Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №541/4386/24 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/4386/24

Номер провадження 2-др/541/29/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(додаткове)

23 жовтня 2026 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Морозовської О.А.,

за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна,

в с т а н о в и в:

06 жовтня 2026 року рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області по справі № 541/4386/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .

24 вересня 2026 року в судовому засіданні до закінчення судових дебатів представником відповідача ОСОБА_3 зроблено заяву в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів розміру судових витрат, понесених стороною позивача при розгляді справи.

12 жовтня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просив ухвалити додаткове рішення суду про розподіл судових витрат між сторонами по справі № 541/4386/24, стягнувши з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на його користь (РНОКПП НОМЕР_2 ) в рахунок відшкодування понесених ним витрат на правову (правничу) допомогу та оплату на залучення перекладачів в загальній сумі 13 775 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять) гривень. Заява обґрунтована тим, що згідно письмового розрахунку (детального опису робіт) від 12.10.2025 року при розгляді справи судом відповідачем ОСОБА_1 оплачено загальну вартість правової (правничої) допомоги в сумі 7000 гривень. Одночасно з цим на виконання ухвали суду від 01 жовтня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 оплачено послуги перекладів окремих судових документів на чеську мову та 20.10.2025 року його представником до суду подано заяву про виконання такої ухвали суду, до якої долучено оригінал квитанції про оплату роботи перекладача в сумі 5600 гривень. В подальшому відповідачем ОСОБА_1 було додатково оплачено роботу перекладача в сумі 1175 гривень, що доводиться квитанцією установи банку від 13.02.2026 року. Таким чином, при розгляді справи за позовом ОСОБА_2 відповідач ОСОБА_1 поніс судові витрати в загальній сумі 13 775 гривень.

До заяви приєднано договір про надання правової допомоги та послуг адвоката у цивільній справі № Ц 1-25 від 03 січня 2025 року, розрахунок (детальний опис робіт) вартості правової допомоги (послуг) від 12 жовтня 2026 року, копію заяви представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Чернюка В.Д. про надання на виконання ухвали суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 541/4386/24 трьох примірників нотаріально засвідченого перекладу на чеську мову ухвали суду від 01 жовтня 2025 року та доручення про виконання окремих процесуальних дій, копію квитанції ФОП ОСОБА_4 від 20.10.2025 року про оплату роботи перекладачів, як судові витрати сторони відповідача, пов`язані з розглядом справи через залучення перекладачів на суму 5600 гривень; акт приймання–передачі наданих послуг від 12 жовтня 2026 року, квитанцію № Ц1-25 від 12 жовтня 2026 року, квитанцію АТ «А-БАНК» № 5288-3179-5828-2767 від 13.02.2026 року.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином. Відповідач у поданій заяві просив про проведення судового засідання у його відсутність та відсутність його представника. Відповідач, причин неявки суду не повідомила.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши заяву та матеріали цивільної справи, суд приходить висновку про необхідність ухвалити додаткове рішення.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В судовому засіданні до закінчення судових дебатів представником відповідача зроблено заяву щодо надання доказів розміру судових витрат, понесених стороною відповідача, відповідачем направлено докази, якими підтверджуються понесені судові витрати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

П. 9 ч.1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Положеннями ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Необхідно зауважити, що ч. 6 ст. 137 ЦПК України передбачає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги та послуг адвоката у цивільній справі № Ц 1-25 від 03 січня 2025 року, розрахуноком (детальний опис робіт) вартості правової допомоги (послуг) від 12 жовтня 2026 року, актом приймання–передачі наданих послуг від 12 жовтня 2026 року, квитанцією № Ц1-25 від 12 жовтня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 сплачено адвокату Чернюку В.Д. гонорар в розмірі 7 000,00 грн за ведення в суді справи № 541/4386/24.

Матеріали справи не містять клопотання позивача, представника позивача про зменшення витрат відповідача на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні. Аналогічна позиція викладена в Постанові ВС від 01 грудня 2021 року (справа № 607/14338/19-ц, провадження № 61-19073 св 20).

На думку суду, витрати на правничу допомогу є співмірними та, оскільки при ухваленні судом рішення не вирішено питання щодо відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем шляхом стягнення з відповідача, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи через залучення перекладачів на суму 6775,00 гривень, що підтверджується копією заяви представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Чернюка В.Д. про надання на виконання ухвали суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 541/4386/24 трьох примірників нотаріально засвідченого перекладу на чеську мову ухвали суду від 01 жовтня 2025 року та доручення про виконання окремих процесуальних дій, копією квитанції ФОП ОСОБА_4 від 20.10.2025 року про оплату роботи перекладачів, як судові витрати сторони відповідача, пов`язані з розглядом справи через залучення перекладачів на суму 5600,00 гривень та квитанцію АТ «А-БАНК» № 5288-3179-5828-2767 від 13.02.2026 року про оплату ОСОБА_5 роботи перекладачів, як судові витрати сторони відповідача, пов`язані з розглядом справи через залучення перекладачів на суму 1175,00 гривень.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. 133, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України ЦПК України та, оскільки при ухваленні судом рішення не вирішено питання щодо відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат пов`язаних із залученням перекладачів, понесених відповідачем шляхом стягнення з позивача, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату витрат пов`язаних із залученням перекладачів в розмірі 6175,00 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 142, 270 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі 541/4386/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місця проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місця проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок та судові витрати на оплату витрат пов`язаних із залученням перекладачів в розмірі 6775 (шість тисяч сімсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя: О. А. Морозовська