Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №554/9286/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 16.10.2026Справа № 554/9286/25

Провадження № 2/554/1534/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі: головуючого - судді Бугрія В.М., за участю секретаря – Мазніченко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

23.06.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN

НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 7791423 в розмірі 29590,17 грн., з яких: 6262,41 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16532,76 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6795 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами та судовий збір.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, 15.04.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 7791423.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», які розмішені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується зобов?язується неухильно дотримуватися цих правил.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов?язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

27.02.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 27022025, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання: зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов?язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав Вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід?ємною частиною цього договору.

Відповідно до реєстру боржників від 27.02.2025 до договору факторингу № 27022025 від 27.02.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29590,17 грн., з яких: 6262,41 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16532,76 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6795 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави Сініцина Е.М. від 03 вересня 2025 року відкрито провадження по справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без виклику сторін, але з повідомлення учасників справи про час і дату розгляду справи.

25.06.2026 року від відповідача надійшла заява без участі та долучення до справи копію довідки про проходження ним військової служби у ЗСУ. Вказував, що нарахування неустойки (штрафу, пені) за договором відбулося з грубим порушенням вимог частини 3 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» (для договорів, загальний розмір кредиту за якими не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати). Відповідно до цієї норми, сукупна сума неустойки, нарахована за порушення споживачем виконання зобов`язань, за жодних обставин не може перевищувати половину (50 відсотків) від розміру суми, одержаної споживачем за таким договором. Просив суд застосувати вказані обмеження та відмовити у стягненні будь-яких штрафних санкцій, що перевищують половину тіла кредиту. Також позивачем порушено обмеження щодо максимального розміру денної процентної ставки (не більше 1 відсотка на день від загального розміру кредиту відповідно до Закону № 3498-IX). З моменту мобілізації (з 08.04.2025 року) він має статус військовослужбовця, а тому на нього поширюються імперативні гарантії пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до закону, військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду проценти за користування кредитом, а також штрафні санкції, пеня чи неустойка не нараховуються. Будь-які нарахування відсотків та штрафів після 08.04.2025 року є повністю незаконними та підлягають обов`язковому списанню.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2026 року головуючим суддею по справі визначено суддю Бугрія В.М.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 24.09.2026 року відкрито провадження та вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, одним із різновидів договорів є кредитний договір.

Згідно приписів ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 15 квітня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 7791423.

Факт укладення договору та отримання відповідачем кредитних коштів відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути отриману суму кредиту.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено, що 27 лютого 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27022025.

Згідно з реєстром боржників до вказаного договору факторингу позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 7791423.

Отже, позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах та має право вимагати виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Із матеріалів справи вбачається, що станом на момент переходу права вимоги заборгованість відповідача за основною сумою кредиту становила 6262,41 грн.

Доказів погашення відповідачем зазначеної суми матеріали справи не містять.

Відповідач не спростував розміру заборгованості за основною сумою кредиту належними та допустимими доказами.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення 6262,41 грн заборгованості за основною сумою кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 16532,76 грн заборгованості за процентами.

Водночас відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до вимог цієї статті, не може перевищувати 1 відсоток. Вказані положення були запроваджені Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX.

Оскільки спірний договір укладено 15 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX, при визначенні розміру процентів суд зобов`язаний враховувати встановлені цим Законом обмеження.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, саме на позивача покладається обов`язок довести не лише факт надання кредиту, а й правильність розрахунку заявленої до стягнення суми процентів, зокрема період їх нарахування, розмір процентної ставки, базу нарахування та відповідність такого розрахунку імперативним вимогам законодавства.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості сам по собі не звільняє його від обов`язку довести правильність визначення суми процентів та не може бути визнаний достатнім доказом розміру заборгованості у разі, якщо суд позбавлений можливості перевірити його відповідність умовам договору та вимогам закону.

При цьому відповідач зазначає про наявність у нього з 08 квітня 2025 року статусу військовослужбовця та надав відповідну довідку.

Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, визначеним цією нормою, у період дії особливого періоду не нараховуються проценти за користування кредитом, а також штрафні санкції, пеня та неустойка, за винятком випадків, передбачених законом.

Отже, починаючи з 08 квітня 2025 року нарахування відповідачу процентів за користування кредитом та штрафних санкцій за спірним кредитним договором за наявності встановлених законом умов не допускається.

Разом із тим положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не мають зворотної дії та не звільняють відповідача від сплати процентів, які були правомірно нараховані до набуття ним відповідного статусу.

Однак позивачем не надано такого розрахунку заборгованості за процентами, який би дозволив суду достовірно встановити, яка саме частина заявлених 16532,76 грн нарахована до 08 квітня 2025 року, а яка — після цієї дати, а також перевірити дотримання максимального розміру денної процентної ставки.

За таких обставин суд позбавлений можливості визначити суму процентів, яка фактично підлягає стягненню з відповідача, а тому вимога про стягнення 16532,76 грн процентів у заявленому розмірі задоволенню не підлягає.

Щодо пені та штрафів

Позивач просить стягнути з відповідача 6795 грн пені та штрафів.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При цьому законодавець прямо встановив, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) таких зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Зазначене положення було предметом аналізу Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 Верховний Суд виходив із того, що пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на кредитні правовідносини та встановлює спеціальні правові наслідки прострочення виконання кредитного зобов`язання у період дії воєнного стану. Застосування цієї норми призводить до звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки за прострочення, а нараховані з 24 лютого 2022 року відповідні платежі підлягають списанню.

Також Верховний Суд у постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 зазначив про необхідність застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України до кредитних (позикових) правовідносин.

У подальшій практиці Верховного Суду підтверджено, що наведене положення поширюється на кредитні та позикові зобов`язання, а встановлені ним правові наслідки полягають не у відстроченні виконання обов`язку зі сплати неустойки, а саме у звільненні позичальника від такого обов`язку та списанні відповідних нарахувань.

Такий підхід узгоджується також із висновками Верховного Суду, викладеними в оглядах судової практики щодо застосування законодавства в умовах воєнного стану.

Оскільки спірний кредитний договір № 7791423 укладено 15 квітня 2024 року, тобто після введення в Україні воєнного стану, положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України безпосередньо поширюються на спірні правовідносини.

Отже, позивач не має права вимагати стягнення з відповідача пені та штрафів за прострочення виконання зобов`язань за цим договором.

При цьому застосування зазначеної норми не залежить від наявності відповідного клопотання відповідача, оскільки йдеться про імперативне законодавче регулювання відповідальності позичальника за прострочення кредитного зобов`язання.

Таким чином, вимога про стягнення 6795 грн пені та штрафів задоволенню не підлягає.

При цьому суд зазначає, що відсутність підстав для стягнення пені та штрафів у цій справі зумовлена не лише статусом відповідача як військовослужбовця, а передусім прямою забороною, встановленою пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 6262,41 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 16532,76 грн заборгованості за процентами та 6795 грн пені та штрафів слід відмовити.

Загальний розмір задоволених позовних вимог становить 6262,41 грн із заявлених 29590,17 грн, що становить 21,16 % заявлених майнових вимог.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов задоволено частково, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, тобто у розмірі 21,16 % від фактично сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 526, 530, 629, 1054 ЦК України, частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 7791423 від 15 квітня 2024 року у розмірі 6262 (шість тисяч двісті шістдесят дві) гривні 41 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 640,72 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосереднь до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014, Реквізити ІВАN № НОМЕР_3 у АТ "ТАСкомбанк".

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя В.М.Бугрій