Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №460/7100/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/7100/26 пров. № А/857/41529/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.

суддів -Боршовського Т. І. Носа С. П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Дубровицького ліцею Дубровицької міської ради на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі № 460/7100/26 за адміністративним позовом Дубровицького ліцею Дубровицької міської ради до Дубровицької міської ради Рівненської області про визнання бездіяльності, дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

місце ухвалення судового рішенням. Рівне

розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження

суддя у І інстанціїКомшелюк Т.О.

дата складання повного тексту рішення15 червня 2026 року

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Дубровицький ліцей Дубровицької міської ради (надалі по тексту також - позивач, Ліцей) звернувся в суд з адміністративним позовом до Дубровицької міської ради Рівненської області (надалі по тексту також – відповідач, міська рада), в якому просив:

1) визнати протиправною бездіяльність Дубровицької міської ради, що полягає у неподанні проектної заявки щодо Дубровицького ліцею Дубровицької міської ради для участі у відборі на отримання освітньої субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №477;

2) визнати протиправними дії щодо відмови Дубровицької міської ради у поданні проектної заявки Дубровицького ліцею для участі у відборі на отримання освітньої субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №477, що викладені у листі вих.№09-730/03-41/26 від 22.04.2026;

3) зобов`язати Дубровицьку міську раду утриматися від вчинення дій, що полягають у самостійному визначенні відповідності закладів загальної середньої освіти критеріям участі у державних програмах фінансування, якщо такі повноваження не передбачені законодавством, та від перевищення наданих повноважень шляхом прийняття рішень про відмову у поданні проектних заявок з підстав, оцінка яких віднесена до компетенції інших органів державної влади, а також зобов`язати під час підготовки та подання проектних заявок у межах державних програм фінансування забезпечувати подання документів закладів освіти без попередньої оцінки їх відповідності критеріям відбору у випадках, коли така оцінка віднесена до повноважень інших суб`єктів владних повноважень, та не перешкоджати реалізації закладами освіти права на участь у таких програмах.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі №460/7100/26, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач в особі представника – адвоката Петрушко І.С. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити, а також стягнути на користь позивача понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Дубровицької міської ради. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судове рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги вказує, що Порядок та умови, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2026 року №477, не вимагають, щоб на момент подання заявки у квітні 2026 року заклад освіти вже фактично функціонував як академічний ліцей, мав змінене найменування та нову редакцію статуту, оскільки у ньому використано конструкцію майбутнього часу – заклади, які згідно з перспективним планом розвитку у 2027/2028 навчальному році «забезпечуватимуть» здобуття профільної середньої освіти. На переконання скаржника, суд першої інстанції підмінив установлений Кабінетом Міністрів України критерій іншим, якого Порядок не містить, адже рішенням засновника від 21.08.2025 №1935 Ліцей уже визначено академічним ліцеєм, а зміна найменування і затвердження статуту є лише організаційними заходами з реалізації цього рішення.

Скаржник наголошує, що рішення Дубровицької міської ради від 21.08.2025 №1935 є пізнішим за розпорядження міського голови від 02.08.2023 №50 та рішення Рівненської обласної ради від 20.09.2024 №986 і відображає актуальну волю засновника щодо розвитку мережі закладів освіти громади, однак суд першої інстанції не навів норми права, за якою план обласної ради виключає можливість врахування рішення засновника як акта перспективного планування, не розмежував повноваження обласної ради щодо затвердження плану формування мережі та повноваження міської ради як засновника щодо утворення, реорганізації і зміни типу комунального закладу освіти.

Посилаючись на лист Департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 29.05.2026, позивач зазначає, що визначення прогнозованої мережі у рішенні обласної ради №986 не є тотожним затвердженню мережі закладів освіти територіальної громади.

Також позивач зазначає, що саме відповідач мав забезпечити невідкладне звернення до обласної ради з клопотанням про внесення змін до рішення №986 (пункти 4, 5.1 рішення №1935), а тому не може посилатися на відсутність таких змін як на об`єктивну та незалежну від нього обставину, оскільки невиконання суб`єктом владних повноважень власних організаційних обов`язків не може бути правомірною підставою для обмеження інтересів комунального закладу освіти та учнів.

На переконання скаржника, висновок суду першої інстанції про інформаційний характер листа від 22.04.2026 №09-730/03-41/26 суперечить обставинам справи, оскільки цим листом відповідач остаточно повідомив про невідповідність Ліцею критерію та про неможливість подання проектної заявки, після чого заявка через Єдину інформаційну систему подана не була, а строк її подання сплив 24.04.2026.

