Рішення від 25 жовтня 2026 р. у справі №524/8379/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №524/8379/26

Суддя: Мельник Н. П.

Справа 524/8379/26

Провадження 2/524/6927/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н. П.,

з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулося АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та сплаченого судового збору за подання позову до суду.

На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву б/н від 01.04.2016 та приєднався до умов та правил надання банківських послуг. На підставі вказаної анкети-заяви відповідачу відкритий картковий рахунок та видана кредитна картка № НОМЕР_1 , на яку встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 70000,00 грн, строк дії - 11/19, тип - універсальна. Після чого відповідач здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, отримував кредитні кошти з власної ініціативи. У процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки – 40,8 %. У зв`язку із впровадженням норм Закону України «Про споживче кредитування» клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 23.02.2021 з інформацією про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. ОСОБА_1 не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість.

У подальшому відповідач отримав нову кредитну картку з преміальними умовами обслуговування. Під час користування рахунком 23.02.2021 відповідач підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку № НОМЕР_2 , строк дії - 04/24, тип «Універсальна GOLD», погоджені інші умови користування кредитним рахунком.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користуванням кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості. У процесі користуванням рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 40,8 %.

Згідно п. п. 2.1.1.3.5 договору сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов`язань із погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту їх виникнення таких порушень, на підставі ст. ст. 212, 611, 651 ЦК Україні терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день - позичальник зобов`язана повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за договором у повному обсязі.

Станом на 14.06.2026 наявна заборгованість в сумі 75037,13 грн, що складається із 60536,53 грн - заборгованості за тілом кредиту, 14500,60 грн - заборгованості за простроченими відсотками.

Судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

14.09.2026, 26.10.2026 судове засідання не відбулося по причині неявки учасників справи:

представника позивача, який клопотав про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення судом;

відповідача, повідомленого належним чином на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якої днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Про причини неявки відповідач суду не повідомляв, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав.

На підставі ст. ст. 280, 281, ч. 5 ст. 259 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11ЦПК України.

З`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог, оцінивши докази на їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до таких висновків.

Судом установлено, що 01.04.2016 відповідач ознайомився із умовами кредитування та підписав паспорт кредиту, а також заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - договір), погодивши наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювана кредитна лінія до 70000 грн (п. 1.2 договору); тип кредитної карти - «Універсальна»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією (п.1.2 договору); процентна ставка, відсотки річних - 42,0 % (п. 1.3 договору); у процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 40,8 %; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4 договору); розмір мінімального обов`язкового платежу - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн щомісячно, або 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4 договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості - 60,00 % (п.п. 1.5, 2.1 договору).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано у системі самообслуговування "Приват24" за допомогою OTP-пароля, про що зазначено в полі "Підпис клієнта" із позначкою про дату та час підписання. Використання OTP-пароля у якості простого електронного підпису погоджено з відповідачем в анкеті - заяві від 23.02.2021, підписаної відповідачем власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови Національного Банку України від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України".

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_3 , строк дії - 11/19, тип – універсальна, а також згодом отримано кредитну картку № НОМЕР_4 , строк дії - 04/24, тип – універсальна "GOLD", що стверджується випискою по рахунку.

Відповідач користувався кредитним лімітом згідно виписки по рахунку вчиняв операції.

Підпунктом 2.1.1.3.5 договору сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту останній зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за договором в повному обсязі. Тобто сорони згідно до ст. 212 ЦК України передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту.

Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, відповідно до п.п. 1.5, 2.1.1.2.12 договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту, сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які згідно ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.

У зв`язку із порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 14.06.2026 має заборгованість — 75037,13 грн, що складається із 60536,53 грн - заборгованості за тілом кредита, 14500,00 грн - заборгованоті за простроченими відсотками.

Зазначена сума заборгованості станом на день розгляду справи відповідачем банку не сплачена.

Спір щодо розмірів обчислення цієї суми заборгованості між сторонами відсутній, відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог, зазначених позивачем у позові.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, встановленому договором (ст. ст. 1049, 1050 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими коштами, боржник зобов`язується сплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов`язання, якщо інший розмір відсотків не установлений договором (ст. 625 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. ст. 525, 526 ЦК України).

За змістом ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного не надані.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 у справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Кредитний договір є оспорюваним правочином, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останній вважається правомірним.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, 10.02.2010).

Оскільки позовні вимоги задоволені, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн судового збору, сплаченого за подання позову до суду (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 77 - 80, 141, 247, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (р/р НОМЕР_5 , код банку 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором від 01.04.2016 в сумі 75037 грн 13 коп, 2662 грн 40 коп судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н. П. Мельник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua