Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №385/1316/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________І________________________

Справа №: 385/1316/26 3/385/514/26

26.10.2026 рокум. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Гришак А.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

19.07.2026 року о 11 год. 22 хв. в м. Гайворон, вул. Центральна, 82 гр. ОСОБА_1 керував т.з. Мерседес Бенз SPR Inter 413CDI д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор номер 968171, чим порушив п. 2.5 ПДР- відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк., чи ін. сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів.

26.10.2026 року від захисника ОСОБА_1 , адвоката Цімохи Р.Р., через систему «Елекстронний суд» надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, про що неодноразово наголошував працівникам поліції. На доданому в матеріалах справи відеозаписі ОСОБА_1 неодноразово повідомляв працівникам поліції, що не відмовляється проїхати в медичний заклад для проходження огляду. Однак на власному транспортному засобі. Сам по собі факт висловлення особою бажання прибути до закладу охорони здоров`я на власному транспортному засобі не може розцінюватися як категорична та безумовна відмова від проходження медичного огляду, оскільки свідчить про згоду на його проведення та відсутність наміру ухилятися від такої процедури. Водію не було роз`яснено, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння фактично несе аналогічні наслідки, що й об`єктивна сторона даного правопорушення, яка полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Наявними матеріали справи не зафіксовано відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 не вживав жодних алкогольних чи наркотичних засобів і станом на час складання протоколу не перебував у стані будь-якого сп`яніння, ознаки сп`яніння у нього відсутні, мова чітка, реакція нормальна. В цей же день, о 13 годині 30 хвилин в межах 2 двох годин, як того вимагає закон, ОСОБА_1 звернувся до КНП «Гайвороноської міської лікарня» для проходження огляду на стан сп`яніння, згідно висновку №6 від 19 липня 2026 року в ОСОБА_1 ознак сп`яніння на виявлено. Випискою з акту №3507 від 24 вересня 2026 року ДСУ «Кіровоградським обласним бюро судово-медичної експертизи» зазначено, що в крові ОСОБА_1 , 1990 року не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий та аміловий спирти. Працівниками поліції під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не було роз`яснено, які саме ознаки алкогольного сп`яніння нібито були у нього виявлені, що є істотним порушенням вимог Інструкції № 1452/735 та встановленої процедури проведення огляду на стан сп`яніння. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на огляд водія з метою виявлення сп`яняю - взагалі складено не було. Просить суд: провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно, ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з`явились. Про дату, час розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Суд дослідивши матеріали справи, матеріали клопотань про закриття провадження, доходить висновку, що клопотання про закриття провадження задоволенню не підлягає, а вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення доведена в повному обсязі поза розумним сумнівом.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст. 251 КУпАП, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №723388 від 19.07.2026 року, що відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;

- відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано, що на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки т/з приладом «Драгер» чи в медичному закладі, роз`яснення наслідків відмови від проходження такого огляду. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки, так і в медичному закладі. Так, ОСОБА_1 вказував, що бажає пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, разом з тим, на вимогу поліцейського вийти з автомобіля та проїхати разом з поліцейськими до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовлявся.

Дослідивши надані докази, суд вказує, що згідно п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, перелік яких міститься у п.3 цього розділу, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп`яніння були підтверджені свідками або зафіксовані на відео, а також окремої процедури огляду на наявність таких ознак сп`яніння, також норми КУпАП та Інструкції № 1452/735 не передбачають обов`язку поліцейського озвучити водію наявні у нього ознаки сп`яніння.

Повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

В протоколі зазначено ознаки алкогольного сп`яніння порушення мови, координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, що відповідають переліку, визначеному Інструкцією.

Таким чином доводи сторони захисту про безпідставність вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння не заслуговують на увагу. Встановити наявність ознак алкогольного сп`яніння з відеозапису об`єктивно неможливо та не передбачено законодавством, такі ознаки були встановлені працівниками поліції та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Щодо аргументів про відсутність відмови від проходження огляду в медичному закладі, то суд такі відхиляє входячи з такого.

Дослідивши відеозаписи, які об`єктивно відображають картину події суд зауважує, що ОСОБА_1 , вказує, що бажає пройти огляд в медичному закладі. Разом з тим, на вимогу поліцейського вийти з автомобіля та проїхати разом з поліцейськими до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовлявся. Тобто, на переконання суду, таке свідчить, в першу чергу, про пропозицію з боку поліцейського, відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, пройти огляд на стан сп`яніння як на місці так і в медичному закладі, а також - про фактичну відмову ОСОБА_1 проходити такий огляд. Мотиви відмови значення не мають. Після роз`яснення про те, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловлював бажання пройти огляд. За даних обставин правопорушення було закінчене, поліцейські отримали право скласти відповідний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксувавши таке, і поліцейський приступив до складання протоколу.

Слід вказати, що відеозапис, який містить фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст. 251 КУпАП.

Також слід зазначити, що ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку, в тому числі для забезпечення дотримання правил дорожнього руху, може закріплювати на форменому одязі, фото - і відеотехніку.

Суд не бере до уваги долучені стороною захисту акт та висновок, оскільки такі не встановлюють та не спростовують жодної обставини, що підлягає доказуванню в даній справі, так як ОСОБА_1 інкриміновано саме відмову від проходження огляду.

Інструкцією № 1452/735 від 09.11.2015 передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Тобто, в такому випадку ОСОБА_1 повинен був пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я обов`язково у присутності поліцейського та за направленням останнього, протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Всупереч наведеному, ОСОБА_1 , без направлення поліцейського, самостійно звернувся до медичного закладу та пройшов такий огляд у закладі охорони здоров`я, який був проведений за відсутності поліцейського.

Зі змісту п. 22 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, що кореспондується з вимогами ч. 5 ст. 266 КУпАП вбачається, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Не можуть бути враховані доводи про відсутність направлення до медичного закладу, як підстава для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння і в медичному закладі. В такому випадку працівники поліції можуть не складати направлення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отримуючи посвідчення водія та сідаючи за кермо автомобіля, яке є джерелом підвищеної небезпеки, ОСОБА_1 повинен був неухильно дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, зокрема, п. 2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.

Будь-яких порушень працівниками поліції норм чинного законодавства при оформленні адміністративних матеріалів, судом не встановлено.

Позиція сторони захисту розцінюється судом як спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

Дослідивши матеріали справи, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Підстав для задоволення клопотання захисників про закриття провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення немає, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Згідно довідки відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП України в Кіровоградській області №95510-2026 від 20.07.2026 ОСОБА_1 на протязі року до адміністративної відповідальності не притягувався, посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 26.08.2008 Центр ДАІ 7102, згідно ІКС ІПНП має статус «Вилучений».

Враховуючи те, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Суд, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, не враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, оскільки ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У зв`язку з накладенням адміністративного стягнення, згідно ст. 4, 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в

в задоволенні клопотання захисника адвоката Цімохи Р.Р. про закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення відмовити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП й накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Гайворонський районний суд Кіровоградської області.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя :А. М. ГРИШАК

Дата документа 26.10.2026