Скаржник вважає, що відповідач фактично підмінив компетентний орган відбору, оскільки за пунктом 6 Порядку розгляд проектних заявок, їх оцінювання та прийняття рішення про погодження або відмову у погодженні належать до повноважень комісії, утвореної МОН, тоді як місцева рада є лише суб`єктом формування та подання проектної заявки. Позивач вказує, що суд першої інстанції не встановив, яким актом, ким та в якому порядку прийнято рішення про неподання заявки, не перевірив дії відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а також помилково розподілив обов`язок доказування, поклавши на позивача негативні наслідки відсутності доказів внесення змін до рішення обласної ради №986, всупереч частині другій статті 77 КАС України.

Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції не надав оцінки тому, що освітній процес у Ліцеї здійснюється за очною формою, станом на 01.01.2026 у восьмих класах навчалося 67 учнів, Ліцей не є учасником експериментального проекту, заявка з орієнтовним кошторисом подана своєчасно, а подання заявки не означало б автоматичного виділення коштів, а лише забезпечило б можливість участі у відборі. Позивач також зазначає, що суд безпідставно вказав, ніби позивач вимагав подавати будь-які документи закладів без попередньої перевірки критеріїв, тоді як позивач заперечував лише проти остаточного вирішення відповідачем питання відповідності закладу умовам Програми.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений строк не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач в особі його представника повідомлені через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язковою умовою участі закладу загальної середньої освіти у відборі є його включення згідно з перспективним планом розвитку до мережі закладів, що у 2027/2028 навчальному році забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням, тоді як Ліцей не включений ні до прогнозованої мережі ліцеїв, затвердженої розпорядженням міського голови від 02.08.2023 №50, ні до прогнозованої мережі, затвердженої рішенням Рівненської обласної ради від 20.09.2024 №986, які суд визнав визначальними для цілей застосування Порядку №477.

Суд першої інстанції зазначив, що рішення Дубровицької міської ради від 21.08.2025 №1935 не включило Ліцей до перспективного плану, а лише визначило перспективу його розвитку та передбачило клопотання до обласної ради про внесення змін, які на момент прийому заявок ухвалені не були, а зміна найменування та затвердження статуту академічного ліцею мають бути здійснені до 01.08.2027 та 27.08.2027 відповідно, тому станом на квітень 2026 року заклад не є академічним ліцеєм «у правовому сенсі».

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що Порядок №477 не покладає на місцеву раду безумовного обов`язку подавати заявку щодо будь-якого закладу освіти, відповідач не здійснював дискреційного оцінювання, а застосував нормативно закріплені критерії, вимога позивача щодо подання документів закладів без попередньої перевірки критеріїв фактично вимагає від органу місцевого самоврядування діяти всупереч Порядку, а решта вимог зобов`язального характеру є похідними, в задоволенні яких також слід відмовити.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Дубровицький ліцей Дубровицької міської ради (код ЄДРПОУ 37225752) є закладом загальної середньої освіти комунальної форми власності, засновником якого є Дубровицька міська рада, що не заперечується сторонами.

Розпорядженням міського голови Дубровицької міської ради від 02.08.2023 №50 «Про затвердження прогнозованої мережі ліцеїв Дубровицької міської ради» затверджено прогнозовану мережу ліцеїв Дубровицької міської ради (додаток 1) та перспективний план трансформації (дорожню карту) мережі ліцеїв Дубровицької міської ради на 2023-2027 роки (додаток 2). Згідно з додатком 1 у Дубровицькій територіальній громаді визначено один ліцей ІІІ рівня – «Дубровицький ліцей (на базі Дубровицького ліцею №2)». Пунктом 4 додатку 2 передбачено у червні-серпні 2024 року підготувати проекти рішень щодо реорганізації ліцеїв у гімназії, зокрема Дубровицького ліцею Дубровицької міської ради, а пунктом 5 – у 2027 році здійснити організаційно-правові заходи щодо реорганізації Дубровицького ліцею №2 Дубровицької міської ради у профільний ліцей ІІІ рівня – Дубровицький ліцей Дубровицької міської ради для здобуття профільної середньої освіти учнів 10-12 класів.

