Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №569/26235/25
Суддя: Рогозін С. В.
Справа № 569/26235/25
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження № 12025186010001070 від 03.11.2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ «Офіс канцелярія», раніше не судимого
у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_7
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , 02.11.2025, приблизно о 16 год. 00 хв., точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території дитячого майданчику, який знаходиться поблизу будинку БОС № 233, по вул. Соборній, що в місті Рівному, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, на ґрунті неприязних відносин, що виникли раптово, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в обличчя в ділянку під лівим оком, внаслідок чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в ділянці внутрішнього кута лівого ока з розповсюдженням на нижню повіку лівого ока та ліву вилицю з припухлістю м`яких тканин ділянки лівої вилиці, які згідно висновку експерта відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , після роз`яснення суті обвинувачення, винуватим у вчиненні кримінального проступку визнав себе частково. Пояснив, що 02.11.2025, приблизно о 16 год. 00 хв., перебував на території дитячого майданчику, який знаходиться поблизу будинку БОС № 233, по вул. Соборній, що в місті Рівному. До нього підійшла незнайома йому особа жіночої статі і почала пред`являти претензії, що його син набив палкою її сина. Дана особа була збуджена і висловлювала свої претензії у некоректній формі. Потім вона провокуючи його бігла за ним та хотіла забрати палку, яка знаходилася в нього в руках. Для того, щоб припинити її провокативні дії сильно відштовхнув її від себе. Умислу наносити їй удар не мав, можливо поштовх вона розцінила як удар. В даний час жалкує про те, що наніс тілесні ушкодження для ОСОБА_5 . У випадку призначення йому покарання, просив призначити покарання у виді штрафу, оскільки в товаристві де він працює, у зв`язку з російською агресією та мобілізацією чоловіків призовного віку, утворилася нехватка працівників чоловічої статі, у зв`язку з чим йому приходиться працювати вантажником на складі та виконувати обов`язки водія по доставці товарів, тому в нього будуть виникати труднощі при відбуванні іншого виду покарання.
Вказав, що цивільний позов потерпілої визнає частково на суму понесених нею витрат на лікування, нанесення моральної шкоди заперечив повністю.
Незважаючи на часткове визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість доводиться показами потерпілої, свідків та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 , дала показання, що 02.11.2025, приблизно о 16 год. 00 хв., перебуваючи на території дитячого майданчику, який знаходиться поблизу будинку БОС № 233, по вул. Соборнійв м. Рівне, під час словесного конфлікту, ОСОБА_3 умисно наніс їй один удар кулаком правої руки в обличчя в ділянку під лівим оком, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження. Конфлікт виник через дітей, оскільки 4-річний син ОСОБА_3 вдарив її 6-річного сина палкою. Будь-яких тілесних ушкоджень вона ОСОБА_3 не наносила, лише намагалася забрати палку, яку останній тримав в руці. На бійку ОСОБА_3 не проворувала, лише просила, щоб він вибачився і пояснив сину, щоб той не ображав її сина.
Підтримала цивільний позов про стягнення 8826 гривень матеріальної шкоди та 15000 гривень моральної шкоди, яку вважає обґрунтованою.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , дала показання, що в листопаді 2025 року на дитячому майданчику біля будинку БОС № 233, по вул. Соборній в м. Рівне між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт через дітей. Під час конфлікту ОСОБА_3 наніс удар із замахом в щоку ОСОБА_5 , від чого в неї виникло почервоніння. В той же час ОСОБА_5 будь-яких тілесних ушкоджень йому не наносила, лише намагалася забрати палку, яку останній тримав в руці.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , дала показання, що в листопаді 2025 року на дитячому майданчику біля будинку БОС № 233, по вул. Соборній в м. Рівне між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт через дітей. Під час конфлікту ОСОБА_3 вдарив правою рукою в ліву щоку ОСОБА_5 , від чого в неї виникло почервоніння. Вони прикладали щось холодне, щоб зняти почервоніння. В той же час ОСОБА_5 будь-яких тілесних ушкоджень йому не наносила.
Аналізуючи покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , суд приходить до висновку, що дані покази повністю підтверджують винуватість ОСОБА_3 в нанесенні тілесних ушкоджень для потерпілої, оскільки свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вказували, що бачили факт нанесення удару для ОСОБА_5 . Також вони вказали на причину виникнення конфлікту, що повністю підтверджує покази ОСОБА_5 та спростовує покази ОСОБА_3 .
Крім показів потерпілих та свідків вина обвинуваченого ОСОБА_3 доводиться і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:
З дослідженої в судовому засіданні заяви ОСОБА_5 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 від 02.11.2025 року встановлено, що ОСОБА_5 повідомила поліцію про нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , що стало підставою для порушення кримінального провадження (а. п. 9).
