Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №569/19549/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19549/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.,

секретар судового засідання Баланович М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Діджи фінанс» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №257059 від 02.05.2024 у розмірі 17440,80 грн.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 02.05.2024 року між ТзОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 257059. Оскільки ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору №257059 від 02.05.2024 року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 257059 від 02.05.2024 року із ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (ЄДРПОУ: 42146903) та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн. 23.12.2024р. між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТзОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23122024/1. Згідно даного Договору факторингу 23.12.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 257059 від 02.05.2024 року.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 17440,8 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн.; заборгованість за відсотками становить 4440,8 грн.; заборгованість за комісіями становить 1000 грн.; заборгованість за пенею становить 8000 грн.

Також доводи позивача викладені у відповіді на відзив від 07.09.2026. Зокрема зазначає, що визнання обставин за укладенням кредитного договору стороною відповідача та отримання кредитних коштів останнім звільняє позивача від їх доведення перед судом. Крім того, укладаючи Договір про надання фінансового кредиту № 257059 від 02.05.2024, Відповідач була належним чином ознайомлена із його умовами, Правилами надання грошових коштів у позику, розміром процентної ставки, порядком її нарахування, строками повернення кредиту, а також наслідками порушення взятих на себе зобов`язань, що підтверджується фактом підписання Договору в електронній формі та подальшим отриманням кредитних коштів. Отже, нарахування процентів було здійснено правомірно та з дотриманням вимог Закону № 3498-ІХ, положень Закону України «Про споживче кредитування» та роз`яснень Національного банку України.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов. Проти задоволення позову в зазначено розмірі заперечує, свої заперечення обґрунтовує наступним. Відповідач зазначає, що оскільки договір №257059 про надання коштів на умовах споживчого кредиту був укладений 02.05.2024, тобто після набрання чинності Законом від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальна денна процентна ставка за кредитом для відповідача не могла перевищувати 1%. При прийнятті рішення суд першої інстанції має врахувати обмеження, визначені ч. 5 статтею 8 Закону України №1734-VIII «Про споживче кредитування», та здійснити перерахунок розміру процентів за користування, які могли бути нараховані ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» за користування кредитом. Первинний кредитор максимально міг нарахувати: 40 (15 від тіла кредиту) * 90 = 3600,00 грн. відсотків за користування позикою. Вимоги позивача щодо стягнення неустойки у розмірі 8000,00 грн., та комісій у розмірі 1000,00 є необґрунтованими. Окрім того, заявляє клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, як надмірними та неспівмірними. Відповідач зазначає, що заборгованість перед позивачем складає: 4000,00 грн. за тілом кредиту; 3600,00 грн. за відсотками, разом 7600,00 грн, саме ця сума максимально підлягає стягненню з мене в межах розгляду цієї справи.

Ухвалою суду від 19.08.2026 відкрито провадження по справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, зазначивши у поданих заявах по суті спору про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 02.05.2024 року між ТзОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 257059.

ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор KL1484, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору №257059 від 02.05.2024 року.

Відповідно до довідки від 01.07.2026 (а.с.22) особу клієнта ОСОБА_1 було ідентифіковано в інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Клай Інвест» відповідно до вимог ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 4000 грн. Дане підтверджується листом ТзОВ «ПрофітГід» (а.с.32)

Відповідачем підписано також графік платежів. Підписанням зазначених документів без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами такого договору. Та обставина, що відповідач підписав ці документи, вказує на вільне волевиявлення позичальника в момент укладення правочину, повну обізнаність та погодження з умовами кредитування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2ст.11ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис». Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.

У справі встановлено, що для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

23.12.2024р. між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №23122024/1. Згідно даного Договору факторингу 23.12.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 257059 від 02.05.2024 року.

14.09.2023 року первісний кредитор змінив найменування із ТзОВ «ЗАЙМЕР» на ТзОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», що підверджується витягом із ЄДР. Перехід права вимоги за кредитним договором підтверджується копією договору факторингу, витягом з додатку №1 до договору факторингу №23122024/1 від 23.12.2024

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Виходячи із загальних правил та положеньст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора. Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов`язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).

Відповідач не заперечив факт укладання договору, та не надав доказів не надходження коштів.

Відповідно до умов договору № 257059 ТОВ «Клай інвест» надало відповідачу кошти в сумі 4000 грн. строком на 90 днів, до 30.07.2024, а останній зобов`язався повернути кошти, сплатити проценти за користування ними та комісію, розмір яких визначений договором.

Згідно із наданого ТОВ «Клай Інвест» розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за період з 03.05.2024 по 16.12.2024 року становить 17440,80 грн. і складається із заборгованості по тілу кредиту 4000 грн, заборгованості по процентам 4440,80 грн., комісії 1000 грн, пені 8000 грн.

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 445,3% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,22 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. 1.4. За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. 1.5. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. 1.6. Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта. 1.7. Невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.cly.com.ua.

Відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору, сторонами погоджено строк його дії до 30.07.2024 року. До вказаного строку сторони передбачили і право нараховувати проценти за користування кредитом у розмірі 4392 грн.

Також в Графіку платежів, що є Додатком № 1 договору про надання фінансового кредиту № 257059 від 02.05.2024 року, сторони обумовили, що протягом строку дії договору (з 02.05.2024 року по 30.07.2024 року) загальний розмір процентів становив 4392 грн.

Позивачем не надано суду доказів того, що позичальником було ініційовано продовження строку кредитування.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами нарахованими поза межами строку дії кредитного договору є безпідставними.

А тому, позов ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 4000 грн - заборгованості за тілом кредиту, 4392 грн - заборгованості за процентами, 1000 грн – заборгованості за комісіями.

Що стосується стягнення заборгованості по пені в розмірі 8000 грн, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено пеню в розмірі 8000 грн 00 коп.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати пеню в розмірі 8000 грн 00 коп., від сплати якої відповідач звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд висновує про відсутність правових підстав для стягнення такої.

Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1433,72 грн.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано належні докази.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 3231,04 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором №257059 від 02.05.2024 у розмірі 9392 (дев"ять тисяч триста дев"яносто дві) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору, у розмірі 1433 (одна тисяча чотириста тридцять три) грн 72 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3231 (три тисячі двісті тридцять одна) грн 04 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», 07406, Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри 21/1, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 26.10.2026

Суддя І.О.Гордійчук