Рішенням Рівненської обласної ради від 20.09.2024 №986 «Про затвердження плану формування мережі закладів освіти Рівненської області, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти» затверджено план формування мережі закладів освіти Рівненської області з урахуванням прогнозованої мережі закладів освіти, що забезпечуватимуть з 01 вересня 2027 року здобуття повної загальної середньої освіти на рівні профільної середньої освіти. У додатку до цього рішення в переліку закладів загальної середньої освіти академічного і професійного спрямування Сарненського району під номером 3 зазначено «Дубровицький ліцей №2 Дубровицької міської ради»; позивач у цьому переліку відсутній.

Рішенням Дубровицької міської ради від 21.08.2025 №1935 «Про визначення Дубровицького ліцею Дубровицької міської ради Дубровицьким академічним ліцеєм Дубровицької міської ради», прийнятим за результатами розгляду депутатського запиту, колективного звернення батьків та звернення директора Ліцею, вирішено: визначити Дубровицький ліцей Дубровицької міської ради Дубровицьким академічним ліцеєм Дубровицької міської ради, який забезпечуватиме здобуття профільної середньої освіти, базової середньої освіти, і як виняток, здобуття початкової освіти (п.1); змінити найменування закладу на «Дубровицький академічний ліцей Дубровицької міської ради» з 01 серпня 2027 року (п.2); уповноважити відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Дубровицької міської ради затвердити статут Дубровицького академічного ліцею до 27.08.2027 (п.3); клопотатися до Рівненської обласної ради про внесення змін до додатку до рішення від 20.09.2024 №986 шляхом заміни у п.3 розділу «Заклади загальної середньої освіти академічного і професійного спрямування Сарненського району» слів «Дубровицький ліцей №2 Дубровицької міської ради» на «Дубровицький ліцей Дубровицької міської ради» (п.4); доручити начальнику відділу освіти забезпечити виконання пункту 4 невідкладно на наступний день з моменту набрання чинності рішенням та забезпечити відповідність закладу вимогам статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», положенню про ліцей та ліцензійним умовам (п.5).

Наказом Міністерства освіти і науки України від 11.03.2026 №437 затверджено Перелік закладів загальної середньої освіти – учасників експериментального проекту щодо запровадження в закладах загальної середньої освіти освітніх програм, розроблених на основі типової освітньої програми для 10-12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням, до якого по Рівненській області включено Дубровицький ліцей №2 Дубровицької міської ради (порядковий номер 100). Позивач до цього переліку не включений.

10.04.2026 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №477 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2026 році освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (за спеціальним фондом державного бюджету) в частині створення сучасного освітнього простору».

15.04.2026 на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України оприлюднено оголошення про прийом з 15 до 24 квітня 2026 року заявок на отримання освітньої субвенції щодо створення сучасного освітнього простору, у якому визначено критерії закладів освіти та перелік документів, що подаються до МОН, зокрема проектна заявка, рішення про належність закладу у 2027/2028 році до мережі закладів, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти, кошторис проекту та гарантійний лист щодо дотримання умов.

Листом від 15.04.2026 №01-46/126, адресованим Дубровицькій міській раді та відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Дубровицької міської ради, директор Ліцею Кушнір В. просив подати проектну заявку на отримання освітньої субвенції щодо створення сучасного освітнього простору в Дубровицькому ліцеї, до листа доданий орієнтовний кошторис обладнання лабораторії фізики з STEM.

Листом від 17.04.2026 №599/01-23/26, адресованим міському голові, відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Дубровицької міської ради повідомив, що для участі у відборі заклад загальної середньої освіти повинен належати до мережі закладів, що у 2027/2028 навчальному році забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням згідно з перспективним планом розвитку закладів загальної середньої освіти, а Дубровицький ліцей Дубровицької міської ради цьому критерію не відповідає та не включений до перспективного плану, як майбутній академічний ліцей (розпорядження міського голови від 02.08.2023 №50, рішення Рівненської обласної ради від 20.09.2024 №986), а також зазначив, що місцева рада подає проектну заявку не більш як в одному закладі загальної середньої освіти та що до переліку учасників експериментального проекту, затвердженого наказом МОН від 11.03.2026 №437, увійшов Дубровицький ліцей №2 Дубровицької міської ради.

Листом виконавчого комітету Дубровицької міської ради від 22.04.2026 №09-730/03-41/26, підписаним секретарем ради Годунком М., на лист Ліцею від 15.04.2026 №01-46/126 директору Ліцею повідомлено інформацію, аналогічну за змістом листу відділу освіти від 17.04.2026, зокрема про те, що Дубровицький ліцей Дубровицької міської ради не відповідає критерію належності до мережі закладів, що у 2027/2028 навчальному році забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням згідно з перспективним планом, «отже він не є суб`єктом подання заявки за цією програмою».

24.04.2026 представник позивача – адвокат Петрушко І.С. звернулася до Дубровицької міської ради з адвокатським запитом №24/04/26-4, на який листом виконавчого комітету Дубровицької міської ради від 30.04.2026 надіслано відповідь відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Дубровицької міської ради від 28.04.2026 №359/01-24/26. У цій відповіді зазначено, що Дубровицька міська рада у 2026 році не подавала проектну заявку щодо участі Ліцею у відборі, з наведенням мотивів, аналогічних наведеним у листах від 17.04.2026 та 22.04.2026. Рішень про відмову у поданні проектної заявки Дубровицького ліцею міською радою не приймалося. Нормативними актами Дубровицької міської ради не передбачено здійснювати попередній відбір або виключення закладів освіти з участі у державних програмах фінансування. Що у 2026 році інші проектні заявки в межах зазначеної субвенції міською радою не подавалися.

У листі Департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 29.05.2026 №зп-7/0/26 на адвокатський запит представника позивача зазначено, що згідно з рішенням Рівненської обласної ради від 20.09.2024 №986 прогнозована мережа закладів освіти області, що забезпечуватимуть з 01 вересня 2027 року здобуття повної загальної середньої освіти на рівні профільної середньої освіти, складає 50 академічних ліцеїв, однак Дубровицькою, Острожецькою, Здовбицькою територіальними громадами прийняті рішення щодо визначення академічними ліцеями закладів, які не були внесені до прогнозованої мережі, у тому числі Дубровицького ліцею Дубровицької міської ради. Що станом на дату надання відповіді пропозиції або проект рішення щодо внесення змін до рішення обласної ради №986 з урахуванням цієї інформації, а також з урахуванням оприлюдненого на сайті Дубровицької міської ради проекту рішення про затвердження перспективного плану трансформації (дорожньої карти) мережі ліцеїв на 2026-2027 роки, яким пропонується у 2027 році реорганізувати Дубровицький ліцей №2 Дубровицької міської ради у Дубровицький ліцей Дубровицької міської ради (академічний ліцей), не підготовлені. Що лист відділу освіти Дубровицької міської ради від 28.08.2025 №596/01-24/25 надійшов від обласної ради і був розглянутий департаментом. Також департамент зазначив, що освітня мережа певної територіальної громади затверджується рішенням відповідної ради, у власності якої перебувають заклади, визначення у рішенні обласної ради №986 прогнозованої мережі не є тотожним затвердженню мережі закладів загальної середньої освіти певної територіальної громади, а остаточна мережа комунальних закладів загальної середньої освіти буде сформована засновниками станом на 01 вересня 2027 року.

Позивач також долучив до матеріалів справи проект рішення 72 сесії Дубровицької міської ради «Про припинення дії рішення Дубровицької міської ради від 21.08.2025 №1935 ... шляхом визнання його таким, що втратило чинність», оприлюднений на веб-сайті міської ради. Доказів ухвалення цього проекту як рішення міської ради матеріали справи не містять.

Вважаючи протиправними бездіяльність та дії відповідача щодо неподання проектної заявки, позивач 24.04.2026 через підсистему «Електронний суд» звернувся в суд з даним позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (п.3); визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п.4).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 квітня 2023 року у справі №990/152/22, висновки якої підтримані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 вересня 2026 року у справі №990/144/26, виснувала, що право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, необхідною умовою задоволення позову в адміністративній справі є встановлення того, що оскаржуваними рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено належне позивачу суб`єктивне право або законний інтерес у публічно-правових відносинах, а обраний спосіб захисту здатний забезпечити його ефективне відновлення.

Відносини між закладом загальної середньої освіти та його засновником урегульовані, зокрема, Законом України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII (надалі по тексту також Закон №2145-VIII), Законом України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 №463-IX (надалі по тексту також Закон №463-IX) та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (надалі по тексту також Закон №280/97-ВР), які застосовуються в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин (квітень 2026 року).

Відповідно до частини другої статті 25 Закону №2145-VIII засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа): приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти, затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законом; затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством; здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти.

Згідно з абзацом другим частини шостої статті 25 Закону №2145-VIII засновник закладу освіти зобов`язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.