Згідно висновку спеціаліста № 803 від 05.11.2025 року Комунального закладу «Обласне бюро судово-медичної експертизи» Рівненської обласної ради, у ОСОБА_5 відмічені такі тілесні ушкодження: крововилив в ділянці внутрішнього кута лівого ока з розповсюдженням на нижню повіку лівого ока та ліву вилицю з припухлістю м`яких тканин ділянки лівої вилиці, які відноситься до легких тілесних ушкоджень, та могли виникнути не менше як від однієї травматичної дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути рука чи інші тупі предмети, могли утворитися у вказаний в обставинах термін (а. п. 14-15).
З дослідженого в судовому засіданні протоколу проведення слідчого експерименту шляхом відтворення подій, обстановки та обставин події від 24.11.2025 року проведеного з ОСОБА_5 , судом встановлено, що під час слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_5 продемонструвала на статистові як і куди був нанесений удар обвинуваченим ОСОБА_3 (а. п. 22-24).
Суд вважає, що дані докази в повній мірі підтверджують покази потерпілої ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про механізм нанесення ОСОБА_3 удару для потерпілої ОСОБА_5 , під час конфлікту, що відбувся на території дитячого майданчику, який знаходиться поблизу будинку БОС № 233, по вул. Соборній, що в місті Рівному та спростовують покази обвинуваченого ОСОБА_3 .
Таким чином, суд оцінюючи в сукупності досліджені в судовому засіданні докази вважає їх належними та допустимими, які підтверджують поза розумним сумнівом, що саме обвинувачений ОСОБА_3 умисно наніс потерпілій ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження під час конфлікту, який виник, під час конфлікту, що відбувся на території дитячого майданчику, який знаходиться поблизу будинку БОС № 233, по вул. Соборній, що в місті Рівному.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, згідно інформації КЗ «Рівненського обласного центру психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради, під спостереженням у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
При призначенні покарання суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, враховуючи його пояснення, обставини та тяжкість вчиненого кримінального проступку, особу винного, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_3 необхідним та достатнім буде призначення покарання в межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Розглядаючи цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення 8826 гривень матеріальної шкоди та 15000 гривень моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків.
В позовній заяві позивач вказує, що після нанесення їй ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, вона проходила лікування в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги «Ювілейний» РМР, пройшла огляд, після огляду купляла ліки для лікування в сумі 826 гривень.
Крім того вказує, що через тілесні ушкодження вона не отримала дохід від підприємницької діяльності на суму 8000 гривень. Просить стягнути з ОСОБА_3 826 гривень матеріальної шкоди, упущену вигоду в сумі 8000 гривень та 15000 гривень моральної шкоди.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
ОСОБА_3 в судовому засіданні цивільний позов в частині стягнення з нього матеріальної шкоди в сумі 826 гривень визнав повністю, в іншій частині позовні вимоги заперечив.
Зважаючи на визнання ОСОБА_3 цивільного позову в сумі 826 гривень, суд вважає за можливе задоволити його в частині стягнення з нього матеріальної шкоди в сумі 826 гривень.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З дослідженого в судовому засіданні копії цивільно-правового договору № 01-25 від 01.11.2025 року судом встановлено, що термін виконання робіт встановлювався сторонами договору з 01.11.2025 по 31.12.25 року (п. п. 5.1. п. 5 договору). Згідно наданих суду медичних висновків про непрацездатність, судом встановлено, що ОСОБА_5 перебувала на лікуванні з 04.11.205 року по 14.11.2025 року, що на переконання суду не перешкоджало виконанню робіт по цивільно-правовому договору № 01-25 від 01.11.2025 року.
У зв`язку з відсутністю причинно-наслідкового зв`язку між невиконанням цивільно-правового договору № 01-25 від 01.11.2025 року та отриманими ОСОБА_5 тілесними ушкодженнями, суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині недоведеними.
Таким чином, суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_5 матеріальної шкоди у виді упущеної вигоди в сумі 8000 гривень.
Розглядаючи цивільний позов ОСОБА_5 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 3-5 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
Її розмір суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру й обсягу заподіяних позивачеві моральних чи фізичних страждань, наявності інших негативних наслідків, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
На переконання суду, доведеним в судовому засіданні є нанесення обвинуваченим для потерпілої ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, які призвели до фізичних та моральних страждань. Крім того, суд бере до уваги той факт, що удар був нанесений у громадському, людному місці та в присутності дітей.
Виходячи з принципу справедливості та розумності, на думку суду, підлягає стягненню з обвинуваченого на користь ОСОБА_5 моральна шкода в сумі 10000 гривень.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, ст. 23 ЦК України, ст. 81 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, призначивши покарання у виді штрафу 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 826 (вісімсот двадцять шість) гривень матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_10
Оригінал: reyestr.court.gov.ua