Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №177/2191/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №177/2191/26

Суддя: Гринь Н. Г.

Справа № 177/2191/26

2/214/6269/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

заочне

26 жовтня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Гриня Н.Г.,

за участю секретаря удового засідання – Улятовської М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вищевказана позовна заява за підсудністю.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість у розмірі 18687,90 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (надалі – Позивач/ Кредитодавець) та фізичною особою: ОСОБА_1 (надалі – Відповідач/Позичальник) було укладено ДОГОВІР надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45831181 відповідно до умов та в порядку передбаченому Закону України «Про електронну комерцію». Свої зобов`язання за Договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши грошові кошти на вимогу Позичальника, проте Позичальник в свою чергу, зобов`язання не виконав, чим порушив умови Договору, що призвели до того, що зазначена позика у встановлені Договором строки не була повернута/ оплачена.

Кредитодавцем, відповідно до п.2.2 Договору була надана позика Відповідачу на наступних умовах: Сума кредиту 4500 грн. Строк кредитування/Строк договору 30 днів. Комісія за надання кредиту, що у грошовому виразі складає 1680 грн. 29.01.2026 року між Кредитодавцем та Позичальником за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду до Договору №45831181 від 29.01.2026, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 6000 грн. в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме – 10500 грн.

29.01.2026 на виконання умов Договору №45831181 Кредитодавцем перераховано на зареєстрований Позичальником перед підписанням Договору банківський картковий рахунок (реквізити НОМЕР_1 , (було встановлено, що карта належить Позичальнику) грошову позику в сумі 4500 грн., строком на 30 днів, 29.01.2026 на виконання умов Додаткової угоди до Договору №45831181 від 29.01.2026 Кредитодавцем перераховано на зареєстрований Позичальником банківський картковий рахунок (реквізити НОМЕР_1 , (було встановлено, що карта належить Позичальнику) грошову позику в сумі 6000 грн.

Таким чином, у зв`язку з порушень взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у Відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 18687,90 грн.

Ухвалою суду від 30.07.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, ухвалою суду витребувано докази.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, заздалегідь надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, не повідомила причини неявки, відзиву не подала.

На підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

У судовому засіданні встановлено, що 29.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено ДОГОВІР надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45831181 відповідно до умов та в порядку передбаченому Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.2.1. умов Договору Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі – «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.

Свої зобов`язання за Договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши грошові кошти на вимогу Позичальника, проте Позичальник в свою чергу, зобов`язання не виконав, чим порушив умови Договору, що призвели до того, що зазначена позика у встановлені Договором строки не була повернута/ оплачена.

Кредитодавцем, відповідно до п.2.2 Договору була надана позика Відповідачу на наступних умовах: Сума кредиту 4500 грн. Строк кредитування/Строк договору 30 днів. Комісія за надання кредиту, що у грошовому виразі складає 1680 грн.

Крім того, 29.01.2026 року між Кредитодавцем та Позичальником за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду до Договору №45831181 від 29.01.2026, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 6000 грн. в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме – 10500 грн.

29.01.2026 на виконання умов Договору №45831181 Кредитодавцем перераховано на зареєстрований Позичальником перед підписанням Договору банківський картковий рахунок (реквізити НОМЕР_1 , (було встановлено, що карта належить Позичальнику) грошову позику в сумі 4500 грн., строком на 30 днів, що підтверджується відповідною платіжною квитанцією.

29.01.2026 на виконання умов Додаткової угоди до Договору №45831181 від 29.01.2026 Кредитодавцем перераховано на зареєстрований Позичальником банківський картковий рахунок (реквізити НОМЕР_1 , (було встановлено, що карта належить Позичальнику) грошову позику в сумі 6000 грн., що підтверджується відповідною платіжною квитанцією.

Розмір кредитної заборгованості відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно зі статтею 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статі 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку особа отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Отже, на підтвердження існування договірних відносин позивачем у справі було надано кредитний договір №45831181 від 29.01.2026 року, вказаний договір підписана ний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача коштів.

Однак, відповідачем були порушені умови договорів щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У наданому позивачем розрахунку за договором кредиту зазначено про заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 18687,90 грн., яка складається, зокрема: заборгованість по тілу кредиту – 10500 грн.; заборгованість по процентам за користування – 1467,9 грн.; заборгованість по відсоткам за понадстрокове користування/пеня – 5040,00 грн., комісія – 1680 грн.

Суд не погоджується з наведеним позивачем розрахунком в повній мірі в частині суми заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування виходячи з такого.

За положеннями частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Такі висновки сформульовані, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Зі змісту 10.7.1. Якщо сума Кредиту, що надається Позичальнику за Договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, користування Кредитом понад встановлений Договором строк нараховуються Проценти за понадстрокове користування Кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Водночас, пункт 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України визначає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24.02.2022 по теперішній час у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022 на території України діє воєнний стан.

Враховуючи те, що умовами Договору кредиту №45831181 встановлено нараховування процентів за понадстрокове користування кредитом, які нараховано позивачем відповідно до положень статті 625 ЦК України, а в силу положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення суми заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування в розмірі 5040 грн слід відмовити.

За встановлених судом обставин з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підлягає стягненню заборгованість за Договору кредиту №45831181 в загальному розмірі 13647,90 грн.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено позовні вимоги у сумі 5754,87 грн, а отже з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у сумі 1543,00 грн, виходячи з наступного розрахунку (5754,87*100/9925,56=57,98%, 57,98%*2662,40/100=1543).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (площа Арсенальна, будинок 1-Б, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ:39861924, IBAN: НОМЕР_2 , АТ УНІВЕРСАЛ БАНК, МФО 322001) в розмірі 13647,90 грн., яка складається:заборгованість по тілу кредиту – 10500 грн.;заборгованість по відсоткам за користування – 1467,9 грн.; комісія – 1680 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (площа Арсенальна, будинок 1-Б, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ:39861924, IBAN: НОМЕР_2 , АТ УНІВЕРСАЛ БАНК, МФО 322001) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 1543,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1543,00 грн

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (площа Арсенальна, будинок 1-Б, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ:39861924, IBAN: НОМЕР_2 , АТ УНІВЕРСАЛ БАНК, МФО 322001).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Г. Гринь

Оригінал: reyestr.court.gov.ua