Абзацом третім частини першої статті 66 Закону №2145-VIII визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні ради, Київська та Севастопольська міські ради планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої, професійної та позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти, спеціальних закладів освіти, науково-методичних та навчально-методичних установ, а абзацом третім частини другої цієї статті – що районні, міські ради планують та забезпечують розвиток мережі закладів дошкільної, загальної середньої освіти, позашкільної освіти.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону №463-IX рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники). Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства. Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства.

Пунктом 5-2 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №463-IX передбачено, що Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним (з урахуванням пропозицій міських, сільських, селищних рад), Київській та Севастопольській міським радам до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, з урахуванням вимог цього Закону до ліцеїв, щодо безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи і необхідності охоплення на відповідній території усіх профілів навчання, визначених законодавством, з метою гарантування і забезпечення права кожного учня на вибір відповідного профілю навчання.

Згідно з пунктом 5-3 розділу Х Закону №463-IX засновникам ліцеїв до 1 вересня 2027 року забезпечити з урахуванням вимог законодавства виконання затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами планів, передбачених пунктом 5-2 цього розділу, шляхом утворення та забезпечення ліцеїв належною матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до мережі Інтернет, відібрати на конкурсних засадах педагогічних працівників, провести конкурс відповідно до вимог цього Закону на посаду керівника закладу освіти та вжити інших необхідних дій, визначених відповідними планами та законодавством.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання розгляду прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Підпунктом 1 пункту «а» статті 32 Закону №280/97-ВР до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організацію їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Механізм надання у 2026 році освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (за спеціальним фондом державного бюджету) в частині створення сучасного освітнього простору визначено Порядком та умовами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2026 року №477 (надалі по тексту також Порядок №477), які застосовуються в первинній редакції, оскільки зміни, внесені постановами Кабінету Міністрів України від 01.07.2026 №845 та від 29.07.2026 №974, стосуються лише додатку 2 (граничних обсягів субвенції) та не змінюють положень, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до пункту 3 Порядку №477 субвенція спрямовується на реалізацію публічних інвестиційних проектів, які включені до галузевого (секторального) проектного портфеля держави та відповідають напрямам (критеріям), визначеним програмою публічних інвестицій “Модернізація освітніх просторів у закладах, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти, у межах реалізації реформи “Нова українська школа” (далі - Програма), зокрема на створення сучасного освітнього простору, а саме на закупівлю засобів навчання та обладнання, комп`ютерного та мультимедійного обладнання, меблів для навчальних кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії і STEM-лабораторії для закладів загальної середньої освіти комунальної форми власності, в яких освітній процес здійснюється за очною формою, з поєднанням очної та дистанційної форми здобуття освіти та які згідно з перспективним планом розвитку закладів загальної середньої освіти органів місцевого самоврядування у 2027/2028 навчальному році забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти.

Пунктом 4 Порядку №477 визначено, що використання субвенції здійснюється на засадах співфінансування: не більш як 90 відсотків - за рахунок субвенції та не менш як 10 відсотків - за рахунок коштів місцевих бюджетів. Обов`язковою умовою фінансування за рахунок субвенції є попереднє спрямування коштів місцевих бюджетів за цільовим призначенням у частині співфінансування.

Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку №477 місцеві ради та обласні, Київська міська держадміністрації (військові адміністрації) подають публічні інвестиційні проекти (далі - проект) з використанням програмних засобів Єдиної інформаційної системи управління публічними інвестиційними проектами, яка функціонує відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2025 р. № 527 “Деякі питання управління публічними інвестиціями” (далі - Єдина інформаційна система) шляхом заповнення інформації та завантаження документів у відповідних розділах електронного кабінету користувача Єдиної інформаційної системи.

Абзацом четвертим пункту 5 Порядку №477 передбачено, що місцеві ради та обласні держадміністрації (військові адміністрації), крім Київської міської держадміністрації (військової адміністрації), подають проектну заявку не більш як в одному закладі загальної середньої освіти, який потребує створення сучасного освітнього простору шляхом облаштування навчальних кабінетів і STEM-лабораторії.

Відповідно до абзаців сьомого, восьмого пункту 5 Порядку №477 строк подання проектних заявок для участі у відборі становить не більш як 10 робочих днів з дати оголошення МОН проведення відбору. Місцеві ради та обласні, Київська міська держадміністрації (військові адміністрації) не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня оголошення МОН про проведення відбору оприлюднюють на офіційних веб-сайтах інформацію про здійснення відбору закладу загальної середньої освіти для його включення до проектної заявки.

