Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №562/1858/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Суд: Здолбунівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №562/1858/26

Суддя: Кушнір О. Г.

Справа №562/1858/26

провадження №2/562/1427/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2026 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

учасники справи: представник позивача-адвокат Мокрицька Л.Я.,

представник відповідача-адвокат Качан Т.Г.,

представник органу опіки та піклування Хільчук О.В.,

прокурор в режимі ВКЗ Першко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

У поданій в суд заяві ОСОБА_1 просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити його опікуном малолітньої сестри, обґрунтовуючи тим, що відповідач зловживає спиртними напоями та не виконує своїх батьківських обов`язків з виховання та утримання доньки, яка проживає окремо від батька.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності підстав позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , а тимчасове влаштування доньки в сім`ю ОСОБА_4 пов`язане зі смертю її матері та перебуванням батька на військовій службі.

Відповідь на відзив позивач не подавав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача просить в задоволені позову відмовити.

Представник Здовбицької сільської ради Рівненської області висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав підтримала.

Заслухавши пояснення учасників, прокурора, з`ясувавши обставини та дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Установлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про народження є мати ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та батько ОСОБА_2 , відповідач у справі.

Наказом Служби у справах дітей Здовбицької сільської ради Рівненської області №16-о від 27 травня 2026 року малолітню ОСОБА_3 , як дитину залишену без батьківського піклування, тимчасово влаштовано з 27 травня 2026 року терміном на три місяці в сім`ю брата ОСОБА_1 .

Зі змісту ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ч.1 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України, зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

З роз`яснень, які містяться в пунктах 15-18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При вирішенні такої категорії спорів суди повинні мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Тлумачення пункту 2 ч.1 ст.164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька/мати спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Згідно затвердженого рішенням виконавчого комітету Здовбицької сільської ради Рівненської області від 28 серпня 2026 року №115 висновку, орган опіки та піклування вважає позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 недоцільним ураховуючи те, що дитина не бажає, щоб батька позбавили батьківських прав, який з 26 листопада 2025 року проходить службу в Збройних Силах України та відсутність фактів грубого порушення ним батьківських обов`язків або насильницької поведінки.

Наказом Служби у справах дітей Здовбицької сільської ради Рівненської області №23-о від 12 серпня 2026 року припинено тимчасове влаштування ОСОБА_3 у сім`ї брата ОСОБА_1 та тимчасово влаштовано з 12 серпня 2026 року терміном на три місяці в сім`ю бабусі ОСОБА_4 (наказ від 12 серпня 2026 року №24-о).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 показала, що після смерті в квітні 2026 року матері малолітньої ОСОБА_3 , остання проживала в сім`ї свого брата, але в липні в сльозах прибігла до неї, пояснюючи тим, що дружина ОСОБА_1 її вигнала. Оскільки батько онуки призваний на військову службу, то дитина тимчасово влаштована в її сім`ю. Стосунки між онукою та її батьком хороші, вони постійно спілкуються по телефону, а на утримання дитини батьком надається матеріальна допомога.

Аналогічні показання щодо стосунків батька та його доньки надали свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

За місцем проживання та роботи в ТОВ «Перша Здолбунівська Управляюча Компанія» відповідач ОСОБА_2 характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за педагогічною характеристикою класного керівника та директора Здолбунівського ліцею №1 останній цікавиться навчанням та вихованням своєї дитини, підтримує зв`язок з класним керівником, реагує на рекомендації педагогів.

Належних та допустимих доказів ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання доньки позивач не надав.

А відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені, а тому в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.258-273, 351 – 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст повного рішення виготовлено 26 жовтня 2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua