Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №712/6687/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа №712/6687/26

Провадження №2/712/4050/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Чапліної Н.М., за участі секретаря судового засідання Дрінясової П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

У С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» звернувся до Соснівського районного суду м.Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №58206-01/2026 від 29.01.2026 у розмірі 30485,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 січня 2026 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання кредиту № 58206-01/2026, відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти в розмірі 13 400,00 грн.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка пройшла процедуру реєстрації та ідентифікації, ознайомилася з умовами кредитування, паспортом споживчого кредиту, погодила запропоновані умови та підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов договору позивач 07 травня 2026 року перерахував відповідачці кредитні кошти в розмірі 13 400,00 грн на зазначену нею банківську картку.

Однак відповідачка належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала, у зв`язку із чим утворилася заборгованість.

Позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості за договором становить 30485,00 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 13400 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 9045 грн.; сума заборгованості за комісією становить 1340 грн.; сума заборгованості за штрафними санкціями становить 6700 грн.

Посилаючись на порушення відповідачкою умов кредитного договору та положення статей 526, 610, 611, 625, 1048, 1054 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідачки зазначену заборгованість у повному обсязі, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у справі призначене судове засідання

28.05.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, сформований у системі електронний суд представником відповідача адвокатом Стратілатовим К.Г. 27.05.2026, у якому відповідач частково визнав позовні вимоги в сумі 13400,0 грн заборгованості по тілу кредиту та заборгованості по процентам за користування кредитом - в сумі 9045,0 грн, зазначив, що не погоджується із вимогами позивача про стягнення штрафних санкцій в сумі 6700 грн, оскільки вони нараховані у період воєнного стану, що не відповідає п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Позивач не зазначив та не надав доказів наявності та переліку будь-яких додаткових та/або супутніх послуг, за які договором встановлена комісія в розмірі 1340,0 грн. У зв`язку з цим умова кредитного договору, яким така комісія встановлена, є нікчемною, тому у задоволенні вимог про стягнення комісії просив відмовити. Вказав, що з урахуванням часткового визнання відповідачем позову, з нього має бути стягнутий судовий збір в розмірі 980,12 грн. (1960,23 * 50 %), а позивачу має бути повернено з державного бюджету інші 50 % сплаченого судового збору, а саме: 980,11 грн.

Щодо витрат на правову допомогу відповідач вказав, що витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України. В даному випадку надання «професійної правничої допомоги» позивач підтверджує договором № 44022416 від 02.01.2026 року, що укладений між позивачем та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 , та актом надання послуг № 58206-01/2026 від 24.04.2026 року, що укладений між позивачем та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 . Тобто ОСОБА_2 надавала послуги позивачу саме, як фізична особа – підприємець, а не як адвокат. У зв`язку з цим такі витрати позивача не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані. Оскільки справа є малозначною, а позовна заява – стандартною та не складною, тому юридичні послуги у цій справі не вимагають від виконавця багато часу та не становлять великого обсягу робіт, отже розмір таких витрат підлягає зменшенню. У відзиві представник відповідача просив розглядати справу за відсутності відповідача та представника.

01.06.2026 до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, сформована у системі Електронний суд 29.05.2026, у якій зазначено, у даному випадку кредитний договір було укладено вже під час дії воєнного стану, коли Відповідач був обізнаний: - про наявність воєнного стану; - про економічну ситуацію в державі; - про можливі фінансові ризики; - про власний матеріальний стан та можливість виконання зобов`язання. Тобто Відповідач добровільно прийняв на себе відповідні договірні зобов`язання вже в умовах воєнного стану та після тривалого періоду його дії. Сам по собі факт дії воєнного стану не має автоматичного наслідку у вигляді повного звільнення особи від виконання взятих на себе зобов`язань. Сам факт здійснення адвокатом діяльності як фізичною особою — підприємцем жодним чином не свідчить про те, що така особа не є адвокатом або не здійснює адвокатську діяльність. Позивачем до матеріалів справи надано: - договір про надання правничої допомоги; - акт наданих послуг; - документи на підтвердження понесених витрат; - документи, що підтверджують повноваження представника. При цьому представництво інтересів Позивача у справі здійснюється саме адвокатом, повноваження якого підтверджені у встановленому законом порядку.

Представник позивача у позовній заяві та відповіді на відзив просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позов просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві на позов просив розглядати справу за відсутності відповідача та його представника.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяви сторін, матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 29 січня 2026 року о 08 годині 17 хвилин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 58206-01/2026.

Відповідно до пункту 1.1 договору Товариство надає клієнту споживчий кредит у розмірі 13 400,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору кредит надається для задоволення власних потреб позичальника, не пов`язаних із підприємницькою або незалежною професійною діяльністю, строком на 120 днів.

Датою надання кредиту визначено 29 січня 2026 року, а кінцевою датою його повернення – 28 травня 2026 року.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90 % на день на залишок основної суми боргу. Тип процентної ставки – фіксована.

Цим же пунктом передбачено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 1 340,00 грн, що становить 10 % від суми кредиту.

Комісія нараховується одноразово в дату видачі кредиту, включається до загальної вартості кредиту та не може бути збільшена кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до пункту 1.4.1 договору денна процентна ставка, розрахована з урахуванням загальних витрат за споживчим кредитом, становить 0,98 %.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення договору становить 2 572,74 %.

Загальні витрати за кредитом протягом погодженого строку кредитування визначено в розмірі 15812.00 грн.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача становить 29212.00 грн., включаючи основну суму кредиту та всі передбачені договором витрати за умови належного виконання зобов`язань відповідно до графіка платежів.

Згідно з пунктом 1.5 договору Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів та комісії визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується – Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що кредит надається позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку № НОМЕР_1 - 80xx - xxxx - 9365.

Кредит вважається наданим у день перерахування кредитодавцем коштів за зазначеними позичальником реквізитами.

Відповідно до пунктів 2.13–2.18 договору укладенню кредитного договору передували ідентифікація та верифікація позичальника, надання йому інформації про умови кредитування, паспорта споживчого кредиту та пропозиції укласти договір.

Акцептування пропозиції здійснювалося шляхом введення одноразового ідентифікатора, отриманого позичальником засобами електронного зв`язку.

Таким чином, договір укладено в електронній формі з дотриманням передбаченої сторонами процедури його підписання.

Відповідно до пункту 3.1 договору повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом та комісії здійснюються у строки, визначені графіком платежів.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються в межах строку кредитування, визначеного пунктом 1.2 договору, на суму кредиту або його залишок, виходячи з фактичного строку користування кредитними коштами, за кожен календарний день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту включно.

Комісія за видачу кредиту нараховується у відсотковому відношенні від суми виданого кредиту та підлягає сплаті у першому платіжному періоді відповідно до графіка платежів.

Згідно з пунктом 3.2 договору сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за видачу кредиту, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.

Пунктом 3.7 договору визначено черговість погашення заборгованості у разі недостатності здійсненого позичальником платежу для виконання зобов`язання у повному обсязі.

Крім того, пунктом 5.3 договору передбачено відповідальність позичальника за порушення строків виконання грошових зобов`язань у вигляді штрафу.

На виконання умов кредитного договору позивач перерахував відповідачці грошові кошти в сумі 13 400,00 грн, що підтверджується квитанцією платіжного сервісу iPay.ua про зарахування коштів № 991121659 від 29.01.2026 та інформацією, у якій відображено перерахування коштів.

Із зазначеної квитанції вбачається, що на банківську картку № НОМЕР_2 зараховано 132400,00 грн. Реквізити картки відповідають реквізитам, зазначеним у пункті 1.6 кредитного договору.

Таким чином, факт надання кредитних коштів у погодженому сторонами розмірі підтверджується письмовими доказами.

Водночас позивач зазначає, що відповідачка не виконала своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів.

За наведеними позивачем відомостями, заборгованість відповідачки становить 30485,00 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 13400 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 9045 грн.; сума заборгованості за комісією становить 1340 грн.; сума заборгованості за штрафними санкціями становить 6700 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначила, ща визнає позовні вимоги в загальні сумі 22445,0, що складається з 13400,0 грн заборгованості по тілу кредиту та заборгованості по процентам за користування кредитом - в сумі 9045,0 грн.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема шляхом примусового виконання обов`язку в натурі.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 205, 207, 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладення електронних договорів визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статей 11, 12 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття іншою стороною, а підписання електронного правочину може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Аналогічний підхід щодо юридичної сили кредитних договорів, укладених в електронній формі, викладено у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

За змістом наведених положень законодавства електронна форма кредитного договору сама по собі не впливає на його чинність та не звільняє позичальника від виконання взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінюючи вимоги про стягнення основної суми кредиту, суд враховує, що позивач виконав своє зобов`язання з надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 13 400,00 грн, що підтверджується квитанцією про зарахування коштів на визначену договором банківську картку, визнанням позову відповідачем.

Кінцевий строк повернення кредиту відповідно до пункту 1.2 договору настав 28.05.2026.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення основної суми кредиту в розмірі 13400,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 1.4 договору сторонами погоджено фіксовану процентну ставку в розмірі 0,90 % на день на залишок основної суми кредиту.

Пунктом 3.3 договору прямо визначено, що нарахування процентів здійснюється в межах строку кредитування, тобто протягом 120 днів, погоджених сторонами.

Таким чином, проценти, передбачені договором, є платою за правомірне користування наданими кредитними коштами, а не заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Позивачем заявлено до стягнення 9045,00 грн процентів за користування кредитом.

Зазначена сума відповідає погодженій сторонами процентній ставці 0,90 % та не перевищує загального розміру процентів, передбаченого договором за повний строк кредитування.

За умови підтвердження заявленого періоду нарахування та відсутності погашень вимоги позивача про стягнення 9045,00 грн процентів підлягають задоволенню.

Оцінюючи вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту, суд виходить із того, що відповідно до пункту 1.4 договору сторонами погоджено одноразову комісію в розмірі 10 % від суми виданого кредиту, що становить 1 340,00 грн.

Умовами договору визначено розмір комісії, порядок її нарахування та строк сплати. Зазначена комісія включена до загальних витрат за споживчим кредитом та врахована під час визначення його загальної вартості.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, проценти та комісії кредитодавця, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Згідно з пунктом 1.4.1 договору денна процентна ставка, обчислена з урахуванням усіх передбачених договором витрат за кредитом, становить 0,98 %, що не перевищує встановленого законом максимального розміру денної процентної ставки.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, комісія визначена договором як складова загальної вартості кредиту, її розмір був погоджений сторонами під час укладення договору та врахований у розрахунку загальних витрат позичальника.

Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 11 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 року по справі №496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами, тому вимога щодо стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення передбаченої договором комісії в розмірі 1 340,00 грн.

Разом із тим вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 700,00 грн задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання відповідальності позичальників за прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами в період дії воєнного стану.

Відповідно до зазначеної норми у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу чи пені за таке прострочення.

Крім того, неустойка та інші платежі, нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання відповідних грошових зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Зазначене положення має імперативний характер та підлягає застосуванню незалежно від того, чи передбачена відповідальність у вигляді штрафу умовами укладеного сторонами договору.

Оскільки кредитний договір укладено 07 травня 2026 року, а заявлені позивачем штрафні санкції нараховані за порушення зобов`язань у період дії воєнного стану, відповідачка відповідно до прямої вказівки закону звільняється від обов`язку їх сплати.

Відтак вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 6 700,00 грн є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені обставини, умови кредитного договору та наведені положення законодавства, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 23 785,00 грн., яка складається з 13 400,00 грн основного боргу, 9 045,00 грн процентів за користування кредитом та 1 340,00 грн комісії за видачу кредиту.

У задоволенні вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 700,00 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пропорційна частина судового збору за задоволені вимоги становить 2077,26 грн. Відповідач визнала позов у цій частині, просила врахувати таку обставину при розподілі судових витрат, тому суд, керуючись частиною 1 статті 142 ЦПК України, розподіляє ці судові витрати таким чином: 50% пропорційного судового збору стягується з відповідача, а решта 50% - повертається позивачу з державного бюджету. Відповідно, з відповідача підлягає стягненню сума у розмірі 1 038,63 грн, і така ж сума підлягає поверненню позивачу.

Щодо заявленої вимоги про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 6000,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

За правилами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на прав ничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

На підтвердження адвокатських повноважень та понесених витрат ТОВ «Стар Файненс Груп» надано такі документи: 1) договір про надання правової допомоги №44022416 від 02 січня 2026 року, укладений між ТОВ «Стар Файненс Груп» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ; 2) додаткова угода № 58206-01/2026 від 24.04.2026 до договору про надання правової допомоги №44022416 від 02 січня 2026 року, укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ФОП Горобей Р.Г. 3) акт надання послуг № 58206-01/2026 на підтвердження факту надання правової допомоги від 24.01.2026; 4) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ» Стар Файненс Груп» щодо стягнення кредитної заборгованості від 01.04.2026 року; 5) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11628/10 від 29.07.2024 року; 6) посвідчення адвоката України від 29.07.2024 року.

Отже позивачем доведені витрати на правову допомогу. Суд відхиляє заперечення відповідача щодо не доведення витрат саме на правничу допомогу з огляду на укладення договору про надання правової допомоги з фізичною особою-підприємцем. До справи долучені свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОСОБА_2 та посвідчення адвоката України.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

У постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч. 3 ст. 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, зокрема предметом позову, його ціною, та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд з огляду на розумну необхідність та реальність судових витрат для даної справи дійшов висновку про зменшення їх розміру до 3000 грн, а враховуючи часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2340,89 грн витрат на правову допомогу. На підставі ст.ст. 512, 626, 627, 1046-1050, 1077 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 89, 133, 141, 263-265, 279, 280-282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» заборгованість за договором про надання кредиту № 58206- 01/2026 від 29.01.2026 в загальному розмірі 23 785 грн (двадцять три тисячі сімсот вісімдесят п`ять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» судовий збір у розмірі 1 038,63 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2340,89 гривень, а всього 3 379, 52 грн (три тисячі триста сімдесят дев`ять гривень 52 коп).

Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» судовий збір у розмірі 1 038,63 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження: 03150 м. Київ, вул. Велика Василівська, буд. 72.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Чапліна