Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №392/2480/25 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/2480/25

Провадження № 3/392/40/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Мала Виска

Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Назаренко К. П., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП або норма без назви акту),

У С Т А Н О В И В:

В провадження Маловисківського районного суду Кіровоградської області надійшов протокол серії ЕПР1 № 527473 від 29.11.2025, складений щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, про те, що останній 29.11.2025 о 23:35 в Кіровоградській області Новоукраїнському районі м. Мала Виска по вул. Центральна, біля будинку 66Б, керував транспортним засобом «Renault Megane», ДНЗ НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alkotester 6810», погодився. Результат тесту склав 1,81 проміле. Від керування транспортним засобом відсторонений.

ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 12.02.2026 не з`явився, натомість його захисник - адвокат Багрій В. А. надав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні захисник Кубриша – адвокат Багрій В. А. зазначив, що ОСОБА_1 вину не визнає. Автомобіль перебував у нерухомому стані (стояв), двигун був вимкнений. Працівники поліції підійшли до авто та повідомили про відсутність страхового поліса, перевіривши номерні знаки по базі. Після цього, шляхом введення в оману, вони змусили його сісти за кермо нібито для оформлення адміністративних матеріалів щодо страхування. Наголошує, що вимога пройти огляд на стан сп`яніння є законною лише у разі, якщо особа є водієм, тобто здійснює рух транспортним засобом. Оскільки він автомобілем не керував, у поліцейських не було законних підстав для висунення вимоги про проходження огляду. Окремо звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутній головний доказ — відеозапис (з бодікамер або стаціонарних реєстраторів), який би зафіксував факт руху автомобіля під його керуванням. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, всі сумніви тлумачаться на користь особи, а оскільки факт керування не доведений, склад правопорушення за ст. 130 КУпАП відсутній.Тому вважає, що протокол складений з грубим порушенням КУпАП та просить провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення захисника ОСОБА_2 – адвоката Багрія В. А., повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) поліцейського.

Ч. 1 ст 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З доданих до справи матеріалів та відеозаписів вбачається, що носії інформації у виді DVD-R дисків не містять жодних записів (файлів), на яких зафіксовано хто саме керував транспортним засобом, а також відсутні будь які ознаки, на підставі яких можна було б об`єктивно встановити, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем.

Отже, долучений відеозапис не можна вважати належним і допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року заява №926/08), суддя вважає сумнівними дані, відображенні у протоколі про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суддя, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, суддя не вбачає належним чином доведеної вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 130, 247, 251, 179, 283-285, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення та набирає законної сили з моменту закінчення строків на її оскарження, якщо таку не було оскаржено.

Суддя К. П. НАЗАРЕНКО