- 11, відповідно до яких орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 25 грудня. Положень про зарахування орендної плати в рахунок погашення боргу договір оренди також не містить.

Безпідставними є доводи ОСОБА_2 про досягнення між сторонами усної домовленості про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором позики від 16.12.2016 року в сумі 57744,21 грн. у рахунок погашення зобов`язання відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 14.04.2020 року за 2020-2025 роки на загальну суму 57744,21 грн., оскільки договір оренди землі укладений в письмовій формі, та відповідної угоди про зарахування орендної плати в рахунок погашення боргу за договором позики в письмовій формі між сторонами не укладено.

Крім того, предметом розгляду у цій справі є встановлення факту сплати відповідачем орендної плати за договором оренди землі за спірний період, а не встановлення наявності у позивача перед відповідачем боргового зобов`язання за договором позики від 16.12.2016 року.

Враховуючи викладене, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позову повністю, оскільки обставини, зазначені позивачем в позовній заяві обґрунтовані та доведені належними доказами, з метою ефективного захисту порушеного права, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про розірвання договору оренди землі від 14.04.2020 року та стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 57744 грн. 21 коп.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати – задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі від 14.04.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки загальною площею 9,7305 га, кадастровий номер 3520881600:02:000:0133, яка знаходиться на території Василівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, зареєстрований 15.04.2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 36299596.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 14.04.2020 року за 2020-2025 роки в розмірі 57744 (п`ятдесят сім тисяч сімсот сорок чотири) грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2662 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 26.10.2026 року.

Суддя В.В. Бондаренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua