Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №695/517/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/517/26

номер провадження 2/695/1488/26

21 жовтня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Середи Л.В.,

за участю секретаря – Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» звернулося до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором №1609429 у розмірі 25 619,99 грн..

Позов мотивовано тим, що 15.05.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1609429 за умовами якого позичальнику надано кредит в розмірі 4 000 грн., строком на 349 днів з сплатою відсотків, розмір яких обумовлено умовами договору.

24 грудня 2024 року між ТОВ «Слон кредит» та позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» було укладено договір факторингу №24122024, згідно якого до ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №1609429 від 15.05.2024, загальна заборгованість якого склала 17 999,99 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 3 999,99 грн.; заборгованість за процентами 12 000,00 грн., штрафні санкції 2 000,00 грн..

У подальшому позивачем в межах строків дії кредитного договору було донараховано відсотки у розмірі 7 620 грн., а тому загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №1609429 від 15.05.2024, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 25 619,99 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 3 999,99 грн.; заборгованість за процентами нарахованих первісним кредитором 12 000,00 грн.; заборгованість за процентами нарахованих позивачем за 127 календарних днів 7 620,00 грн.; штрафні санкції 2 000 грн..

Крім вказаного позивач ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» просить стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.02.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» не з`явився, але у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином шляхом направлення на адресу місця реєстрації відповідача, що встановлена в порядку ст. 187 ЦПК України, копії ухвали про відкриття провадження у справі, а також судових викликів, частина яких була вручена відповідачу, що стверджується доданими до матеріалів справи поштовими повідомленнями.

Жодних клопотань, відзиву чи заперечень відповідач до суду не направив, та відповідно до положень ст.ст. 128, 130 ЦПК України вважається, що відповідач належно повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справу, про що вказано в позовній заяві, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

15.05.2024 між ТОВ «Слон кредит» та відповідачем укладено кредитний договір №1609429. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Слон кредит» зобов`язується надати Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Х854».

За взаємною згодою сторони погодили наступні умови кредитування.

Відповідно до п. 1.3 договору тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 4 000 грн.

Згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів.

Відповідно до п. 1.5 договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту.

Знижена процентна ставка 0,975 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 09.06.2024 року протягом трьох календарних днiв, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумi не менше суми першого платежу, визначеного в Графiку платежів або здiйснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентiв, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Згідно з п. 1.7. договору денна процентна ставка на дату укладення Договору складає 1,50 % в день.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору, ТОВ «Сдон кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом його перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.

Згідно з п. 3.1 Договору проценти, що нараховуються за цим Договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи iз фактичної кількості днів у мiсяці та у роцi, тобто метод, "факт/факт".

Як убачається з п. 6.4 договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити штраф: у розмірі 200,00 гривень на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 40,00 гривень починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Також під час укладення вищевказаного кредитного договору відповідачем підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Додаток №1 до Договору про надання коштів у кредит №1609429 від 15.05.2024, яким є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

ТОВ «Слон кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 4000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК».

Відповідно до листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 30.07.2026 за №20.1.0.0.0/7-260729/75896-БТ, який надано на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку було зараховано 15.05.2024 грошові кошти на суму 4 000,00 грн..

Згідно з розрахунком заборгованості, який надано первісним кредитором за кредитним договором №1609429 від 15.05.2024, станом на 30.04.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ Слон Кредит становить 17 999.99 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 999.99 грн, заборгованість за нарахованими процентами 12 000 грн, 2000 грн заборгованість за пенею (штрафом). Позичальником було сплачено первісному кредитору 936.01 грн.

24 грудня 2024 року ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» уклали договір факторингу №24122024, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про надання коштів у кредит №1609429 від 15.05.2024.

Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2024 до договору факторингу №24122024 від 24.12.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17 999,99 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 3 999,99 грн.; заборгованість за процентами 12 000,00 грн., штрафні санкції 2 000,00 грн..

Як убачається з розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за 127 календарних днів з 25.12.2024 по 30.04.2025, сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами становить 7 620,00 грн.

Положеннями статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронна ідентифікація це процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При вирішенні спору суд керується принципом змагальності, згідно з яким учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Також кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України).

Щодо розміру права вимоги позивача суд установив наступне.

Щодо виконання сторонами кредитного договору №1609429 від 15.05.2024, то позивач підтвердив перерахування відповідачеві позикодавцем суми кредитних коштів.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості по кредиту підтверджує часткову його сплату відповідачем в сумі 936.01 грн.

Разом з тим, перевіряючи розрахунок процентів за кредитним договором, наданий позивачем, суд не може погодитися з його правильністю з огляду на таке.

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено обмеження максимального розміру денної процентної ставки.

Зокрема, пунктом 17 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-IX передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання ним чинності, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 відсотка, протягом наступних 120 днів 1,5 відсотка. Після закінчення зазначеного перехідного періоду діє загальне обмеження максимальної денної процентної ставки у розмірі 1 відсотка.

Отже, умова договору про встановлення денної процентної ставки у розмірі 1,5 відсотка не може застосовуватися у частині, що перевищує встановлені законом граничні розміри.