Згідно з абзацами дев`ятим – одинадцятим пункту 5 Порядку №477 для участі у відборі заклад загальної середньої освіти повинен відповідати таким критеріям: освітній процес здійснюється за очною формою, з поєднанням очної та дистанційної форм здобуття освіти; згідно з перспективним планом розвитку закладів загальної середньої освіти органів місцевого самоврядування у 2027/2028 навчальному році належить до мережі закладів, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням, або є закладом спеціалізованої освіти.

Також пунктом 5 Порядку №477 передбачено, що участь у відборі проектних заявок передбачає проведення поточного та/або капітального ремонту (реконструкції) приміщення відповідно до рекомендацій МОН, який здійснюється за рахунок місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законодавством; до проектної заявки додається гарантійний лист щодо дотримання умов співфінансування, своєчасного використання субвенції у повному обсязі та проведення поточного та/або капітального ремонту (реконструкції) приміщення; проектна заявка та гарантійний лист підписуються керівником відповідної місцевої ради, обласної держадміністрації (військової адміністрації) чи уповноваженою особою.

Пунктом 6 Порядку №477 визначено, що для розгляду проектних заявок та здійснення розподілу субвенції МОН утворює комісію, яка проводить перевірку проектних заявок щодо їх відповідності цим Порядку та умовам і здійснює їх оцінювання з урахуванням визначених показників, а за результатами розгляду проектних заявок приймає рішення про погодження або відмову у погодженні проектних заявок, якщо вони не відповідають умовам до проектів, наведеним у пунктах 4, 5 цих Порядку та умов.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Порядок №477 регулює відносини щодо надання міжбюджетного трансферту з державного бюджету місцевим бюджетам, учасниками яких є МОН як головний розпорядник субвенції, утворена ним комісія, обласні державні адміністрації, а також місцеві ради як суб`єкти подання проектних заявок. Заклад загальної середньої освіти суб`єктом подання проектної заявки чи учасником відбору в розумінні Порядку №477 не є, а є об`єктом, щодо якого місцева рада може сформувати проектну заявку.

При цьому Порядок №477 не містить норми, яка б зобов`язувала місцеву раду подати проектну заявку взагалі чи щодо конкретного закладу освіти, на вимогу закладу освіти чи за будь-яких інших умов. Навпаки, подання проектної заявки пов`язане з волевиявленням місцевої ради щодо участі у відборі, необхідністю попереднього спрямування коштів місцевого бюджету на співфінансування (не менше 10 відсотків), проведення ремонту приміщення за рахунок місцевого бюджету, надання гарантійного листа за підписом керівника ради, а також із вибором серед закладів громади не більш як одного закладу шляхом проведення відбору, інформація про який оприлюднюється самою місцевою радою.

Такі повноваження за своєю правовою природою є дискреційними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 вересня 2024 року у справі №990/167/24 (на яку посилається Верховний Суд, зокрема, у постанові від 15 вересня 2026 року у справі №420/21964/23) зазначила, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають їм можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох альтернативних варіантів управлінських рішень, кожен з яких є законним.

Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2026 року у справі №320/3642/24 вказав, що за усталеною практикою Верховного Суду під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. У цій же постанові Верховний Суд наголосив, що з огляду на дискреційний характер повноважень суд не може перебирати на себе функції уповноваженого органу, оскільки це означало б підміну уповноваженого органу та вихід за межі завдань адміністративного судочинства.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги позивача, які стосуються протиправної бездіяльності відповідача щодо неподання проектної заявки, колегія суддів зазначає.

Як з`ясовано судом і не заперечується сторонами, у 2026 році Дубровицька міська рада не подавала проектних заявок у межах субвенції, передбаченої Порядком №477, ні щодо позивача, ні щодо будь-якого іншого закладу загальної середньої освіти громади. Оскільки Порядок №477 не покладає на місцеву раду обов`язку подати проектну заявку, а вирішення питання про участь у відборі, вибір закладу освіти для включення до проектної заявки та забезпечення співфінансування з місцевого бюджету належать до дискреційних повноважень місцевої ради як суб`єкта подання заявки та розпорядника коштів місцевого бюджету, неподання відповідачем проектної заявки щодо Ліцею не може бути кваліфіковане як протиправна бездіяльність у розумінні наведених вище висновків Верховного Суду.

