Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №527/1418/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Суд: Глобинський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №527/1418/26

Суддя: Олефір А. О.

Справа № 527/1418/26

провадження 2/527/1189/26

РІШЕННЯ

іменем України

26 жовтня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Семенової К.М.,

прокурора Полтавської

обласної прокуратури - Хутченко Я.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 527/1418/26 за позовом ОСОБА_1 , поданим представником позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 16 жовтня 2021 року сторони зареєстрували шлюб, який рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 14 листопада 2024 року розірвано. Від шлюбу у сторін народився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту народження у місті Познань Республіки Польща і до теперішнього часу дитина постійно проживає за кордоном і жодного дня не перебувала та не проживала на території України. Відповідач проживав з дитиною лише до досягнення дитиною 1 річного віку, проте навіть протягом цього часу він вів одноосібний спосіб життя та не виявляв належного інтересу до дитини. Після того, як дитині виповнився 1 рік будь-яке спілкування між ними припинилося, на сьогодні дитина батька взагалі не пам`ятає, а відповідач повністю усунувся від виховання сина та не цікавиться його життям. Дитина перебуває на утриманні позивача. Відповідач з дня народження дитини не цікавиться життям сина, не приймає участі у його вихованні та забезпеченні належних умов дитини для життя, навчання і розвитку, не спілкується з ним, не проявляє любові та заінтересованості його станом здоров`я, навчанням, фізичним і моральним розвитком, не створює умови для розвитку природніх здібностей, не готує його до самостійного життя та праці, не забезпечує необхідним харчуванням, допомогою при лікуванні, не допомагає фінансово та матеріально, що свідчить про те, що відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 26 червня 2025 року у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відмовлено. Проте, підстави подання позовної заяви змінилися, оскільки рішенням суду від 26 червня 2025 року з відповідача було стягнуто аліменти на утримання дитини, проте станом на даний момент існує заборгованість зі сплати аліментів на суму 71470,32 грн.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд, позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник направив до суду заяву, у якій просив суд проводити розгляд справи у їх відсутність, зазначив, що не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи у його відсутність, зазначив, що при прийнятті рішення суду покладається на розсуд суду.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, судова повістка про виклик до суду направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

06.07.2026 від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання у якому останній зазначив, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , проте не зважаючи на факт проходження ним військової служби висловив бажання у продовженні розгляду справи та не застосовувати інститут зупинення провадження у справі.

Відзиву відповідач не подав.

Прокурор в судовому засіданні зазначила, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки позивач не надала суду доказів стосовно того, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, відповідач був мобілізований до складу Збройних Сил України, що позбавляє його можливості виконувати батьківські обов`язки.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав складення та проголошення рішення до 16:30 год 26 жовтня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Позивач та відповідач є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Постановою старшого державного виконавця Глобинського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції України від 02.04.2026 відкрито виконавче провадження № 80638620 на підставі виконавчого листа № 527/2113/25, виданого 16.02.2026 Глобинським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду 09 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів складеного державним виконавцем, заборгованість ОСОБА_3 зі спати аліментів за період з липня 2025 року по квітень 2026 року становить 71470,32 грн (а.с.12).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного кодуксу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодуксу України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 Сімейного кодуксу України).

Згідно ч.ч. 5 ст. 19 Сімейного кодуксу України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до Додаткових пояснень наданих Органом опіки та піклування Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, останнім в ході проведення обстеження житлово-побутових умов проживання позивача та відповідача встановлено, що ОСОБА_1 останні 5 років проживає за кордоном, відповідач мобілізований та проходить військову службу. Враховуючи відсутність позивача разом з дитиною та відповідача, дослідити обставини справи та підготувати висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору між батьками є неможливим (а.с. 32-39).

Згідно Довідки наданої ІНФОРМАЦІЯ_3 09.07.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 04.01.2026 року призваний на військову службу по мобілізації (а.с.51).

Таким чином з наданих доказів, судом встановлено, що дитина з народження проживає разом з матір`ю за межами території України, батько дитини призваний на військову службу по мобілізації.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 вересня 2026 року (справа № 405/5789/24, провадження № 61-8646св26) виклав правову позицію, що «об`єктивна відсутність батька через виконання військового обов`язку та перебування на військовій службі у складі ЗСУ не може розцінюватися як підстава для позбавлення його права на участь у вихованні дитини».

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у справі «Мамчур проти України» ЄСПЛ наголошував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

У справі «Савіни проти України» ЄСПЛ наголошував, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Суд зауважує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, адже позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку одного з батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в його діях.

За викладених обставин, суд встановив, що в матеріалах справи немає беззаперечних та достатніх доказів, які б підтверджували винну та свідому поведінку ОСОБА_3 щодо ухилення від участі у вихованні сина, умисне і свідоме нехтування батьківськими обов`язками. Заборгованість зі сплати аліментів не є підставою для застосування до відповідача крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав, оскільки може бути врахована судом лише як один із доказів у сукупності з іншими підставами.

Оскільки позивач з дитиною проживає за кордоном, а відповідач призваний на військову службу по мобілізації, він об`єктивно позбавлений можливості виконувати свої батьківські обов`язки.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 200, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , поданому представником позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування Градизької селищної ради Кременчуцього району Полтавської області про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_7 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ),

відповідач: ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , рнокпп: НОМЕР_3 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (місцезнаходження: 39070, Полтавська обл., Кременчуцький р-н., с-ще Градизьк, вул. Київська, 51, код ЄДРПОУ 21063176).

Суддя А.О. Олефір

Оригінал: reyestr.court.gov.ua