При цьому договір кредиту укладений 15 травня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX. Відтак до правовідносин сторін підлягають застосуванню встановлені цим Законом обмеження розміру денної процентної ставки.

Такий підхід узгоджується із правовим висновком, викладеним Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25), у якій Верховний Суд зазначив, що встановлені Законом № 3498-IX обмеження максимальної денної процентної ставки не поширюються на договір, укладений у 2021 році, якщо строк кредитування за ним не був продовжений після 24 грудня 2023 року.

Крім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 зазначила чітко, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні «не може перевищувати». Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure.

Отже, застосування процентної ставку у розмірі 1.5 % на день річних за весь 350-денний період суперечить встановленому законом максимальному розміру денної процентної ставки.

Таким чином, проценти за користування кредитом у цій справі підлягають обчисленню в межах установлених законом граничних ставок за відповідні періоди.

Встановлено, що строк кредитування становить 350 днів з 15.05.2024 року по 30.04.2025 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з п. 1.5.2 договору №1609429 про надання споживчого кредиту від 15 травня 2024 року знижена процентна ставка 0,975% в день застосовується відповідно до наступних умов:

- якщо споживач до 09.06.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить, кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом у гривні вбачається, що 07.09.2024 ОСОБА_1 сплатила 936 грн. 01 коп, однак згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту и та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, сума, про яку йде мова в п. 1.5.2 договору становить – 975 грн., тобто відповідачем не виконано умови вищезазначеного пункту договору.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідачкою не було виконано умов для отримання зниженої ставки за програмою лояльності (п. 1.5.2 договору), нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою, передбаченою умовами договору, у межах строку кредитування (350 днів).

Водночас, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню, суд зобов`язаний враховувати імперативні приписи законодавства, чинного на момент укладення та виконання договору. Законом України № 3498-IX було встановлено перехідний період із поступовим зниженням максимальної денної процентної ставки, після завершення якого (з 20 серпня 2024 року) максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Оскільки умова договору про застосування стандартної ставки 1,5% на день після 20 серпня 2024 року перевищує встановлений законом граничний розмір, така умова в цій частині є нікчемною в силу ст. 8 та ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а суд зобов`язаний враховувати її нікчемність за власною ініціативою (ex officio).

З огляду на викладене, суд здійснює власний перерахунок процентів за періодами: - За період дії стандартної денної ставки 1,5% (з 15.05.2024 по 19.08.2024 включно): сума процентів за графіком становить 6 000,00 грн; - За період з 20.08.2024 по 30.04.2025 включно (з урахуванням граничного законодавчого обмеження максимальної денної процентної ставки у розмірі 1%): сума процентів становить 10 000,00 грн.

Загальний розмір законних процентів за користування кредитом становить: 6 000,00 грн + 10 000,00 грн = 16 000,00 грн.

З урахуванням часткової сплати коштів відповідачкою у розмірі 936,01 грн, сума заборгованості за процентами, що підлягає стягненню, становить: 16 000,00 грн - 936,01 грн = 15 063,99 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню на користь позивача (з урахуванням залишку тіла кредиту 3 999,99 грн), становить: 3 999,99 грн + 15 063,99 грн = 19 063,98 грн

Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідача штрафу по кредитному договору №1609429 від 15.05.2024 у розмірі 2000 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом, пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан, який триває дотепер.

У цій справі кредитний договір №1609429 укладений між сторонами 15.05.2024, тобто в період дії воєнного стану в Україні. Отже, згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) штрафу за прострочення зобов`язань.

Відтак, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2000 грн слід відмовити.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково і стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Фінтраст капітал» заборгованість за кредитним договором №1609429 від 15.05.2024 у розмірі 19 063,98 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України. Оскільки позов задоволено в розмірі 19 063.98 грн (74.41%), судовий збір підлягає стягненню в розмірі 1981.11 грн.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 133, 137 ЦПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», витрати на правничу допомогу мають бути документально підтвердженими, реальними, а їх розмір — розумним та співмірним із складністю справи.

Як роз`яснено практику Європейського суду з прав людини (зокрема у справах «Лавентс проти Латвії», «Меріт проти України»), суди відшкодовують лише ті витрати, які були фактичними, неминучими, а їх розмір — обґрунтованим. Метою стягнення таких витрат є компенсація понесених збитків, а не надмірне збагачення сторони (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

На підтвердження витрат представником позивача подано докази на суму 10 000,00 грн (договір, акт приймання-передачі та рахунок).

Водночас, враховуючи принципи співмірності, розумності та справедливості судових витрат, малозначність справи, її розгляд у спрощеному позовному провадженні, а також обсяг, характер і реальну складність виконаної адвокатом роботи (у співвідношенні до ціни позову), суд вважає заявлений розмір витрат завищеним.

З огляду на викладене, суд визнає обґрунтованим і пропорційним до предмета спору стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274-282, 353-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (місцезнаходження за адресою: вул. Набережно-Корчуватська 27, приміщення 2, м. Київ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44559822) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» заборгованість за кредитним договором у сумі 19 063 (дев`ятнадцять тисяч шістдесят три) гривень 98 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» суму сплаченого судового збору в розмірі 1981 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят одна) гривня 11 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя Середа Л.В.