Звернення директора Ліцею від 15.04.2026 №01-46/126 з проханням подати проектну заявку не породило для відповідача обов`язку її подати, оскільки такого обов`язку не встановлено ні законом, ні Порядком №477, а обов`язок засновника забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу освіти (абзац другий частини шостої статті 25 Закону №2145-VIII) не визначає конкретних джерел та способів його виконання і не зобов`язує засновника залучати для цього саме субвенцію, надання якої врегульовано Порядком №477.

Стосовно ж доводів, які стосуються того, що відповідач перебрав на себе повноваження комісії МОН щодо оцінки відповідності закладу критеріям відбору, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Порядок №477 передбачає два самостійні етапи: відбір місцевою радою закладу загальної середньої освіти для його включення до проектної заявки (абзаци восьмий – дев`ятий пункту 5) та розгляд комісією МОН поданих місцевими радами проектних заявок, їх перевірку, оцінювання та прийняття рішення про погодження або відмову в погодженні (пункт 6). Критерії, яким має відповідати заклад освіти, Порядок №477 пов`язує саме з участю у відборі, а проектна заявка і гарантійний лист підписуються керівником місцевої ради, яка відповідає за їх достовірність. За таких умов перевірка місцевою радою відповідності закладу освіти встановленим критеріям перед формуванням проектної заявки є складовою реалізації її власних повноважень, передбачених Порядком №477, а не втручанням у компетенцію комісії МОН, оскільки рішення щодо поданих заявок комісія приймає лише стосовно тих заявок, які місцевою радою подано.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги щодо листа виконавчого комітету Дубровицької міської ради від 22.04.2026 №09-730/03-41/26, колегія суддів зазначає.

Указаний лист підписаний секретарем ради та є відповіддю на звернення Ліцею від 15.04.2026, у якій викладено позицію виконавчих органів ради щодо можливості подання проектної заявки.

Матеріалами справи підтверджується, і позивачем не спростовано, що рішення про відмову у поданні проектної заявки щодо Ліцею Дубровицька міська рада, яка відповідно до частини першої статті 59 Закону №280/97-ВР приймає акти у формі рішень, не приймала.

Разом з цим, незалежно від правової кваліфікації зазначеного листа, він не змінив правового становища позивача, оскільки позивач не мав ні права самостійно подати проектну заявку, ні права вимагати від засновника її подання.

Як наслідок, визнання протиправними дій, викладених у цьому листі, не призвело б до відновлення будь-якого належного позивачу права, тим більше, що строк подання проектних заявок, визначений МОН відповідно до абзацу сьомого пункту 5 Порядку №477, сплив 24.04.2026.

Окрім зазначеного колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку доводам апеляційної скарги щодо висновків суду першої інстанції про те, що визначальними для цілей застосування Порядку №477 є рішення Рівненської обласної ради від 20.09.2024 №986 та розпорядження міського голови від 02.08.2023 №50, а також про те, що станом на квітень 2026 року Ліцей не є академічним ліцеєм «у правовому сенсі».

Критерій, визначений абзацом одинадцятим пункту 5 Порядку №477, пов`язаний з перспективним планом розвитку закладів загальної середньої освіти органів місцевого самоврядування та з належністю закладу до мережі закладів, що забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням, саме у 2027/2028 навчальному році.

Порядок №477 не вимагає, щоб станом на дату подання проектної заявки заклад освіти вже мав найменування або статут академічного ліцею, а тому висновок суду першої інстанції про те, що позивач станом на квітень 2026 року не є академічним ліцеєм «у правовому сенсі», не ґрунтується на змісті Порядку №477.

Так само Порядок №477 не ототожнює перспективний план розвитку закладів загальної середньої освіти органів місцевого самоврядування з планом формування мережі закладів освіти, затвердженим обласною радою на підставі пункту 5-2 розділу Х Закону №463-IX.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 66 Закону №2145-VIII та частини першої статті 32 Закону №463-IX планування мережі закладів загальної середньої освіти громади, рішення про утворення, реорганізацію та зміну типу комунальних закладів, у тому числі ліцеїв, належать до повноважень міської ради як засновника, що узгоджується і з позицією Департаменту освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації, викладеною в листі від 29.05.2026 №зп-7/0/26.

