Суд: Глобинський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №527/2693/26
Суддя: Олефір А. О.
Справа № 527/2693/26
провадження 2/527/1975/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Олефір А.О.,
з участю секретаря
судового засідання - Бойко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 527/2693/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», поданим представником позивача Столітнім Михайлом Миколайовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
21 вересня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд».
В обґрунтування позову представник зазначив, що 23.10.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 7196677 про надання споживчого кредиту. Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно умов Кредитного договору: Сума кредиту (загальний розмір) складає 4000 грн. Строк кредиту 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 4000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 25.07.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.07/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». До ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 25.07/24-Ф від 25.07.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі: сума кредиту 4000 грн, сума процентів за користування кредитом – 7323,2 грн, всього 11323,2 грн. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 4000 грн - тіло кредиту та 7323,2 грн - нараховані проценти, нараховані позивачем проценти за 84 календарних днів - 6 686,40, всього – 18 009,60 грн
Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 6840010 від 07.07.2023 року загальною сумою 18009,60 грн, з яких сума кредиту 4000 грн, сума процентів за користування кредитом 7323,2 грн, нараховані Позивачем проценти за 84 календарних днів - 6 686,40 грн, сплачений судовий збір 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначив, що просить проводити розгляд справи у його відсутність та не заперечує проти винесення заочного рішення судом.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з`явився, судова повістка про виклик до суду направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення судова повістка про виклик ОСОБА_1 до суду на 10:00 год 26.10.2026 повернулася до суду не вручена з відміткою «адресат відсутній».
Відзиву відповідач не подав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
23.10.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 7196677 про надання споживчого кредиту. Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «A4510». Відповідно до п. 1.3. сума кредиту складає 4000,00 грн. Згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 360 днів. Відповідно до п. 1.5.1. стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, знижена процентна ставка 1,493 % (п.1.5.2.). Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1.) (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
23.10.2023 ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором A4510, у якому викладено істотні умови, які за своїм змістом є аналогічними викладеними у кредитному договорі (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
В п. 2.1. Кредитного договору зазначено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно повідомлення ТОВ «ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА»», 23.10.2023 19:23:03 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 4000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
На виконання ухвали суду АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІНАРОДНИЙ БАНК» надано інформацію, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 23.10.2023 було зараховано кошти в сумі 4000,00 грн (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.
25.07.2024 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено Договір факторингу № 25.07/24-Ф відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 25.07.2024 до Договору факторингу № 25.07/24-Ф до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 7196677 в сумі 11 323,20 грн (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначено в ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, право вимоги за Кредитним договором № 7196677 від 23.10.2023 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на підставі договору факторингу.
Згідно Розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 7196677 від 23.10.2023, станом на 24.07.2024, складеного ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», заборгованість ОСОБА_1 становить 11323,20 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту – 4000,00 грн, заборгованості за процентами – 7323,20 грн (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 7196677 від 23.10.2023, за період з 26.07.2024 року по 17.10.2024 року (84 календарних днів), складеного ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за процентами становить 6686,40 грн (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4000,00 грн – суми заборгованості за тілом кредиту, суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено в ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 4000,00 грн, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою в повному обсязі не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4000,00 грн – суми заборгованості за тілом кредиту є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами в сумі 14009,60 грн, суд зазначає наступне.
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом та у розмірі встановленому договором.
З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти відповідачу нараховано як первісним кредитором так і позивачем в межах строку дії кредитного договору.
Разом з тим, розмір нарахованих відсотків не в повній мірі відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», з огляду на таке.
Пунктом 5 розділу І ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закон № 3498-IX від 22.11.2023), статтю 8 ЗУ «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно п. 2 Розділу ІІ. Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX від 22.11.2023 ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.
Як встановлено судом, договір між сторонами укладено 23.10.2023, отже договір було укладено до набрання чинності Законом № 3498-IX від 22.11.2023, проте строк його дії продовжено після набрання чинності цим Законом, тому дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на кредитний договір укладений між сторонами, який є підставою даного позову.
Згідно п. 17 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в період з 23.10.2023 по 23.01.2024 розмір денної процентної ставки відповідав умовам договору та закону, проте з 26.07.2024 по 19.08.2024 розмір відсотків згідно вказаного закону не міг перевищувати 1,5 %, з 20.08.2024 по 17.10.2024 розмір відсотків згідно вказаного закону не міг перевищувати 1 %.
Крім того, судом встановлено, що первісним кредитором в період з 24.01.2024 по 24.07.2024 нарахування відсотків не здійснювалося.
Отже, за період з 23.10.2023 по 23.01.2024 розмір відсотків в сумі 7323,60 грн відповідає розміру визначеному договором.
Натомість за період з 26.07.2024 по 19.08.2024 - розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,5 %, а з 20.08.2024 по 17.10.2024 - розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.
Разом з тим, судом встановлено, що за вказаний період позивачем було нараховано відсотки, виходячи із процентної ставки – 1,99% в день, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».
Так, за підрахунками суду, розмір відсотків за період з 26.07.2024 по 19.08.2024 виходячи з розміру денної процентної ставки 1,5 % становить 1500,00 грн (60,00 грн (розмір відсотків в день) х 25(днів в періоді), за період з 20.08.2024 по 17.10.2024 виходячи з розміру денної процентної ставки 1 % становить 2360,00 грн (40,00 грн (розмір відсотків в день) х 59(днів в періоді).
Таким чином, за підрахунками суду, загальний розмір відсотків за період з 23.10.2023 по 17.10.2024 терміну дії договору становить 11183,60 грн.
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти зобов`язання з повернення процентів за користування кредитними коштами не виконав, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами.
Разом з тим, приймаючи до уваги те, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів в сумі 14009,60 грн, без урахування обмежень, встановлених ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти в розмірі за підрахунками суду в сумі 11183,60 грн, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Вирішення питання судових витрат.
Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 18009,60 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 15183,60 грн, що становить 84,30 % від ціни позову.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2244,40 грн, що складає 84,30 % від 2662,40 грн.
Як зазначено в ч. 3ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Столітній М.М. надавав правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 10000,00 грн (досліджено в електронному вигляді в системі «Електронний суд»).
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не подано суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат – це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.
За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючи конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 4000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено частково, витрати, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 3372,00 грн, що складає 84,30 % від 4000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12,13, 76-81, 206,223, 263-265 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 44559822 за Договором № 7196677 про надання споживчого кредиту від 23.10.2023:
4000,00 грн - суму заборгованості за основною сумою боргу,
11183,60 грн - суму заборгованості за відсотками,
а всього 15183,60 грн (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят три грн 60 коп).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір у сумі 2244,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3372,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим.2, код ЄДРПОУ: 44559822);
відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: 39014, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Радалівка, рнокпп: НОМЕР_3 ).
Суддя А. О. Олефір
Оригінал: reyestr.court.gov.ua