Водночас матеріали справи свідчать про те, що станом на час проведення відбору на рівні Дубровицької територіальної громади діяли різні за змістом акти щодо мережі ліцеїв:

розпорядження міського голови від 02.08.2023 №50, яким затверджено перспективний план трансформації (дорожню карту) мережі ліцеїв на 2023-2027 роки з визначенням профільного ліцею на базі Дубровицького ліцею №2 та реорганізацією позивача у гімназію;

рішення міської ради від 21.08.2025 №1935 про визначення позивача академічним ліцеєм з одночасним клопотанням про внесення змін до плану, затвердженого обласною радою, яке станом на квітень 2026 року не було вирішене.

Усунення такої неузгодженості, визначення закладу, який у 2027/2028 навчальному році забезпечуватиме здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням, а також прийняття рішення про участь у відборі в межах Порядку №477 належать до компетенції засновника, а не суду, який у цій справі не може підміняти орган місцевого самоврядування та вирішувати питання, віднесені до його дискреційних повноважень.

З урахуванням обумовленого, апеляційний суд погоджується з доводами скаржника про те, що окремі мотиви, наведені судом першої інстанції, а саме висновки про визначальне значення рішення Рівненської обласної ради №986 для цілей Порядку №477 та про невідповідність позивача статусу академічного ліцею «у правовому сенсі» станом на квітень 2026 року, ґрунтуються на неправильному тлумаченні Порядку №477. Однак ці помилки не призвели до неправильного вирішення справи по суті, оскільки підставою для відмови в задоволенні позову є відсутність у відповідача обов`язку подати проектну заявку та відсутність порушення прав позивача, а не невідповідність Ліцею критеріям відбору, питання про яку суд апеляційної інстанції в цій справі не вирішує.

Стосовно доводів скаржника про порушення судом першої інстанції правил розподілу обов`язку доказування, то колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а тому висновок суду першої інстанції про не доведення позивачем обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, є неточним. Разом з цим, у цій справі відповідач надав докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовано його заперечення, а відсутність у нього обов`язку подати проектну заявку випливає з норм Порядку №477, тобто є питанням права, а не факту, тому зазначена неточність не вплинула на правильність вирішення спору.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не надав оцінки формі здобуття освіти в Ліцеї, кількості учнів у восьмих класах, неучасті в експериментальному проекті та своєчасності звернення до засновника, колегія суддів відхиляє, оскільки за відсутності у відповідача обов`язку подати проектну заявку зазначені обставини не є такими, що мають значення для вирішення цього спору, а їх оцінка в контексті вибору закладу для участі у відборі належить до компетенції засновника.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача утриматися від вчинення дій, що полягають у самостійному визначенні відповідності закладів загальної середньої освіти критеріям участі у державних програмах фінансування, та забезпечувати подання документів закладів освіти без попередньої оцінки їх відповідності критеріям відбору, колегія суддів зазначає, що така вимога спрямована не на захист порушеного права, а на врегулювання поведінки відповідача на майбутнє в невизначених позивачем правовідносинах та щодо невизначеного кола державних програм.

Верховний Суд у постановах від 18 вересня 2024 року у справі №380/11336/22 та від 29 січня 2025 року у справі №320/8323/21 наголосив, що резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Крім того, як встановлено вище, перевірка місцевою радою відповідності закладу освіти критеріям відбору прямо передбачена Порядком №477, а тому зобов`язання відповідача подавати документи закладів освіти без такої перевірки суперечило б нормативному регулюванню, яке суд зобов`язаний застосовувати. Тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні і цієї позовної вимоги.

Посилання позивача на проект рішення Дубровицької міської ради про припинення дії рішення №1935 як на доказ триваючого порушення його прав колегія суддів не бере до уваги, оскільки проект рішення не є актом органу місцевого самоврядування, не породжує правових наслідків, а доказів його прийняття матеріали справи не містять.

Аналогічно не впливають на висновки суду посилання позивача на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лелас проти Хорватії» та «Тошкуце та інші проти Румунії», оскільки у цій справі відповідач не створював для позивача правомірних очікувань щодо подання проектної заявки, а позивач не був носієм права на участь у відборі, яке могло б бути порушене.

Таким чином колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є правильним, однак окремі неточності у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції (зокрема щодо тлумачення Порядку №477) не вплинули на правильність вирішення спору по суті, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни судового рішення, яким по суті правильно вирішено спір.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дубровицького ліцею Дубровицької міської ради залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі №460/7100/26 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддяС. М. Шевчук

суддіТ. І. Боршовський

С. П. Нос